Постанова

від 21.02.2018 по справі 826/14370/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Суддя першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року Справа № 826/14370/16

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Інтеграл-банк Андронова Олега Борисовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року у справі:

за позовом ОСОБА_2,

товариства з обмеженою відповідальністю ЕНРАН-ЗЛК

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Інтеграл-банк Андронова Олега Борисовича

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 і товариство з обмеженою відповідальністю ЕНРАН-ЗЛК (далі - позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Інтеграл-банк Андронова Олега Борисовича (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи про нікчемність договору поруки від 30.04.2015 р. № 898/8, укладеного між ПАТ Інтеграл-Банк , ОСОБА_2 і ТОВ ЕНРАН-ЗЛК .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що погашення заборгованості відбулося з порушенням умов договору, договір банківського рахунку позивача відкритий у тому ж банку, що й рахунок її контрагента.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана постанова суду прийнята за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачі просять залишити її без задоволення, а постанову суду - без змін та зазначає, що судом повно та правильно встановлено обставини справи і, на їх думку, у відповідача не було правових підстав для визнання нікчемним договору, укладеного між ОСОБА_2 та Банком, і вчинених за ним операцій.

У судове засідання 21.02.2018 р. сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ст. 310 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.04.2015 р. між ПАТ Інтеграл-банк (Кредитор), ОСОБА_2 (Поручитель) і ТОВ Енран-ЗЛК (Боржник) укладено договір поруки № 898/8, відповідно до якого поручитель зобов'язується нести перед кредитором солідарну з боржником відповідальність за виконання останнім зобов'язань за кредитним договором від 01.03.2011 р. № 898, за яким ТОВ Енран-ЗЛК було відкрито кредитну лінію.

05.05.2015 р. Банк повідомив ОСОБА_2 про порушення ТОВ Енран-ЗЛК умов кредитного договору та необхідність сплати коштів за договором поруки в сумі 43 065,00 доларів США.

У цей же день за розпорядженням ОСОБА_2 Банком було списано 43 065,00 доларів США в рахунок погашення заборгованості товариства за кредитним договором.

Таким чином, ТОВ Енран-ЗЛК виконало свої зобов'язання, за рахунок коштів ОСОБА_2 було частково погашено заборгованість товариства перед Банком.

15.09.2015 р. НБУ було прийнято постанову № 606 Про віднесення публічного акціонерного товариства Інтеграл-банк до категорії неплатоспроможних .

16.09.2015 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 170 про запровадження строком на три місяці з 16.09.2015 р. по 15.12.2015 р. тимчасової адміністрації та призначення на той самий строк Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Інтеграл-банк з делегуванням останній всіх повноважень, визначених ст.ст. 37-39 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Інтеграл-банк Андронова Олега Борисовича.

Постановою Правління НБУ від 25.11.2015 р. № 816 відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПАТ Інтеграл-банк .

На підставі зазначеної постанови НБУ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.11.2015 р. № 210 Про початок процедури ліквідації ПАТ Інтеграл-банк та делегування повноважень ліквідатора банку , згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ Інтеграл-банк та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію цього Банку Андронова О.Б. строком на період з 27.11.2015 р. по 26.11.2017 р. включно.

Оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, делегування повноважень ліквідатора банку та відшкодування коштів вкладникам ПАТ Інтеграл-банк було опубліковано в газеті Голос України від 02.12.2015 р. № 224 (6228).

29.08.2016 р. та 31.08.2016 р. на адресу позивачів надійшли повідомлення Уповноваженої особи від 23.08.2016 №№ 02/650, 02/646 про нікчемність укладеного ними та Банком договору поруки на підставі п. 7 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

16.11.2017 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 5073 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ Інтеграл-банк строком на один рік до 26.11.2018 р. включно та продовження повноважень ліквідатора ПАТ Інтеграл-банк Андронову Олегу Борисовичу строком на один рік до 26.11.2018 р. включно.

Позивачі, вважаючи протиправним рішення Уповноваженої особи щодо нікчемності укладеного ними договору поруки, звернулися до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності правових підстав для визнання нікчемним договору поруки від 30.04.2015 р. № 898/8, укладеного між ПАТ Інтеграл-Банк , ОСОБА_2 і ТОВ ЕНРАН-ЗЛК , зокрема підстав, передбачених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а також з того, що укладання даного договору та вчинення операцій за ним відбулося до віднесення Банку до категорії проблемних та/або неплатоспроможних.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 4452-VI).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону № 4452-VI (в редакції на час вчинення оскаржуваних дій/прийняття оскаржуваних рішень) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

У п. 17 ч. 1 ст. Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Виконавча дирекція Фонду делегує та відкликає всі або частину своїх повноважень колегіальним органам та/або уповноваженій особі (кільком уповноваженим особам) Фонду в обсягах, визначеним цим Законом (п. 2 ч. 5 ст. 12 Закону № 4452-VI).

Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI у редакції Закону від 04.07.2014 р. № 1586-VII).

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Пунктом 7 частини 2 статті 38 Закону Закону № 4452-VI передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

У ч. 4 ст. 38 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що повноваження Уповноваженої особи Фонду щодо здійснення перевірки та виявлення нікчемних договорів (правочинів) і повідомлення про це їх сторін (клієнтів Банку) не є абсолютними та кореспондуються з обов'язком Уповноваженої особи Фонду перед прийняттям рішення повно, достовірно та об'єктивно встановити обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину.

При цьому, єдиною та необхідною умовою для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними і, відповідно, не включення осіб (клієнтів банку), що їх уклали до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є наявність хоча б однієї правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Разом з тим, слід враховувати, що перелік правових підстав для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними, закріплений у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що в повідомленнях Уповноваженої особи, направлених позивачам, підставою для визнання нікчемним договору поруки, укладеного між ними та Банком, вказано п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, тобто що банк уклав правочин, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не передбачених для них законодавством чи внутрішніми документами Банку.

Однак, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували вищезазначені обставини.

При цьому, доводи апелянта щодо нікчемності правочину (договору) засновані на припущеннях і не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України.

Водночас, рішення суду, відповідно до змісту ст. 242 КАС України, повинно бути законним і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання апелянта на те, що погашення заборгованості за кредитним договором при виконанні договору поруки відбулося з порушенням договірних умов, а саме за відсутності підстав для погашення заборгованості товариства перед Банком ОСОБА_2, є необґрунтованими та жодним чином не підтверджують наявності правових підстав, чітко визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, для визнання договору нікчемним.

Твердження апелянта про те, що банківський рахунок ОСОБА_2 відкритий у тому ж Банку, що й рахунок ТОВ ЕНРАН-ЗЛК , також не надають достатніх та необхідних правових підстав для визнання правомірним спірного рішення Уповноваженої особи.

Таким чином,проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду в межах доводів та вимог апеляції, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апелянтом не спростовано правильності висновків суду першої інстанції і всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин було повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Інтеграл-банк Андронова Олега Борисовича підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Інтеграл-банк Андронова Олега Борисовича - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 23 лютого 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Аліменко В.О.