Рішення

від 15.02.2018 по справі 817/2208/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2018 року м. Рівне №817/2208/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Єрмошкіної Л.І.; позивача - не прибув; представника відповідача - Форет М.С. (довіреність від 18 грудня 2017 року); розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2 (далі іменується - позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.11.2017: №3017-5202, яким визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 4153 грн. 38 коп.; №3017/1-5202, яким визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 19863 грн. 52 коп.; №3017/2-5202, яким визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 521 грн. 67 коп.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями визначені суми податкових зобов'язань зі сплати за землю. Дані суми нараховані за користування позивачем, як фізичною особою, земельною ділянкою відповідно до договору оренди, укладеного з Рафалівською селищною радою. Проте, рішенням суду такий договір визнано недійсним, що має правовим наслідком відсутність будь-яких юридичних наслідків з моменту вчинення.

Ухвалою суду від 16.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) осіб.

Ухвалою суду від 05.02.2018 заяву фіскального органу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) осіб задоволено; призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.02.2018.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, проте подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання прибув представник відповідача, заперечив проти позову та просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог повністю. Відповідач вказує, що факт визнання недійсним договору оренди земельної ділянки не звільняє позивача від обов'язку сплати орендної плати за землю за період дії договору, а відтак платник податків повинен сплатити суми податкових зобов'язань за такий період.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 15.02.2018.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Між ОСОБА_2 та Рафалівською селищною радою Володимирецького району Рівненської області укладено договір оренди земельної ділянки від 14.02.2015, площею 0,1800 га, яка знаходиться в селищі міського типу Рафалівка, вулиця Б. Хмельницького, 40з, Володимирецького району Рівненської області.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25.07.2017 №92822476, щодо земельної ділянки кадастровий номер 5620855400:01:001:0017 містяться відомості у розділі Деталізована інформація про інше речове право : дата державної реєстрації - 14.12.2015; підстава виникнення - договір оренди землі від 14.12.2015; підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.12.2015; вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки; строк дії - 13.12.2025; орендар ОСОБА_2; орендодавець - Рафалівська селищна рада; опис об'єкта іншого речового права - 0,18 га (а.с. 11).

Головним управлінням ДФС у Рівненській області винесені податкові повідомлення-рішення від 29.11.2017: №3017-5202 про визначення суми податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 4153 грн. 38 коп.; №3017/1-5202 про визначення суми податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 19863 грн. 52 коп.; №3017/2-5202 про визначення суми податкового зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 521 грн. 67 коп.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Зі змісту Розрахунку податкового зобов'язання по орендній платі вбачається, що суми податкових зобов'язань по орендній платі визначені фіскальним органом за періоди: 2015 рік - 521 грн. 67 коп.; за 2016 рік - 19863 грн. 52 коп.; за 2017 рік - 4153 грн. 38 коп. (а.с. 9).

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі іменується - ПК України), платниками податку є землекористувачі.

Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу (пункт 269.1 статті 269 ПК України).

За правилами підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

За правилами пункту 288.1 статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 288.2. статті 288 ПК України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Статтею 1 Закону України Про оренду землі №161-XIV від 06.10.1998 (далі іменується - Закон України №161-XIV) встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України №161-XIV).

Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (стаття 17 Закону України №161-XIV).

Суд не застосовує норму статті 18 Закону України №161-XIV, на яку посилається фіскальний орган, оскільки статтю 18 Закону України №161-XIV виключено на підставі Закону №1878-VI від 11.02.2010.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (стаття 21 Закону України №161-XIV).

З аналізу вказаних вище норм вбачається, що у разі укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, орендар зобов'язаний у визначених порядку та строки сплачувати плату за землю.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 03.03.2017 (справа №556/86/17), договір оренди земельної ділянки від 14.12.2015 визнано недійсним (а.с. 10).

У зв'язку з набранням законної сили вказаним рішенням суду, до Реєстру внесено запис від 19.05.2017 про припинення права оренди (а.с. 11 зворотній бік).

При чому, відповідач вказує, що позивач не звільнений від обов'язку сплати оренди за землю за період дії договору: з 14.12.2015 по 19.05.2017.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 (далі іменується - ЦК України), підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Зі змісту рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 03.03.2017 (справа №556/86/17), вбачається, що договір оренди земельної ділянки від 14.12.2015 визнано недійсним на підставі статті 230 ЦК України Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману , відповідно до якої якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до статті 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких правових підстав для визначення позивачу сум податкових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку, оскільки договір оренди визнаний судом недійсним, а відтак такий договір не створює для позивача такого юридичного наслідку, як сплата орендної плати, з моменту вчинення такого правочину.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №3017-5202, №3017/1-5202, та №3017/2-5202 винесені фіскальним органом 29.11.2017, при чому, даними рішеннями охоплені періоди 2015, 2016 та 2017 років.

Фіскальний орган допустив порушення пункту 286.5 статті 286 ПК України, оскільки не нараховував позивачу - фізичній особі окремо суми податку відповідно до податкових повідомлень-рішень до 1 липня поточного року за 2015, 2016 та 2017 роки.

Відповідачем не доведено в порядку статті 77 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відтак заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена сума судового збору у розмірі 640 грн. 00 коп. відповідно до квитанції №38 від 10.01.2018, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Рівненській області (місцезнаходження: 33023, місто Рівне, вулиця Відінська, 12; код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 29 листопада 2017 року №3017-5202, №3017/1-5202, та №3017/2-5202.

Присудити на користь ОСОБА_2 суму судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 (нуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 26 лютого 2018 року.

Суддя Недашківська К.М.