Рішення

від 12.06.2007 по справі 16/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.07   Справа № 16/94   

Позивач:  ВАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього.  

вул.Лебединська, 6,  м.Київ 209,04209

Відповідач:  ТзОВ "Будівельно-монтажне управління - 4".  

вул.Галицька, 67,  м.Івано-Франківськ,76019      

Cуддя  Калашник Володимир Олександрович  .   

При секретарі   Гурик Ірина Прокопівна.

Представники:

Від позивача: Харченко Вікторія В. - юрист, (довіреність №120 від 14.03.07р.)

 від відповідача: не з"явились,       

   СУТЬ  СПОРУ: заявлено позов про стягнення коштів  в сумі 65409,11 грн.помилково нарахованих Відповідачу та 6540,90 грн. пені за користування чужими коштами.

 Розглянувши  в судовому засіданні матеріали справи, з"ясувавши її фактичні обставини, суд -

                                                      В с т а н о в и в:

Між Позивачем, ВАТ " трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього" та Відповідачем, ТзОВ "БМУ- 4", 02.03.2005 року укладено Договір поставки №111/2к.

За умовами Договору, Відповідач зобов"язувався поставити Позивачу електротех-нічна та електромонтажні вироби по об"єкту Трансформаторна підстанція №1 забудови Урочище "Гончари-Кожум"яки" в Подільському районі м.Києва, а Позивач зобов"язувався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором.

Відповідно до специфікації №1 цього договору, загальна вартість товару складала 26853,94 грн.

Позивачем товар на зазначену суму отримано та сплачено Відповідачу  кошти платіжними  дорученнями №359 від 30.05.2005р. на суму 162000,00 грн; №2469 від 02.08.2005р. на суму 106536,94 грн.

Однак, платіжним  дорученням №7239 від 07.12.2005р., Позивачем помилково перераховано Відповідачу кошти в сумі 65409,11 грн., на виконання зобов"язань за Договором  поставки  №111/2к.

В зв"язку з цим, Позивачем, 06.09.2006 року направлено Відповідачу листа з проханням зарахувати зайво перераховані кошти в рахунок погашення грошового зобов"язання за Договором №66 від 05.03.2005 року.

Однак, Відповідач жодним чином не відреагував на пропозицію Позивача, кошти не повернув, що стало причиною  звернення з позовом до господарського суду про стягнення з Відповідача зайво перерахованих  коштів.

Крім цього, Позивач з посиланням на норму ст. 536 ЦК України та ст. 35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", провів нарахування пені за користування  чужими коштами в розмірі 0,1% за кожний день прострочення в їх поверненні, але не більше 10% від суми, що підлягає поверненню.

За розрахунками Позивача, пеня складає 6540,90 грн., а загальна сума  позову складає 71950,01 грн.

В судовому засіданні  представник Позивача позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити та стягнути з Відповідача зайво перераховані йому кошти, включаючи пеню.

Вдповідач позовні вимоги вважає безпідставними, однак визнав факт перера-хування Позивачем коштів в сумі 65409,11 грн.

Крім цього, Відповідач вважає, що Позивачем неправомірно нарахована пеня в сумі 6540,90 грн. на підставі положень ст. 536 ЦК України.

З аналізу зазначеної норми Закону вбачається, що проценти за користування чужими грошима виникають з договірних зобов"язань (договору позики), а між сторонами такого договору не було укладено.

Відповідач вважає, що посилання Позивача на  ст. 35 Закону України "Про платіж-ні системи та переказ коштів в Україні",  є також невірним, оскільки зазначеною нормою Закону регулюються правовідносини банків та неналежних отримувачів грошових коштів.

Позивач не подав суду доказів того, що  помилкове перерахування коштів здійснено з вини банку - порушника, як і не подав доказів того, що Відповідачу, банк - порушник направив повідомлення про здійснення помилкового платежу та необхідності повернення коштів.

Враховуючи викладені обставини, представник Відповідача в судовому засіданні, 22.05.2007 року, просить суд в позові відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні  доводи представників сторін, дослідивши обставини  у справі і подані  докази,  суд вважає , що позов слід задоволити  частково,  стягнувши з Відповідача суму основного боргу, яка складає 65409,11 грн.

Що стосується стягнення пені, то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому суд керується наступним:

Оскільки, між стронами у даній справі існували договірні зобов"язання про поставку електротехнічних  виробів, то кожна сторона у даних правовідносинах взяла на себе відповідні  зобов"язання.

За Договором  поставки  №111/2к від 02.03.2005 р. одна сторона (Відповідач) зобов"язувався поставити за плату  іншій стороні ( Позивачу) електротехнічні та електромонтажні вироби.

Зобов"язання за вказаним Договором обома сторонами виконані.

Однак, Позивач, в рахунок виконання умов Договору, помилково перерахував Відповідачу кошти в сумі 65409,11 грн., що підтверджується  платіжним  дорученням №7239 від 07.12.2005р.

Відповідач не заперечив факту одержання  зазначених коштів. Однак, незважаючи на пропозиції Позивача зарахувати їх в погашення зобов"язань за іншим договором, у відповідності до надісланого Відповідачу листа за № 1148 від 06.09.2006 р., Відповідач пропозицію не підтримав і зайво перераховані кошти Позивачу не повернув.

Статтею 6 Указу Президента України  №227/95 від 16.03.95р. "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" передбачено, що підприємства незалежно від форм власності  мають повернути у п"ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунок кошти.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов"язана повернути потерпілому це майно.

Положення глави 83 ЦК України, як і наведена вище правова норма, застосову-ються незалежно від того, чи безпідставне набуття майна було результатом поведінки набувача майна потерпілого,  інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, Відповідач зобов"язаний повернути Позивачу помилково перераховані кошти в сумі 65409,11 грн.

Що стосується стягнення пені сумі 6540,90 грн. ,то в  задоволенні цієї частини позовних  вимог слід відмовити,  оскільки Законодавством не передбачено нарахування пені за наведених обставин.

Посилання Позивача на норми ст. 536 ЦК України, як на підставу нарахування пені є помилковими, оскільки положення даної норми Закону застосовуються в разі наявності між фізичними особами договірних зобов"язань.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до положень ст. 49 ГПК України слід покласти на Відповідача,  пропорційно задоволених позовних  вимог та стягнути їх на користь Позивача.

На підставі викладеного, у відповідності до  ст. 124 Конституції України, ст. 1212 ЦК України, ст. 6 Указу Президента України №227/95 від 16.03.95р. "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України",  керуючись ст.33, 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

  Позов  задоволити  частково.                                                                                                                                                                                                                        

       Стягнути з Відповідача, ТзОВ "Будівельно-монтажне управління- 4" (вул.Галицька, 67,  м.Івано-Франківськ, код 32873734 )  на користь Позивача,  ВАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього (вул. Лебединська, 6,  м.Київ ,  код 04012655) - 65409,11 грн. основного боргу, а також 654,09 грн. державного  мита  і 100,00 грн. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

    В задоволенні  решти  суми позовних вимог  відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили  та направити  Позивачу.

Суддя                                                            Калашник Володимир Олександрович

виконано в ділов-ві

           Гурик І.П.