Рішення

від 12.02.2018 по справі 815/5572/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5572/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю) ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

відповідач: ОСОБА_3 (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джутікс» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 20.10.2017 р., -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 лютого 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Джутікс» до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить визнати незаконними/протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області №0037271402 від 20.10.2017 р. про нарахування штрафних санкцій за порушення товариству з обмеженою відповідальністю ДЖУТІКС (код ЄДРПОУ 37420475) в розмірі 1020,00 грн.;

податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області №0037281402 від 20.10.2017 р. про нарахування штрафних санкцій за порушення Товариству з обмеженою відповідальністю ДЖУТІКС (код ЄДРПОУ 37420475) в розмірі 16673,32 грн.

Ухвалою від 01.11.2017 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.11.2017 р. за клопотанням представника відповідача, у зв'язку з необхідністю належного вивчення матеріалів справи, надання заперечень та додаткових доказів, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України зупинено провадження по справі та призначено судове засідання на 07.12.2017 р. на 10 годину 00 хвилин.

Ухвалою суду від 07.12.2017 р. за клопотанням представника позивача, у зв'язку з необхідністю ознайомлення з приєднаними до матеріалів справи запереченнями на адміністративний позов та додатками, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України зупинено провадження по справі та призначено судове засідання на 12.12.2017 р. на 14 годину 00 хвилин.

Ухвалою суду від 12.12.2017 р. за клопотанням представника відповідача у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі зупинено провадження по справі та призначено судове засідання на 10.01.2018 р. на 14 годину 30 хвилин.

Ухвалою суду від 10.01.2018 р. призначено проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 05.02.2018 р. о 12 годині 00 хвилин.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ ДЖУТІКС відповідно до Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним із видів якої згідно зі ст. 4 вказаного Закону є імпорт. Позивач наголосив, що моментом вчинення імпортної операції за приписами ст.ст. 2, 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України. Враховуючи, що товар придбаний ТОВ ДЖУТІКС згідно контракту № НХ15268 від 28.082015р. прибув до порту Одеса 26.12.2015р., що підтверджується витратним ордером ОФ ДП АМПУ Служба логістики № 1899 від 11.01.2016р. та вантажним маніфестом перевізника CARGO MANIFEST A1А1515, відповідачем неправомірно застосовано санкції згідно ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті з дати завершення митного оформлення та випуску товарів у вільний обіг на внутрішній ринок України. Відтак, на думку позивача, контролюючим органом не вірно обчислено строки перевищення виконання імпортної операції на умовах відстрочення поставки при здійсненні авансового платежу в додатку до податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 20.10.2017 р., в зв'язку з чим останнє є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.10.2017 р., оскільки нарахування санкцій за неподання валютної декларації, яке кваліфіковано контролюючим органом як порушення ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю , Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами здійснено за відсутності повноважень застосовувати подібні санкції. Крім того, представник позивача, посилаючись на зміни в наказі № 1204 від 28.12.2015р. Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають формі податкових повідомлень-рішень у новій редакції та підписані виконуючим обов'язки заступника начальника Головного управління ДФС в Одеській області, що суперечить чинним нормативно-правовим актам.

Від відповідача надійшли письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 39-45), відзив на позовну заяву (а.с. 101-107), в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що ТОВ ДЖУТІКС порушено вимоги ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненнями) внаслідок недотримання термінів надходження імпортної продукції, передбачених Постановами Правління Національного банку України №354 від 03.06.2015р., №581 від 03.09.2015р., №863 від 04.12.2015р. Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України за договором поставки №НХ15268 від 28.08.2015р., укладеним з компанією HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. (Гонконг), за період з 03.12.2015 р. по 11.01.2016 р. на суму 6560,0 дол. США. Крім того, позивачем порушено вимоги ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненнями) внаслідок недотримання термінів надходження імпортної продукції, передбачених постановами Правління Національного банку України №863 від 04.12.2015р., №140 від 03.03.2016р. Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України за договором поставки № BSJ/2312/2015 від 23.12.2015р., укладеним з компанією BRIJLALL SHIVNATH LTD. (Індія), за період з 18.04.2016 р. по 26.04.2016 р. на суму 7370,0 дол. США. В порушення вимог ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993р. Про систему валютного регулювання і валютного контролю та ст. 1 Указу Президента України № 319/94 від 18.06.1994р. Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами TOB ДЖУТІКС не проведено декларування валютних цінностей із відображенням у п. 13 Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів розділу II Фінансові вкладення Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

05.02.2018р. (вх. № 3171/18) позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначено про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень Указу Президента України № 734/99 від 27 червня 1999 року Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства , враховуючи висновки Верховного Суду України, зазначені у постанові від07.02.2012р. Також позивач наголосив про відсутність права податкового органу застосовувати штрафні санкції за порушення ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993р. Про систему валютного регулювання і валютного контролю та зазначив про відсутність у посадової особи, що підписала оскаржувані податкові повідомлення-рішення належних повноважень на їх підписання.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував з підстав, наведених у письмових запереченнях та відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд зазначає, що 15.12.2017 р. набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017р., котрим КАС України викладено в новій редакції. Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 р., розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу. Відтак, справу розглянуто в порядку в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, керуючись КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 р.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі направлення №6551/14-02 від 21.09.2017р., відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, інформації, отриманої від ПАТ КБ ПриватБанк №Г-31.0.0.0/1-185 від 04.01.2016р., №Г-31.0.0.0/1-2939 від 04.05.2016р. та на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області №3920 від 31.08.2017р. проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю ДЖУТІКС (код ЄДРПОУ 37420475) з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними договорами поставки №НХ15268 від 28.08.2015р. (дата здійснення операції - 03.09.2015, 24.09.2015) та №BSJ/2312/2015 від 23.12.2015р. (дата здійснення операції - 18.01.2016).

За наслідками перевірки складено акт № 1431/15-3214-02/37420475 від 05.10.2017 р., (а.с. 50-55), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

1) ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (із змінами та доповненнями)

в частині несвоєчасного отримання імпортної продукції за договором поставки №НХ15268 від 28.08.2015р., укладеним з компанією HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. (Гонконг) у сумі - 6560 дол. США;

в частині неотримання імпортної продукції за договором поставки № BSJ/2312/2015 від 23.12.2015р., укладеним з компанією BRIJLALL SHIVNATH LTD. (Індія) у сумі 7370 дол. США;

2) ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993р. Про систему валютного регулювання і валютного контролю та ст. 1 Указу Президента України № 319/94 від 18.06.1994р. Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами в частині неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2016, 01.07.2016, 01.10.2016, 01.01.2017, 01.04.2017, 01.07.2017.

За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 від 20.10.2017 р., яким ТОВ ДЖУТІКС визначено 1020,00 грн. податкового зобов'язання у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД

невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (а.с. 8);

№ НОМЕР_2 від 20.10.2017 р., яким ТОВ ДЖУТІКС визначено 16673,32 грн. податкового зобов'язання у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (а.с. 9).

Позивач, не погоджуючись з зазначеними рішеннями контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить їх скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п.п.21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 п.21.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно положень ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Судом встановлено, що копію наказу Головного управління ДФС в Одеській області №3920 від 31.08.2017р. щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки 22.09.2017 р. вручено та ознайомлено з направленням на перевірку під розписку директора ОСОБА_2

Надаючи правову оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0037281402 від 20.10.2017 р., суд виходив з наступного.

Як встановлено судом, 28.08.2015р. між ТОВ ДЖУТІКС (покупець) та компанією HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. (Гонконг) (продавець) укладено договір поставки №НХ15268, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець своєчасно оплатити та прийняти обладнання для виробництва текстильної стрічки, а саме: високошвидкісну ткацьку машину HXNA 6/45 - 1 од., мотальну машину зі шпулярним стендом НХА 160 - 1 од, машину для намотки стрічки НХІА-05, алюмінієві котушки - 20 од. Загальна вартість поставки по даному договору становить 6560,00 доларів США (а.с. 10-13).

В ході перевірки встановлено, що на виконання контракту №НХ15268 від 28.08.2015р. на адресу ТОВ ДЖУТІКС надійшов товар на загальну суму 6560,0 дол. США, згідно митної декларації (оформленої в режимі ІМ40) №500060702/2016/000167 від 11.01.2016р. фактурною вартістю 6560 дол. США (154177,69 грн.) та коносамента №SZNODS15B300 від 22.11.2015р. з відміткою Одеської митниці ДФС під митним контролем від 11.01.2016р.

На виконання умов контракту №НХ15268 від 28.08.2015р. TOB ДЖУТІКС було здійснено передоплату на рахунок компанії HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. (Гонконг) в сумі - 6560,0 дол. США, в т.ч.:

03.09.2015 р. в сумі - 1968.0 дол. США, граничний термін отримання продукції - 02.12.2015р.;

24.09.2015 р. в сумі - 4592.0 дол. США, граничний термін отримання продукції - 23.12.2015р.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що імпортна продукція згідно контракту №НХ15268 від 28.08.2015р. (високошвидкісна ткацька машина HXNA 6/45, мотальна машина зі шпулярним стендом НХА 160, машина для намотки стрічки НХІА-05, алюмінієві котушки) надійшла на адресу TOB ДЖУТІКС від компанії HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. (Гонконг) 11.01.2016р. на загальну суму - 6560,0 дол. США. згідно МД (оформленими в режимі ІМ40) №500060702/2016/000167 від 11.01.2016 р. фактурною вартістю 6560 дол. США (154177,69 грн.) та коносамента №SZNODS15B300 від 22.11.2015р. з відміткою Одеської митниці Під митним контролем від 11.01.2016р., з порушенням термінів надходження імпортної продукції в т.ч.:

по передоплаті в сумі 1968,0 дол. США (43273,69 грн.) - 40 днів прострочення, по передоплаті в сумі 4592,0 дол. США (99072,99 грн.) - 19 днів прострочення.

При цьому, контролюючий орган обчислював кількість днів прострочення з дати завершення митного оформлення та випуску товарів у вільний обіг.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, зазначаючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

В свою чергу, згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Національний банк України постановами правління №354 від 03.06.2015р., №581 від 03.09.2015р., №863 від 04.12.2015р. Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України зменшував визначений статтями 1 та 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" граничний строк та встановлював, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 цього Закону здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Щодо посилань позивача, що перебіг строку для здійснення розрахунків у сфері ЗЕД починається після перетину товаром кордону, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 14 ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність та абз. 2 п. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України №136 від 24.03.1999р., імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому, моментом здійснення імпорту відповідно до абз. 38 ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Таким чином, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст.ст. 2, 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.07.2009 №21-890во09, від 22.12.2009 №21- 1411во09, від 04.07.2011 №21-136а11, від 04.07.2011 №21-108а11 та від 16.01.2012 №21-412а11.

Крім того, поняття "момент перетину товаром митного кордону України" визначається також нормами Митного кодексу України.

Так, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон країни у відповідному напрямку.

Згідно зі ст. 10 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.

Переміщення товарів через митний кордон України, пред'явлення їх відповідним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, регламентуються митними правилами (п. 28 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Попередній документальний контроль - контрольні заходи, які полягають у перевірці документів та відомостей, необхідних для здійснення державних санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю, та здійснюються органами доходів і зборів в пунктах пропуску через державний кордон України щодо товарів, у тому числі продуктів та сировини тваринного походження, що переміщуються через митний кордон України (п. 42 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України (ст. 74. Митного кодексу України).

Митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території (ст. 75 Митного кодексу України).

Переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (ч. 1 ст. 195 Митного кодексу України).

Органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України (ч. 1 ст. 198 Митного кодексу України).

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 8 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №451 від 21.05.2012р. "Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними", митні органи під час здійснення митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску через державний кордон проставляють на митних, товаросупровідних (товаротранспортних) документах відповідні відмітки, печатки та штампи, а також вносять відповідну інформацію до журналів, у тому числі електронних, чи інших документів, які використовуються митними органами, відповідно до порядку, визначеного Мінфіном, нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.

Згідно зі ст. 321 Митного кодексу України, товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується, у разі ввезення на митну територію України, - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Отже, товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.

Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що перебування товару "під митним контролем" неможливе без його фактичного ввезення в Україну, а тому підтвердженням фактичного перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску в режимі імпорту є проставлення на товаросупровідному документі відтиску "Під митним контролем" з відповідною датою перетину митного кордону.

Крім того, суд вважає, що оформлена митна декларація не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під контролем неможливо без його фактичного ввозу на територію України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність вантажно-товаросупровідного документа, з відтиском штампу "під митним контролем" з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Враховуючи, що поставлений товар надійшов на територію України 26.12.2015р., щоо підтверджується, зокрема, копіями витратного ордеру ОФ ДП АМПУ Служба логістики № 1899 від 11.01.2016р. та вантажного маніфесту перевізника CARGO MANIFEST A1А1515 (а.с. 20-22), то моментом здійснення імпорту є 26.12.2015р. При цьому суд звертає увагу, що на запит відповідача ТОВ Джутікс було направлено лист № 1 від 15.04.2016р., до якого було додано в тому числі звіт MAERSK про надходження контейнерів на судні AS ARIES 26.12.2015 р. (а.с. 112).

Отже, враховуючи наведене, розрахунок пені за порушення позивачем строків по вказаній нижче митній декларації має бути наступним.

1) 03.09.2015р. позивачем згідно платіжного доручення №975 здійснено попередню оплату за товар на користь компанії HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. у сумі 1968,0 дол. США (а.с. 14). Граничний термін поставки товару - 02.12.2015 р.

Товар був поставлений згідно митної декларації МД (оформленої в режимі ІМ40) №500060702/2016/000167 від 11.01.2016 р. (а.с.16-18).

Згідно Додатку до податкового повідомлення-рішення №0037281402 від 20.10.2017 р. контролюючим органом визначено 40 днів прострочення на суму заборгованості 1968,0 дол. США, у зв'язку з чим за вказаною імпортною операцією податковий орган нарахував позивачу пеню у сумі 5584,64 грн. (а.с. 59).

Однак, згідно відмітки на витратному ордері ОФ ДП АМПУ Служба логістики № 1899 від 11.01.2016р. дата заходу судна - 26.12.2015р., на вантажному маніфесті перевізника CARGO MANIFEST A1А1515 наявний відтиск штампу Одеської митниці ДФС "під митним контролем" №0733 із зазначенням дати 26.12.2015р. (а.с. 20-22).

Таким чином, кількість днів прострочення контролюючим органом обчислено не вірно, відтак остання становитиме не 40 днів, а 24 (з 02.12.2015р. по 26.12.2015р.).

Отже, сума пені становить: (1968,0 дол. США (сума заборгованості) х 23,6477 (валютний курс))х 0,3% (пеня за кожен день) х 24 (кількість днів прострочення) = 3350,78 грн.

За таких обставин, 2233,86 грн. (5584,64 грн. - 3350,78 грн.) - сума пені, безпідставно нарахована позивачу у зв'язку з простроченням поставленої продукції за попередньою оплатою від 03.09.2015р.

2) 24.09.2015 р. позивачем згідно платіжного доручення № 1003 здійснено попередню оплату за товар на користь компанії HONG KONG HONG XING HOLDINGS COMPANY LTD. у сумі 4592,0 дол. США (а.с. 15). Граничний термін поставки товару - 23.12.2015 р.

Товар був поставлений згідно митної декларації МД (оформленими в режимі ІМ40) №500060702/2016/000167 від 11.01.2016 р. (а.с.16-18).

Згідно Додатку до податкового повідомлення-рішення №0037281402 від 20.10.2017 р. контролюючим органом визначено 19 днів прострочення на суму заборгованості 4592,0 дол. США, у зв'язку з чим за вказаною імпортною операцією податковий орган нарахував позивачу пеню у сумі 6019,40 грн. (а.с. 59).

Однак, згідно відмітки на витратному ордері ОФ ДП АМПУ Служба логістики № 1899 від 11.01.2016р. дата заходу судна - 26.12.2015р., на вантажному маніфесті перевізника CARGO MANIFEST A1А1515 наявний відтиск штампу Одеської митниці ДФС "під митним контролем" №0733 із зазначенням дати 26.12.2015р. (а.с. 20-22).

Таким чином, кількість днів прострочення контролюючим органом обчислено не вірно, відтак остання становитиме не 19 днів, а 3 дні (з 23.12.2015р. по 26.12.2015р.).

Отже, сума пені становить: (4592,0 дол. США (сума заборгованості) х 22,99729 грн. (валютний курс))х 0,3% (пеня за кожен день) х 3 (кількість днів прострочення) = 950,43 грн.

За таких обставин 5068,97 грн. (6019,40 грн. - 950,43 грн.) - сума пені, безпідставно нарахована позивачу у зв'язку з простроченням поставленої продукції за попередньою оплатою від 24.09.2015 р.

Таким чином, враховуючи безпідставність нарахування позивачу пені у розмірі 2233,86 грн. у зв'язку з простроченням поставленої продукції згідно умов контракту №НХ15268 від 28.08.2015р. за попередньою оплатою від 03.09.2015р. та у розмірі 5068,97 грн. у зв'язку з простроченням поставленої продукції за попередньою оплатою від 24.09.2015 р., суд дійшов висновку про безпідставність нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 7302,83 грн. (2233,86 грн. + 5068,97 грн.).

Крім того, за наслідками перевірки контролюючим органом встановлено, що 23.12.2015 р. між ТОВ Джутікс (покупець) та компанією BRIJLALL SHIVNATH LTD. (Індія) (продавець) було укладено договір поставки № BSJ/2312/2015, за умовами якого продавець продає, а покупець купує джутову пакувальну тканину; умови поставки -FOB Калькутта; поставка товару має бути здійснена в термін 4 тижнів з дати передоплати; загальна вартість договору поставки - 24500,0 дол. США; оплата за товар здійснюється у вигляді передплати в сумі 7370,0 дол. США, залишок суми 17130,0 дол. США перераховується після отримання сканованих копій документів: підписаного комерційного інвойсу - 3 екземпляри, копії підписаного договору, повного комплекту морських бортових коносаментів, пакувальної відомості, свідоцтва про походження товару. Оплата здійснюється в дол. США. Термін дії контракту - до 30.04.2016 р. (а.с. 53-54).

При цьому зазначено, що на виконання умов договору поставки TOB ДЖУТІКС було здійснено передоплату на рахунок компанії BRIJLALL SHIVNATH LTD. 18.01.2016 р. в сумі 7370,0 дол. США (179702,42 грн.). Граничний термін отримання продукції - 17.04.2016р. Станом на 17.04.2016 р. імпортна продукція (джутова пакувальна тканина) від компанії BRIJLALL SHIVNATH LTD. не надійшла.

TOB ДЖУТІКС звернулось з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента до суду, а 26.04.2016 р. Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України прийняв справу до провадження.

За результатами розгляду справи, 02.09.2016 р. Міжнародним комерційним арбітражним судом прийнято рішення по справі АС №208и/2016 про стягнення з компанії BRIJLALL SHIVNATH LTD. (23А, NETAJI SUBHAS ROAD. 6th floor, room No.4, Koikata - 7000 001, India) на користь TOB ДЖУТІКС 7370,0 дол. США заборгованості, 1800,0 дол. США арбітражного збору, 497,17 дол. США витрат - всього 9 667,17 дол. США.

В акті перевірки зазначено, що на дату завершення перевірки у TOB ДЖУТІКС по договору поставки № BSJ/2312/2015 від 23.12.2015р., укладеному з компанією BRIJLALL SHIVNATH LTD. (Індія), є прострочена дебіторська заборгованість у розмірі 7370,0 дол. США (оборотна-сальдова відомість по рахунку 632 Розрахунки з іноземними постачальниками ).

З урахуванням зазначеного, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у зв'язку з недотриманням термінів надходження імпортної продукції, передбачених постановами Правління Національного банку України №863 від 04.12.2015р., №140 від 03.03.2016р. Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України за договором поставки № BSJ/2312/2015 від 23.12.2015р., укладеним з компанією BRIJLALL SHIVNATH LTD. (Індія), за період з 18.04.2016 р. по 26.04.2016 р. на суму 7370,0 дол. США.

Згідно ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено та під час судового розгляду позивачем не спростовувалось, що позов TOB ДЖУТІКС до компанії BRIJLALL SHIVNATH LTD. про стягнення заборгованості у розмірі 7370,0 дол. США Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України прийняв до провадження 26.04.2016 р., отже саме з вказаної дати з урахуванням положень ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується.

Таким чином, враховуючи, що граничний термін отримання продукції позивачем за договором поставки № BSJ/2312/2015 від 23.12.2015р., укладеним з компанією BRIJLALL SHIVNATH LTD. , припадає на 17.04.2016р., а вищевказаний позов Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України прийняв до провадження 26.04.2016 р., контролюючий орган дійшов обґрунтованого висновку, що за період прострочення з 17.04.2016р. по 26.04.2016 р. (9 днів) нараховується пеня за порушення строків, передбачених ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Згідно Додатку до податкового повідомлення-рішення №0037281402 від 20.10.2017 р. контролюючим органом визначено 9 днів прострочення на суму заборгованості 7370,0 дол. США, у зв'язку з чим за вказаною імпортною операцією податковий орган нарахував позивачу пеню у сумі 5069,28 грн. (а.с. 59).

Отже, сума пені становить: (7370,0 дол. США (сума заборгованості) х 25,47504 грн. (валютний курс))х 0,3% (пеня за кожен день) х 9 (кількість днів прострочення) = 5069,28 грн.

За таких обставин сума пені у розмірі 5069,28 грн. за період прострочення з 17.04.2016р. по 26.04.2016 р. позивачу нарахована з дотримання вимог чинного законодавства. Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позов в цій частині задоволенню не підлягає, адже жодні обставини, які б звільняли позивача від адміністративно-господарської відповідальності за ці правопорушення під час розгляду даної справи не були встановлені та не підтверджені належними та допустимими доказами з боку позивача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0037281402 від 20.10.2017 р. в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 7302,83 грн.

Надаючи правову оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 20.10.2017 р., суд виходив з наступного.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993р. Про систему валютного регулювання і валютного контролю та ст. 1 Указу Президента України № 319/94 від 18.06.1994р. Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами в частині неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2016, 01.07.2016, 01.10.2016,01.01.2017, 01.04.2017, 01.07.2017.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 13 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України № 15-93 вiд 19.02.1993 р. Про систему валютного регулювання i валютного контролю Нацiональний банк є головним органом валютного контролю, що здiйснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцiй на територiї України та забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Частиною 1 ст. 9 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України № 15-93 вiд 19.02.1993 р. Про систему валютного регулювання i валютного контролю передбачено, що валютнi цiнностi та iнше майно резидентiв, яке перебуває за межами України, пiдлягає обов'язковому декларуванню у Нацiональному банку України.

Згiдно з абз. 7, 8 п. 2 ст. 16 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України № 15-93 вiд 19.02.1993 р. Про систему валютного регулювання i валютного контролю до резидентiв, нерезидентiв, винних у порушеннi правил валютного регулювання i валютного контролю, застосовуються такi мiри вiдповiдальностi (фiнансовi санкцiї): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цiнностей та iншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумi, що встановлюється Нацiональним банком України.

Статтею 44 Закону України Про Нацiональний банк України передбачено, що Нацiональний банк дiє як уповноважена державна установа при застосуваннi законодавства України про валютне регулювання i валютний контроль.

Вiдповiдно до п. 3 Указу Президента України вiд 27 червня 1999 року № 734/99 Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитiв, позик в iноземнiй валютi вiд нерезидентiв та застосування штрафних санкцiй за порушення валютного законодавства (аналогічні норми містить п. 3.1 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Національного банку України № 49 вiд 08.02.2000 р.) санкцiї, передбаченi статтею 2 цього Указу та пунктом 2 статтi 16 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 лютого 1993 року № 15 Про систему валютного регулювання i валютного контролю , застосовуються Нацiональним банком України до банкiв та iнших фiнансово-кредитних установ, органами державної податкової служби - до iнших резидентiв i нерезидентiв України.

Суд зауважує, що ст. 16 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України № 15-93 вiд 19.02.1993 року Про систему валютного регулювання i валютного контролю чiтко визначено компетентний орган, який здiйснює застосування фiнансових санкцiй за порушення ст. 9 цього Декрету та не передбачає множинного тлумачення цих положень.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 7 лютого 2012 року у справі № 21-904во10, положення Указу Президента України № 734/99 від 27 червня 1999 року Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства , яким органи державної податкової служби наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, не підлягають застосуванню, оскільки, врегульовуючи по-іншому питання, які були врегульовані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України від 18 листопада 1992 року № 2796-XII Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання), Указ суперечить обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України та необґрунтовано створює протиріччя в правовому регулюванні відносин.

Таким чином, суд виходить з того, що у контексті спірних правовідносин слід застосовувати ст. 16 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України № 15-93 вiд 19.02.1993 р. Про систему валютного регулювання i валютного контролю , в якій однозначно визначено, що компетентний органом, який здійснює застосування фiнансових санкцiй за порушення ст. 9 цього Декрету, є Національний банк України, а відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 20.10.2017 р. прийнято контролюючим органом не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Твердження позивача про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підписано особою, яка не мала не те відповідних повноважень є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, зокрема копіями наказів Державної фіскальної служби України № 435-о від 19.02.2016р. та Головного управління ДФС в Одеській області №97-о від 19.02.2016р. про покладення виконання обов'язків заступника начальника Головного управління ДФС в Одеській області на ОСОБА_4, якою й було підписано податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 20.10.2017 р.

Так, згідно п.86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Джутікс» (65114, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 37420475) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 20.10.2017 р., - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 20.10.2017 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0037281402 від 20.10.2017 р. в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 7302,83 грн. (сім тисяч триста дві гривні 83 коп.).

В решті позовних вимог, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.02.2018 р.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.