Рішення

від 06.02.2018 по справі 911/3328/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2018 р. м. Київ Справа № 911/3328/17

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16

господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Цукурова Ю.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі Філії «Учбово-оздоровчий комплекс «Червона Рута» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» ,

04053, м. Київ, вул. Кудрявська 26/28

до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» ,

08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул., Київська, 2-Б

про визнання недійсним та скасування рішення

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 02.01.2018 №2-398д);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 13.06.2017 №288);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Укргазвидобування в особі філії Учбово-оздоровчого комплексу Червона Рута (далі - позивач) звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства Київобленерго (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення засідання комісії по розгляду акту про порушення № К040115 від 27.09.2017, оформлене протоколом №033 від 11.10.2017 про нарахування 355 183,71 грн. за період з 30.08.2017 по 27.09.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов пункту 4.2. додатку № 7 до договору № 104 від 30.03.2011 про постачання електричної енергії, направив повідомлення №186/1-01-9 від 28.03.2017 про необхідність зняття пломби у зв'язку з аварійною ситуацією, отримане відповідачем 28.03.2017 (вх. № 131 від 28.03.2017). 27.07.2017 представниками постачальника (відповідача) складено акт про порушення у зв'язку з порушенням пункту 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила, ПКЕЕ), а саме: відсутні пломби енергопостачальної організації на комірці Т-1 ввідного автоматичного вимикача і трансформаторів струму, про що складено акт про порушення № К040115, 11.10.2017 на засіданні комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ прийнято рішення про донарахування вартості 160 526 кВт/год. за період з 30 серпня 2017 року по 27 вересня 2017 року в розмірі 355 183,71 грн., про що складено відповідний протокол № 033.

13.11.2017 порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 28.11.2017.

28.11.2017 ухвалою господарського суду Київської області у судовому засіданні оголошено перерву на 05.12.2017 .

28.11.2017 через канцелярію господарського суду Київської області відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 25311/17), в якому позов заперечений повністю правомірністю спірного рішення, зокрема, відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ - у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється акт порушень; згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків; рішенням комісії від 11.10.2017 по розгляду акту про порушення № К040115 від 27.09.2017 застосовано 29 днів порушення за період з 30.08.2017 (дата останнього контрольного огляду) по 27.09.2017 (дата виявлення порушення ПКЕЕ); вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ згідно з рішенням комісії становить 355183,71 грн., що відповідає пунктам 2.1.2, 2.2, 2.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 526 (далі - Методика).

05.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача (вх.№25982/17) про витребування доказів та додаткові пояснення (вх.№25983/17).

У судовому засіданні 05.12.2017 оголошено перерву до 19.12.2017.

У судовому засіданні 19.12.2017 представником позивача подано усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання йому часу для підготовки відповіді на відзив та надіслання її копії відповідачу, а також для визначення своєї позиції щодо необхідності допиту свідка з боку відповідача, а представником відповідача подано усне клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для надання йому часу для підготовки заперечень на відповідь на відзив та надіслання їх копії позивачу.

19.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області надійшли письмові пояснення відповідача (вх. 27160/17).

19.12.2017 підготовче засідання відкладено на 16.01.2018.

26.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№27465/17).

16.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. №915/18).

16.01.2018 ухвалою господарського суду Київської області підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.02.2018.

01.02.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 06.02.2018.

06.02.2018 у судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.02.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Публічне акціонерне товариство Укргазвидобування звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства Київобленерго про визнання недійсними та скасування рішення засідання комісії по розгляду акту про порушення № КО40115 від 27.09.2017, оформлене протоколом № 033 від 11.10.2017 про нарахування 355183,71 грн. за період з 30.08.2017 по 27.09.2017.

Правовідносини у справі регулюються: 1) Господарським кодексом України; 2) Законом України «Про ринок електричної енергії» ; 3) Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила, ПКЕЕ); 4) Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика); 5) Договором про постачання електричної енергії № 104 від 30.03.2011 (з додатками та змінами), що укладений між Дочірньою компанією Укргазвидобування Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство Укргазвидобування як споживачем та Закритим акціонерним товариством А.Е.С. Київобленерго » , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Київобленерго як постачальником (далі - Договір).

У справі розглядається спір про скасування оперативно-господарської санкції у сфері надання послуг з електропостачання, зважаючи на таке.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Статтею 235 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види оперативно-господарських санкцій, а згідно з частиною 2 цієї - перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним; сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією є оперативно-господарською санкцією.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 04.04.2011 у справі № 2-24/912-2010.

З огляду на нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, доведенню підлягає: факт правопорушення; правильність розрахунку (обсягу недоврахованої енергії, її вартості, періоду нарахування тощо); дефекти акту про порушення (що не дадуть змоги використовувати його як доказ факту правопорушення).

Відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, згідно з протоколом підготовчого засідання у справі від 28.11.2017, встановлено порядок з'ясування обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті: підлягають встановленню такі обставини справи як правильність розрахунку обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, періоду нарахування, обставини щодо вчинення споживачем порушення Правил.

30 березня 2011 року, між Дочірньою компанією Укргазвидобування Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство Укргазвидобування , як споживачем та Закритим акціонерним товариством А.Е.С. Київобленерго , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Київобленерго , як постачальником укладено договір про постачання електричної енергії № 104.

Відповідно до пункту 1 Договору, постачальник передає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з пунктом 4.2.3. Договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ від 05.04.06 № 562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електричної енергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до пункту 4.2.7 Договору, споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставини непереборної сили.

Згідно з пунктом 4.2. Додатку 7 до цього Договору у разі виникнення у споживача потреби виконати планові роботи з технічного огляду чи профілактичного ремонту із зняття цих пломб споживач повідомляє постачальника заздалегідь і узгоджує з постачальником порядок зняття певних пломб (або у присутності постачальника або постачальник надає повноваження споживачу зняти самостійно). У разі виникнення аварійних ситуацій споживач має право самостійно зняти пломби закриття доступу до кіл перед обліком (крім пломб на ЗОЕ) за умов повідомлення постачальника після прийняття такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2017, представниками ПрАТ Київобленерго здійснено технічну перевірку об'єкта за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Солов'яненка, 475 В, під час якої виявлено відсутність пломби енергопостачальної організації, що встановлена на комірці Т-1 ввідного автоматичного вимикача і трансформаторів струму, що є порушенням пункту 6.40 ПКЕЕ, в наслідок чого, складено акт про порушення № К040115 від 27.09.2017.

Під час складання акту про порушення від 27.09.2017 № К040115 представник споживача ОСОБА_3 вказав наступні зауваження: відсутність порушень у зв'язку з направленням постачальнику листа № 186/1-01-9 від 28.03.2017 про необхідність зняття пломб, у зв'язку з аварійною ситуацією, отриманого постачальником 28.03.2017 (вх. № 131 від 28.03.2017), про невідповідність схеми електропостачання споживача дійсності, невірно зазначеної адреси і посади, не проведення вимірів перерізу проводів та про фактичне здійснення замірів навантаження.

11.10.2017 на засіданні комісії відповідача з розгляду акту про порушення Правил користування електричної енергією прийнято рішення про донарахування вартості 160 526 кВт/год у сумі 355 183,71 грн. за період з 30 серпня 2017 року по 27 вересня 2017 року, про що складено протокол № 033.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 2 статті 237 Господарського кодексу України, порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутись до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Верховний Суд України у постановах від 30.05.2011 у справі № 5002-26/6135-2010, від 16.05.2011 у справі № 2-28/2397-2010 вказав, зокрема, що права споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено пунктом 6.42 Правил.

Згідно з пунктом 2.3. додатку до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 3 Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання : пунктом 6.40 Правил визначено, що в разі виявлення представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.

Судом взято до уваги факт направлення позивачем листа № 186/1-01-9 від 28.03.2017 про необхідність зняття пломби у зв'язку з аварійною ситуацією, що підтверджується підписом представника відповідача про отримання зазначеного листа і визнається відповідачем у заявах по суті справи та усних поясненнях представника у судових засіданнях, відповіді на вказаний лист взагалі не надано, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Відповідач вказував, що переговорів щодо дозволу на зняття пломб між ним та позивачем не відбувалось, окрім отримання листа № 186/1-01-9 від 28.03.2017 та зазначав, що жодного повідомлення про прийняття позивачем рішення про самостійне зняття пломб у зв'язку з виникненням аварійної ситуації на адресу відповідача не надходило.

Вислухавши пояснення представників сторін, вбачається, що позивач в повному обсязі виконав покладені на нього договором зобов'язання, а саме: належним чином повідомив відповідача, про намір зняття пломб.

При цьому, слід зазначити, що у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку, Методика не застосовується (пункт 1.2 Методики).

Крім того, дослідивши в судовому засіданні акт про порушення № К040115 від 27.07.2017, судом встановлено що він має дефекти, а саме: не вірно вказана адреса, не вказано, яка саме пломба відсутня, її тип, колір, номер пломби чи клейма, не зазначено номеру і дати акту про передачу на відповідальне зберігання.

Згідно з актом про порушення № К040115 від 27.09.2017, вбачається, що технічну перевірку об'єкта здійснено за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Солов'яненка, 475 В, згідно з договором № 104 від 30.03.2011 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адреса підприємства позивача: Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Солов'яненка, 475, що, у свою чергу, підтверджує дефекти акту.

Також позивач посилався на той факт, що акт про порушення від 27.09.2017 № К040115 підписано не уповноваженою на це особою, крім того, відповідачем не повідомлено позивача про проведення засідання комісії 11.10.2017.

Відповідач заперечував проти цих доводів, оскільки станом на 27.09.2017 представники ПрАТ Київобленерго , які прибули до об'єкта позивача в смт Козин Обухівського району Київської області, пред'явили свої службові посвідчення представнику споживача - ОСОБА_3 та в його присутності здійснили технічну перевірку об'єкта, в результаті якої виявили відсутність пломби енергопостачальної організації на комірці Т-1 ввідного автоматичного вимикача і трансформаторів струму, після чого акт про порушення, в пункті 9 якого запрошено споживача на комісію по розгляду даного акту, надано представнику споживача ОСОБА_3, про що свідчить його підпис.

Судом розглянуто питання щодо особи, яка може вважатись належним представником споживача, при цьому, судом зважено на обставини даної справи у сукупності та визначено, чи може вважатися особа, яка підписала акт як представник споживача - ОСОБА_3 уповноваженим представником споживача.

ОСОБА_3, який підписав акт про порушення № К040115 від 27.09.2017 з боку споживача не являється особою, відповідальною за енергогосподарство або уповноваженим представником з питань використання електричної енергії, чи уповноваженою особою під час проведення перевірок стану засобів обліку, що підтверджується договором та додатками до нього, під час дослідження якого, судом встановлено, що представником з питань використання електричної енергії та уповноваженою особою під час проведення перевірок стану засобів обліку споживачем визначено та сторонами погоджено ОСОБА_4.

Тобто, ОСОБА_3 не мав правових підстав підписувати акт про порушення від імені споживача.

Відсутність в особи, що погодила акт, повноважень, свідчить про невідповідність акта вимогам чинного законодавства (аналогічні правові позиції викладено в постановах Вищого господарського суду України від 13.08.2013 у справі № 13/5005/10550/2012; від 24.07.2014 у справі № 916/2922/13).

При розгляді вказаних питань, судом також враховано правові позиції, що викладені у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 3 Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання .

Відповідно до пункту 2.4. додатку до постанови пленуму Вищого господарського суду України № 3 від 16.12.2015 встановлено, що оскільки чинним законодавством про електроенергетику чітко не визначені питання представництва у таких правовідносинах, слід керуватися загальними вимогами глави 17 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Таким чином, особу, яка є представником споживача у таких правовідносинах, може бути визначено за угодою сторін, наприклад, у договорі, як і було здійснено сторонами.

Крім того, відповідачем на підтвердження проведення перевірок додано до матеріалів справи друковані витяги з системи SAP , згідно з якими встановлено дати проведення перевірок на підприємстві споживача, а саме: 14.09.2017 та 28.09.2017, натомість, спірний акт про порушення № К040115 складений 27.09.2017, але в системі SAP немає жодної інформації про проведення перевірки за вищевказаною адресою позивача 27.09.2017, що, у свою чергу, підтверджує невідповідність акту порушення № К040115 дійсності.

Також, судом досліджено акт № 143451 від 01.07.2015 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому - пломбу С 20162763 під час технічної перевірки на об'єкті споживача за адресою: смт Козин, вул. Солов'яненка б.14 передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4, що підтверджується його підписом.

Оскільки акт порушення № К040115 від 27.09.2017 складено на підставі того, що під час перевірки на об'єкті споживача за адресою: смт Козин, вул. Солов'яненка, 475 В відсутня пломба, що встановлена на комірці Т-1 віддного автоматичного вимикача та трансформаторів струму, очевидно, що підстав для складання зазначеного акта порушення немає, у зв'язку з тим, що зазначена пломба була встановлена та передана на відповідальне зберігання за адресою: смт Козин, вул. Солов'яненка, б.14.

Вказані дефекти акту свідчать про те, що акт складено з порушенням вимог Правил та Методики, відтак, він не є належним доказом вчинення споживачем порушення та, відповідно, підставою для донарахування вартості та обсягу недоврахованої електроенергії, що підтверджується правовою позицією Вищого господарського суду України у постанові від 03.10.2012 у справі №17/5005/489/2012, за якою єдиним можливим до застосування доказом порушення споживачем Правил є акт порушень з обов'язковим відображенням в акті усіх передбачених формою параметрів, будь-які інші документи (окрім такого акту, складеного за встановленою формою та з викладенням усіх необхідних відомостей) не є допустимими доказами відповідних обставин і не можуть бути підставою для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та суми завданих збитків.

Аналізуючи дефекти акту про порушення, суд не залишає поза увагою сам факт правопорушення, з огляду на предмет спору в даній справі, відтак, визначальною є саме доведеність факту порушення Правил споживачем і даний факт доводиться зокрема, але не виключно, актом (аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 28.11.2013 у справі №914/1907/13, від 19.02.2015 у справі №902/598/14).

Разом з тим, судом враховано, що обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків відповідно до пункту 6.42 Правил визначаються на підставі акту про порушення, в якому має бути зазначено зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків (пункт 6.40 Правил).

Чинне законодавство не містить заборони щодо доведення вчинення факту правопорушення Правил споживачем і іншими додатковими доказами, однак, донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії здійснюється на підставі даних, зазначених в акті.

Позивач вказує на той факт, що відповідачем здійснено розрахунок за період з 30 серпня 2017 року по 27 вересня 2017 року, хоча останній контрольний огляд здійснено інспектором Обухівського РЕМ ОСОБА_5, 12 вересня 2017 року з 14 год. 15 хв. по 14 год. 37 хв., що підтверджується витягом з журналу реєстрації в'їзду(виїзду) автотранспорту УОК Червона Рута ПАТ Украгзвидобування , згідно з яким зафіксовано в'їзд та виїзд автомобіля відповідача марки Део , державний номерний знак НОМЕР_1.

Відповідач заперечує проти доводів позивача, зазначивши наступне.

11 серпня 2017 року інспектором Обухівського РП ПрАТ Київобленерго ОСОБА_5 отримано завдання на зняття показників № К175335А на іншому об'єкті; 29 серпня 2017 року на виконання вказаного завдання ОСОБА_5 знято показники приладів обліку, встановлених в ТП-425, за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, що підтверджується службовою запискою від 18.12.2017 за підписом ОСОБА_5; відповідач зазначає, що за даною адресою знаходяться інші підприємства, в'їзд до яких можливий тільки через КПП.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Згідно з витягом з програми SAP про результати зчитування показників приладу обліку АСЕ 6000 № 50099035 за серпень та вересень 2017 року, перевірки за адресою позивача проводились 29.08.17 та 14.09.2017, отже, останній контрольний огляд проводився 14.09.2017.

У зв'язку з чим, здійснений відповідачем розрахунок донарахування електричної енергії на засіданні комісії здійснено арифметично невірно.

11.10.2017 на засіданні комісії відповідача з розгляду акту про порушення Правил користування електричної енергією прийнято рішення про донарахування вартості 160 526 кВт/год. в сумі 355 183,71 грн., з ПДВ, за період з 30 серпня 2017 року по 27 вересня 2017 року, про що складено відповідний протокол № 033.

Нарахована вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ як визначено судом - це господарсько-правова відповідальність за порушення у сфері господарювання, за своєю правовою природою є санкцією та не являється базою оподаткування в розумінні положень статті 185 Податкового кодексу України.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 14.11.2013 у справі № 21/5005/3509/2012.

Тобто, розрахунок суми донарахування є арифметично невірним, оскільки сума вартості 160526 кВт/год. в розмірі 355183,71 грн. розрахована та пред'явлена для оплати позивачу разом з податком на додану вартість.

Крім того, позивач посилається на той факт, що звітний період на підприємстві встановлено з 14 по 14 число кожного місяця, в якому зазначаються покази лічильника. На підставі звіту формується рахунок, після чого виставляється рахунок на оплату.

Оскільки засідання комісії з розгляду акту про порушення відбувалось 11.10.2017, в той момент, коли ще не було подано звіту з показами лічильників за цей період, вона фактично не мала можливості зробити вірний розрахунок вартості недорахованої електричної енергії, тому що не мала повних даних.

Також, в обґрунтування позовних вимог під час судових дебатів, представник позивача звернув увагу суду на той факт, що згідно з пунктом 2.4 Методики, відповідно до якого у разі виявлення у споживача порушень ПКЕЕ, зазначених у підпунктах 1-4,6 пункту 2.1 Методики, та за умови наявності договору постачання електричної енергії для потреб струмоприймачів (електроустановок), щодо яких виявлено порушення, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до встановлених споживачу за період порушення рахунків за точкою (точками обліку), на якій (яких) було виявлено порушення.

На запитання суду, відповідач пояснив, що розрахунок відбувався на підставі тих даних, які були наявні станом на 11.10.2017, оскільки інших даних у них не було.

Дослідивши надані сторонами докази, судом, встановлено, що при проведенні донарахування вартості 160 526 кВт/год. в сумі 355 183,71 грн. за період з 30 серпня 2017 року по 27 вересня 2017 року (про що складено протокол № 033) не зменшено суму за нараховану та вже сплачену позивачем у зазначений період електроенергію, очевидно, що оперативно-господарська санкція розрахована невірно.

Верховний Суд України у постановах від 29.11.2010 у справі № 2-15/1783-2009, від 04.04.2011 у справі № 2-24/912-2010, від 16.05.2011 у справі № 2-28/2397-2010 визначив, що визнання недійсним рішення комісії постачальника електроенергії, оформленого протоколом, є належним способом захисту порушеного права, оскільки оскаржуване рішення постачальника електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За статтею 80 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, доведенню у даній справі підлягає: факт правопорушення; правильність розрахунку (обсягу недоврахованої енергії, її вартості, періоду нарахування тощо); дефекти акту про порушення (що не дадуть змоги використовувати його як доказ факту правопорушення).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність факту правопорушення, неправильність розрахунку спірної оперативно-господарської санкції, а також наявності дефектів акту.

За таких висновків суду, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України в описовій частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Одночасно, суд відзначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-ІV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Судом зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обгрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до частини 2 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1600,00 грн., що сплачений позивачем, покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 73-86, 129, 209, 210, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення засідання комісії по розгляду акту про порушення № КО40115 від 27.09.2017, оформлене протоколом № 033 від 11.10.2017 про нарахування 355183,71 грн за період з 30.08.2017 по 27.09.2017.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Київобленерго (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська 2-б, код ЄДРПОУ 37269260) на користь Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування (04053, м. Київ, вул. Кудрявська 26/28, код ЄДРПОУ 300197775) 1600, 00 грн (одну тисячу шістсот гривень) судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.02.2018.

Суддя С.О. Саванчук