Постанова

від 19.02.2018 по справі 7/307/09

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

19.02.2018р. справа №7/307/09

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

за участю представників сторін:

від позивача: від держвиконавця:не прибув не прибув розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.12.2017 у справі№7/307/09 (суддя Боєва О.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ до відповідача Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прогрес» , м. Умань про за скаргою на дії стягнення суми Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ Якимівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, смт. Якимівка Запорізької області

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.12.2017р. по справі №7/307/09 відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії та бездіяльність Якимівського районного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області по справі № 7/307/09, виданого 14.12.2009р.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.12.2017р. по справі №7/307/09 із прийняттям нового рішення про задоволення скарги в повному обсязі.

Скаржник вважає ухвалу місцевого господарського суду незаконною, прийнятою із порушенням норм процесуального права, а також необ'єктивною через невідповідність висновків фактичним обставинам, матеріалам справи та чинному законодавству України. Зазначив, що 03.03.2017р. стягувачем було направлено на адресу державного виконавця клопотання про вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області по справі № 7/307/09 від 14.12.2009р., яке було залишено останнім без задоволення. Крім того, вважає, що державний виконавець повинен був здійснити заходи щодо визначення предмету застави, його співвідношення із заборгованістю боржника перед заставодержателем на сьогодні, звернутись до заставодержателя із вимогою про надання згоди на реалізацію. Також зазначив, що державним виконавцем не вжито належних, своєчасних та допустимих дій щодо здійснення заходів по розшуку рухомого майна боржника. Вважає, що при наявності у боржника майна, достатнього для задоволення вимог стягувача, завершення виконавчого провадження №47714061 щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області по справі № 7/307/09 від 14.12.2009р., є передчасним та протиправним.

Позивач у судове засідання 19.02.2018р. не прибув, причини неявки не повідомив. Під час звернення до суду із апеляційною скаргою заявив клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2018р., зважаючи на той факт, що на визначену судом дату та час розгляду апеляційної скарги, в господарському суді м. Києва та господарському суді Київської області вже заброньовано зали облаштовані для проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Крім того, позивач, вже після призначення справи до розгляду згідно ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2018р., надіслав на адресу суду обґрунтування вимог скарги від 12.02.2018р. вих №12-1/02., яким зазначив, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.02.2017р., залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. по справі №7/307/09 встановлено, що державним виконавцем у виконавчому провадженні №47714061 щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 14.12.2009р. по справі №7/307/09 не вжито належних та об'єктивних заходів виконавчого провадження впродовж перебування наказу на виконанні. Зазначене свідчить про порушення державним виконавцем принципів неупередженості, своєчасності та повноти проведення виконавчих дій, встановлених нормами Закону України Про виконавче провадження .

Державний виконавець у судове засідання 19.02.2018р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Під час розгляду апеляційної скарги державний виконавець надав відзив, яким заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.12.2017р. по справі №7/307/09 законною та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Зазначив, що на протязі перебування наказу господарського суду Запорізької області від 14.12.2009р. по справі №7/307/09 на виконанні, державним виконавцем здійснювались заходи примусового виконання рішень, а саме: виявлено та накладено арешт на кошти боржника на рахунках, відкритих в фінансових установах, встановлювалось питання наявності/відсутності майна шляхом направлення відповідних запитів до уповноважених органів, накладено арешт на майно боржника, здійснено заходи щодо розшуку майна боржника.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Запорізької області від 03.12.2009р. по справі №7/309/09 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства «Науково виробниче підприємство «Прогрес» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» 661932 грн. основного боргу, 90022,75 грн. штрафу, 1952,07 грн. 3% річних, 11850,28 грн. пені, 5205,51 грн. процентів за користування товарним кредитом, 7709,63 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що 14.12.2009р. господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.06.2013р. по справі №7/309/09 замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду Запорізької області № 7/307/09 від 14.12.2009р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, офіс 23, код ЄДРПОУ 30345439), на Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 38, офіс 23, код ЄДРПОУ 38039872).

Державним виконавцем Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2015р. ВП №47714061 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області №7/309/09 від 14.12.2009р.

Постановою державного виконавця Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про арешт коштів боржника від 22.06.2015р. накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках у банківських установах.

Постановою державного виконавця Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.07.2015р. накладено арешт на трактор МТЗ-82, державний № НОМЕР_1, трактор МТЗ-82, державний № НОМЕР_2 та трактор МТЗ-82, державний № НОМЕР_3.

Державним виконавцем Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було прийнято постанову про розшук майна боржника від 21.07.2015р., якою оголошено у розшук майно (трактор МТЗ-82, державний № НОМЕР_1, трактор МТЗ-82, державний № НОМЕР_2 та трактор МТЗ-82, державний № НОМЕР_3).

Із матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області №7/309/09 від 14.12.2009р. вбачається факт направлення державним виконавцем Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області запитів до уповноважених органів з метою встановлення наявності майна у боржника.

У відповіді Держземагенства в Якимівському районі від 18.08.2015р. на запит державного виконавця від 22.06.2015р. зазначено про наявність орендованих боржником земельних ділянок на території Червоноармійської сільської ради на загальну площу 499,8169 га.

У відповіді відділу статистики Якимівського району від 13.10.2015р. на запит ВДВС Якимівського районного управління юстиції про надання інформації щодо здійснення господарського діяльності боржником, вказано про відсутність в Державному реєстрі підприємств Якимівського району юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 30256281.

Постановою державного виконавця Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 21.07.2015р. виконавче провадження було зупинено до розшуку майна на підставі п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» .

Державним виконавцем Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.05.2017р. ВП №47714061 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області №7/309/09 від 14.12.2009р. на підставі п.3 ч.1 ст.ст. 39, 40 Закону України Про виконавче провадження .

Не погодившись із фактом винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.05.2017р. ВП №47714061 та вважаючи, що в діях державного виконавця наявна бездіяльність щодо невиконання наказу господарського суду Запорізької області №7/309/09 від 14.12.2009р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернулось до суду першої інстанції із скаргою на дії та бездіяльність Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області в якій просило:

- визнати незаконними та протиправними дії Якимівського МРВДВС ГТУЮ в Запорізькій області у виконавчому провадженні №47714061 щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі №7/307/09 від 14.12.2009р., котрі виразились у завершенні виконавчого провадження та винесення постанови від 18.05.2017р.;

- визнати незаконною та скасувати постанову Якимівського МРВДВС ГТУЮ в Запорізькій області від 18.05.2017 про закінчення виконавчого провадження №47714061 щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі №7/307/09 від 14.12.2009р.;

- визнати незаконною та протиправною бездіяльність Якимівського МРВДВС ГТУЮ в Запорізькій області у виконавчому провадженні №47714061 щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі №7/307/09 від 14.12.2009р. щодо не вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №52625086, №47714061 щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області по справі № 7/309/09 від 14.12.2009р., котрі направлені та свідчили б про його примусове виконання.

Відповідно до положень Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Однією з засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За приписами ст. 129 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження .

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Закон України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 року набрав чинності 05.10.2016р.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» (від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ) виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються, відповідно до цього Закону.

За таких обставин, під час вирішення спору в даній справі, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення як Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999р., так і Закону України Про виконавче провадження № 1404-VІІІ від 02.06.2016р.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ).

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. (ст. 2 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ).

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Як вже зазначалось вище, державним виконавцем Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.05.2017р. ВП №47714061 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області №7/309/09 від 14.12.2009р. на підставі п.3 ч.1 ст. 39, 40 Закону України Про виконавче провадження .

В обґрунтування вищевказаної постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.05.2017р. державний виконавець зазначив, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №22860750 від 16.05.2017р. юридичну особу боржника припинено за судовим рішенням. Правонаступники відсутні.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи витягу №22860750 від 16.05.2017р., юридична особа - Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Прогрес» (код ЄДРПОУ 30256281) припинена, правонаступники відсутні, про що 30.03.2017р. внесено відповідний запис до Реєстру. Підставою для внесення вищевказаного запису слугувало судове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2013р. по справі №823/1342/13-а

Як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2013р. по справі №823/1342/13-а задоволено адміністративний позов Уманської об'єднаної державної податкової служби Черкаської області та припинено Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Прогрес» . Вказане судове рішення набрало законної сили, а докази скасування зазначеної постанови відсутні як в Єдиному державному реєстрі судових рішень, так і в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Враховуючи наведене, з огляду на той факт, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.03.2017р. внесено запис про припинення Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Прогрес» та зважаючи на відсутність правонаступників у останнього, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 18.05.2017р. винесена державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження .

При цьому, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що законодавець жодним чином не пов'язує можливість закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» із наявністю/відсутністю майна у боржника. Вирішальною обставиною в даному випадку є факт припинення юридичної особи та відсутність у неї правонаступників.

Що стосується вимоги скаржника про визнання незаконною та протиправною бездіяльності державного виконавця Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо невчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №52625086, №47714061, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що питання стосовно наявності бездіяльності державного виконавця Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області №7/309/09 від 14.12.2009р. вже було предметом судового розгляду.

Так, ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.02.2017 року залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2017р. по справі №7/307/09 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на дії Якимівського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області задоволено, а бездіяльність Якимівського МРВ ДВС ГТУЮ в Запорізькій області щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 14.12.2009 року у справі № 7/307/09 визнано незаконною.

Обставини, що були встановлені вищевказаними судовими рішеннями мають преюдиційне значення під час розгляду даної скарги в силу положень ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається із постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 року по справі №7/307/09, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця 12.12.2016р.

Відповідно до змісту вищевказаних судових рішень, судами оцінювались дії державного виконавця Якимівського МРВ ДВС ГТУЮ в Запорізькій області, які були вчинені останнім до подання стягувачем скарги, тобто до 12.12.2016р.

В той же час, під час вирішення спору в даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця 25.05.2017р.

Враховуючи наведені вище обставини, з огляду на предмет та доводи скарги на дії та бездіяльність державного виконавця від 25.05.2017р., колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що під час вирішення спору в даній справі, в першу чергу, слід надавати оцінку діям державного виконавця, які були вчинені останнім після 12.12.2016р., тобто після вищевказаного звернення стягувача до суду першої інстанції зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Якимівського МРВ ДВС ГТУЮ в Запорізькій області.

Частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV від 21.04.1999р.) встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії ( ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999р.).

Згідно приписів ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV від 21.04.1999р.) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 1404-VІІІ від 02.06.2016р) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.ч.1,2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 1404-VІІІ від 02.06.2016р), виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права, якими може користуватися державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження, перелік яких не є вичерпним.

Відповідно до ч. 8. ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV від 21.04.1999р.) державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02.06.2016р.)

Відповідно до п.3.12 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Із матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем, з метою виявлення майна боржника, починаючи з січня 2017 року (тобто після звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» до суду із попередньою скаргою на бездіяльність державного виконавця у грудні 2016р.), було направлено відповідні запити до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Якимівської міжрайнної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Управління інформаційної підтримки та координації поліції « 102» ГУНП в Запорізькій області, в.о. заступника начальника УПД ГУНП в Запорізькій області, Головного управління статистики у Запорізькій області, Державного підприємства «Держреєстри України» , Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, Державної служби інтелектуальної власності, Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» , Управління Держпраці у Полтавській області, Управління Держпраці у Волинській області, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Державної авіаційної служби України, Міністерства інфраструктури України, ПАТ Укрзалізниця , Головного управління Держпраці у Донецькій області, Головного управління Держпраці у Хмельницькій області, Управління Держпраці у Черкаській області, Головного управління Держпраці у Харківській області, Головного управління Держпраці у Луганській області, Управління Держпраці у Сумській області, Головного управління Держпраці у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Головного управління Держпраці у Львівській області, Управління ДМС України в Запорізькій області, Державної служби інтелектуальної власності України, Головного управління Держпраці у Херсонській області, Головного управління Держпраці у Київській області, Таврійської сільської ради, Головного управління Держпраці у Одеській області, Управління Держпраці у Рівненській області, тощо.

Згідно відповідей вищевказаних органів на запити державного виконавця Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області вбачається, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення в межах виконавчого провадження.

Також, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області неодноразово здійснювався вихід за місцем знаходження боржника, в результаті чого було встановлено факт відсутності підприємства за адресою, про що були складені відповідні акти від 17.07.2015р, 01.09.2016р та від 16.05.2017р.

В ході здійснення виконавчих дій з розшуку майна боржника, згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було виявлено зареєстровані за боржником: свинарник (корпус №1), що знаходиться за адресою: Якимівський р-н, с. Новоданилівка, вул. Карла Маркса, буд. 29-а; свинарник (корпус №2), що знаходиться за адресою: Якимівський р-н, с. Новоданилівка, вул. Карла Маркса, буд. 29-б; комплекс, птахівник №5, забійний пункт, що знаходиться за адресою: Якимівський р-н, с. Новоданилівка, вул. Карла Маркса, буд. 33-а. Крім того було встановлено, що зазначене майно знаходиться в іпотеці ВАТ Банк «БІГ Енергія» на підставі іпотечного договору від 22.08.2008 року., та на яке державними виконавцями Якимівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізької області накладено арешт, в тому числі при примусовому виконанні наказу Господарського суду Запорізької області № 7/307/09.

У зв'язку із тим, що органами внутрішніх справ не розшукано майно боржника (трактори) на яке накладено арешт, постановою державного виконавця від 20.03.2017 поновлено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області №7/307/09 від 14.12.2009р.

Постановою державного виконавця Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 20.03.2017 накладено арешт на нерухоме майно ПП «НВП «Прогрес» , а саме на комплекс, птахівник №5, забійний пункт, свинарник корпус №1, свинарник корпус №2.

Крім того, постановою державного виконавця Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 20.03.2017р. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках в банківських установах.

Також в процесі виконавчого провадження, державним виконавцем направлялись платіжні вимоги до банківських установ, які не виконувались через відсутність залишку коштів на рахунках боржника.

З метою звернення стягнення на нерухоме майно боржника, що знаходиться в іпотеці, державним виконавцем на адресу іпотекодержателя ВАТ «Банк «Біг Енергія» було надіслано лист від 15.05.2017р. вих. № 4835 з проханням надати інформацію про розмір зобов'язання ПП «НВП «Прогрес» перед банком, який був повернутий до державного виконавця 22.05.2017 установою поштового зв'язку.

Таким чином, державним виконавцем здійснювався ряд заходів, направлених на реальне виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі №7/307/09 від 14.12.2009р., що свідчить про відсутність його бездіяльності щодо виконання вищевказаного виконавчого документу в межах даного виконавчого провадження.

Вищенаведені обставини також спростовують посилання апелянта на залишення без задоволення державним виконавцем його клопотання про вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі №7/307/09 від 14.12.2009р., яке було направлене на адресу органу державної виконавчої служби 03.03.2017р.

Доводи апелянта, стосовно того факту, що державним виконавцем не вжито заходи щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке перебуває в іпотеці, не приймаються колегією суддів апеляційного господарського суду, враховуючи наступне.

Статтею 51 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02.06.2016р. встановлено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі, якщо:

1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів .

2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

3) наявна письмова згода заставодержателя.

Як вбачається із матеріалів справи, нерухоме майно відповідача (свинарник корпус №1, свинарник корпус №2, птахівник №5, забійний пункт), що знаходиться за адресою: Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка, передано в іпотеку ВАТ Банк Біг Енергія на підставі договору іпотеки від 22.08.2008р.

В той же час, рішення про стягнення з боржника коштів було прийнято господарським судом Запорізької області 03.12.2009р. , тобто після укладання вищевказаного договору іпотеки Крім того, в матеріалах справи відсутня письмова згода іпотекодержателя на звернення стягнення на заставлене майно боржника.

За таких обставин, право застави виникло до ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів, а іпотекодержаталем не надано письмової згоди на його реалізацію, що унеможливлює звернення стягнення на іпотечне майно та як наслідок задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» в межах даного виконавчого провадження.

До того ж, 30.03.2017 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою місцезнаходження вищевказаного нерухомого майна боржника (свинарник корпус №1, свинарник корпус №2, птахівник №5, забійний пункт) та встановлено, що за їх місцезнаходженням знаходяться невідомі зруйновані будівлі, у зв'язку із чим відсутня фізична можливість звернення стягнення на іпотечне майно.

Враховуючи наведене, державним виконавцем здійснено всі можливі та необхідні дії щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі №7/307/09 від 14.12.2009р., у зв'язку із чим апеляційний господарський суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності бездіяльності державного виконавця щодо виконання вищевказаного виконавчого документу.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про визнання бездіяльності державного виконавця щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі №7/307/09 від 14.12.2009р. не направлена на захист порушених прав або охоронюваних законом інтересів стягувача, у зв'язку із припиненням діяльності боржника та, як наслідок, відсутністю відповідного виконавчого провадження через прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 18.05.2017р.

Посилання апелянта на обставини, що були встановлені в ухвалі господарського суду Запорізької області від 07.02.2017р. по справі №7/307/09 стосовно наявності бездіяльності державного виконавця щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 14.12.2009р. по справі №7/307/09, не є самостійною підставою для задоволення вимог скарги в межах цієї справи, оскільки після прийняття вищевказаної ухвали суду державним виконавцем здійснені заходи, направлені на реальне виконання рішення по даній справі.

Також, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає про безпідставність заявлення позивачем у скарзі на дії та бездіяльність державного виконавця вимоги про визнання бездіяльності державного виконавця щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 14.12.2009р. по справі №7/307/09 в межах виконавчого провадження №52625086, оскільки матеріали справи свідчать, що зазначений виконавчий документ перебував на виконанні у державного виконавця в межах виконавчого провадження №47714061.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС на дії та бездіяльність державного виконавця Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження та є такими, що прямо суперечать матеріалам справи, у зв'язку із чим колегія апеляційної інстанції не знаходить підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту місцевого господарського суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Запорізької області від 26.12.2017р. по справі №7/307/09 є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 254, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 283, 284, 339 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» , м. Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.12.2017р. по справі №7/307/09 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.12.2017р. по справі №7/307/09 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено 22.02.2018р.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: Н.В. Будко

ОСОБА_2