Постанова
від 21.02.2018 по справі 920/202/17
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 920/202/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, В.І. Студенець, І.В. Ткач

за участю секретаря судового засідання - Руденко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

у складі суддів: О.В. Ільїн - головуючий, В.І. Сіверін, О.І. Терещенко

від 12.09.2017р.

та на рішення господарського суду Сумської області

у складі суддів: С.В. Заєць - головуючий, О.Ю. Резніченко, О.Ю. Соп'яненко

від 11.07.2017р.

за позовом публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Радемі"

про врегулювання розбіжностей по договору

за участю представників учасників:

позивача: Довганюк Р.М.

відповідача не з'явились

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" (далі - ПАТ "Сумиобленерго") звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Радемі" (далі - ТОВ "Радемі") про врегулювання розбіжностей по договору про постачання електричної енергії № 161001543 від 11.01.2017р. (далі - Договір), виклавши спірні пункти договору в наступних редакціях: підпункт 4.1.5 пункту 4.1:

"Постачальник не несе відповідальності перед Споживачем за обмеження у постачанні електричної енергії в межах обумовлених Договором обсягів електроенергії та матеріальні або моральні збитки, які викликані:

1) протиправними діями третіх осіб, в тому числі власників технологічних мереж, якими здійснюється постачання електричної енергії Споживачу;

2) форс-мажорними обставинами (наслідки форс-мажорних обставин підтверджується відповідним актом);

3) некваліфікованими діями персоналу Споживача;

4) умовами обмеження або припинення постачання електричної енергії Споживачу, передбаченими Договором та ПКЕЕ, введеними у відповідності до законодавства України;

5) пошкодженням устаткування Споживача, що спричинило автоматичне відключення лінії живлення;

6) недотриманням споживачем встановленого Договором режиму електроспоживання та перевищення договірної (граничної) величини потужності;

7) перервами у електропостачанні Споживача при спрацюванні пристроїв протиаварійної автоматики автоматичного частотного розвантаження (далі - АЧР), а також системи автоматичного відключення навантаження (далі САВН), яка має автоматичний і ручний запуск, на час, передбачений нормативними документами, за умов нормальної роботи енергосистеми, та на час, необхідний для стабілізації режиму в умовах надзвичайного стану в енергетиці, який вводиться в установленому законодавством України порядку, а також; при введенні графіків обмеження та аварійних відключень;

8) перервами в передачі електричної енергії на час, який встановлений ПУЕ для відповідної категорії з надійності електропостачання струмоприймачів споживача, зазначеної в Договорі;

9) припиненням постачання електричної енергії Субспоживачу, здійсненим основним споживачем без попередження та погодження з Постачальником, за умови дотримання Постачальником та Споживачем вимог ПКЕЕ.

10) іншими причинами, які виникли не з вини Постачальника.Пункти 3, 4, 5, 6, 8 підпункту 6.1.3 пункту 6.1:

3) несплати Споживачем рахунків за активну електроенергію, реактивну електроенергію, перевищення договірної величини споживання електричної енергії та/або потужності, пеню, інфляційні нарахування, 3% річних відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ, і в терміни, передбачені додатком 4 "Порядок розрахунків" до Договору;

4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;

5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку (в т.ч. автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (далі - АСКОЕ) або локального устаткування збору та обробки даних (далі - ЛУЗОД)) в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;

8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі Споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких Споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж.

пункт 6.2:

"Споживачу може бути обмежено або повністю припинено постачання електричної енергії в інших випадках, необумовлених у Договорі, але передбачених в діючих нормативно-правових актах, в тому числі у ПКЕЕ".

пункт 6.3:

"Постачальник, якщо він виконав передбачені законодавством та цим Договором умови запровадження обмежень та відключень Споживача від джерел електропостачання, не несе відповідальності за можливі наслідки, пов'язані з таким обмеженням або повним відключенням Споживача.

Повне відключення чи обмеження Споживача в постачанні електроенергії не звільняє його від сплати пені за кожний день прострочення терміну сплати платежів по цьому Договору."пункт 7.7:

"На підставі показів засобів обліку електричної енергії (в тому числі впроваджених у встановленому порядку АСКОЕ (ЛУЗОД)) та умов додатка 4 "Порядок розрахунків" оформляються такі документи:

- акт прийняття-передавання електричної енергії, за формою зразка додатку 2 до договору;

- акт результатів замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку".

Позивач просить не доповнювати розділ 9 Договору новим пунктом 9.10, який запропонований відповідачем у протоколі розбіжностей.

Пункт 2 додатку № 4 до Договору позивач просить викласти в редакції позивача:

"Споживач до початку розрахункового періоду (до 20 числа календарного місяця) здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості повного заявленого (очікуваного) обсягу споживання активної електричної енергії, визначеного додатком 1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії Споживачу та субспоживачу" до Договору на цей період".

Рахунок на оплату активної електричної енергії, фактично спожитої впродовж звітного розрахункового періоду, та рахунок на попередню оплату очікуваного споживання активної електричної енергії на наступний розрахунковий період надається Постачальником Споживачу одночасно, із зазначенням в рахунках кінцевих дат їх оплати.

Сума коштів, які має сплатити Споживач, як попередню оплату, розраховується шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг активної електричної енергії, заявлений на наступний розрахунковий період, відповідно до додатку 1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії Споживачу та субспоживачу" до Договору.

Сума коштів, які має оплатити Споживач за спожиту в розрахунковому періоді активну електричну енергію визначається наступним чином:

- період між датами на початку та вкінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця), і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду відповідно до умов договору.

За наявності додатку 9 "Порядок створення та використання накопичувального авансового платежу для покриття аварійної (екологічної) броні" до Договору, на підставі акта аварійної (екологічної) броні визначається обсяг електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні.

Остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, оплата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електроенергії, по 3% річних, по пені, по інфляційних нарахуваннях згідно з умовами Договору здійснюється на підставі самостійно отриманих Споживачем у Постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період Постачальником мають бути враховані суми проведених попередніх платежів за споживання активної електричної енергії в поточному розрахунковому періоді.

При відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду.

Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунка від Постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Споживачем ПКЕЕ".

Позовні вимоги мотивовані необхідністю приведення відносин між постачальником та споживачем у відповідність до вимог чинного законодавства, зокрема Правил користування електричною енергією.

Позивач посилається на п. 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ), відповідно до якого дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.07.2017р. у справі №920/202/17 частково задоволено позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", підпункт 4.1.5 пункту 4.1 Договору про постачання електричної енергії № 161001543 від 11.01.2017р., укладеного між публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" і товариством з обмеженою відповідальністю "Радемі" викладено в наступній редакції:

"Постачальник електричної енергії не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані:

1) протиправними діями третіх осіб;

2) форс-мажорними обставинами (наслідки форс-мажорних обставин підтверджуються відповідним актом);

3) некваліфікованими діями персоналу споживача;

4) внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у порядку, встановленому цими Правилами, та/або застосованого відповідно до законодавства України;

5) пошкодженням устаткування споживача, що спричинило автоматичне відключення лінії живлення;

6) недотриманням споживачем встановленого договором режиму електроспоживання та перевищення договірної граничної величини електричної потужності;

7) перервами в електропостачанні споживача при спрацюванні пристроїв протиаварійної автоматики автоматичного частотного розвантаження (далі - АЧР), а також системи автоматичного відключення навантаження (далі - САВН), яка має автоматичний і ручний запуск, на час, передбачений нормативними документами, для забезпечення сталої роботи енергосистеми та на час, що необхідний для стабілізації режиму роботи енергосистеми".

Пункти 3), 4), 5), 6), 8) підпункту 6.1.3 пункту 6.1 Договору викладено в редакції:

" 3) несплати Споживачем рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена ПКЕЕ, і в терміни, передбачені додатком 4 "Порядок розрахунків" до Договору;

4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;

5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;

7) закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;

8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких Споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж".

Пункт 6.3. Договору про постачання електричної енергії № 161001543 від 11.01.2017р. викладено в наступній редакції:

"Постачальник, якщо він виконав передбачені законодавством та цим договором умови запровадження обмежень та відключень споживача від джерел електропостачання, не несе відповідальності за можливі наслідки, пов'язані з таким обмеженням або повним відключенням споживача".

Пункт 7.7. Договору викладено в редакції:

"На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатку 4 "Порядок розрахунків" оформляються такі документи:

- акт прийняття-передавання електричної енергії, за формою зразка додатку 2 до договору;

- акт результатів замірів електричної потужності.

За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку".

Розділ 9 Договору доповнено пунктом 9.10 в редакції:

"Сторони погодили право енергопостачальника обмежувати споживача в електроспоживанні (до припинення електропостачання) лише за умови неповної оплати спожитої електроенергії. Обов'язок споживача обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити лише у разі неповної оплати спожитої електроенергії.

Сторони погодили, що є неприпустимим та протиправним відключення Споживача від енергопостачання за відсутності передоплати вартості заявленого (очікуваного) обсягу споживання електроенергії на наступний розрахунковий період".

Пункт 2 додатку № 4 до Договору викладено в наступній редакції:

" 2. Споживач до початку розрахункового періоду (до 20 числа календарного місяця) здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості повного заявленого (очікуваного) обсягу споживання активної електричної енергії, визначеного додатком 1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії Споживачу та субспоживачу" до Договору на цей період.

Рахунок на оплату активної електричної енергії, фактично спожитої впродовж звітного розрахункового періоду, та рахунок на попередню оплату очікуваного споживання активної електричної енергії на наступний розрахунковий період надається Постачальником Споживачу одночасно, із зазначенням в рахунках кінцевих дат їх оплати.

Сума коштів, які має сплатити Споживач, як попередню оплату, розраховується шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг активної електричної енергії, заявлений на наступний розрахунковий період, відповідно до додатку 1 "Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії Споживачу та субспоживачу" до Договору.

Сума коштів, які має оплатити Споживач за спожиту в розрахунковому періоді активну електричну енергію визначається наступним чином:

- період між датами на початку та вкінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця), і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду відповідно до умов договору.

За наявності додатку 9 "Порядок створення та використання накопичувального авансового платежу для покриття аварійної (екологічної) броні" до договору, на підставі акта аварійної (екологічної) броні визначається обсяг електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні.

Остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, оплата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електроенергії, по 3% річних, по пені, по інфляційних нарахуваннях згідно з умовами Договору здійснюється на підставі самостійно отриманих Споживачем у Постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період Постачальником мають бути враховані суми проведених попередніх платежів за споживання активної електричної енергії в поточному розрахунковому періоді.

При відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду.

Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунка від Постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Споживачем ПКЕЕ".

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ТОВ "Радемі" на користь ПАТ "Сумиобленерго" 800,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Харківський апеляційний господарський суд від 12.09.2017р. у справі №920/202/17 скасував рішення господарського суду Сумської області від 11.07.2017р. у справі №920/202/17 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо п. 6.2 договору та прийняв у цій частині нове рішення, яким врегулював розбіжності по договору про постачання електричної енергії від 11.01.2017р. №161001543, виклавши пункт 6.2. Договору в редакції ПАТ "Сумиобленерго", а саме:

"споживачу може бути обмежено або повністю припинено постачання електричної енергії в інших випадках, необумовлених у договорі, але передбачених в діючих нормативно-правових актах, в тому числі у ПКЕЕ".

В іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 11.07.2017р. у справі №920/202/17 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані необхідністю приведення спірних пунктів у відповідність до Правил користування електричною енергією, Типового договору та умов договору про постачання електричної енергії № 161001543 від 11.01.2017р.

Судами взято до уваги заяву № 4285 від 10.05.2017р. ТОВ "Радемі", в якій відповідач частково визнав позовні вимоги, та просив суд вважати узгодженими підпункт 4.1.5 пункту 4.1 договору в редакції, що відповідає пункту 8.6 Правил користування електричною енергією; пункти 4, 5, 6, 8 підпункту 6.1.3 пункту 6.1 договору в редакції, що дослівно відповідає пункту 7.5 ПКЕЕ та частково узгоджується з вимогами позивача; відповідач погоджується вважати врегульованим пункт 6.2 договору в редакції позивача.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, про те що ТОВ "Радемі" у заяві № 4285 від 10.05.2017р. частково визнав позовні вимоги, та просив суд, зокрема, вважати врегульованим пункт 6.2 договору в редакції позивача. Однак, судом першої інстанції не відображено в рішенні зазначеного.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ПАТ "Сумиобленерго", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 179, 277 ГК України, ст. ст. 598, 599, 648 ЦК України, п.п. 1.1 - 1.3, 5.1, 8.6, 11.5 Правил користування електричною енергією, в касаційній скарзі просить скасувати судові рішення та викласти пп. 4.1.5 п. 4.1; п. 6 пп. 6.1.3 п. 6.1; п. 6.3 договору з абзацом 2 п. 6.3; п. 7.7 договору в редакції ПАТ "Сумиобленерго" та не включати до договору п. 9.10, запропонований ТОВ "Радемі".

В іншій частині позивач просить залишити рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів без змін.

Позивач посилається на необґрунтованість викладення спірних пунктів Договору в редакції рішення суду та на некоректне зазначення в п. 4 пп. 4.1.5 п.4.1, п.7 пп. 6.1.3 п.6.1 Договору словосполучення "цими Правилами".

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Радемі" просить залишити без змін рішення господарського суду Сумської області від 11.07.2017р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2017р. у справі №920/202/17, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Між ПАТ "Сумиобленерго" (постачальник) та ТОВ "Радемі" (споживач) укладено договір № 161001543 від 11.01.2017р. про постачання електричної енергії з протоколом розбіжностей від 21.02.2017р. щодо підпункту 4.1.5 пункту 4.1, пунктів 3, 4, 5, 6, 8 підпункту 6.1.3 пункту 6.1, пункту 6.2, пункту 6.3, пункту 7.7, розділу 9 договору (доповнення пунктом 9.10), пункту 2 додатку № 4 до договору.

Позивачем розглянуті вказані розбіжності та листом від 24.02.2017р. № 57-09/1356 направлено відповідачеві протокол узгодження розбіжностей від 24.02.2017р. до договору про постачання електричної енергії. Даним протоколом узгодження розбіжностей позивач залишив спірні умови Договору в первинній редакції, що була викладена в Договорі.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 1, п. 2, п. 3, ч. 3 п. 4, п. 6 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Згідно з п. 3. ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" (чинна на момент підписання договору та прийняття рішення місцевим господарським судом) передбачає, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 1.3. ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

П. 1.6. ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно з п. 8.6 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані:

1) протиправними діями третіх осіб;

2) форс-мажорними обставинами (наслідки форс-мажорних обставин підтверджуються відповідним актом);

3) некваліфікованими діями персоналу споживача;

4) внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у порядку, встановленому цими Правилами, та/або застосованого відповідно до законодавства України;

5) пошкодженням устаткування споживача, що спричинило автоматичне відключення лінії живлення;

6) недотриманням споживачем встановленого договором режиму електроспоживання та перевищення договірної граничної величини електричної потужності;

7) перервами в електропостачанні споживача при спрацюванні пристроїв протиаварійної автоматики автоматичного частотного розвантаження (далі - АЧР), а також системи автоматичного відключення навантаження (далі - САВН), яка має автоматичний і ручний запуск, на час, передбачений нормативними документами, для забезпечення сталої роботи енергосистеми та на час, що необхідний для стабілізації режиму роботи енергосистеми.

Відповідно до п. 1.2 ПКЕЕ постачальник електричної енергії - суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії.

Відповідач погодився зі змістом пп.4.1.5 п. 4.1 Договору в редакції п. 8.6 ПКЕЕ.

Оскільки розділ 8 ПКЕЕ визначає права, обов'язки та відповідальність саме постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, судами попередніх інстанцій правомірно частково задоволено позовні вимоги позивача та викладено пп.4.1.5 п. 4.1 договору в редакції п. 8.6 ПКЕЕ.

Згідно з п. 7.5 ПКЕЕ постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі:

1) відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

2) недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки;

3) несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами (для споживача, який у встановленому законодавством порядку визнаний банкрутом, припинення повністю або частково постачання електричної енергії здійснюється без попередження у разі наявності від'ємного сальдо на особовому рахунку згідно з показаннями засобу обліку, крім випадків, коли такий споживач, щодо якого в установленому порядку вживаються заходи для запобігання банкрутству, здійснює своєчасний розрахунок поточної плати за спожиту електричну енергію, а погашення його заборгованості включено до заходів щодо забезпечення вимог кредиторів);

4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;

5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;

7) закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;

8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж.

Таким чином зміст спірних п. 4, п. 5, п. 8 пп. 6.1.3 п. 6.1 Договору відповідає нормам п. 7.5 ПКЕЕ.

Додатком 3.1 до Договору сторони визначили перелік комерційних засобів обліку, за допомогою яких проводиться облік відпущеної електроенергії.

Оскільки вказаний перелік не містить посилання на обов'язок споживача встановити автоматизовану систему комерційного обліку електричної енергії (далі - АСКОЕ) або локального устаткування збору та обробки даних (далі - ЛУЗОД), судами попередніх інстанцій правомірно викладено п. 6 пп. 6.1.3 п. 6.1 Договору без зазначення АСКОЕ, ЛУЗОД.

П. 3 пп. 6.1.3 п. 6.1 Договору судами обґрунтовано викладено відповідно до пп. 3 п. 7.5 ПКЕЕ та додатку 4 "Порядок розрахунків" до Договору.

Судами попередніх інстанцій правомірно виключено абз. 2 п. 6.3 Договору, оскільки у п. 9 Додатку 4 "Порядок розрахунків" сторонами погоджено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим додатком до Договору платежів, постачальник проводить споживачу нарахування пені, 3% річних, інфляційних за весь час прострочення.

Відповідно до п. 7.5. Типового договору на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції); акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

Судом першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, правомірно викладено п. 7.7 договору в редакції позивача за виключенням посилань на АСКОЕ, ЛУЗОД, оскільки додатком 3.1 до Договору передбачено перелік комерційних засобів обліку, по яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію споживача, в якому сторонами погоджено, що по АСКОЕ, ЛУЗОД не проводиться розрахунок.

Згідно з п. 6.6 ПКЕЕ оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період. Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком. У разі систематичного (тричі впродовж календарного року) порушення споживачем, який застосовує порядок оплати авансовими та/або плановими платежами, умов договору про постачання електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії авансовими та/або плановими платежами постачальник електричної енергії має право ініціювати внесення змін до договору в частині переведення споживача на попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії. Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період. Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

Ч. 2 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" (чинною на час підписання договору та прийняття судом рішення) передбачено, що енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.

Ч. 9 ст. 26 вказаного Закону (чинною на час підписання договору та прийняття судом рішення) визначено, що за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Тобто обов'язковою умовою, яка надає право енергопостачальнику обмежити споживачу електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або припинити йому електропостачання, є несплата або неповна оплата останнім рахунків за фактично спожиту електричну енергію.

Таким чином судами правомірно доповнено розділ 9 Договору п. 9.10.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відхиляє доводи скаржника щодо необґрунтованого та неправомірного викладення спірних пунктів Договору в редакції рішення місцевого господарського суду враховуючи вищезазначене.

Посилання в касаційній скарзі позивача на некоректне зазначення в п. 4 пп. 4.1.5 п.4.1, п.7 пп. 6.1.3 п.6.1 Договору словосполучення "цими Правилами" відхиляються Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, оскільки п. 2.1 договору про постачання електричної енергії від 11.01.2017р. сторонами погоджено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією.

7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, враховуючи те, що скаржник не погоджується з висновками судів щодо викладення пп. 4.1.5 п. 4.1, п. 6 пп. 6.1.3 п. 6.1, п. 6.3, п.7.7, п. 9.10 Договору в редакції місцевого суду, а Верховний Суд згідно ст. 300 ГПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині та постанова, якою залишено в цій частині рішення без змін, є законними та обґрунтованими.

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо викладення пп. 4.1.5 п. 4.1, п. 6 пп. 6.1.3 п. 6.1, п. 6.3, п.7.7, п. 9.10 Договору, з редакцією яких не погоджується ПАТ "Сумиобленерго" у скарзі, в редакції резолютивної частини рішення місцевого суду, з урахуванням норм ПКЕЕ, Типового договору та умов договору про постачання електричної енергії № 161001543 від 11.01.2017р., ГК України. Таким чином відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Аргументи скаржника щодо неповноти встановлення обставин справи є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції

8. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 11.07.2017р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2017р. у справі № 920/202/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя В. І. Студенець

Суддя І. В. Ткач

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення21.02.2018
Оприлюднено27.02.2018
Номер документу72428507
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —920/202/17

Постанова від 21.02.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мамалуй О.О.

Ухвала від 25.01.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Мамалуй О.О.

Ухвала від 21.11.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Сибіга О.М.

Постанова від 12.09.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Ільїн О.В.

Ухвала від 07.08.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Ільїн О.В.

Рішення від 11.07.2017

Господарське

Господарський суд Сумської області

Заєць Світлана Володимирівна

Ухвала від 22.06.2017

Господарське

Господарський суд Сумської області

Заєць Світлана Володимирівна

Ухвала від 12.05.2017

Господарське

Господарський суд Сумської області

Заєць Світлана Володимирівна

Ухвала від 11.05.2017

Господарське

Господарський суд Сумської області

Заєць Світлана Володимирівна

Ухвала від 17.03.2017

Господарське

Господарський суд Сумської області

Заєць Світлана Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні