Ухвала

від 28.02.2018 по справі 572/108/18

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сарненський районний суд

Рівненської області

Справа № 572/108/18

Провадження № 1-кс/572/113/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 року м.Сарни

Слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сарни клопотання володільця майна ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

Володілець майна ОСОБА_3 з клопотанням про часткове скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду від 22.01.2018 року, посилаючись на необґрунтованість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. вказує, що арешт було накладено без достатніх правових підстав.

До судового засідання надійшла заява представника володільця майна адвоката ОСОБА_4 з проханням розглянути клопотання у відсутність володільця майна та його представника.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце був повідомлений належним чином, причини неявки до судового засідання не повідомлені.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, що не з`явились.

Дослідивши клопотання слідчий суддя встановив такі обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Аналізуючи доводи викладені в клопотанні про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження доводів викладених у клопотанні, навіть саме клопотання не містить переліку і виду майна, на яке пропонується скасування арешту, відсутні документи, конкретні факти і докази, що свідчать про право власності на арештоване майно, в клопотанні містяться посилання про обшук автомобіля, на який судом дозвіл на проведення обшуку не надавався тощо.

Зважаючи на те, що слідчий суддя позбавлений можливості витребування доказів за власною ініціативою, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованість накладення арешту на грошові кошти та не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, існують підстави для відмови у задоволенні клопотання.

Відмова в задоволенні клопотання, не перешкоджає повторному зверненню до суду з аналогічним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання володільця майна ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя