Постанова

від 20.02.2018 по справі 761/41032/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Слюсар Т.А.

при секретарі Іванову В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Кредобанк на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Кредобанк , Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Північ про визнання договору поруки недійсним,

встановила:

у листопаді 2016р. позивач звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору поруки № 1 від 28 листопада 2013р., укладеного між ПАТ Кредобанк , ТОВ Компанія Північ та ОСОБА_1

Мотивуючи позовні вимоги позивач, зазначала, що у березні 2016р. з листа державного виконавця їй стало відомо про існування договору поруки № 1 від 28 листопада 2013р., начебто укладеного між ПАТ Кредобанк , ТОВ Компанія Північ та нею, відповідно до якого вона взяла на себе зобов'язання перед ПАТ Кредобанк за виконання ТОВ Компанія Північ зобов'язань у повному обсязі, а саме: повернення кредиту, сплати процентів та комісії за користування овердрафтом, пені, штрафів, неустойок, а також усіх інших платежів, які виникають з договору про надання овердрафту № 140/11/2013 від 28 листопада 2013р.

Позивач стверджувала, що не підписувала вказаний договір поруки та не уповноважувала будь-кого на підписання цього договору від її імені.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року позов задоволено, визнано недійсним договір поруки №1 від 28 листопада 2013р., укладений між Публічним акціонерним товариством Кредобанк , Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Північ та ОСОБА_1, за яким ОСОБА_1 поручилась за зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Північ перед Публічним акціонерним товариством Кредобанк , за договором про надання овердрафту № 140/11/2013 від 28 листопада 2013р. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Кредобанк та Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Північ на користь ОСОБА_1 у рівних частках судові витрати по сплаті судового збору по 275грн. 60коп.

Справа №761/41032/16-ц № апеляційного провадження: №22-ц/796/1612/2018 Головуючий у суді першої інстанції: Савицький О.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М. У поданій апеляційній скарзі ПАТ Кредобанк просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідач посилається на неповне з'ясування судом всіх фактичних обставин справи, оскільки під час укладення договору поруки №1 від 28 листопада 2013р. сторонами було

- 2 -

дотримано всі вимоги закону, а ОСОБА_1 підписувала вказаний договір, про що свідчить її підпис на договорі.

Також відповідач вважає, що висновок судової почеркознавчої експертизи не спростовує факту підписання договору поруки позивачем, оскільки не містить категоричного твердження, що ОСОБА_1 не підписувала вказаний договір.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

ТОВ Компанія Північ про день та час розгляду апеляційної скарги повідомлене за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, згідно повідомлення листоноші за вказаною адресою не знаходиться, відповідно до ст. 131 ЦПК України судове повідомлення вважається доставленим, у судове засідання свого представника не направило, тому відповідно до ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, яка підтримала апеляційну скаргу, пояснення позивача та її представника, які просили залишити рішення суду без змін, пояснення експерта ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 28 листопада 2013р. між ПАТ Кредобанк , ТОВ Компанія Північ та ОСОБА_1 укладений договір поруки № 1, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань в повному обсязі за договором про надання овердрафту № 140/11/2013 від 28 листопада 2013р., укладеним між ПАТ Кредобанк та ТОВ Компанія Північ .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не мала волевиявлення для укладення договору поруки, згідно висновку судової почеркознавчої експертизи договір поруки підписано ймовірно не ОСОБА_1, а відповідачем не надано доказів на спростування висновку експерта.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на обставинах справи та нормах матеріального і процесуального права.

За даним у частині першій статті 553 ЦК України визначенням, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК Україниправочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначено в ст. 203 ЦК України. Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Недотримання цієї вимоги згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в учасника правочину волевиявлення на його вчинення, суду слід виходити з ретельного дослідження наявних у справі доказів як кожного окремо, так і їх в сукупності.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи від 7 вересня 2017р., проведеної експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_4, підпис від імені ОСОБА_1 в договору поруки № 1 , укладеному 28 листопада 2013 року між ОСОБА_1, ПАТ Кредобанк та ТОВ Компанія Північ , ймовірно виконаний не ОСОБА_1

Опитана у апеляційному суді експерт ОСОБА_4 пояснила, що при дослідженні була встановлена більша кількість розбіжних ознак досліджуваного підпису на договорі поруки та наданими зразками підпису ОСОБА_1, що з найбільшою вірогідністю свідчить про те,

- 3 -

що договір підписаний не ОСОБА_1 Однак, враховуючи розмір підпису ОСОБА_1 та наявність декількох збіжних ознак, надати категоричний висновок не є можливим.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 2 даної норми визначає, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У підтвердження своїх позовних вимог, позивач заявила клопотання про призначення відповідної судової експертизи, висновком якої підтверджено, що підпис на спірному договорі поруки виконаний ймовірно не ОСОБА_1

При цьому, діюче законодавство не передбачає обов'язковості категоричного висновку у даному випадку, так як необхідно виходити з ретельного дослідження наявних у справі доказів як кожного окремо, так і їх в сукупності.

Заперечуючи проти доводів позивача, відповідачем ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано будь-яких доказів у підтвердження своїх заперечень. Відповідач обмежився посиланням на те, що спірний договір підписаний позивачем, не враховуючи, що вказаний підпис оспорюється позивачем.

Згідно ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Виконуючи зазначені вимоги закону, апеляційний суд роз'яснив представнику відповідача необхідність надання доказів у підтвердження викладених у апеляційній скарзі обставин та у спростування твердження позивача про те, що вона ніколи у м. Житомирі у відділенні банку не була і не приймала участі у укладенні спірного договору та про його наявність не була обізнана.

Однак, представник відповідача даною можливістю не скористався, направив до апеляційного суду клопотання про витребування у банку доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Звертаючись до суду з клопотанням про витребування доказів, відповідач не зазначив підстав, з яких не може надати докази, які знаходяться у його розпорядженні, тому колегія суддів відмовила у задоволенні такого клопотання.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом неправомірно не врахована та обставина, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2015р. з ОСОБА_1 стягнута заборгованість за кредитним договором, а подання даного позову направлено на уникнення відповідальності за договором про надання овердрафту, колегія суддів вважає безпідставними.

З Єдиного реєстру судових рішень вбачається, що рішення Шевченківським районним судом м. Києва 21 жовтня 2015р. ухвалено у заочному порядку, при цьому ОСОБА_1 про

- 4 -

судовий розгляд не повідомлялася за зареєстрованою адресою свого місця проживання.

Крім того, ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2016р. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1, а виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 жовтня 215 року зупинено до закінчення касаційного провадження, яке триває на час розгляду даної справи.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Заперечуючи підписання спірного договору поруки, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання договору недійсним за захистом своїх інтересів, а не з метою уникнення відповідальності за договором, якого не підписувала.

При цьому, під час судового розгляду не було встановлено зловживання позивачем своїми процесуальними права, як про це зазначає відповідач у апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про те, що надані позивачем докази у підтвердження своїх позовних вимог, не були спростовані відповідачем.

Судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, тому колегія суддів не встановила підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Кредобанк залишити без задоволення, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлений 23 лютого 2018 року.

Головуючий:

Судді: