Ухвала

від 19.02.2018 по справі 905/972/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

19.02.2018р. Справа №905/972/17

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛ Трейд» , м.Київ

на дії чи бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої

служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛ Трейд» , м.Київ

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленего» , Донецька

область, м.Краматорськ

про стягнення заборгованості у розмірі 82505,64 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.06.2017р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛ Трейд» , м.Київ до ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленего» , Донецька область, м.Краматорськ про стягнення заборгованості у розмірі 82505,64 грн. основного боргу задоволені в повному обсязі.

26.06.2017р. на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ.

17.01.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛ Трейд» , м.Київ надійшла скарга №1201-1 від 12.01.2018р. на дії чи бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. Зокрема, скаржником заявлено про:

- визнання дій та бездіяльності державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо не направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛ Трейд постанови про відкриття виконавчого провадження, а також не вжиття всіх заходів щодо примусового виконання судового рішення передбаченого Законом України Про виконавче провадження , неправомірними;

- зобов'язання державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надіслати на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛ Трейд постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.10.2017р., вжити всіх заходів щодо примусового виконання рішень передбачених Законом України Про виконавче провадження та неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти дії щодо виконавчого провадження.

В заяві №1402-01 від 14.02.2018р. позивачем було змінено вимоги, викладені у скарзі №1201-1 від 12.01.2018р. на дії чи бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. Зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЛ Трейд» , м.Київ заявлено про:

- визнання дії чи бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області неправомірними щодо направлення на адресу ТОВ ВД ТРЕЙД постанови про відкриття виконавчого провадження, з порушенням строків та процедури встановленої Законом України Про виконавче провадження ;

- визнання дії чи бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області неправомірними, щодо не винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника, не зобов'язання боржника надати відомості щодо належного йому майна за даними бухгалтерського обліку, не отримання в органах доходів і зборів інформацію про наявні у боржника рахунки, а також про його дебіторську заборгованість, не встановлення майна боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб, не встановлення інформації про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в найм (оренду) індивідуальних банківських сейфів, не проведення перевірки майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження, не здійснення реєстрації обтяжень майна боржника, не розгляду поданого TOB ВЛ ТРЕЙД клопотання про стан та вжиті заходи по виконавчому провадженню.

- зобов'язання державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винести постанову про арешт майна (коштів) боржника; зобов'язати боржника надати відомості щодо належного йому майна за даними бухгалтерського обліку; отримати в органах доходів і зборів інформацію про наявні у боржника рахунки, а також про його дебіторську заборгованість; встановити майно боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб; встановити інформації про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в найм (оренду) індивідуальних банківських сейфів; провести перевірку майнового стану боржника; здійснити реєстрацію обтяжень майна боржника; розглянути та надати відповідь на клопотання ТОВ ВЛ ТРЕЙД про стан та вжиті заходи по виконавчому провадженню в строк 10 днів з дня набрання рішенням законної сили; вжити всіх заходів щодо примусового виконання рішення передбачених Законом України Про виконавче провадження та неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії щодо виконавчого провадження (№АСВП:54909170).

Ухвалою від 29.01.2018р. повідомлено сторони та викликано державну виконавчу службу в судове засідання для розгляду вищевказаної скарги.

Кіровський відділ державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судові засідання не з'явився, відзиву на скаргу не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у письмових поясненнях, що надійшли до суду 28.01.2018р., проти задоволення скарги на бездіяльність ДВС заперечив, посилаючись на неотримання від скаржника копії відповідної скарги.

Розглянувши матеріали скарги, господарським судом встановлено наступне:

Постановою державного виконавця від 13.10.2017р. ВП№54909170 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.06.2017р. по справі №905/972/17 про стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства «ДТЕК ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО» м.Краматорськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛ ТРЕЙД» , м.Київ заборгованості у розмірі 82505,64 грн.

Виходячи зі змісту скарги позивача, вищевказана постанова державного виконавця направлена на адресу стягувача з порушенням строків, встановлених ч.1 статті 28 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з чим останній звернувся до суду з вимогою про визнання зазначених дій державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області неправомірними.

Крім того, у поданій скарзі, позивач стверджує про неправомірну бездіяльність державного виконавця під час виконання вищезазначеного наказу господарського суду Донецької області від 26.06.2017р. по справі №905/972/17. Зокрема, скаржник посилається на невжиття державним виконавцем всіх передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішення, а саме, не винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника, не зобов'язання боржника надати відомості щодо належного йому майна за даними бухгалтерського обліку, не отримання в органах доходів і зборів інформацію про наявні у боржника рахунки, а також про його дебіторську заборгованість, не встановлення майна боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб, не встановлення інформації про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в найм (оренду) індивідуальних банківських сейфів, не проведення перевірки майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження, не здійснення реєстрації обтяжень майна боржника, не розгляду поданого TOB ВЛ ТРЕЙД клопотання про стан та вжиті заходи по виконавчому провадженню.

Дослідивши матеріали скарги та інші надані документи, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд, на підставі приписів чинного законодавства, дійшов висновку про те, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛ Трейд» , м.Київ підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст.129 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення.

Згідно ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до приписів Закону України «Про виконавчі провадження» примусовому виконанню підлягають, зокрема, накази, що видаються господарськими судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Так, відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.

За змістом статті 26 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. При цьому, за приписами статті 28 Закону України Про виконавче провадження копії, зокрема, постанов про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження та надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Як вбачається зі змісту скарги, стягувач дізнався про відкриття виконавчого провадження з єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, а відповідну постанову державного виконавця від 13.10.2017р. отримав лише 05.02.2018р.

Відділ ДВС викладені обставини не спростував, інших відомостей матеріали скарги не містять.

Таким чином, за висновками суду, постанова державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 13.10.2017р. №ВП 54909170 надіслана на адресу стягувача з порушенням порядку та строків, встановлених 26 Закону України Про виконавче провадження , що свідчить про неправомірність відповідних дій державного виконавця.

Як встановлено вище, за змістом поданої скарги з урахуванням доповнень предметом оскарження є також бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області під час виконання вищезазначеного наказу господарського суду Донецької області від 26.06.2017р. по справі №905/972/17.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Чинне законодавство України, у т.ч. Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. надає виконавчій службі широке коло повноважень для своєчасного та повного вчинення виконавчих дій з метою виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Так, статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Одночасно, за змістом ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» первісними заходами щодо примусового виконання рішення зі стягнення заборгованості полягає у зверненні стягнення на кошти та майно боржника. При цьому, згідно п.4 ст.48 зазначеного Закону, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення.

За приписами Закону «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника є засадою забезпечення реального виконання рішення.

Відтак, згідно з положеннями статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Таким чином, враховуючи встановлене Законами України «Про банки та банківську діяльність» , «Про виконавче провадження» право державного виконавця до доступу до банківської таємниці та право накладати арешт на кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах України та звертати стягнення на арештовані кошти в рахунок виконання відповідних рішень, суд зазначає про реальну безперешкодну можливість проведення виконавчих дій, направлених на виявлення інформації щодо наявності грошових коштів боржника на рахунках в банківських установах за рахунок яких можливе виконати рішення суду по справі.

За своїм змістом бездіяльність є формою поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов'язків згідно з законодавством України.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів реалізації державним виконавцем наданих йому повноважень під час виконання судового рішення по справі №905/972/17. Зокрема, в матеріалах скарги відсутні відомості щодо повної перевірки державним виконавцем майнового стану боржника, а саме: витяги з Єдиного державного реєстру нерухомого, відомості щодо наявності на праві власності боржника транспортних засобів, належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку, відсутні запити до органів статистики тощо, відповідних органів щодо наявності зареєстрованих цінних паперів, катерів, яхт, повітряних суден, сільськогосподарської техніки та технологічного обладнання, іншого рухомого майна, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав), належних на праві власності відповідачу, тощо.

Крім того, як встановлено, державним виконавцем не вжито передбачених статтею 52 Закону України заходів примусового виконання рішення суду, зокрема, щодо арешту коштів та майна боржника, що повинно супроводжуватись відповідними постановами державного виконавця та направленням їх до уповноважених органів та установ.

Станом на момент розгляду скарги матеріали справи доказів виконання судового рішення по справі №905/972/17 не містять.

Вищевикладене свідчить про неправомірну бездіяльність державного виконавця, адже порушує вимоги статті 18 Закону України Про виконавче провадження щодо своєчасності та повноти вчинених виконавчих дій, а також порушує встановлений вказаним Законом порядок звернення стягнення на майно боржника та перешкоджає реальному виконанню рішення суду.

Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вирішуючи справу "Шмалько проти України" Європейський суд з прав людини в п.43 свого рішення від 20.07.2004р. дійшов наступного висновку: "Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

У п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012р. зазначено, що при вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам слід мати на увазі таке. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, враховуючи те, що станом на момент звернення позивача до суду із вказаною вище скаргою в редакції заяви від 14.02.2018р., державним виконавцем не вжито всіх заходів примусового виконання рішень майнового характеру, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» , виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.06.2017р. №905/972/17 є незакінченим, суд дійшов висновку про наявність неправомірної бездіяльності державного виконавця під час виконання рішення по справі №905/972/17.

Як наслідок, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛ Трейд» , м.Київ на дії чи бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в частині визнання неправомірними дії державного виконавця щодо порушення строків надсилання постанови від 13.10.2017р. ВП №54909170 про відкриття виконавчого провадження, визнання незаконною бездіяльність державної виконавчої служби щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.06.2017р. №905/972/17 підлягає задоволенню.

Одночасно, щодо вимог скаржника про зобов'язання державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винести постанову про арешт майна (коштів) боржника; зобов'язати боржника надати відомості щодо належного йому майна за даними бухгалтерського обліку; отримати в органах доходів і зборів інформацію про наявні у боржника рахунки, а також про його дебіторську заборгованість; встановити майно боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб; встановити інформації про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в найм (оренду) індивідуальних банківських сейфів; провести перевірку майнового стану боржника; здійснити реєстрацію обтяжень майна боржника, суд зазначає наступне.

За правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в п.7 постанови №14 від 26.12.2003 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які, згідно із Законом України Про виконавче провадження , можуть здійснюватися тільки за розсудом державного виконавця або відповідної посадової особи державної виконавчої служби чи скасовувати їх акти.

Таким чином, враховуючи, що згідно зі статтею 18 Закону України Про виконавче провадження вищевикладені дії є правами, а не обов'язками державного виконавця, та виходячи з відсутності у суду відповідного права на зобов'язання державного виконавця вчиняти такі дії, суд відмовляє в задоволенні вимог скаржника в частині зобов'язання державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області здійснити перелічені вище певні виконавчі дії та вважає за можливе зобов'язати державного виконавця до вчинення передбачених Законом України Про виконавче провадження виконавчих дій, направлених на виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.06.2017р. №905/972/17.

При цьому, враховуючи відсутність у справі відомостей щодо результатів розгляду ВДВС звернення позивача про стан та вжиті заходи по виконавчому провадженню, виходячи з того, що згідно із ст.18 Закону України Про виконавче провадження розгляд в установлений законом строк заяви сторони є обов'язком державного виконавця, скарга в частині вимог про зобов'язання ВДВС розглянути та надати відповідь на клопотання ТОВ ВЛ ТРЕЙД про стан та вжиті заходи по виконавчому провадженню підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Скаргу №1201-1 від 12.01.2018р. з урахуванням заяви №1402-01 від 14.02.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛ Трейд» , м.Київ на дії чи бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо порушення строків надсилання постанови від 13.10.2017р. ВП №54909170 про відкриття виконавчого провадження.

Визнати незаконною бездіяльність Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.06.2017р. №905/972/17.

Зобов'язати Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вчинити всі передбачені Законом України Про виконавче провадження виконавчі дії, направлені на виконання наказу господарського суду Донецької області від 26.06.2017р. №905/972/17.

Зобов'язати Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в установленому Законом України Про виконавче провадження порядку розглянути та надати відповідь Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЛ Трейд» , м.Київ на його звернення.

В задоволенні решти вимог, викладених у скарзі №1201-1 від 12.01.2018р. з урахуванням заяви №1402-01 від 14.02.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛ Трейд» , м.Київ, відмовити.

В судовому засіданні 19.02.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 19.02.2018р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина