Ухвала

від 14.02.2018 по справі 12/299

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.02.2018Справа № 12/299

За заявою Фізичної особи - підприємця Черепанової Людмили Іванівни

про заміну сторони у виконавчому провадженні

у справі 12/299

За позовом Фізичної особи - підприємця Черепанової Людмили Іванівни (АДРЕСА_1. м. Черкаси, ІПН НОМЕР_1)

до Закритого акціонерного товариства "Охорона-Комплекс" (вул. Саксаганського 4, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 24523145)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департаменту державної служби охорони при МВС України (вул. Малопідвальна 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 08596819)

про стягнення 1543951 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

За участю представників сторін:

від позивача Кобяков В.Є. (дов.від 24.11.15)

від відповідача не прибув;

від УДСО при УМВС України в Черкаській області, Дудник Н.А. (дов. № 17/7-21 від 04.01.18);

від УДСО при ГУ МВС України в м.Києві, Терещенко В.М. (дов.№ 24/9452/Лп від 15.12.16);

від третьої особи, Задобрюк В.М. (довіреність № 11/1-1лн/п/п від 10.01.18).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Черепанова Людмила Іванівна звернулась до Господарського суд міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "ОХОРОНА - Комплекс" про стягнення 1 543 951, 50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2007 по справі № 12/299 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Охорона-Комплекс" на користь Приватного підприємця Черепанової Людмили Іванівни 1 543 951,5 грн. збитків, 15 439,76 грн державного мита, 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на послуги адвоката в розмірі 11 873 грн.

Київським апеляційним господарським судом, при перегляді рішення у справі № 12/299 в апеляційному порядку, апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства Охорона - Комплекс задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2007 у справі № 12/299 змінено, відмовлено позивачу у відшкодуванні послуг адвоката у розмірі 11 873, 00 грн, в іншій частині рішення залишено без змін, про що винесено постанову від 07.06.2007.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2007 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2007, господарським судом 04.07.2007 було видано відповідний наказ № 12/299.

Вищим господарським судом України 11.10.2007 касаційну скаргу ЗАТ Охорона - Комплекс залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 у справі № 12/299 без змін, про що винесено відповідну постанову.

25.05.2016 через відділ діловодства суду від Фізичної особи-підприємця Черепанової Людмили Іванівни отримано заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, відповідно до якої заявник просить замінити боржника Закрите акціонерне товариство "Охорона-Комплекс" на його правонаступників - Управління державної служби охорони про ГУ МВС України в м. Києві та Управління державної служби охорони про УМВС України в Черкаській області та про видачу дублікату наказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 по справі № 12/299 в задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Черепанової Людмили Іванівни про заміну сторони у виконавчому провадженні - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 зазначена ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2017 касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Черепанової Людмили Іванівни задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 по справі № 12/299 скасовано, справу № 12/299 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Вищим господарським судом Україні було зазначено, що ні місцевим, ні апеляційним судом не було надано належної правової оцінки таким доводам заявника:

- відповідно до протоколу №21 загальних зборів акціонерів ЗАТ "Охорона-Комплекс" від 18.04.2007 представники акціонерів, які є одночасно керівниками Департаменту державної служби охорони при МВС України та Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві, прийняли рішення про безоплатну передачу основних засобів боржника до регіональних підрозділів державної служби охорони в зв'язку з реорганізацією боржника та визначили ВДСО (УДСО) при ГУМВС (УМВС) України у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Рівненській, Сумській, Одеській, Полтавській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Черновецькій областях, містах Києві та Севастополі правонаступниками за договорами про надання охоронних послуг, оренди державного та комунального майна, майна інших форм власності, договорами про надання послуг зв'язку та телекомунікаційних послуг, укладених регіональними представництвами Товариства від імені ЗАТ "Охорона-Комплекс";

- факт правонаступництва територіальних підрозділів державної служби охорони саме на підставі протоколу №21 від 18.04.2007 підтверджують рішення в справах різних юрисдикцій, які надавались до матеріалів справи, зокрема, від 12.07.2010 у справі №2-2542/10, від 02.02.2010 у справі №16/11-10, від 28.10.2009 у справ і№16/145, від 08.04.2008 у справі №16/44, від 21.07.2010 у справі №8/127.

При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене в постанові від 28.11.2017, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин, що стосуються розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні , перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин визначитись з результатами розгляду поданої заяви у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого процесуального документа.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 12/299 для розгляду заяви передано судді Головатюку Л.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 справу прийнято до провадження суддею Головатюком Л.Д. та призначено до розгляду в судовому засіданні 01.11.2018.

Розгляд заяви Фізичної особи - підприємця Черепанової Людмили Іванівни про заміну сторони у виконавчому провадженні Господарським судом міста Києва був відкладений на 23.01.2018, про що було винесено відповідну ухвалу від 01.11.2018.

В судовому засіданні 23.01.2018 господарський суд ухвалив відкласти розгляд заяви на 14.02.2018 та зобов'язав Департамент державної служби охорони при МВС України виконати вимоги ухвал Господарського суду м. Києва від 01.07.2016, від 19.07.2016, від 17.08.2016, від 06.10.2016 та від 25.10.2016.

Через відділ канцелярії господарського суду 31.01.2018 від Департаменту Державної служби охорони Міністерства внутрішніх справ України надійшли додаткові пояснення у справі № 12/299 (вих. № 11/1-12 лк від 31.01.2018) та заперечення на пояснення та додаткові пояснення представника позивача (вих. № 11/1-11 лк від 31.01.2018).

Від Управління Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в Черкаській області 05.02.2018 через відділ канцелярії господарського суду надійшли лист на виконання вимог суду (вих. № 17/7 - 3 л від 31.01.2018) та клопотання про витребування доказів (вих. № 17/7 - 4 л від 01.02.2018), в якому Управління просило суд: зобов'язати заявника виконати вимоги ухвал суду від 25.10.2016, від 16.01.2017 та надати письмові пояснення щодо звернення заявника до ліквідаційної комісії ЗАТ Охорона - Комплекс із заявою про визнання заявника кредитором та надати суди докази такого звернення; зобов'язати заявника надати ухвали, постанови окружного адміністративного суду м. Києва (справа № 826/4503/17) за результатами розгляду позову до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Голосіївської районної в місті Києві про визнання протиправних дій; зобов'язати замовника надати постанови, в разі наявності вирок, за результатами кримінального провадження внесеного до ЄРДР 23.12.2015 під № 12015100060008384; зобов'язати представника заявника надати ухвали, постанови Окружного адміністративного суду м. Києва (справа № 826/11548/17) за результатами розгляду позову до Департаменту державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, Департаменту поліції охорони Національної поліції України, Начальника Департаменту поліції охорони будника Сергія Івановича, Голови ліквідаційної поліції Департаменту служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України - перший заступник начальника Департаменту поліції охорони Тютюн Віктора Миколайовича, заступника начальника Департаменту поліції охорони Фасового Миколи Івановича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної шкоди.

Від Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві 07.02.2018 через відділ канцелярії господарського суду надійшли пояснення (вих. 24/9-17/Лк від 07.02.2018).

14.02.2018 від представника заявника через відділ канцелярії господарського суду надійшло клопотання (вих. б/н від 12.02.2018), в якому він просив суд:

- в разі подання правонаступниками до суду довідок про знищення витребуваних судом документів не визнавати їх за належні, допустимі та достатні докази щодо знищення документів, з огляду на невідповідність вимогам законодавства України щодо документів, які підтверджують вибір документів для знищення та знищення відповідних документів в системі МВС України;

- витребувати у Департаменту Державної служби охорони України справи, в яких містяться оригінали документів, копії яких надано до суду (протоколи загальних борів акціонерів боржника та протоколів засідань Спостережної ради боржника зазначені у змісті клопотання) для огляду в судовому засіданні;

- попередити правонаступників про можливість застосування судом наслідків передбачених ч.2 ст.74 ЦПК України в зв'язку з ненаданням правонаступниками належних, допустимих та достатніх доказів вчинення певної дії - припинення боржника шляхом ліквідації (без правонаступництва);

- в зв'язку з очевидним приховуванням правонаступниками доказів у справі, що витребуванні ухвалами суду застосувати норму ч.9 ст.81 ГПК України та з урахуванням : змісту протоколу №21 від 18 квітня 2007 року зборів акціонерів боржника, наявних в справі №12/299 передавальних актів щодо безоплатної передачі нерухомого майна, протоколів щодо передачі майна правонаступникам до складання проміжного та ліквідаційного балансів, відсутності ліквідаційного балансу боржника в Єдиному державному реєстрі та діючи на підставі норм статті 10 Закону Про реєстрацію юр осіб визнати обставину, для з'ясування якої витребовувалися не надані докази, а саме: здійснення реорганізації боржника шляхом приєднання до правонаступників та визначення правонаступниками учасників в справі №12/299 зокрема - Департамент ДСО, Управління ДСО ГУМВС у м. Києві, Управління ДСО УМВС в Черкаській області;

- розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання 14.02.2018 відповідач не прибув, інші учасники справи прибули та надали суду усні пояснення. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання Управління Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в Черкаській області про витребування доказів та клопотання представника заявника суд відмовив в їх задоволенні, з огляду на їх необґрунтованість.

Представник заявника в судовому засіданні 14.02.2018 заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні підтримав в повному обсязі, інші учасники процесу проти задоволення заяви заперечили.

Розглянувши заяви Фізичної особи - підприємця Черепанової Людмили Іванівни про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 25 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла станом на момент надходження до суду заяви про заміну сторони) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Частиною 5 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження (який діяв станом на момент надходження до суду заяви про заміну сторони) було внормовано, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом ст. 334 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діє з 15.12.2017, на момент розгляду заяви господарським судом) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження в редакції, яка діє на момент розгляду заяви господарським судом) у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Як роз'яснено господарським судам в п. 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Якщо зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи. Зазначеною статтею ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо боржника - Закритого акціонерного товариства Охорона - Комплекс учасниками (акціонерами) товариства були Управління державної служби охорони при ГУ МВС України (ідентифікаційний код 08596819) та Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві (ідентифікаційний код 08596920).

Із матеріалів доданих до заяви про заміну сторони виконавчого провадження вбачається, що 18.04.2007 на загальних зборах Закритого акціонерного товариства Охорона - Комплекс , на яких були присутні акціонери, що володіють 100 % акцій, окрім іншого були прийняті рішення по питанню 6 порядку денного Про погодження рішення Спостережної ради ЗАТ Охорона - Комплекс від 31.01.2007 № 2 щодо безоплатної передачі основних засобів ЗАТ Охорона - Комплекс до регіональних підрозділів ДСО при МВС України , по питанню 9 Про припинення (ліквідацію) діяльності ЗАТ Охорона - Комплекс та по питанню 10 Про призначення ліквідаційної комісії .

Рішення, прийняті загальними зборами Закритого акціонерного товариства Охорона - Комплекс 18.04.2007, оформлені протоколом № 21 загальних зборів Закритого акціонерного товариства Охорона - Комплекс від 18.04.2007, копія якого додана до матеріалів заяви.

Так, по питанню 6 порядку денного зборів було прийнято рішення погодити рішення Спостережної ради ЗАТ Охорона - Комплекс від 31.01.2007 щодо безоплатної передачі основних засобів ЗАТ Охорона - Комплекс до регіональних підрозділів ДСО при МВС України та відповідно реорганізації діяльності ЗАТ Охорона - Комплекс шляхом передачі функцій спостереження за технічними засобами охорони від ЗАТ Охорона - Комплекс до регіональних підрозділів ДСО при МВС України. А також, у зв'язку з реорганізацією ЗАТ Охорона - Комплекс визначити УДСО (ВДСО) при ГУ МВС (УМВС) України у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Кіровоградській, Криворізькій, Луганській, Львівській, Миколаївській, Рівненській, Сумській, Одеській, Полтавській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях, містах Києві та Севастополі правонаступниками за договорами про надання охоронних послуг, оренди державного та комунального майна, майна інших форм власності, договорами про надання послуг зв'язку та телекомунікаційних послуг, укладених регіональними представництвами Товариства від імені ЗАТ Охорона Комплекс .

На засіданні Спостережної ради ЗАТ Охорона - Комплекс 31.01.2007 було прийнято рішення по питанню Про реорганізацію проведення передачі функцій централізованого спостереження та основних засобів ЗАТ Охорона - Комплекс до регіональних підрозділів ДСО . А саме, було ухвалено з метою вдосконалення діяльності підрозділів ЗАТ Охорона - Комплекс , з урахуванням реформування Державної служби охорони при МВС України, пов'язаної із залученням нарядів груп затримання міліції охорони та функцій централізованого спостереження за об'єктами в єдиній дислокації органів внутрішніх справ, спрямованої на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням, захист власності від злочинних посягань, ЗАТ Охорона - Комплекс :

- звернутись до керівництва МВС України з пропозицією щодо безоплатної передачі основних засобів ЗАТ Охорона - Комплекс до регіональних підрозділів ДСО при МВС України;

- у разі необхідності розпочати проведення за рахунок товариства експертної оцінки основних засобів, що підлягають передачі та потребують дооцінки;

- спільно з керівниками регіональних підрозділів ДСО при МВС України проінформувати: замовників охоронних послуг про припинення дії договорів на послуги охорони та передачу функцій спостереження за технічними засобами охорони від ЗАТ Охорона - Комплекс до регіональних підрозділів ДСО при МВС Україні з 01.03.2007; орендодавців нерухомого майна, у яких товариство орендує приміщення (у тому числі технологічні), про припинення дії вказаних договорів з 01.04.2007;

- до особливого розпорядження забороняється укладання будь - яких угод дарування, купівлі - продажу, кредиту, оренди, застави, закладу, лізингу, спільної діяльності, позики, підряду тощо без попереднього погодження зі Спостережною радою товариства;

- погодити зазначене рішення на загальних зборах акціонерів ЗАТ Охорона - Комплекс , запланованих на 18.04.2007.

По питанню 9 порядку денного зборів було прийнято рішення припинити діяльність ЗАТ Охорона - Комплекс шляхом ліквідації у зв'язку з втратою мети діяльності товариства, визначеної статутом.

При розгляді десятого питання порядку денного Про призначення ліквідаційної комісії ЗАТ Охорона - Комплекс зборами були прийняті такі рішення:

- призначити Ліквідаційну комісію;

- визначити повноваження, порядок і строки ліквідації товариства, а саме: з дня призначення комісії до неї переходять повноваження з управління справами товариства. Визначити строк проведення ліквідації товариства з 23.04.2007 по 23.10.2007. Установити строк для заяви претензій кредиторами протягом 65 календарних днів з дня оголошення про ліквідацію товариства. Робота ліквідаційної комісії починається з часу опублікування оголошення про ліквідацію товариства. Комісія є колегіальним органом, організаційними формами роботи якого є засідання, де вирішуються питання, пов'язані з проведенням ліквідації товариства - порядок прийняття рішень (колегіально - комісією). Результати роботи комісії мають бути представлені у формі протоколу. Періодичність засідань комісії визначається Головою комісії або його заступником. Голова комісії зобов'язаний щодня інформувати (шляхом надання відповідного протоколу комісії) Спостережну раду товариства про хід ліквідації. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її призначення опубліковує інформацію про ліквідацію товариства в одному з офіційних видань із зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх претензій, забезпечує визначення вартості майна товариства в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав власникам, складає проміжний та остаточний ліквідаційний баланс і подає їх Спостережній раді товариства. Достовірність і повнота ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Надати право Голові комісії залучати до її роботи фахівців ДДСО при МВС України, а також експертів, фізичних осіб і сторонні організації. Порядок оплати праці Голови та членів Комісії, а також залучених фахівців, експертів, фізичних осіб та умови укладання договорів зі сторонніми організаціями визначає Спостережна рада товариства за поданням Голови комісії;

- доручити Спостережній раді товариства затвердження проміжного та остаточного ліквідаційного балансу.

Відповідно до положень ст. 59 Господарського кодексу України (редакція від 12.03.2007) припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання ліквідується: за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті; у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено; у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом; у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується (ч. 1 ст. 60 Господарського кодексу України (редакція від 12.03.2007).

За приписами ст. 104 Цивільного кодексу України (редакція від 31.05.2007) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Статтею 110 Цивільного кодексу України (в редакції від 31.05.2007) внормовано, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Дослідивши зміст протоколу № 21 загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства Охорона - Комплекс від 18.04.2007 та протоколу № 2 засідання Спостережної ради ЗАТ Охорона - Комплекс від 31.01.2007 суд дійшов висновку, що 18.04.2007 акціонерами ЗАТ Охорона - Комплекс було прийняте рішення саме про ліквідацію товариства, а не реорганізацію. Оскільки по шостому питанню порядку денного зборів вирішувалося питання щодо передачі функцій спостереження (обов'язків спостереження) від товариства до регіональних підрозділів Державної служби охорони при ВМС України, в по дев'ятому та десятому питаннях порядку денного зборів вирішувалося питання щодо ліквідації товариства.

Судом відхиляються доводи заявника, що боржника було припинено з правонаступництвом, оскільки із змісту протоколу № 21 загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства Охорона Комплекс від 18.04.2007 чітко та ясно вбачається прийняття власниками товариства рішення щодо ліквідації товариства.

Щодо посилань заявника на судові рішення від 12.07.2010 в цивільній справі № 2-2542/10, від 21.07.2010 в господарській справі № 8/127, від 02.02.2010 в господарській справі № 16/11-10, від 28.10.2009 в господарській справі № 16/145, від 08.04.2008 в господарській справі № 16/44, в яких, на думку заявника, підтверджується факт процесуального правонаступництва прав та обов'язків боржника. Так, згідно ч. 4, 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, при цьому правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду. Визнання судами у вказаних заявником судових рішеннях правонаступництва на підставі протоколу № 21 загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства Охорона Комплекс від 18.04.2007, є нічим іншим, як правовою оцінкою таких судів змісту вказаного протоколу, а відтак така правова оцінка не є обов'язковою для господарського суду. На загальних зборах Закритого акціонерного товариства Охорона Комплекс 18.04.2007 було прийнято рішення про ліквідацію товариства, що чітко вбачається із змісті протоколу № 21.

Як вбачається із копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.09.2007 по виконавчому провадженню ВП № 4239144, яка додана до заяви про заміну сторони виконавчого провадження, наказ Господарського суду м. Києва № 12/299 виданий 04.07.2007 разом із постановою про закінчення виконавчого провадження передано до Ліквідаційної комісії ЗАТ Охорона - Комплекс , у відповідності до положень ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , оскільки 27.08.2007 до ВДВС Печерського РУЮ м. Києва надійшла заява голови ліквідаційної комісії ЗАТ Охорона - Комплекс про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із ліквідацією боржника.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.09.2007 по виконавчому провадженню ВП № 4239144) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до положень ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.09.2007 по виконавчому провадженню ВП № 4239144) виконавче провадження підлягає закінченню у випадках, зокрема, передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.

Згідно зі ст. 65 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.09.2007 по виконавчому провадженню ВП № 4239144) у випадку реорганізації (злиття, приєднання, розділення, виділення, перетворення) боржника - юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобов'язаннями боржника - юридичної особи. У випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку. У разі направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.

Враховуючи наведені положення чинного на той час законодавства суд дійшов висновку, що з огляду на прийняття рішення про ліквідацію відповідача за рішенням акціонерів останнього, виконання наказу Господарського суду міста Києва № 12/299 від 04.07.2007 мало бути здійснено Ліквідаційною комісією ЗАТ Охорона - Комплекс в рамках процедури ліквідації товариства.

Згідно інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 27.10.2007 здійснено державну реєстрацію припинення Закритого акціонерного товариства Охорона - Комплекс у зв'язку з його ліквідацією, та відносно юридичної особи відповідача за ідентифікаційним кодом 24523145 правонаступників у ліквідованого товариства не зареєстровано. При цьому, як стверджує заявник та не заперечують інші учасники процесу, боржник НЕ сплатив стягувачу суму коштів, яка підлягала стягненню відповідно до наказу Господарського суду міста Києва № 12/299 від 04.07.2007, що і стало підставою для звернення заявника до господарського суду із заявою про зміну сторони виконавчого провадження, так як рішення суду залишилося не виконаним.

За приписами ст. 129, 129 - 1 Конституції України однією із засад судочинства є обов'язковість судового рішення, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внормовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6, 13 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов'язкове, судове рішення залишалося невиконаним. Це призводить до ситуації, несумісної з принципом верховенства права.

Статтею 111 Цивільного кодексу України (в редакції від 31.05.2007) було визначено нижченаведений порядок дій ліквідаційної комісії при ліквідації підприємства. Так, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу. В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам , якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом. Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 112 Цивільного кодексу України (в редакції від 31.05.2007) внормовано, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію . Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку (ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України (редакція від 12.03.2007).

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 61 Господарського кодексу України (редакція від 12.03.2007) майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою власника.

Вимоги позивача до ЗАТ Охорона - Комплекс щодо стягнення грошових коштів за наказом Господарського суду міста Києва № 12/299 від 04.07.2007 є (і були на момент ліквідації боржника) безспірними вимогами. За визначенням наданим в Законі України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (редакція від 20.06.2007) безспірними вимогами кредиторів - є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується за рішенням власника (власників), в тому числі кредиторам, вимоги яких підтверджені рішенням суду, здійснюється ліквідаційною комісією в порядку, встановленому ст. ст. 111, 112 Цивільного кодексу України та ст. ст. 60, 61 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства Охорона - Комплекс ухваленим 21.08.2007 (яке оформлене протоколом № 36 від 21.08.2007) було затверджено проміжний ліквідаційний баланс ЗАТ Охорона - Комплекс станом на 31.07.2007.

Згідно копії ліквідаційного балансу на 03.10.2007 наявній в матеріалах справи відповідний ліквідаційний баланс був затверджений протоколом загальних зборів акціонерів від 18.10.2007 № 38. Відповідний баланс відображає на дату його складення наявність у боржника активів та пасивів та суперечить змісту акту ліквідаційної комісії станом на 26.11.2007.

Згідно з аудиторським висновком, який міститься в матеріалах реєстраційної справи боржника, наданим голові ліквідаційної комісії ЗАТ Охорона - Комплекс (реєстраційний № 1691/10 від 18.10.2007) Аудиторською фірмою МГА (ідентифікаційний код 31201228) :

- інші довгострокові зобов'язання товариства становили станом на 01.01.2007 - 1 249, 7 тис. грн.., станом на 03.10.2007 - 0, 0 тис. грн.;

- нерозподілений прибуток станом на 01.01.2007 становив 25 276, 3 тис. грн ., станом на 03.10.2007 - 880, 3 тис. грн .

При цьому, наявність у ЗАТ Охорона - Комплекс зобов'язання за наказом Господарського суду міста Києва № 12/299 від 04.07.2007 у вищевказаних документах відображене взагалі не було.

Відповідно до висновку експерта № 74/02/05-17 за результатами експертного економічного дослідження від 06.03.2017 № 74/02/05-17 зробленого за замовлення заявника: копія балансу Закритого акціонерного товариства Охорона - Комплекс на 03.10.20107 не є ліквідаційним балансом у розумінні ст. 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України, ст. 20 Закону України Про господарські товариства , ст. 36 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , бухгалтерських стандартів, в т. ч. Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 27 Діяльність, що припиняється ; у балансі станом на 03.10.2007 наявні дані у рядку 170 Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом розділу Актив Балансу у сумі 2 131, 6 тис. грн. та у рядку 550 Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом розділу Пасив Балансу - у сумі 851, 3 тис. грн., тоді як у ліквідаційному балансі не повинні бути дані дебіторської та кредиторської заборгованості по розрахунках з бюджетом, так як це платежі третьої черги, розрахунки по яким повинні бути проведені до складання ліквідаційного балансу.

Під час ліквідації Закритого акціонерного товариства Охорона Комплекс за рішенням власників (Управління державної служби охорони при ГУ МВС України (ідентифікаційний код 08596819) та Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві (ідентифікаційний код 08596920)) виплата грошових коштів заявнику за наказом Господарського суду міста Києва № 12/299 від 04.07.2007 здійснена не була, доказів іншого матеріали справи не містять, а також відповідний факт не заперечується учасниками процесу. При цьому, відповідно до наведених норм діючого на той час законодавства нагляд за законністю процедури ліквідації та затвердження ліквідаційного балансу здійснюється власниками товариства, яким в подальшому передається майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів. Не виконання ліквідаційною комісією під час ліквідації ЗАТ Охорона - Комплекс наказу Господарського суду міста Києва № 12/299 від 04.07.2007 та інші встановлені судом обставини, свідчать про те, що під час здійснення процедури ліквідації товариства, як ліквідаційною комісією товариства так і учасниками товариства, були допущенні порушення діючого законодавства.

Суд не погоджується з твердженнями Управління державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області та Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві, що заявниця (стягувач за наказом) мала звернутися до ліквідаційної комісії з кредиторською вимогою протягом визначеного терміну для пред'явлення кредиторських вимог та що відповідні вимоги позивача вважаються погашеними, оскільки вимоги позивача були підтверджені виконавчим документом, виданим на виконання рішення суду, обов'язковість виконання якого встановлена Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд також не погоджується з тим, що проведення ліквідації товариства з порушеннями закону, може мати наслідком оголошення судового рішення таким, що втрачає законну силу і не підлягає виконанню. Оскільки така ситуація є несумісною з принципами верховенства права та обов'язковості виконання судових рішень.

Відповідно до норм ст. 11 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні дані про наявність юридичних осіб, які є правонаступниками Закритого акціонерного товариства Охорона - Комплекс . Водночас, суд вважає за можливе за наведених обставин справи та враховуючи вимоги заявниці, визнати учасника товариства - Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві (ідентифікаційний код 08596920), на якого, зокрема були законом покладені зобов'язання, щодо затвердження проміжного ліквідаційного балансу та затвердження ліквідаційного балансу товариства, та, зокрема, якому за законом передається майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, правонаступником боржника щодо зобов'язань останнього по виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 12/299 від 04.07.2007.

Посилання Управління державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області на загальний строк позовної давності є юридично неспроможними. Так, у відповідності до положень ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а заміна сторони виконавчого провадження, у відповідності до положень ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження. За захистом свого права заявниця звернулася до суду 07.07.2006 і порушені права заявниці були захищені судом шляхом винесення судового рішення, обов'язкового до виконання, яке станом на момент розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження виконано не було.

Судом відхиляються і посилання Департаменту державної служби охорони на положення ст. 609 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. З тих підстав, що ліквідація боржника була проведена з порушеннями чинного законодавства, відповідно відсутні підстави для тверджень, що ліквідацією Закритого акціонерного товариства Охорона - Комплекс були припинені зобов'язання останнього по виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 12/299 від 04.07.2007. Статтею 609 Цивільного кодексу України внормовано припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи, якщо ліквідація проведена правомірно, у відповідності до положень чинного законодавства. Чого в даному випадку не мало місця.

Вимоги заявниці визнати правонаступником Закритого акціонерного товариства Охорона - Комплекс Управління державної служби охорони при УМВС України в Черкаській області задоволенню не підлягають, оскільки між вказаними юридичними особами відсутній правий зв'язок. Кожний із зазначених у протоколі № 21 від 18.04.2007 підрозділів ДСО при МВС України є окремою юридичною особою, що самостійно здійснює службову та фінансово - господарську діяльність та одноособово відповідає за її результати та наслідки.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування . Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що частина майна боржника, у відповідності до рішень прийнятих на загальних зборах боржника 18.04.2007 (в тому числі і по питаннях 6 та 9 порядку денного) була безоплатно передана іншим юридичним особам, а частина була реалізована в рамках процедури ліквідації боржника. Проте, оскільки встановлення обставин правомірності укладання ЗАТ Охорона - Комплекс правочинів щодо наявного у нього майна не входить до предмету доказування при розгляді заяви (вимоги) про заміну сторони виконавчого провадження, відповідні докази не розглядалися судом та їм не надавалася правова оцінка. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи (для вирішення заяви) вирішувалося господарським судом відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку , встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Судом встановлено, що строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва № 12/299 від 04.07.2007 до виконання був встановлений до 04.07.2010, вказаний наказ був пред'явлений до виконання в 2007 році до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві та в подальшому був разом із постановою про закінчення виконавчого провадження передано до Ліквідаційної комісії ЗАТ Охорона - Комплекс , у відповідності до положень ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , для подальшого виконання. Проте, відповідний наказ виконаний не був, і не був повернутий стягувачу, і доказів іншого матеріали справи не містять. Вказане свідчить про втрату наказу Господарського суду міста Києва № 12/299 від 04.07.2007 при виконанні.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про виконавче провадження (редакція від 20.02.2007) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Такі самі положення містить і ч. 4 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження (діючого на момент розгляду заяви господарським судом).

На підставі наведених положень чинного законодавства суд дійшов висновку, що строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва № 12/299 від 04.07.2007 був перерваний пред'явленням його до виконання, а отже на момент розгляду вимог заявника про видачу дублікату наказу строк, встановлений для його пред'явлення до виконання не скінчився, відповідно господарський суд може видати його дублікат.

За викладених обставин, вимоги заявника щодо видачі дублікату наказу підлягають задоволенню, оскільки заявник звернувся до суду з відповідною заявою до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

При прийнятті судом рішення про задоволення вимог заявника про видачу дублікату наказу, судом враховано положення ст. 18, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і їх виконання провадиться на підставі виданого господарським судом наказу, також судом прийнято до уваги, що Закритим акціонерним товариством Охорона - Комплекс (боржником) рішення господарського суду по справі № 12/299 в добровільному порядку ні станом на момент ліквідації боржника, ні станом на момент розгляду цієї заяви не виконано (доказів іншого матеріали справи не містять).

Керуючись ст. 233 , 234 , 334, п. 19. 4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фізичної особи - підприємця Черепанової Людмили Іванівни про заміну сторони (боржника) його правонаступниками в порядку процесуального правонаступництва (ст. 25 ГПК України) задовольнити частково.

2. Замінити боржника у справі № 12/299 за наказом від 04.07.2007 - Закрите акціонерне товариство "Охорона-Комплекс" (вул. Саксаганського 4, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код 24523145) на його правонаступника Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві (вул. Студентська, буд. 9; ідентифікаційний код 08596920).

3. Видати Фізичній особі - підприємцю Черепановій Людмилі Іванівні дублікат наказу Господарського суду від 04.07.2007 у справі № 299.

4. Ухвала набирає законної сили після її оголошення та підлягає оскарженню в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України .

Повна ухвала складена 26.02.2018.

Суддя Л. Д. Головатюк