Ухвала

від 13.02.2018 по справі 357/3465/14-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 357/3465/14-а

УХВАЛА

13 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ісаєнко Ю.А., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання дій протиправними щодо відмови в призначені їй пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язати відповідача призначити та нарахувати їй пенсію зі зменшенням пенсійного віку до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2014 року скасовано. Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнано протиправним дії Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області щодо відмови в призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення їй пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку. В решті позову відмовлено.

18 грудня 2017 року на адресу суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення вказаної ухвали суду апеляційної інстанції.

Вказана заява мотивована тим, що позивач не зрозумів, що саме треба виконати пенсійному фонду, так як судом визнано протиправним дії пенсійного фонду щодо відмови в призначенні пенсії та зобов'язано розглянути заяву позивача про призначення пенсії. Зокрема, на думку заявника, вона позбавлена можливості у призначенні пенсії, оскільки постанова не містить зобов'язання призначити пенсію.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява про роз'яснення Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З 15 грудня 2017 року набрання чинності нова редакція КАС України згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Згідно п. 12 Перехідних положень КАС України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Згідно ч. 3 вказаної статті КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.

За змістом наведених норм слідує, що роз'ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз'яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.

Отже, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.

Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Проаналізувавши постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року, колегія дійшла висновку, що вона не містить неточностей чи розбіжностей, що могли би стати перешкодою для його виконання, оскільки постановою суду чітко визначено про обов'язок Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення їй пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку. В решті позову відмовлено.

Із поданої заяви вбачається, що відповідач розуміє зміст постанови суду, але фактично просить суд роз'яснити порядок виконання відповідачем рішення в частині, що стосується призначення їй пенсії. Таким чином позивач фактично не погоджується з рішенням суд так як вважає, що суд повинен був прийняти рішення та зобов'язати пенсійний фонд призначити їй пенсію. Водночас рішення Київського апеляційного адміністративного суду позивачем в касаційному порядку оскаржено не було.

З огляду на це, колегія суддів зазначає, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року є чітким та зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння, натомість статтею 254 КАС України не передбачено роз'яснення порядку виконання постанови суду.

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що заява про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції додаткового роз`яснення не потребує.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 254, 292, 321, 325, 329 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року - відмовити .

Ухвала набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

Є.О. Сорочко

Повний текст виготовлено 13 лютого 2018 року .