ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15.02.2018 Справа № 920/1247/17
Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши матеріали справи № 920/1247/17 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Селянського (фермерського) господарства Маяк (62113, Харківська область, Богодухівський район, с. Воскресенівка, вул. Шкільна, 14)
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108)
про визнання поновленим договору оренди землі та зобов'язання вчинити дії,
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 23.11.17),
від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 9-18-0.6-13/62-18 від 12.01.2018)
ВСТАНОВИВ:
Позивач 26.12.2017 звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою в якій просить суд визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки площею 32,6928 га, розташованої на території Кириківської сільської ради Великописарівського району Сумської області від 11.04.2007 та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо поновлення договору оренди землі з позивачем шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 11.04.2007.
В обґрунтування позивач посилається на те, що відповідач в порушення вимог ст. 19 Конституції України та ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі в місячний термін з моменту отримання листа-повідомлення з проектом додаткової угоди не підписав її та не надіслав листа-повідомлення про відмову в поновленні договору (а.с. 25-29).
Відповідач 15.02.2018 надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування посилається на те, що по закінченню терміну дії спірного договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо строку його дії, а листи відповідача свідчать про відмову орендодавця в поновленні спірного договору оренди земельної ділянки (а.с. 24, 28-29, 33).
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд задовольнити позовну заяву.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Разом з тим, в судовому засіданні 15.02.2018 представники позивача та відповідача, враховуючи надання сторонами всіх доказів в обгрунтування своїх вимог та заперечень, виконання вимог попередніх ухвал суду, надали згоду на перехід до початку розгляду справи по суті в цьому судовому засіданні.
Відповідно до ч.6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст. 182 ГПК України, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає прийняти письмову згоду від позивача та відповідача та розпочати розгляд справи по суті.
Господарський суд розглянувши позовні вимоги позивача та відзив відповідача, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дійшов висновку позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2007 між Велико-Писарівською райдержадміністрацією та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 32,6928 га. Договір було укладено на 10 років з моменту набрання ним чинності. Відповідно до прикінцевих положень зазначеного договору: Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації . Договір було зареєстровано у Великописарівському відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК про, що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 09.08.2007 за № 040762806156 (а.с. 19- а.с. 21).
Позивачем 04.05.2017 на адресу відповідача було направлено лист-повідомлення, в якому він просив поновити договір оренди земельної ділянки від 11.04.2007 на новий строк (а.с. 22). Зазначений лист-повідомлення було направлено відповідачу по пошті рекомендованою кореспонденцією та отримано відповідачем 10.05.2017, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні (а.с. 23).
09.06.2017 відповідач направив на адресу позивача лист, в якому повідомив позивача про те, що його лист від 04.05.2017 розглянуто. Відповідач вважає за можливе розглянути питання продовження терміну дії договору оренди землі в разі звернення позивача до відповідача у порядку ст. 33 Закону України Про оренду землі і в разі встановлення орендної плати за земельні ділянки у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Крім цього, в листі відповідач зазначив, що: Отже, дана позиція Головного управління є фактичним волевиявленням відносно перегляду умов договору оренди (а.с. 24).
Позивач з урахуванням вимог відповідача 26.06.2017 звернувся до Головного управління Держгеокадастру з клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки. До клопотання позивач додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, в якій зазначено:
1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 09.08.2007 № 040762806156) на 10 років.
2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 09.08.2007 № 040762806156):
В пункт 7 Орендна плата доповнити текстом такого змісту:
Орендна плата становить 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки .
3. Копія цієї додаткової угоди у 5-денний термін від дня державної реєстрації надається Орендарем до відповідної державної податкової інспекції.
4. Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.
5. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 09.08.2007 № 040762806156) та набирає чинності після підписання-сторонами та її державної реєстрації.
Зазначене клопотання разом з доданими до нього документами було надіслано відповідачу рекомендованою поштою та отримано відповідачем 29.06.2017 про що свідчить відмітка про отримання на поштовому повідомленні (а.с. 25 - а.с. 27).
Відповідач додаткову угоду не підписав.
Позивачем до позовної заяви додано копію листа-повідомлення про прийняття рішення від 28.07.2017, в якому відповідач зазначив, що у зв'язку з складною економічною ситуацією в Україні пропонує встановити орендну плату - у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. А також встановити строк дії договору оренди 7 років відповідно до положень статті 19 Закону України Про оренду землі . Крім цього, відповідач в даному листі-повідомленні зазначив, що Головне управління вважає за можливе розглянути питання про поновлення договору оренди землі за умови надання Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, агрохімічного паспорту земельної ділянки та довідки про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати (а.с. 28 - а.с. 29).
Позивач, з метою все ж таки поновити договір оренди надав відповідачу довідку про відсутність заборгованості з оплати орендної плати та агрохімічний паспорт поля, а також повідомив про замовлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі, що підтверджується відповідними листами від 25.09.2017 та від 25.10.2017 (а.с. 30-32).
17.11.2017 позивачем був отриманий лист-повідомлення про прийняте рішення № 28-18-0.3-12746/2-17 від 27.10.2017 згідно якого відповідачем було повідомлено про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки від 11.04.2007 з посиланням на закінчення терміну його дії, а саме настанням дати 09.08.2017 та зобов'язано позивача у найкоротший термін повернути земельну ділянку до земель запасу державної власності (а.с. 33).
Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України Про оренду землі , яким встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно із статтею 17 Закону України Про оренду землі об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
За приписами статті Цивільного кодексу України правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .
Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 6 договору оренди земельної ділянки від 11.04.2007 передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.
Це положення договору узгоджується із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі .
Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Законом не встановлений початок перебігу строку для надсилання повідомлення орендодавця. В даному випадку має значення лише те, чи закінчився встановлений законом місячний строк для повідомлення орендодавцем про відмову в поновленні договору оренди, оскільки саме з його закінченням пов'язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце обґрунтовані заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди, оскільки більш ніж за 30 днів до закінчення строку його дії направив до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки разом із проектом відповідної додаткової угоди, а також інші документи. Отже, орендар належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди земельної ділянки від 11.04.2007 та не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі .
В свою чергу, відповідач після отримання листа позивача зобов'язаний був відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі протягом місяця розглянути дану заяву, узгодити з орендарем істотні умови договору, прийняти рішення та укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, або повідомити орендаря про відмову в продовженні договору в разі недосягнення згоди щодо істотних умов договору .
Натомість, як вже зазначалось вище, відповідач направив позивачеві лист-повідомлення № 27-18-0.3-9462/2-17 від 28.07.2017 про необхідність подання певних документів для подальшого прийняття рішення щодо можливості поновлення спірного договору оренди, що, у свою чергу, дало позивачу підставу розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону.
Орендодавцем протягом одного місяця починаючи від дати закінчення договору - 09.08.2017 не приймалося та не надсилався на адресу позивача лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди. Лист-повідомлення про прийняте рішення № 28-18-0.3-12746/2-17 від 27.10.2017 було прийнято та надіслано орендарю після спливу місячного строку з дня закінчення договору оренди.
Матеріалами даної судової справи підтверджується, що позивач протягом строку дії договору оренди землі, а також у вересні-грудні 2017 року, після закінчення строку дії договору оренди, сплачував орендну плату за користування спірною земельною ділянкою та продовжує користуватись земельною ділянкою на даний час.
Також суд приймає до уваги висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини: за обставинами справи Стретч проти Сполученого Королівства вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003 відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити терміни його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов'язання, взяті ним на себе, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат; у рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором.
У ході розгляду справи судом був встановлений факт вчинення орендарем конклюдентних дій, які полягають у продовженні користування спірною земельною ділянкою, внесення відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору.
Так, позивач після закінчення строку дії договору оренди належним чином виконує свої обов'язки за спірним договором, продовжує використовувати спірну земельну ділянку та має намір у подальшому нею користуватись за цільовим призначенням, сплачуючи орендну плату. При цьому, відповідач всупереч нормам ст. 33 Закону України Про оренду землі у місячний строк не повідомив орендаря про відмову у поновленні договору оренди на новий строк.
Крім того, відповідач не спростовував факту продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору.
У відповідності до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За вказаних обставин, враховуючи те, що позивач належним чином продовжує виконувати свої обов'язки за договором оренди земельної ділянки після закінчення строку його дії, відсутність протягом місяця після закінчення строку договору оренди земельної ділянки листа-повідомлення про відмову у його поновленні та беручи до уваги законодавчі приписи ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі щодо поновлення договорів оренди землі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в розмірі 1600,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Договір оренди земельної ділянки площею 32,6928 га (кадастровий номер: 5921285800:08:007:0014), розташованої на території Кириківської (колишньої Яблучненської) сільської ради Великописарівського району Сумської області від 11.04.2007, зареєстрованого у Великописарівському відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК 09.08.2007 за № 040762806156 визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (код ЄДРПОУ 39765885, юридична адреса: 40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108) вчинити дії щодо поновлення договору оренди землі з Селянським (фермерським) господарством Маяк (код ЄДРПОУ 30193536, юридична адреса: 62113, Харківська область, Богодухівський район, с. Воскресенівка, вул. Шкільна, 14) шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 11.04.2007, зареєстрованого у Великописарівському відділі Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК 09.08.2007 за № 040762806156.
4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108 і.к. 39765885) на користь Селянського (фермерського) господарства Маяк (62113, Харківська область, Богодухівський район, с. Воскресенівка, вул. Шкільна, 14, код ЄДРПОУ 30193536) 1600 грн. 00 коп. судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 26.02.2018.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Спиридонова
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2018 |
Оприлюднено | 27.02.2018 |
Номер документу | 72415237 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Спиридонова Надія Олександрівна
Господарське
Господарський суд Сумської області
Спиридонова Надія Олександрівна
Господарське
Господарський суд Сумської області
Спиридонова Надія Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні