Ухвала

від 15.02.2018 по справі 368/556/16-к

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/556/16-к

Провадження № 1-кп/368/4/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

За участі учасників процесу:

Сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_3

Сторона захисту:

Обвинувачений: ОСОБА_4

Захисник: адвокат ОСОБА_5

розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 368 КК України, внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015110000000223 від 07.08.2015 року відносно:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вікторівка Миронівського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

- який обвинувачується у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні, яке відбулося 15.02.2018 року, прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про приєднання до матеріалів кримінального провадження та дослідження розсекречених матеріалів за результатами проведених у кримінальному провадженні НСРД.

Своє клопотання прокурор обгрунтовував наступним.

Кагарлицьким районним судом Київської області здійснюється розгляд кримінального провадження №42015110000000223 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено 24.03.2016 та матеріали кримінального провадження відкрито стороні захисту.

При цьому, 08.04.2016, тобто вже після завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів стороні захисту до прокуратури Київської області надійшли розсекречені матеріали за результатами проведених у кримінальному провадженні НСРД.

Зазначені матеріали мають істотне значення для повного, всебічного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, однак в ході розгляду справи вони до обвинувального акту долучені не були та відповідно судом не досліджувались.

Вважає, що дослідження зазначених матеріалів є необхідним для встановлення судом істини по справі, а тому просить долучити до матеріалів кримінального провадження та дослідити в якості доказів наступні документи:

- протокол за результатами проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки вчинення злочину №12/7258 від 19.10.2015;

- протокол про результати проведення НСРД №12/7258т від 19.10.2015;

- протокол про результати проведення НСРД - спостереження за особою №12/7600т від 05.10.2015;

- протокол про результати НСРД №12/7362т від 27.10.2015;

- довідка за результатами НСРД №12/7362т від 27.10.2015;

- носії інформації DVD-R інв. №372т та №371т, micro SD інв. №373т та №475т;

- супровідна вх № 12501 вх16 від 08.04.2016 із описом долучених до неї документів;

- постанова прокурора про розсекречення вказаних матеріалів НСРД від 28.01.2016.

На запитання суду, чи відкривалися дані матеріали кримінального провадження стороні захисту, прокурор відповів, що не може надати суду докази того, що дані матеріали відкривалися стороні захисту.

Обвинувачений ОСОБА_4 категорично заперечував проти приєднання до матеріалів кримінального провадження вищевказаних доказів.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , - адвокат ОСОБА_5 категорично заперечувала проти приєднання до матеріалів кримінального провадження доказів, на які вказував прокурор, окрім того, зазначила, що вони є недопустимими доказами, так як надані суду з істотним порушенням вимог КПК України.

Суд, вислухавши клопотання сторони обвинувачення, - прокурора, вислухавши думку сторони захисту, - обвинуваченого та його захисника, приходить до висновку щодо часткового задоволення клопотання прокурора, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Відповідно до частини другої статті 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одна одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, шо містяться в них, як докази ( частини одинадцята, дванадцята статті 290 КПК).

Отже, з вищенаведених положень вбачається, що невідкриття матеріалів сторонами в порядку цієї статті є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази.

При цьому, відкриттю, окрім протоколів, у яких зафіксовано хід та результати проведення певних дій, в обов`язковому порядку підлягають і матеріали, які є правовою підставою проведення таких дій (ухвали, постанови, клопотання), що забезпечить можливість перевірки стороною захисту та судом допустимості результатів таких дій як доказів.

Отже, як убачається з даного кримінального провадження, прокурор заявляв у суді першої інстанції клопотання про дослідження вищезазначених матеріалів, лише 05.01.2018 року, незважаючи на те, що ці матеріали були розсекречені ще 28.01.2016 року на підставі постанови прокурора про розсекречення вказаних матеріалів НСРД.

Суд зауважує, що чинним КПК нчітко не врегульовано питання щодо заборони для сторін кримінального провадження представляти в суді матеріали, не відкриті одна одній.

Заборона адресована суду, який згідно з частиною дванадцятою статті 290 КПК, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази. Надання стороною обвинувачення у суді матеріалів, до яких не було надано доступ стороні захисту, і долучення їх як доказів на стадіях судового розгляду порушує право обвинуваченого на захист, оскільки змушує його захищатися від так званих нових доказів без надання достатніх можливостей і часу для їх спростування.

Отже, факт ознайомлення з матеріалами справи після закінчення розслідування не є достатнім для відстоювання стороною захисту своєї позиції у кримінальному процесуальному змаганні. За таких умов, коли стороні обвинувачення відомі всі докази, а сторона захисту не володіє інформацією про них до завершення розслідування, порушується баланс інтересів у кримінальному процесі.

Частина дванадцята статті 290 КПК фактично передбачає кримінальну процесуальну санкцію стосовно сторін кримінального провадження, яка реалізується в разі невиконання сторонами обв`язку щодо відкриття матеріалів, яка полягає в тому, що в майбутньому суд не має права допустити відомості як докази у невідкритих матеріалах. Так, невідкриття сторонами кримінального провадження одна одній матеріалів суттєво зменшує їх доказову базу, що, в свою чергу, може негативно вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, таке діяння, як порушення права особи на захист;

Згідно ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 113 КПК України:

Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Згідно ст. 253 КПК України:

Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження.

Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров`я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 290 КПК України:

Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Згідно ч. 9 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

Згідно ч.ч. 11, 12 ст. 290 КПК України

Сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Відповідно, враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 9, п. 3 ч. 2 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ч. 2 ст. 93, ст. 113, ст. 116, ст. 253, ч.ч. 1, 2, 9, 11, 12 ст. 290, ч. 2 ст. 369, 370 - 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Приєднати до матеріалів кримінального провадження наступні документи:

- протокол за результатами проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки вчинення злочину №12/7258 від 19.10.2015;

- протокол про результати проведення НСРД №12/7258т від 19.10.2015;

- протокол про результати проведення НСРД - спостереження за особою №12/7600т від 05.10.2015;

- протокол про результати НСРД №12/7362т від 27.10.2015;

- довідка за результатами НСРД №12/7362т від 27.10.2015;

- носії інформації DVD-R інв. №372т та №371т, micro SD інв. №373т та №475т;

- супровідна вх № 12501 вх16 від 08.04.2016 із описом долучених до неї документів;

- постанова прокурора про розсекречення вказаних матеріалів НСРД від 28.01.2016.

Визнати докази у вигляді:

- протоколу за результатами проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки вчинення злочину №12/7258 від 19.10.2015;

- протоколу про результати проведення НСРД №12/7258т від 19.10.2015;

- протоколу про результати проведення НСРД - спостереження за особою №12/7600т від 05.10.2015;

- протоколу про результати НСРД №12/7362т від 27.10.2015;

- довідки за результатами НСРД №12/7362т від 27.10.2015;

- носіїв інформації DVD-R інв. №372т та №371т, micro SD інв. №373т та №475т;

- супровідної вх № 12501 вх16 від 08.04.2016 із описом долучених до неї документів;

- постанови прокурора про розсекречення вказаних матеріалів НСРД від 28.01.2016, - недопустимими.

Визнати за неможливе дослідження вищевказаних доказів під час судового розгляду на підставі ч. 2 ст. 89 КПК України.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду на підставі ст. 392 КПК України оскарженню не підлягає.

Заперечення на дану ухвалу на підставі ст. 392 КПК України може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1