Постанова

від 07.02.2018 по справі 910/19968/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2018 р. Справа№ 910/19968/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017

у справі №910/19968/16 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд

до 1) Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк

2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича

про визнання договору іпотеки припиненим та зобов'язання вчинити дії

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: представник Волошинович О.П. (ордер серія №КВ №71537 від 07.02.2018);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд (надалі - ТОВ УБК Євробуд , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Прокредит Банк (надалі - ПАТ Прокредит Банк , відповідач-1), за участю третьої особи - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича про припинення договору іпотеки № 308852-ІД1 від 31.10.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством Прокредит Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко Вірою Миколаївною за реєстровим № 2363 та зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки нерухомого майна - єдиного майнового комплексу, адмінбудівля літ. А загальна площа 76,5 кв. м, гараж літ. Б загальна площа 204,7 кв. м, адмінбудівля літ. В загальна площа 76,5 кв. м, склад літ. Г загальна площа 18,6 кв. м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. О загальна площа 2 138,4 кв. м, склад літ. П загальна площа 141,4 кв. м, навіс літ. Р , убиральня літ. И , ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210 та зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки цього нерухомого майна.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що вищевказаний договір іпотеки, який було укладено в забезпечення виконання кредитних зобов'язань перед відповідачем-1 за Рамковою угодою №FW115.771 від 31.10.2013, припинив свою дію, оскільки Публічне акціонерне товариство Прокредит Банк набуло право власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ УБК Євробуд , на підставі рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2016 у справі №910/5204/16.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 у справі № 910/19968/16 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017, у задоволенні позову відмовлено частково. Припинено провадження у справі в частині зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки нерухомого майна - єдиного майнового комплексу, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2 138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 у справі № 910/19968/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи судові рішення, суд касаційної інстанції вказав, що судами першої та апеляційної інстанції не було повно та всебічно досліджено спірних правовідносин, не надано належної правової оцінки обставинам справи в їх сукупності, що призвело до неправильного застосування приписів ч.1 ст.4-7 ГПК України у чинній на той час редакції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2017 у справі № 910/19968/16 до участі у розгляді справи в якості відповідача-2 суд залучив приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича.

В ході повторного розгляду справи, до початку її розгляду по суті, 06.09.2017 позивач подав заяву про зміну предмету позову, якою просив визнати припиненою іпотеку, встановлену на підставі договору іпотеки № 308852-ІД1 від 31.10.2013, укладеного між ПАТ Прокредит Банк та ТОВ УБК Євробуд , а 28.09.2017 доповнив заяву, якою просив зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки нерухомого майна - єдиного майнового комплексу, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2 138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/19968/16 у задоволенні позову відмовлено повністю з тих підстав, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, не надав доказів, що його право є порушеним чи не визнається як зі сторони Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк , яке в порядку, передбаченому договором іпотеки та Законом України Про іпотеку реалізувало своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації за собою права власності, так і зі сторони приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка В.В., який діяв у межах повноважень, наданих йому законом.

Не погоджуючись із таким рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/19968/16 та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю, а саме, визнати припиненою іпотеку, встановлену на підставі договору іпотеки № 308852-ІД1 від 31.10.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством Прокредит Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд , та зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки нерухомого майна - єдиного майнового комплексу, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2 138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, неправильно застосував норми матеріального права, оскільки нездійснення відповідачами дій, спрямованих на реєстрацію припинення іпотеки згідно договору іпотеки № 308852-ІД1 від 31.10.2013 суперечать статті 17 Закону України Про іпотеку , яка передбачає припинення іпотеки у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, а відомості про її припинення підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Оскільки дана норма прямо пов'язує припинення іпотеки з державною реєстрацією припинення обтяження, до вчинення цієї дії іпотекодавець є зобов'язаною особою щодо іпотекодержателя, а його права є порушеними.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі №910/19968/16 апеляційну скаргу ТОВ УБК Євробуд на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/19968/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Ткаченка Б.О., Чорногуза М.Г., розгляд справи призначено на 13.12.2017.

На підставі розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 №09-53/4913/17 та згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.12.2017 склад колегії суддів у справі №910/19968/16 змінено на наступний: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Дикунська С.Я., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 справу №910/19968/16 прийнято до провадження вищезазначеним складом суддів.

11.12.2017 через канцелярію Київського апеляційного господарського суд від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юрченка Василя Васильовича, а 13.12.2017 - від ПАТ ПроКредитбанк , надійшли письмові заяви про розгляд апеляційної скарги без їх участі. При цьому уповноважений представник відповідача-1 зазначив у заяві, що доводи апеляційної скарги банком не визнаються, у зв'язку з чим просив залишити подану позивачем скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

В судовому засіданні 13.12.2017 представник позивача надав додаткові письмові пояснення, а також копію постанови Вищого господарського суду України від 14.06.2017 у справі №905/2221/16, в якій касаційною інстанцією висловлено правову позицію при розгляді аналогічного спору, чим, на думку позивача, підтверджується ефективність обраного ним способу захисту порушеного права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.217 розгляд даної справи відкладено, в порядку ст.77 ГПК України в редакції Закону №1798-ХІІ, до 07.02.2018.

02.01.2018 від відповідача-2 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги ТОВ УБК Євробуд , призначеного на 07.02.2018 без його участі через завантаженість. Водночас у клопотанні приватним нотаріусом висловлена позиція щодо безпідставності заявленої скарги, у зв'язку з чим останній просив судове рішення залишити без змін як законне і обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 07.02.2018 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач-1 в судове засідання свого представника не направив, про місце та час розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення про вручення останньому 18.12.2017 копії ухвали суду про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Вислухавши думку представника позивача, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги без участі відповідача-1 та відповідача-2.

07.02.2018 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 31.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд та Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк було укладено Рамкову угоду №FW115/771, відповідно до умов якої відповідач зобов'язався здійснити кредитування позивача на підставі низки кредитних договорів.

На виконання умов вказаної Рамкової угоди, між сторонами було укладено:

- договір про надання траншу № 115.44148/FW115.771 від 31.10.2013, за умовами якого відповідачеві було надано кредит на суму 600 000,00 грн, процентна ставка - 21% річних, строком на 60 місяців;

- договір про надання траншу № 115.44185/FW115.771 від 31.10.2013, згідно якого відповідачеві було надано кредит на суму 310 000,00 грн, процентна ставка - 24% річних, строком 24 місяці;

- договір про надання траншу № 115.44293/FW115.771 від 12.03.2014, згідно якого відповідачеві було надано кредит на суму 77 000,00 дол. США, процентна ставка - 10% річних, строком на 60 місяців.

Суд першої інстанції правильно вказав, що вищенаведені факти були встановлені в судовому рішенні у справі №910/5204/16, а тому, в силу положень ст. 35 ГПК України у чинній на час прийняття оскаржуваного рішення редакції, зазначені обставини не потребували доказування.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань позичальника, 31.10.2013 між Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк (в тексті договору - іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд (в тексті договору - іпотекодавець) був укладений договір іпотеки № 308852-ІД1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко Вірою Миколаївною за реєстровим № 2363.

Згідно з п 2.2. вказаного договору, в іпотеку було передано нерухоме майно: єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2 138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2016 у справі №910/5204/16 за позовом ПАТ ПроКредит Банк до ТОВ УБК Євробуд про звернення стягнення 2 963 685,31 грн на предмет іпотеки, позовні вимоги задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості ТОВ УБК Євробуд за Рамковою угодою № FW115.771 від 31.10.2013 та укладеними на її підставі договором про надання траншу № 115.44148/FW115.771 від 31.10.2013, договором про надання траншу № 115.44185/FW115.771 від 31.10.2013, договором про надання траншу №115.44293/FW115.771 від 12.03.2014, зі змінами та доповненнями, у загальному розмірі 2 963 685,31 грн, звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк права власності на нерухоме майно - єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210, з початковою вартістю, що буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на момент набуття права власності; припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд на єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Привокзальна, буд. 62а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69231932210. Присуджено до стягнення з ТОВ УБК Євробуд на користь ПАТ ПроКредит Банк 44 455,28 грн судового збору.

19.10.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком Василем Васильовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31929343, відповідно до якого право власності на нерухоме майно, яке було предметом іпотеки, було зареєстровано за ПАТ ПроКредит Банк , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №70942708 від 20.10.2016.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідно до змісту вказаної довідки №70942708 від 20.10.2016, після вчинення вказаної реєстраційної дії обтяження з нерухомого майна не зняті, у зв'язку з чим він визначений як особа, права якої обтяжуються, що порушує його права. У зв'язку з таким, позивач просить визнати іпотеку припиненою, а приватного нотаріуса - зобов'язати здійснити державну реєстрацію припинення іпотеки.

Як вбачається з письмових пояснень відповідача-1, останній не заперечував факту припинення іпотеки за спірним договором, при цьому, на думку відповідача-1, позивач не надав жодних доказів невизнання банком такого факту.

В свою чергу, відповідач-2, надаючи суду першої інстанції заперечення на позов від 25.09.2017 вих. №187/01-16, зазначив, що ним не оспорюється факт припинення іпотеки за договором № 308852-ІД1 від 31.10.2013 у зв'язку із набуттям ПАТ ПроКредит Банк права власності на предмет іпотеки, однак останній не наділений правом здійснити реєстрацію зазначеного факту з власної ініціативи. Зауважив при цьому, що станом на 20.09.2017 до нього не звертався ані відповідач-1, ані позивач з повідомленням, яке згідно з п.5.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України надавало б підстави для зняття заборони відчуження майна, що була накладена внаслідок укладення договору іпотеки № 308852-ІД1 від 31.10.2013.

Відхиляючи доводи скаржника та погоджуючись з мотивами відмови суду у задоволенні позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частини 1 статті 572, частини 1 статті 575 ЦК України в силу застави (іпотеки, якщо у заставі нерухоме майно) кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 576 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 3 цього Закону іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.

Частиною 5 статті 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За приписами частини 1 статті 4 Закону України Про іпотеку обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Як зазначалось вище та встановлено судом першої інстанції, ПАТ ПроКредит Банк набуло право власності на єдиний майновий комплекс, адмінбудівля літ. "А" загальна площа 173,3 кв.м, гараж літ. "Б" загальна площа 204,7 кв.м, адмінбудівля літ. "В" загальна площа 76,5 кв.м, склад літ. "Г" загальна площа 18,6 кв.м, нежитлова будівля (адмінбудівля) літ. "О" загальна площа 2 138,4 кв.м, склад літ. "П" загальна площа 141,4 кв.м, навіс літ. "Р", убиральня літ. "И", ворота № 4, яке виступало предметом іпотеки за договом іпотеки № 308852-ІД1В, укладеним сторонами, на підставі рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2016 у справі №910/5204/16. Цим же судовим актом припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд на майно, що виступало предметом іпотеки.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно припинення іпотеки в силу закону у зв'язку із набуттям іпотекодержателем - ПАТ ПроКредит Банк права власності на предмет іпотеки за судовим рішенням у справі №910/5204/16.

Як правильно відзначив у своєму рішенні господарський суд, відповідачами у справі не заперечується та не оспорюється факт припинення іпотеки за договором іпотеки №308852-ІД1 від 31.10.2013 на підставі закону.

Згідно статей 73, 74 Закону України Про нотаріат нотаріус чи посадова особа органу місцевого самоврядування за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження :

за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири);

за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона;

при посвідченні договору довічного утримання;

при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;

за повідомленням іпотекодержателя;

в усіх інших випадках, передбачених законом.

Одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно п. 5.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувана за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Суд першої інстанції, аналізуючи вищенаведені норми, дійшов висновку, що реєстратор має здійснити реєстрацію припинення іпотеки за відповідним зверненням заінтересованої особи, однак зауважив, що, виходячи з правової природи відносин, що склалися між сторонами іпотечного договору, здійснення державної реєстрації припинення іпотеки з власної ініціативи реєстратора не допускається.

При цьому суд наголосив на тому, що правом звернутись до державного реєстратора з повідомленням про припинення іпотеки для здійснення реєстрації зазначеного факту наділений як іпотекодержатель, так і іпотекодавець. При цьому, законодавство не містить вимоги, за якою при реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, останній в обов'язковому порядку має зареєструвати припинення іпотеки.

У зв'язку з таким, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в нездійсненні відповідачами дій, спрямованих на реєстрацію припинення іпотеки згідно договору іпотеки №308852-ІД1 від 31.10.2013 порушення прав позивача, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд , як заінтересованою особою, не реалізоване передбачене законом правом звернутись до державного реєстратора з вимогою здійснити реєстрацію припинення іпотеки.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, речові права на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Згідно частини 5 та частини 6 статті 43 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Відповідно до статті 44 цього ж Закону записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження.

Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк.

Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що позивач до відповідача-1, як іпотекодержателя, який є одночасно обтяжувачем, вимог щодо вчинення останнім дій по зверненню до реєстратора з метою здійснення реєстрації припинення іпотеки не заявляє.

Дана вимога позивачем заявлена безпосередньо до відповідача-2.

При цьому варто зауважити, що, звертаючись з вимогою про реєстрацію припинення іпотеки безпосередньо до відповідача-2, як реєстратора, позивач не надав доказів на підтвердження тому, що останній звертався до приватного нотаріуса Юрченка В.В. згідно п.5.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що надавало б відповідачеві-2 підстави для зняття заборони відчуження майна, переданого позивачем в іпотеку відповідачеві-2 за договором №308852-ІД1 від 31.10.2013.

Водночас, позивачем не надано належних та допустимих доказів тому, що він звертався до ПАТ ПроКредит Банк з вимогою, про вжиття останнім заходів щодо подачі реєстратору заяви про припинення обтяження та подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.

Відповідно до статті 1 ГПК України в редакції Закону №1798-ХІІ, яким керувався суд першої інстанції на час розгляду та вирішення спору, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з частиною 2 статті 20 вищевказаного Закону, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Кожна особа у відповідності до приписів статті 15 Цивільного кодексу України, має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, наведена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, а факти порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

У відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням вказаних норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

З огляду на положення зазначених вище правових норм та принципу диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу, вказавши у позовній заяві, яке право, на його суб'єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.

Водночас, вирішуючи спір, судам належить з'ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.

Під порушенням права необхідно розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Як правильно зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції, при зверненні до суду позивач не надав належних доказів, що з боку ПАТ ПроКредит Банк припинення іпотеки на підставі закону не визнається, до останнього, як обтяжувача позивач не звертався в досудовому порядку з вимогою про звернення до реєстратора з заявою щодо вилучення відповідного запису з Державного реєстру.

Не заявляє позивач такої вимоги до ПАТ ПроКредит Банк і у поданій позовній заяві, ставлячи таку - до реєстратора, яким у даному випадку є приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юрченко Василь Васильович.

Таким чином, зважаючи на встановлене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, а тому обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для задоволення його апеляційної скарги та, відповідно, зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/19968/16.

Керуючись ст.ст. 253-255, 269, 275-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УБК Євробуд на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/19968/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/19968/16 залишити без змін.

3. Справу №910/19968/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.02.2018.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді С.Я. Дикунська

М.Г. Чорногуз