Рішення

від 12.12.2017 по справі 911/893/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. Справа № 911/893/17

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури до 1) Бориспільської районної державної адміністрації 2) ОСОБА_1 господарства Плоске провизнання недійсними розпоряджень, договору купівлі-продажу земельної ділянки та державних актів на право власності на земельні ділянки за участю представників:

позивача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином відповідача 1:не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином відповідача 2:ОСОБА_2 - адвокат; ОСОБА_3 - адвокат суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Керівника Бориспільської місцевої прокуратури (далі - позивач) до Бориспільської районної державної адміністрації (далі - перший відповідач) та ОСОБА_1 господарства Плоске (далі - другий відповідач) про:

- визнання недійсними розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації Про продаж земельної ділянки фермерському господарству Плоске від 26.08.2003 № 541, Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок ФГ Плоске на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області від 04.08.2008 № 5184, № 5185;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2003, укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією та селянським (фермерським) господарством Плоске ;

- визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельну ділянку:

- серії КВ № 105700 від 07.09.2003 на право власності ФГ Плоске на земельну ділянку із кадастровим номером 3220882600:04:003:0002 загальною площею 100,00 га з цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району;

- серії ЯЖ № 677817 від 05.08.2008 на право власності ФГ Плоске на земельну ділянку із кадастровим номером 3220882600:04:003:0084 загальною площею 2,4026 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району;

- серії ЯЖ № 677818 від 05.08.2008 на право власності ФГ Плоске на земельну ділянку із кадастровим номером 3220882600:04:003:0083 загальною площею 9,9900 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району;

- серії ЯЖ № 677819 від 05.08.2008 на право власності ФГ Плоске на земельну ділянку із кадастровим номером 3220882600:04:003:0082 загальною площею 9,9900 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району;

- серії ЯЖ № 677814 від 05.08.2008 на право власності ФГ Плоске на земельну ділянку із кадастровим номером 3220882600:04:003:0080 загальною площею 9,9900 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району;

- серії ЯЖ № 677815 від 05.08.2008 на право власності ФГ Плоске на земельну ділянку із кадастровим номером 3220882600:04:003:0079 загальною площею 9,9901 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району;

- серії ЯЖ № 677816 від 05.08.2008 на право власності ФГ Плоске на земельну ділянку із кадастровим номером 3220882600:04:003:0081 загальною площею 9,9899 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району;

- серії ЯЖ № 801836 від 25.03.2009 на право власності ФГ Плоске на земельну ділянку із кадастровим номером 3220882600:04:003:0002 загальною площею 46,2474 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташовану в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району.

Від позивача до суду також надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220882600:04:003:0002, 3220882600:04:003:0079, 3220882600:04:003:0080, 3220882600:04:003:0081, 3220882600:04:003:0082, 3220882600:04:003:0083, 3220882600:04:003:0084, які розташовані в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області та заборони особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо вказаних земельних ділянок.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про судове рішення від 23.03.2012 № 6 (надалі - Постанова) результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи. З огляду на вказані приписи Постанови результати розгляду зазначеної заяви зазначені судом в мотивувальній частині рішення.

Прокурор та перший відповідач, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Присутні в судовому засіданні представники другого відповідача проти позовних вимог заперечили та просили суд відмовити в їх задоволенні з мотивів, викладених у відзиві та поясненнях.

Враховуючи, що неявка прокурора та першого відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності їх представників за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників другого відповідача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

В вересні 2002 року конкурсна комісія Бориспільського району по створенню селянських (фермерських) господарств за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 про надання їй земельної ділянки для організації селянського (фермерського) господарства рекомендувала голові Бориспільської райдержадміністрації надати дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 100 га для організації селянського (фермерського) господарства за рахунок земель державної власності в адмінмежах Гнідинської сільської ради.

Бориспільська районна державна адміністрація розглянувши звернення ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення технічної документації по складанню проекту відведення земельної ділянки для створення селянського (фермерського) господарства з врахуванням зазначеної рекомендації конкурсної комісії Бориспільського району по створенню селянських (фермерських) господарств надала ОСОБА_4 дозвіл від 25.09.2002 вих. № С-2073 на виготовлення технічної документації по складанню проекту відведення земельної ділянки для створення селянського (фермерського) господарства площею 100 га на умовах дострокової оренди строком на 49 років, в адміністративних межах Гнідинської сільської ради за рахунок земель державної власності.

Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 04.11.2002 № 694 Про надання гр. ОСОБА_4 земельної ділянки для створення селянського (фермерського) господарства в адмінмежах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області затверджено технічну документацію по складанню проекту відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Гнідинської сільської ради. Також вказаним розпорядженням припинено право користування земельною ділянкою ВАТ племзавод Бортничі на площі 28,2 га із них сіножатей - 13,4 га, чагарників - 8,0 га, пасовищ - 4,2 га, боліт - 2,4 га, шляхів - 0,2 га та надано гр. ОСОБА_4 земельну ділянку для створення селянського (фермерського) господарства площею 100,00 га, в довгострокову оренду строком на 49 років.

На підставі вказаного розпорядження Бориспільська районна державна адміністрація Київської області та ОСОБА_4, уклали договір від 22.11.2002 ВАВ № 928691 (далі - договір оренди), відповідно до умов якого Бориспільська районна державна адміністрація - орендодавець надає, а ОСОБА_4 - орендар приймає в строкове, платне володіння і користування з метою створення та подальшого ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку загальною площею 100,00 га, яка знаходиться в адмінмежах Гнідинської сільської ради, Бориспільського району, Київської області за межами с. Гнідин, Бориспільського району, Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення розпорядження від 04.11.2002 № 694 та укладання договору оренди) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про селянське (фермерське) господарство (в редакції, чинній на час винесення розпорядження від 04.11.2002 № 694 та укладання договору оренди) земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передаються у приватну власність і надаються в користування, в тому числі на умовах оренди. За плату передаються у приватну власність громадян для ведення селянського (фермерського) господарства земельні ділянки, розмір яких перевищує середню земельну частку.

Для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватися у приватну власність або надаватися у користування земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів ріллі і 100 гектарів усіх земель, у місцевостях з трудонедостатніми населеними пунктами, визначеними Кабінетом Міністрів України, - 100 гектарів ріллі (ст. 6 Закону України Про селянське (фермерське) господарство (в редакції, чинній на час винесення розпорядження від 04.11.2002 № 694 та укладання договору оренди).

Частиною 3 ст. 4 Закону України Про селянське (фермерське) господарство (в редакції, чинній на час винесення розпорядження від 04.11.2002 № 694 та укладання договору оренди) встановлено, що земельні ділянки виділяються, як правило, єдиним масивом з розташованими на ньому водними джерелами та лісовими угіддями, по можливості наближеними до існуючих доріг, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури. Землі лісового і водного фондів, що входять до складу угідь селянських (фермерських) господарств, не можуть передаватися у приватну власність господарств, за винятком невеликих (до 5 гектарів) ділянок лісів і невеликих (до 3 гектарів) ділянок водойм і боліт.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про селянське (фермерське) господарство (в редакції, чинній на час винесення розпорядження від 04.11.2002 № 694 та укладання договору оренди) після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Після укладення договору оренди, селянське (фермерське) господарство Плоске 24.12.2002 зареєстровано шляхом включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як юридичну особу, керівником якої є ОСОБА_4, що підтверджується довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 24.12.2002 № 5022 та свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 24.12.2002, виданим Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, копії яких залучено до матеріалів справи.

Отже, вслід за формуванням, відведенням зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості), укладанням договору на тимчасове користування землею на умовах оренди та державної реєстрації ОСОБА_1 господарства Плоске , воно набуло статусу юридичної особи та в силу положень ст. 26 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на час державної реєстрації другого відповідача, набуло цивільної правоздатності та вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Спірним розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 26.08.2003 № 541 Про продаж земельної ділянки фермерському господарству Плоске вирішено продати фермерському господарству Плоске у власність за плату земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства в адміністративних межах Гнідинської сільської ради загальною площею 100,0 га, в тому числі: 97,2, га сіножатей, 2,8 га під водою.

На підставі вказаного розпорядження Бориспільська районна державна адміністрація та фермерське господарство Плоске уклало спірний договір від 02.09.2003 ВАМ № 990790, відповідно до умов якого Бориспільська районна державна адміністрація продала, а фермерське господарство Плоске купило земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 100,00 (сто цілих) гектара, в тому числі: 97,2 га сіножатей та 2,8 га під водою для ведення селянського фермерського господарства, що розташована в адмінмежах Гнідинської сільської ради, Бориспільського району, Київської області за межами населеного пункту.

На підставі вказаного договору ОСОБА_1 господарству Плоске видано державний акт серії КВ № 105700 на право власності на земельну ділянку площею 100,00 га, розташовану - Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, цільове призначення якої - ведення селянського (фермерського) господарства за кадастровим номером 3220882600:04:003:0002. Зазначений акт на землю 07.09.2003 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 16.

В 2008 році ОСОБА_1 господарству Плоске на підставі договору купівлі -продажу земельної ділянки від 08.11.2007 № 4108 та спірного договору купівлі -продажу земельної ділянки від 02.09.2003 ВАМ № 990790 видано державний акт серії ЯЖ № 405881 на право власності на земельну ділянку площею 98,600 га, розташовану - Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, цільове призначення якої - ведення фермерського господарства за кадастровим номером 3220882600:04:003:0002. Зазначений акт на землю 16.05.2008 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300059.

Оскаржуваним розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 04.08.2008 № 5184 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок ФГ Плоске на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області затверджено технічну документацію із землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок селянського (фермерського) господарства Плоске на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. Змінено цільове використання частини земельної ділянки площею 22,3826 га на території Гнідинської сільської ради, яка знаходиться у власності селянського (фермерського) господарства Плоске на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку (серії ЯЖ № 405881 загальною площею 98,600 га) з ведення фермерського господарства на ведення садівництва. Зазначені земельні ділянки залишено в категорії земель сільськогосподарського призначення.

Спірним розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 04.08.2008 № 5185 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок ФГ Плоске на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області затверджено технічну документацію із землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок селянського (фермерського) господарства Плоске на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. Змінено цільове використання частини земельної ділянки площею 29,97 га на території Гнідинської сільської ради, яка знаходиться у власності селянського (фермерського) господарства Плоске на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку (серії ЯЖ № 405881 загальною площею 98,600 га) з ведення фермерського господарства на ведення садівництва. Зазначені земельні ділянки залишено в категорії земель сільськогосподарського призначення.

На підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 04.08.2008 № 5184 ОСОБА_1 господарству Плоске видано три оскаржуваних державних акта:

- серії ЯЖ № 677817 на право власності на земельну ділянку площею 2,4026 га, розташовану - Гнідинська сільська рада, цільове призначення якої - ведення індивідуального садівництва за кадастровим номером 3220882600:04:003:0084. Зазначений акт на землю 05.08.2008 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300100;

- серії ЯЖ № 677818 на право власності на земельну ділянку площею 9,9900 га, розташовану - Гнідинська сільська рада, цільове призначення якої - ведення індивідуального садівництва за кадастровим номером 3220882600:04:003:0083. Зазначений акт на землю 05.08.2008 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300099;

- серії ЯЖ № 677819 на право власності на земельну ділянку площею 9,9900 га, розташовану - Гнідинська сільська рада, цільове призначення якої - ведення індивідуального садівництва за кадастровим номером 3220882600:04:003:0082. Зазначений акт на землю 05.08.2008 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300091.

На підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 04.08.2008 № 5185 ОСОБА_1 господарству Плоске видано три мпірних державних акта:

- серії ЯЖ № 677814 на право власності на земельну ділянку площею 9,9900 га, розташовану - Гнідинська сільська рада, цільове призначення якої - ведення індивідуального садівництва за кадастровим номером 3220882600:04:003:0080. Зазначений акт на землю 05.08.2008 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300097;

- серії ЯЖ № 677815 на право власності на земельну ділянку площею 9,9901 га, розташовану - Гнідинська сільська рада, цільове призначення якої - ведення індивідуального садівництва за кадастровим номером 3220882600:04:003:0079. Зазначений акт на землю 05.08.2008 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300096;

- серії ЯЖ № 677816 на право власності на земельну ділянку площею 9,9899 га, розташовану - Гнідинська сільська рада, цільове призначення якої - ведення індивідуального садівництва за кадастровим номером 3220882600:04:003:0081. Зазначений акт на землю 05.08.2008 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300095.

На підставі договорів купівлі - продажу земельної ділянки від 08.11.2007 № 4108, від 02.09.2003 ВАМ № 990790 ОСОБА_1 господарству Плоске видано державний акт серії ЯЖ № 801836 на право власності на земельну ділянку площею 46,2474 га, розташовану - Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, цільове призначення якої - для ведення фермерського господарства за кадастровим номером 3220882600:04:003:0002.

Прокурор в поданій позовній заяві стверджує, що під час опрацювання отриманих ним відомостей встановлено підстави для представництва інтересів держави та виявлені порушення вимог земельного законодавства під час виділення земельної ділянки для сільськогосподарських потреб, частина якої відноситься до земель водного фонду, в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області і враховуючи відсутність єдиного органу до компетенції якого відноситься розпорядження зазначеними землями, прокурор звернувся до суду з даною позовною заявою в інтересах держави, як позивач. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Бориспільська районна державна адміністрація, приймаючи оскаржуване розпорядження Про продаж земельної ділянки фермерському господарству Плоске від 26.08.2003 № 541 та укладаючи на підставі вказаного розпорядження спірний договір, за яким продала, а Фермерське господарство Плоске купило земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 100 га, з яких 97,2 га сіножатей та 2,8 га під водою для ведення селянського фермерського господарства, діяла поза межами власних повноважень та не у спосіб визначений законом, оскільки не будучи розпорядником земель водного фонду продала без належних на те повноважень ФГ Плоске землі водного фонду площею 50,02 га, які входять до складу відчуженої земельної ділянки. Також прокурор зазначає, що продаж земельної ділянки в порушення вимог земельного законодавства відбувся не на конкурсних засадах - без проведення конкурсу або аукціону, що на переконання прокурора було обов'язковим. В подальшому Бориспільською районною державною адміністрацією спірними розпорядженнями Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок ФГ Плоске на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області від 04.08.2008 № 5184, № 5185 здійснено поділ зазначеної земельної ділянки та змінено цільове призначення її частини з ведення селянського (фермерського) господарства на ведення індивідуального садівництва без дотримання порядку зміни цільового призначення земель, позаяк, на переконання прокурора, така зміна здійснюється відповідно до проекту відведення земельної ділянки, який затверджується уповноваженим органом, що не було здійснено, а лише затверджено зазначеними спірними розпорядженнями технічну документацію із землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок. З огляду на вказані обставини, прокурор стверджує, що спірні розпорядження, договір купівлі-продажу земельної ділянки, державні акти на право власності на земельну ділянку порушують інтереси держави як власника землі, в особі ОСОБА_5 обласної державної адміністрації як розпорядника земельних ділянок водного фонду, адже з державної власності протиправно вибули земельні ділянки водного фонду та зазначає, що даний позов спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності та справедливості при вирішенні суспільнозначимого питання про передачу земель водного фонду державної власності у власність приватній структурі.

Фермерське господарства Плоске проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях, які, зокрема, зводяться до того, що позов прокурора є безпідставним, не ґрунтується на законодавстві, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, а тому не підлягає задоволенню. Другий відповідач зазначає, що законодавство чинне на час винесення спірного розпорядження від 26.08.2003 № 541 та укладання між відповідачами спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2003, а саме ст. 58, 59, 84 Земельного кодексу України та ч. 7, 8 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство , дозволяло у складі земель фермерського господарства передавати у приватну власність до 3 га замкнених природних водойм, а тому продаж ФГ Плоске 2,8 га озер у складі спірної земельної ділянки площею 100 га був законним.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного розпорядження від 26.08.2003 № 541 та укладання між відповідачами спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2003) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 127 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного розпорядження від 26.08.2003 № 541 та укладання між відповідачами спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2003) органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.

Відповідно до ч. 12 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного розпорядження від 26.08.2003 № 541 та укладання між відповідачами спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2003) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного розпорядження від 26.08.2003 № 541 та укладання між відповідачами спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2003) юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного розпорядження від 26.08.2003 № 541 та укладання між відповідачами спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2003) покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути: а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва; б) юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва.

Згідно із ч. 13 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного розпорядження від 26.08.2003 № 541 та укладання між відповідачами спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2003) на період до 1 січня 2010 року громадяни і юридичні особи можуть набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 гектарів. Ця площа може бути збільшена у разі успадкування земельних ділянок за законом.

Приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство (в редакції, чинній на час винесення спірного розпорядження від 26.08.2003 № 541 та укладання між відповідачами спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2003) визначено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

Відповідно до ч. 3 зазначеної статті земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Відповідно до вимог ч. 7 вказаної норми земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями.

Згідно із ч. 8 ст. 7 зазначеної норми землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих - до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства і невеликих - до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водоймами.

Згідно ч. 4 ст. 38 Розділу XII Прикінцеві положення Закону України Про фермерське господарство (в редакції, чинній на час винесення спірного розпорядження від 26.08.2003 № 541 та укладання між відповідачами спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2003) до приведення законів України, інших нормативно-правових актів з питань діяльності фермерських господарств у відповідність із цим Законом вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Зазначені норми законодавства, які діяли на час винесення спірного розпорядження від 26.08.2003 № 541 та укладання між відповідачами спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2003 передбачали повноваження місцевих державних адміністрацій щодо продажу юридичним особам та надання фізичним особам земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 гектарів для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами - до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водоймами у складі угідь фермерського господарства.

Оскільки прокурор стверджує, що у складі спірної земельної ділянки площею 100 га наявні водні об'єкти та їх прибережні захисні смуги загальною площею 50,02 га, в підтвердження чого надав суду лист ОСОБА_5 державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика від 25.01.2017 № 01-0135 з доданими до нього додатками та висновок експерта ОСОБА_5 міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 25.04.2017 № 12-5/46, завірені копії яких залучені до матеріалів справи, а другий відповідач, спростовуючи вказані твердження прокурора зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного розпорядження Бориспільської РДА від 26.08.2003 № 541 у складі спірної земельної ділянки площею 100 га наявні водні об'єкти площею 2,8 га, та на підтвердження своїх заперечень надав проект землеустрою, на підставі якого видано оскаржуване розпорядження Бориспільської РДА від 26.08.2003 № 541, проект відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_4 за рахунок земель державної власності в адмінмежах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області 2000 року, технічний звіт по потографо-геодезичних та інженерно-вишукувальних роботах 2017 року, завірені копії яких залучені до матеріалів справи, які містять суперечливі відомості щодо площі водних об'єктів на спірній земельній ділянці, суд для вирішення питання відносно встановлення загальної площі земельних ділянок під замкненими природними водоймами (водними об'єктами) у складі спірної земельної ділянки на час її продажу та на час розгляду справи, які потребують спеціальних знань призначив у справі судову експертизу, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Товариства з обмеженою відповідальністю Український центр судових експертиз .

На вирішення вказаної експертизи судом винесено наступні питання:

1) Яка загальна площа земельних ділянок під замкненими природними водоймами (водними об'єктами), які розташовані на території суміжних земельних ділянок з кадастровими номерами 3220882600:04:003:0002, 3220882600:04:003:0079, 3220882600:04:003:0080, 3220882600:04:003:0081, 3220882600:04:003:0082, 3220882600:04:003:0083, 3220882600:04:003:0084, які знаходяться в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області у меженний період - період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність 2003 року? У випадку неможливості визначити загальну площу земельних ділянок під замкненими природними водоймами (водними об'єктами), які розташовані на території вказаних суміжних земельних ділянок у меженний період 2003 року, визначити яка загальна площа земельних ділянок під замкненими природними водоймами (водними об'єктами), які розташовані на території зазначених суміжних земельних ділянок у меженний період 2017 року?

2) Яка ширина та загальна площа у меженний період 2003 року прибережних захисних смуг замкнених природних водойм (водних об'єктів), які розташовані на території суміжних земельних ділянок з кадастровими номерами 3220882600:04:003:0002, 3220882600:04:003:0079, 3220882600:04:003:0080, 3220882600:04:003:0081, 3220882600:04:003:0082, 3220882600:04:003:0083, 3220882600:04:003:0084, які знаходяться в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області? У випадку неможливості визначити ширину та загальну площу у меженний період 2003 року прибережних захисних смуг замкнених природних водойм (водних об'єктів), які розташовані на території вказаних суміжних земельних ділянок, визначити яка ширина та загальна площа прибережних захисних смуг замкнених природних водойм (водних об'єктів), які розташовані на території вказаних суміжних земельних ділянок у меженний період 2017 року?

За результатами проведення зазначеної експертизи судовим експертом складено висновок від 06.10.2017 № 1-06/10, згідно з яким по наявним матеріалам неможливо встановити площу замкнених водоймищ і прибережні захисні смуги навколо них, розташованих на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, у 2003 році - станом на час відведення земельних ділянок ОСОБА_1 господарству Плоске . У висновку також зазначено, що відсутня будь - яка інформація про площу водойм станом на 2003 рік, відсутній проект щодо встановлення прибережних захисних смуг, тому визначити загальну площу земельних ділянок під замкненими природними водоймами (водними об'єктами), які розташовані на території суміжних земельних ділянок з кадастровими номерами 3220882600:04:003:0002, 3220882600:04:003:0079, 3220882600:04:003:0080, 3220882600:04:003:0081, 3220882600:04:003:0082, 3220882600:04:003:0083, 3220882600:04:003:0084, які знаходяться в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області у меженний період - період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність у 2003 році не вбачається за можливе. Також у висновку зазначено, що загальна площа земельних ділянок під замкненими природними водоймами (водними об'єктами), які розташовані на території суміжних земельних ділянок з кадастровими номерами 3220882600:04:003:0002, 3220882600:04:003:0080, 3220882600:04:003:0081, 3220882600:04:003:0082, 3220882600:04:003:0083, які знаходяться в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області у меженний період - період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність 2017 року складає 3,0485 га. В межах земельних ділянок з кадастровими номерами 3220882600:04:003:0084, 3220882600:04:003:0079 станом на час дослідження водойми відсутні.

Враховуючи те, що згідно вказаного висновку загальна площа земельних ділянок під замкненими природними водоймами (водними об'єктами), які розташовані на території суміжних земельних ділянок з кадастровими номерами 3220882600:04:003:0002, 3220882600:04:003:0080, 3220882600:04:003:0081, 3220882600:04:003:0082, 3220882600:04:003:0083, 3220882600:04:003:0084, 3220882600:04:003:007, які знаходяться в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області у меженний період - період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність 2017 року складає 3,0485 га, що істотно відрізняється в менший бік від зазначеної прокурором площі земельних ділянок під замкненими природними водоймами (водними об'єктами), які розташовані на території вказаних суміжних земельних ділянок - 50,02 га та враховуючи те, що передача земельної ділянки у власність фермерського господарства Плоске для ведення фермерського господарства відбувалась в серпні - вересні 2003 року і відповідно даних технічної документації по передачі земельної ділянки у власність фермерського господарства Плоске для ведення фермерського господарства за 2003 рік на вказаній земельній ділянці під водою перебувало 2,80 га, то фактичний розмір водних об'єктів відповідає відомостям, зазначеним у правовстановлюючих документах фермерського господарства Плоске .

Твердження прокурора відносно розміру площі земельних ділянок під замкненими природними водоймами (водними об'єктами), які входять до складу відчуженої земельної ділянки, що базуються на ОСОБА_5 державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика від 25.01.2017 № 01-0135 з доданими до нього додатками та висновку експерта ОСОБА_5 міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 25.04.2017 № 12-5/46, суд відхиляє та не приймає до уваги при вирішенні даного спору з огляду на таке.

На замовлення адвоката ОСОБА_1 господарства Плоске сертифікованим інженером - геодезистом ОСОБА_6 складено науково-експертний висновок від 23.06.2017, в якому здійснено аналіз графічних матеріалів - п'яти документів з назвою Схема накладання земельних ділянок з кадастровими номерами згідно запиту на землі водного фонду на території Бориспільського району Київської області , які є додатками до листа ОСОБА_5 державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика від 25.01.2017 № 01-0135 та за наслідками здійсненого аналізу вказаних матеріалів зроблено висновок, що зазначені схеми створено з грубими порушеннями вимог нормативних документів, загальна межа земельної ділянки зміщена, в результаті чого до території фермерського господарства включено природні озера, які йому не належать, площами 3,65092 га та 0,457144 га, для вирахування площ використовувались схеми, за якими неможливо визначати площі. Також у висновку вказано, що визначити достовірну границю озер за вказаними матеріалами неможливо.

За вказаних недоліків, які містяться в графічних матеріалах, що є додатками до зазначеного листа, він не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, а відтак висновок експерта ОСОБА_5 міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 25.04.2017 № 12-5/46, в основу якого покладено відомості зазначеного листа є необґрунтованим.

Обґрунтовуючи позов у вказаній частині вимог, прокурор надав суду пояснення в яких зазначив, що прийняте Бориспільською районною державною адміністрацією розпорядження від 26.08.2003 № 541 завізувала ОСОБА_7 в якості виконуючого обов'язки заступника начальника Бориспільського районного відділу земельних ресурсів, та посилаючись на ст. 35 ГПК України надав суду копію ухвали Баришівського районного суду Київської області від 25.09.2017 у справі № 359/6590/17 у кримінальному провадженні № 1-кп/355/100/17, в якій зазначено, що в підготовчому судовому засіданні ОСОБА_7 - начальник відділу містобудівного кадастру управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області визнала обставини вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість), а саме вчинення службової недбалості під час виконання в період часу з 07.06.2003 по 20.08.2003 обов'язків заступника начальника Бориспільського районного відділу земельних ресурсів, що полягало у передачі земельної ділянки комунальної власності загальною площею 100,00 га, в тому числі 50,00 га земель водного фонду. Зазначеною ухвалою суду ухвалено звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_7, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у зв'язку з закінченням строків даності притягнення до кримінальної відповідальності, так як з дня вчинення нею кримінального правопорушення минуло 10 років та закрити провадження по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд зазначає, що аналіз ч. 4 ст. 35 ГПК України свідчить, що преюдиціальне значення надається лише вироку суду у кримінальному провадженні, однак якщо провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчено постановленням вироку (у зв'язку із закінченням строків давності) стосовно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, встановлені судом істотні обставини вчинення кримінального правопорушення, що вказані в ухвалі суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, мають бути враховані господарським судом при розгляді господарської справи з урахуванням ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів, а не ст. 35 ГПК стосовно преюдиційності фактів.

Суд не приймає дану ухвалу як належний доказ, позаяк при її ухваленні не встановлювались обставини щодо розміру площі водних об'єктів, розташованих на спірній земельній ділянці, а експертиза яка проведена в рамках вказаної кримінальної справи, висновок від 25.04.2017 № 12-5/46 якої був поданий прокурором в даній справі в якості доказу на підтвердження його вимог у вказаній частині судом відхилено з підстав вказаних вище.

З огляду на зазначене та враховуючи перелічені вище норми законодавства, Бориспільська районна державна адміністрація Київської області, приймаючи оскаржуване розпорядження Про продаж земельної ділянки фермерському господарству Плоске від 26.08.2003 № 541 та укладаючи на підставі вказаного розпорядження спірний договір, за яким продала, а Фермерське господарство Плоске купило земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 100 га, з яких 97,2 га сіножатей та 2,8 га під водою для ведення селянського фермерського господарства діяла в межах власних повноважень.

Як на підставу визнання недійcними розпорядження Бориспільської РДА від 26.08.2003 № 541 та укладеного на підставі цього розпорядження договору купівлі-продажу від 02.09.2003 ВАМ № 990790, прокурор вказує на порушення Бориспільською РДА вимог ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України , оскільки продаж земельної ділянки здійснено без проведення конкурсу або аукціону.

Однак, факт порушення органом державної влади процедури передання спірної земельної ділянки у власність, зокрема ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України не може слугувати достатньою правовою підставою для визнання недійсним розпорядження держадміністрації та укладеного на підставі нього договору, з огляду на положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та висновки Європейського Суду з прав людини, викладені ним у рішенні від 24.06.2003 № 44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства", які в силу приписів ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнаються джерелом права.

Так, перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади. Рішенням Європейського суду з права людини від 24.06.2003 № 44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства" встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Таким чином, звернення прокурора із позовом про визнання недійсним розпорядження від 26.08.2003 № 541, договору від 02.09.2003 ВАМ № 990790 з підстав можливої невідповідності дій держадміністрації вимогам земельного законодавства щодо частини земельної ділянки, що перебуває у власності ФГ "Плоске" суперечить вимогам статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, прокурором не доведено невідповідність оскаржуваного розпорядження Бориспільської РДА від 26.08.2003 та договору від 02.09.2003 ВАМ № 990790 вимогам чинного на момент його прийняття законодавства, зокрема вимогам статей 58, 59, 84, 127, 128 Земельного кодексу України , що свідчить про відсутність правових підстав для визнання його недійсним у порядку ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 215 Цивільного кодексу України .

З огляду на зазначене правові підстави для визнання недійсними розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації Про продаж земельної ділянки фермерському господарству Плоске від 26.08.2003 № 541, договору від 02.09.2003, укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією та селянським (фермерським) господарством Плоске відсутні, а тому суд відмовляє у задоволенні позовної заяви у вказаній частині вимог.

Посилання прокурора на висновки Верховного суду України щодо застосування норм права, які викладені у постанові від 04.11.2014 у справі № 3-157гс14, судом не приймаються до уваги при вирішенні спору, позаяк у даній справі суд не застосовує норми права відносно яких Верховним судом України зроблені правові висновки. Зокрема, у вказаній справі, в якій Верховним судом України винесено відповідне судове рішення вирішувався спір щодо законності отримання в оренду фермерським господарством земельних ділянок додатково до існуючої у його власності земельної ділянки у спірний період, який охоплює квітень 2011 - червень 2012 років. Судом у вказаній справі застосовано до спірних відносин норми ст. 124, ст. 134 Земельного кодексу України в редакції чинній на момент зазначеного періоду, натомість в даній справі № 911/893/17 спір вирішується, зокрема, відносно законності купівлі-продажу лише однієї земельної ділянки, яка вже перебувала в оренді засновника фермерського господарства, за рахунок чого воно було створено і в подальшому придбана останнім у спірний період, який охоплює серпень - вересень 2003 року, в якому зазначені норми Земельного кодексу України діяли в редакції відмінній від редакції вказаних норм, які застосовував суд у справі № 3-157гс14.

Що стосується вимог прокурора в частині визнання недійсними розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок ФГ Плоске на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області від 04.08.2008 № 5184, № 5185, якими за твердженнями прокурора здійснено поділ зазначеної земельної ділянки та змінено цільове призначення її частини з ведення селянського (фермерського) господарства на ведення індивідуального садівництва без дотримання порядку зміни цільового призначення земель, позаяк така зміна здійснюється відповідно до проекту відведення земельної ділянки, який затверджується уповноваженим органом, що не було здійснено, а лише затверджено зазначеними спірними розпорядженнями технічну документацію із землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 18 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірних розпоряджень від 04.08.2008) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірних розпоряджень від 04.08.2008) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частинами 1, 2 ст. 22 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірних розпоряджень від 04.08.2008) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

У пункті 2 Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ), затвердженого листом Держкомзему від 24.04.1998 № 14-1-7/1205 визначено, що землі сільськогосподарського призначення класифікуються: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства; для ведення підсобного сільського господарства; для ведення селянського (фермерського) господарства; для традиційних народних промислів і підприємницької діяльності; для іншого сільськогосподарського призначення.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (п. "а", "б" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на момент винесення спірних розпоряджень від 04.08.2008).

Згідно з ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірних розпоряджень від 04.08.2008) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення розпоряджень від 04.08.2008) зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 502 сільська, селищна, міська рада або районна держадміністрація розглядає заяву (клопотання) і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення: складання проекту відведення земельної ділянки, якщо зміні цільового призначення підлягає її частина; перепогодження проекту відведення земельної ділянки з відповідними органами виконавчої влади, якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка.

Спірними розпорядженнями Бориспільської районної державної адміністрації Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок ФГ Плоске на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області від 04.08.2008 № 5184, № 5185, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок селянського (фермерського) господарства Плоске на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області та змінено цільове використання частини земельної ділянки, які знаходяться у власності ОСОБА_1 господарства Плоске з ведення фермерського господарства на ведення садівництва.

Отже, належній ОСОБА_1 господарству Плоске земельній ділянці, яка за основним цільовим призначенням належить до категорії земель сільськогосподарського призначення та віднесена за цільовим використанням до земель для ведення селянського господарства зазначеними розпорядженнями було змінено цільове використання її частини з ведення фермерського господарства на ведення садівництва, яка при цьому залишилась за основним цільовим призначенням в категорії земель сільськогосподарського призначення.

Тож, зміна цільового призначення земельної ділянки передбачає зміну категорії земель, однак зміна використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не має наслідком зміну цільового призначення.

Тобто, під час винесення спірних розпоряджень не відбулось зміни основного цільового призначення належній ОСОБА_1 господарству Плоске земельної ділянки, а відтак твердження прокурора стосовно порушення порядку зміни цільового призначення спірних земельних ділянок є безпідставним.

Посилання прокурора на висновки Верховного суду України щодо застосування норм права, які викладені у постанові від 05.03.2013 у справі № 21-417а12, судом не приймаються до уваги при вирішенні спору з огляду на таке.

Верховний суд України у вказаній постанові зазначив, що земельні ділянки віднесені до однієї категорії можуть використовуватись за різними видами цільового призначення, однак аналіз норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення можлива, але порядок вирішення цього питання не встановлений. При цьому, Верховний суд України зазначив, що застосування положень Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 502 (далі - порядок) до спірних правовідносин сторін щодо зміни використання земель сільськогосподарського призначення, які виникли в період з 13.05.2010 по 07.10.2010, обумовлено дією ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, якою заборонено вільне визначення напрямів використання земель сільськогосподарського призначення власником. Разом з тим, на час виникнення спірних правовідносин щодо зміни використання земель сільськогосподарського призначення у даній справі, а саме на момент винесення розпоряджень від 04.08.2008 вищевказана ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України була відсутня та вступила в силу лише 05.11.2009, тобто вже після винесення спірних розпоряджень.

Оскільки прокурором не доведено, що при прийнятті оскаржуваних розпоряджень відповідачами не дотримано механізму зміни виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, яке діяло на час виникнення спірних відносин, та наявних в матеріалах справи доказів, зміна використання земельної ділянки відповідачами здійснена в межах діючого законодавства, а відтак вимоги прокурора в цій частині є безпідставними, в зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Прокурор, під час розгляду справи також зазначав, що зміна цільового призначення земельної ділянки з ведення фермерського господарства на індивідуальне садівництво порушує приписи законодавства, оскільки в межах спірних земельних ділянок знаходяться землі водного фонду - озера, які мають прибережні захисні смуги та на яких заборонено здійснення садівництва.

Згідно з п. а ч. 2 ст. 61 Земельного кодексу України, який кореспондується з п. 1 ч. 2 ст. 89 Водного кодексу України (в редакціях, чинних на момент винесення спірних розпоряджень від 04.08.2008) у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво.

За умови дотримання зазначених положень п. а ч. 2 ст. 61 Земельного кодексу України, який кореспондується з п. 1 ч. 2 ст. 89 Водного кодексу України щодо заборони здійснення садівництва у прибережних захисних смугах, земельне та водне законодавство України, чинне на час винесення спірних розпоряджень від 04.08.2008, не забороняло використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення садівництва. Тобто, земельну ділянку сільськогосподарського призначення в складі якої є землі водного фонду, можливо використовувати для ведення садівництва не зачіпаючи прибережні захисні смуги розташованих на ній водних об'єктів.

Прокурором не зазначено та не надано доказів наявності відповідних порушень вказаних норм як в спірному періоді так і на час розгляду справи.

З огляду на зазначене, вимоги прокурора щодо визнання недійсними розпоряджень Бориспільської районної державної адміністрації Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок ФГ Плоске на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області від 04.08.2008 № 5184, № 5185 та спірних державних актів серії КВ № 105700 від 07.09.2003, серії ЯЖ № 677817 від 05.08.2008, серії ЯЖ № 677818 від 05.08.2008, серії ЯЖ № 677819 від 05.08.2008, серії ЯЖ № 677814 від 05.08.2008, серії ЯЖ № 677815 від 05.08.2008, серії ЯЖ № 677816 від 05.08.2008, серії ЯЖ № 801836 від 25.03.2009, які видані на підставі зазначених розпоряджень і їх скасування є безпідставними, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Звертаючись до суду з даним позовом в якості позивача, прокурор посилається на відсутність єдиного органу до компетенції якого відноситься розпорядження зазначеними вище землями, а Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка відповідно до приписів пп. 25-1 а п. 4 Положення Про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (надалі - Положення) організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок, на думку прокурора не може представляти свої інтереси, позаяк Положенням не передбачено повноважень останньої щодо пред'явлення позовів про визнання недійсними організаційно-розпорядчих актів органів державної влади або місцевого самоврядування та витребування земель з чужого незаконного володіння.

Зазначені твердження прокурора про неможливість участі у справі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в якості позивача є безпідставними, позаяк вона згідно з п. 15 Положення є юридичною особою публічного права, а відтак має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та згідно з статтею 80 Цивільного кодексу України наділена цивільною правоздатністю, дієздатністю і може бути позивачем чи відповідачем у суді. При цьому, можливість здійснення органами Держгеокадастру представництва у судах в якості сторони або третьої особи вбачається також з Наказу Держгеокадастру України від 09.06.2016 № 163 Про деякі питання організації представництва інтересів Держгеокадастру та його територіальних органів у судах України , що міститься на офіційному сайті Держгеокадастру.

Крім того, в поданій позовній заяві прокурор стверджував про порушення інтересів ОСОБА_5 обласної державної адміністрації як розпорядника спірних земельних ділянок водного фонду площею 50,02 га, однак жодних доводів щодо неможливості ОСОБА_5 обласної державної адміністрації бути позивачем у даній справі не вказав.

Відтак, прокурор не надав суду належних доказів в обґрунтування своїх тверджень щодо вступу його у справу в якості позивача, що суперечить ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру та є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Прокурор, також зазначає, що звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави, який спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності та справедливості при вирішенні суспільнозначимого питання про передачу земель водного фонду державної власності у власність приватній структурі.

Однак під час розгляду справи судом встановлено, що права держави в інтересах якої звернувся прокурор діями відповідачів не порушені, а прокурором не наведено обґрунтованих мотивів порушення прав і підстав для захисту її інтересів, відтак втручання держави в право власності другого відповідача не є виправданим.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, наслідки пропуску строку позовної давності, про застосування яких заявляв другий відповідач, судом не застосовуються, оскільки за змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Розглянувши подану прокурором заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки та заборони особам вчиняти відповідні дії, яка мотивована тим, що до ухвалення рішення у справі відповідачами чи іншими особами можуть бути вчинені дії щодо відчуження або передачі в користування спірних земельних ділянок, а тому, на думку позивача, невжиття таких заходів може утруднити та зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. (абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову ).

Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з абз. 2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Абзацом 3 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову визначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звертаючись з вимогою про вжиття заходів до забезпечення, заявником не зазначено та не подано суду жодних доказів, які б підтверджували здійснення відповідачами дій по відчуженню зазначених земельних ділянок або їх передачі в користування, укладення договорів поруки чи застави предметом яких є зазначені земельні ділянки, а відтак прокурором не доведено того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

З огляду на вищезазначене, вимога заявника щодо забезпечення позову є недоведеною та безпідставною, а відтак суд відмовляє в її задоволенні.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та витрати зі сплати вартості за проведення судової експертизи відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, ідентифікаційний код 02909996) на користь ОСОБА_1 господарства Плоске (08340, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гнідин, вул. Нова, 1, ідентифікаційний код 32340343) 53000 (п'ятдесят три тисячі) грн. витрат зі сплати вартості за проведення судової експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 26.02.2018.