Постанова

від 14.02.2018 по справі 808/2691/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2018 року

м. Київ

справа №808/2691/15

адміністративне провадження №К/9901/1099/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року (ОСОБА_1.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року (судді: Білак С.В., Шальєва В.А., Олефіренко Н.А.) у справі №808/2691/15 за позовом ОСОБА_3 до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання дій та постанови незаконними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ, в якому просив визнати дії відповідача незаконними, визнати незаконною постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2015 №46790152, а також стягнути на його користь майнову та моральну шкоду, витрати на правову допомогу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року, позов задоволено частково: визнано протиправними постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2015 №46790152 та дії Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ, вчинені відносно ОСОБА_3; стягнуто на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у сумі 1822,16 грн., моральну шкоду у сумі 2000 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 73,08 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що оскільки сторонами виконавчого провадження не було повідомлено державного виконавця про самостійне виконання рішення, протиправність в діях останнього відсутня.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначив, що судами попередніх інстанції повно та всебічно було встановлено обставини справи, а тому правові підстави до їх скасування відсутні.

Так, в ході розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що 17 квітня 2015 року на трасі Харків - Сімферополь в м.Василівка Запорізької області працівниками ДАІ було здійснено зупинення авто позивача марки ВАЗ 2101, д.н. НОМЕР_1, проведено його арешт та евакуйовано на штраф майданчик на підставі постанови Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ від 18.03.2015 у ВП №46790152, про що складено Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 17.04.2015.

Згідно матеріалів вказаного виконавчого провадження, досліджених судами в ході розгляду справи, було встановлено, що постановою державного виконавця від 10.03.2015 було відкрито виконавче провадження №46790152 з виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення від 31.12.2011 №АР 1 №206104, якою на ОСОБА_3 за порушення, передбачене ч.1 ст.127 КУпАП, було накладено штраф у розмірі 102 грн.

Попередньо, державним виконавцем вже вчинялись дії з примусового виконання означеної постанови.

Так, 15 червня 2014 року постановою №1264/16, державним виконавцем звернено стягнення на заробітну плату позивача в розмірі 192,20грн., з яких: 102,00 грн. - штраф, 10,20 грн., - виконавчий збір, 80 грн. - витрати за проведення виконавчих дій.

04 липня 2014 року організація, в якій працює позивач, перерахувала вказану державним виконавцем суму на рахунок Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ, що підтверджується банківською випискою (а.с.11).

Не зважаючи на вищевикладені обставини, державним виконавцем повторно було відкрито виконавче провадження з виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення від 31.12.2011 №АР 1 №206104 та 18.03.2015 винесено постанову про розшук майна боржника та накладення арешту на майно, а саме: т.з., марки ВАЗ 2101, д.н. НОМЕР_1, що належить позивачу.

При цьому, позивач копій зазначених постанов не отримував, доказів своєчасного направлення постанов на адресу позивача відповідач до суду не надав.

Копію постанови від 10.03.2015 про відкриття ВП №46790152 позивач отримав лише 20.04.2015 після звернення до відповідача з клопотанням про закриття виконавчого провадження.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження №46790152 від 10.03.2015 та дії державного виконавця, вчинені по відношенню до позивача, є протиправними, оскаржуване рішення прийняте всупереч вимогам діючого законодавства.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 18 Закону № 606-XIV у виконавчому документі, яким, зокрема, є постанова органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, зазначаються в тому числі дата набрання законної (юридичної) сили рішенням та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 1 ст. 31 Закону № 606-XIV визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з п.8 ч.1 ст.49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Судами встановлено, що всупереч вищенаведеним правовим нормам державний виконавець не направляв на адресу позивача копій постанов за ВП №46790152.

Вказана обставина скаржником в касаційній скарзі не заперечується. Так само відповідачем не заперечується факт сплати позивачем боргу, за виконавчим документом №АР 1 №206104, до повторного відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання та не підтверджено жодними належними та допустимими доказами обґрунтованість прийняття до виконання виконавчого документу після спливу строку пред'явлення його до виконання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження №46790152 від 10.03.2015 та дії державного виконавця суперечать вимогам законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, а тому є протиправними.

Враховуючи протиправність дій та рішень державного виконавця, які завдали позивачу відчутної моральної та матеріальної шкоди, документи на підтвердження якої містяться в матеріалах справи, - колегія суддів також погоджується з судами з приводу обґрунтованості позовних вимог в цій частині та необхідності стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі 2000 грн. та матеріальної шкоди в розмірі 1822,16 грн.

Доводи скаржника про те, що прийняття оскаржуваної постанови стало можливим внаслідок невиконання сторонами виконавчого провадження вимог статті 12 № 606-XIV щодо повідомлення державного виконавця про самостійне виконання рішення, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки встановлена вище протиправність дій відповідача зумовила неможливість виконання позивачем обов'язку щодо повідомлення про самостійне виконання рішення.

Водночас, згідно п. 2 Інструкції з обміну інформацією між автоматизованою системою Управління фінансами МВС України та системою Національна автоматизована інформаційна система Департаменту Державтоінспекції , затвердженої Наказом МВС України від 20.06.2013 № 606, (далі - Інструкція) завантаження інформації про сплачені штрафи за порушення Правил дорожнього руху відбувається щоденно до 14.00 відповідним працівником підрозділу Державтоінспекції засобами програмного забезпечення до автоматизованої системи "Управління фінансами МВС України" пакетів файлів виписок, отриманих у територіальних органах Державної казначейської служби України відповідно до Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами Міністерства внутрішніх справ України в процесі казначейського обслуговування бюджетних коштів, затвердженого наказом МВС України та Державного казначейства України від 30.11.2010 №536/448.

Відповідно до Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами Міністерства внутрішніх справ України в процесі казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Порядок), зазначено, що головні управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі до 10.30 кожного наступного робочого дня після зарахування платежів на рахунки за надходженнями, рахунки органів МВС формують виписки з цих рахунків у форматі файлу виписки, наведеного в додатку до цього Порядку, та передають управлінням (відділенням) Державного казначейства України у районах, містах та в районах у містах для подальшої передачі відповідним головним управлінням, управлінням МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінням і відділам МВС на транспорті, районним, районним у містах, міським управлінням і відділам за місцем обслуговування.

Головні управління, управління МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління і відділи МВС на транспорті, районні, районні у містах, міські управління і відділи до 11.00 отримують виписки у відповідних органах Державного казначейства України на магнітних носіях або засобами електронного зв'язку відповідно до чинного законодавства.

Отже, в даному випадку саме ДАІ могла та повинна була повідомити Орджонікідзевський ВДВС Запорізького МУЮ про самостійне виконання рішення боржником. Однак, бездіяльність ДАІ не є предметом розгляду даної справи.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи вищенаведене, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконного рішення, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року у справі №808/2691/15 залишити без змін, а касаційну скаргу Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець