Постанова

від 20.02.2018 по справі 28/86-б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 28/86-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняк В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г.

за участі секретаря судового засідання Резніченко Н.О.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний науковий комітет",

представник боржника - не з'явився,

кредитор - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві,

представник кредитора - не з'явився ,

арбітражний керуючий Іванюк Олександр Миколайович - особисто,

розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича

на додаткову ухвалу господарського суду міста Києва

від 31.07.2017 року

суддя: Яковенко А.В.

та постанову Київського апеляційного господарського суду

від 26.09.2017 року

у складі колегії суддів: Верховець А.А. (головуючий), Остапенко О.М., Сотніков С.В.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний науковий комітет"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У лютому 2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний науковий комітет" (далі - ТОВ "Міжнародний науковий комітет", боржник) звернулось до господарського суду з заявою про визнання його банкрутом, в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2. Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.02.2008 (суддя - Копитова О.С.) було порушено провадження у справі № 28/86-б про банкрутство ТОВ "Міжнародний науковий комітет".

3. 16.04.2008 Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, кредитор) звернулась до місцевого господарського суду з Заявою про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Міжнародний науковий комітет", з вимогою визнати заявника кредитором боржника у сумі 639, 41грн.; включити ДПІ у Шевченківському районі м.Києва до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Міжнародний науковий комітет".

4. Постановою господарського суду м. Києва від 03.06.2008 у справі № 28/86-б ТОВ "Міжнародний науковий комітет" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого - Жарікова Андрія Олексійовича; зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора, інше.

5. Під час провадження у справі неодноразово змінювався ліквідатор ТОВ "Міжнародний науковий комітет".

6. Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.12.2015 призначено ліквідатором ТОВ "Міжнародний науковий комітет" арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича; зобов'язано вчинити дії, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо ліквідації боржника.

7. 16.11.2016 ліквідатор ТОВ "Міжнародний науковий комітет" арбітражний керуючий Іванюк О.М. звернувся до господарського суду м. Києва з Клопотанням від 11.11.2016 про затвердження звіту ліквідатора, припинення провадження у справі та стягнення коштів з кредитора (ДПІ у Шевченківському районі м.Києва) в рахунок оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

8. Ухвалою місцевого господарського суду від 15.12.2016 у цій справі задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "Міжнародний науковий комітет" арбітражного керуючого Іванюка О.М.; затверджено ліквідатору ТОВ "Міжнародний науковий комітет" арбітражному керуючому Іванюку О.М. звіт про оплату послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство № 28/86-б ТОВ "Міжнародний науковий комітет" від 31.10.2016 (за період з 15.12.2015 по 31.10.2016) на суму 29 935,35 грн. та звіт про відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням обов'язків ліквідатора у справі № 28/86-б від 10.09.2016 (за період з 26.01.2016 по 09.09.2016), у сумі 2 567,13 грн.

9. Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі № 28/86-б затверджено звіт ліквідатора - арбітражного керуючого Іванюка О.М. та ліквідаційний баланс ТОВ "Міжнародний науковий комітет"; ліквідовано банкрута як юридичну особу у зв'язку з банкрутством; дію мораторію припинено; провадження у справі про банкрутство № 28/86-б припинено, інше.

Ухвала суду мотивована тим, що у боржника відсутні грошові кошти та майнові активи, за рахунок яких можливо було б провести задоволення вимог кредиторів; ліквідаційна маса відсутня; визнана кредиторська заборгованість ліквідатором не погашалась; за даними ліквідаційного балансу боржника загальна сума кредиторської заборгованості становить 0,6.

10. 21.02.2017 арбітражний керуючий Іванюк О.М. звернувся до господарського суду міста Києва з Заявою про прийняття додаткової ухвали у справі № 28/86-б про стягнення з ДПІ у Шевченківському районі м.Києва на користь арбітражного керуючого понесених витрат та оплати послуг, за час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Міжнародний науковий комітет".

11. 10.05.2017 арбітражним керуючим Іванюком О.М. до місцевого господарського суду у справі № 28/86-б подано Повторну заяву про прийняття додаткової ухвали, з вимогою стягнути з ДПІ у Шевченківському районі м.Києва на користь арбітражного керуючого Іванюка О.М. борг з грошової винагороди та відшкодування витрат у сумі 32 502, 48 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

12. Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2017 (додаткова ухвала до ухвали суду від 15.12.2016 про затвердження звіту ліквідатора) відмовлено ліквідатору ТОВ "Міжнародний науковий комітет" арбітражному керуючому Іванюку О.М. в задоволенні клопотання від 11.11.2016, в частині стягнення боргу по грошовій винагороді та відшкодування витрат у сумі 32 502,48 грн. з ДПІ у Шевченківському районі м.Києва.

13. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві не є кредитором у справі №28/86-б, оскільки заява з грошовими вимогами до боржника була подана поза межами строку, передбаченого чинним законодавством.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

14. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 28/86-б апеляційну скаргу арбітражного керуючого Іванюка О.М. на додаткову ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2017 у справі № 28/86-б залишено без задоволення; додаткову ухвалу місцевого господарського суду - залишено без змін.

15. Постанова мотивована тим, що ДПІ у Шевченківському районі м.Києва не є учасником справи про банкрутство ТОВ "Міжнародний науковий комітет", оскільки не звернулася з грошовими вимогами до боржника вчасно; жодним судовим рішенням у цій справі, ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, у передбаченому чинним законодавством порядку, кредитором боржника не визнано.

16. При цьому, апеляційний господарський суд:

16.1. прийняв до уваги доводи арбітражного керуючого про те, що в інвентаризаційній відомості, ліквідаційному балансі та реєстрі вимог кредиторів відображено наявність єдиного кредитора у справі - ДПІ у Шевченківському районі м.Києва;

16.2. встановив, що, приймаючи ухвалу від 15.12.2017 про затвердження звіту ліквідатора, місцевий господарський суд виходив з того, що за даними ліквідаційного балансу боржника загальна сума кредиторської заборгованості становить 0,6 грн.;

16.3. встановив, що 16.04.2008 ДПІ у Шевченківському районі м.Києва було подано до місцевого господарського суду Заяву про визнання грошових вимог у сумі 639,41грн. Проте, обґрунтованість заявлених грошових вимог кредитора, що були самостійно визнані боржником, перевірена судом першої інстанції не була.

17. Поряд з цим, господарський суд апеляційної інстанції вказав на те, що предметом апеляційного провадження (з апеляційного перегляду додаткової ухвали господарського суду міста Києва від 31.07.2017 у справі № 28/86-б) не можуть бути дослідження достовірності та обґрунтованості відомостей, наданих боржником в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що діяла до 19.01.2013), а також обставини справи щодо підставності визнання боржника банкрутом у цій справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18. Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 28/86-б, арбітражний керуючий Іванюк О.М. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

19. У касаційній скарзі скаржник просить господарський касаційний суд:

19.1. скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2017 у справі № 28/86-б;

19.2. скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 28/86-б;

19.3. прийняти нове рішення, яким клопотання від 11.11.2016 арбітражного керуючого Іванюка О.М. задовольнити в повному обсязі: стягнути з ДПІ у Шевченківському районі м.Києва на користь арбітражного керуючого Іванюка О.М. борг по грошовій винагороді та відшкодуванню витрат у сумі 32 502, 48грн.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

20. Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.11.2017 прийнято до провадження касаційну скаргу арбітражного керуючого Іванюка О.М. на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 28/86-б; призначено розгляд справи на 19.12.2017.

21. 27.12.2017, на підставі ч. 5 ст. 31 та п.п. 6 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), справа № 28/86-б господарського суду міста Києва передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

22. Ухвалою від 25.01.2018 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Пєсков В.Г., Катеринчук Л.Й. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 19.01.2018), прийняв справу № 28/86-б господарського суду міста Києва до провадження; відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Іванюка О.М.; призначив розгляд справи № 28/86-б на 20.02.2018.

23. Арбітражний керуючий Іванюк О.М., в засіданні суду касаційної інстанції, повністю підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив суд її задовольнити; ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 28/86-б скасувати; прийняти нове судове рішення, яким стягнути з ДПІ у Шевченківському районі м.Києва на користь арбітражного керуючого борг по грошовій винагороді та відшкодуванню витрат у сумі 32 502, 48грн.

24. ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, наданим процесуальним законом правом не скористалась, в судове засідання 20.02.2018 повноважених представників не направила. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники судового процесу були повідомлені належним чином. Оскільки, явка учасників процесу не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважного представника податкового органу.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (арбітражного керуючого Іванюка О.М.)

25. Скаржник доводив порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ст. 35 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991), ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що діяв до 19.01.2013).

26. Посилаючись на приписи ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що діяв до 19.01.2013), ч.7 ст. 111 ЦК України, ст. 78 Податкового Кодексу України, скаржник доводив, що ДПІ у Шевченківському районі м.Києва мало статус контролюючого органу і є учасником цієї справи про банкрутство, а від так, висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій, в цій частині, є помилковими.

27. Наявність податкового боргу ТОВ "Міжнародний науковий комітет" підтверджено листом ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 02.03.2016 (вих. № 2156/І/26-59-11-06-36); відображено у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі; заяву ДПІ у Шевченківському районі м.Києва розглянуто ліквідатором та грошові вимоги визнані у сумі 639,41 грн., з включенням до реєстру вимог кредиторів (у сумі 252,41грн. - 3 черга, 387,00 грн. - 6 черга), затвердження якого судом ст. 51 Закону про банкрутство не передбачено.

28. Вказані обставини та підтверджуючи документи були предметом розгляду місцевого господарського суду та підставою прийняття ухвали від 15.12.2017, якою затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута як юридичну особу та припинено провадження у справі № 28/86-б .

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

29. Конституція України

Стаття 129 встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Стаття 124 регламентує, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

30. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 6

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

31. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, що діяла до 19.01.2013)

Згідно ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у визначеній редакції), якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За приписами ч. 3 вказаної статті, кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у визначеній редакції), після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вжиття ним заходів по виявленню кредиторів та активів боржника за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Згідно зі ст. 40 Закону про банкрутство, провадження у справі про банкрутство припиняється господарським судом, зокрема, у зв'язку із затвердженням звіту ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону, про що виноситься ухвала.

При цьому, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав підчас розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

32. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991)

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст. 43 ГПК України).

Оцінка доказів це визначення їх об'єктивної дійсності, правдивості та достовірності.

Способи перевірки і дослідження доказів залежать від конкретного виду засобів доказування, що використовуються. Метою оцінки доказів з погляду на їх належність, допустимість, достатність та взаємозв'язок є усунення протиріч між доказами, сумнівів у достовірності висновків, що слідують із отримуваної доказової інформації.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухвалені судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

За приписами ст. 88 ГПК України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

33. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017)

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до ст. 88 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991), господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо, зокрема, з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення.

Так, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, клопотання ліквідатора ТОВ "Міжнародний науковий комітет" арбітражного керуючого Іванюка О.М. від 11.11.2016 про затвердження звіту ліквідатора, припинення провадження у справі та стягнення коштів з кредитора (ДПІ у Шевченківському районі м.Києва) в рахунок оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, було предметом розгляду місцевого господарського суду, за результатами якого 15.12.2016 у справі № 28/86-б було прийнято ухвалу; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Міжнародний науковий комітет"; ліквідовано банкрута як юридичну особу в зв'язку з банкрутством; дію мораторію припинено; провадження у справі про банкрутство № 28/86-б припинено, інше.

Водночас, господарським судом першої інстанції не було прийнято судового рішення щодо вимог ліквідатора про стягнення з кредитора (ДПІ у Шевченківському районі м.Києва) на користь арбітражного керуючого боргу по грошовій винагороді та відшкодування витрат в сумі 32 502, 48 грн.

Вказані обставини, відповідно до ст. 88 ГПК України (у визначеній редакції), є підставами прийняття додаткової ухвали.

Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення (ухвали), господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому, додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється.

Додаткове рішення (ухвала) підлягає перегляду за правилами ГПК України.

Додаткове судове рішення (ухвала), як похідне від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою.

Поряд з цим, колегія суддів Касаційного господарського суду, погоджується з доводами касаційної скарги про те, що ухвали місцевого господарського суду від 15.12.2016 (прийнята за результатами розгляду Клопотання ліквідатора від 11.11.2016 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу) та від 31.07.2017 (додаткова ухвала) містять суперечливі обставини, встановлені господарським судом першої інстанції, щодо наявності непогашених кредиторських вимог, статусу ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, а відтак, і протилежні висновки.

Вказане, по переконанню колегія суддів касаційної інстанції, є неприпустимим, враховуючи, що додаткове рішення (ухвала), в розумінні приписів ст. 88 ГПК України, є невід'ємною частиною основного рішення (ухвали), приймається на підставі обставин та доказів наявних на момент прийняття основного рішення (ухвали), без прийняття додаткових доказів та надання їм оцінки.

Більш того, місцевий господарський суд вийшов за межи нерозглянутої (під час судового засідання 15.12.2016) вимоги ліквідатора та, по суті, надав оцінку Заяві ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 08.04.2008 про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Міжнародний науковий комітет", спростувавши його статус як кредитора (учасника) у цій справі, не зважаючи на те, що ухвалою від 15.12.2016 визнав наявність такого кредитора за реєстром, складеним ліквідатором, звітом ліквідатора та наявність боргу перед бюджетом за ліквідаційним балансом.

Суди апеляційної і касаційної інстанцій не вправі перевіряти законність і обґрунтованість первісного судового рішення за заявою, в якій йдеться про перегляд лише додаткового щодо нього рішення (ухвали), та скасовувати чи змінювати первісне судове рішення за результатами перегляду додаткового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги в цій частині обґрунтованими, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що не відповідають приписам ст.ст. 43, 88 ГПК України.

Крім того, приймаючи оскаржені судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій не встановили правової природи заявлених ліквідатором вимог, не надали правової оцінки цим вимогам як боргу (за Клопотанням ліквідатора), не дослідили порядку нарахування та оплати (відшкодування) цих вимог, у відповідності до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону, що діяла до 19.01.2013), не з'ясували позиції ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, щодо заявлених нею кредиторських вимог, та щодо Клопотання ліквідатора про стягнення з податкового органу заявленої ліквідатором грошової суми, як боргу.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України (у вказаній редакції), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання(заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги арбітражного керуючого Іванюка О.М. та оскаржених судових актів повністю, з направленням справи (в частині розгляду заяв арбітражного керуючого Іванюка О.М. від 21.02.2017, 13.03.2017, 10.05.2017 про прийняття додаткової ухвали) на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду, місцевому господарському суду належить врахувати наведене вище, здійснити розгляд заяв арбітражного керуючого про прийняття додаткової ухвали, в порядку та межах встановлених ст. 88 ГПК України, встановити правову природу заявлених ліквідатором вимог (борг чи витрати, пов'язані з проведенням процедури банкрутства), надати правову оцінку цим вимогам як боргу (за Клопотанням ліквідатора), прийняти рішення в оскарженій частині, у відповідності до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону, що діяла до 19.01.2013), які регулюють питання нарахування, оплати, відшкодування витрат арбітражного керуючого та оплати його послуг, з'ясувати позицію ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, щодо Клопотання ліквідатора про стягнення з податкового органу заявленої ліквідатором грошової суми, як боргу.

В. Судові витрати

У зв'язку з скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4 2 , 4 3 , 43 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991), ст.ст. 300, 308, 310, 315 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича задовольнити частково.

2. Скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 28/86-б повністю і передати справу (в частині розгляду заяв арбітражного керуючого Іванюка О.М. від 21.02.2017, 13.03.2017, 10.05.2017 про прийняття додаткової ухвали) на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков