Рішення

від 19.02.2018 по справі 907/799/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.2018                                                   м. Ужгород                              Справа № 907/799/17

За позовом                     Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м.Ужгород

до відповідача           товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпроджест Берегівська швейна фабрика», м.Берегово

про                               розірвання договору купівлі-продажу та повернення у державну власність об'єкту державної власності

Суддя Васьковський О.В.

          Представники:

від позивача - ОСОБА_1 - завідувач сектору правового забезпечення (дов.№1 від 04.01.17)

від відповідача - ОСОБА_2 (дов.від 13.12.17)

СУТЬ СПОРУ: розірвання договору купівлі-продажу №331 від 05.08.2004 року об’єкту державної власності-незавершеного будівництва 46 квартирного житлового будинку УКБ облдержадміністрації, розташований за адресою: Закарпатська область, м.Берегово, вул.Лоняї,18 та повернення вказаного об’єкту державної власності незавершеного будівництва 46 квартирного житлового будинку УКБ облдержадміністрації, розташований за адресою: Закарпатська область, м.Берегово, вул.Лоняї,18 до державної власності шляхом підписання акта приймання-передачі (з урахуванням заяви від 14.12.17).

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у встановлений у договорі купівлі-продажу №331 від 05.08.2004 року строк не здійснив добудову придбаного об’єкту державної власності – незавершеного будівництва. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем в порушення п.5.2, 5.5 та 7.5 договору, незважаючи на неодноразові продовження строків виконання зобов’язань за договором - завершення будівництва ОНБ з поетапним введенням в експлуатацію не здійснено, а за період дії договору з 2004 року по сьогоднішній день (більше 13 років) відповідачем тільки укладено договір на виготовлення проектно-кошторисної документації, тим самим відповідачем не виконано взяті на себе договором, в. т.ч. і поетапну роботу, які згідно заяви від 29.06.2017 р. та графіку зобов’язався та запевняв позивача виконати.

Також, позивач вказує, що з метою дотримання умов, визначених п. 5.4 Договору, позивач звернувся до відповідача з листом від 15.09.2017 № 11-07-02411 щодо надання проектно-кошторисної документації та інформації про стан підготовки території будівництва (копія листа та поштове повідомлення про вручення додається), у відповідь на який відповідачем надано відповідь, що проектно-кошторисна документація не виготовлена, територія під будівництвом не приведена в належний стан. Окрім зазначеного, з метою дотримання відповідачем вимог ч. 3 п. 5.1 оспорюваного договору а саме «забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення ОНБ в експлуатацію» працівниками регіонального відділення 04.10.2017 було проведено обстеження будівельного майданчика та стану виконання умов Договору №. 331, в ході якого встановлено, що територія майданчика не огороджена, заросла деревами та чагарниками, на території наявне побутове сміття з прилеглих будинків, прибирання території не здійснюється та запропоновано звернутись до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо проведення перевірки дотримання відповідачем екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища.

Перевіркою Державної екологічної інспекції у Закарпатській області встановлено несанкціоноване розміщення побутових відходів та обрізки дерев, як на прибудинковій території так і в недобудованому будинку, чим відповідачем були порушені вимоги Законів України «Про благоустрій населених пунктів», «Про відходи», «Про охорону земель».

Також, позивач вказує, що з метою досудового врегулювання спірної ситуації, у відповідності до розділу II ГПК України, 27.03.2017 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією в добровільному порядку розірвати договір, однак така залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв’язку з наведеними обставинами та порушеннями умов договору з боку відповідача, позивач просить розірвати спірний договір у судовому порядку та повернути отримане за договором майно у державну власність.

Відповідач у поданому 16.01.18 відзиві проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. Факт невиконання своїх зобов’язань за договором, визначених п.5.2 договору відповідачем не заперечується. Однак, відповідач вказує, що в силу об’єктивних обставин, які сам позивач визнав істотними та такими, що унеможливлюють виконати умови договору в визначений строк, останній неодноразово змінювався шляхом укладання додаткових договорів до Договору.

          Востаннє строк завершення будівництва було продовжено Додатковим договором від 18.02.2016 року, згідно якого строк завершення будівництва ОНБ продовжено на 3 роки з моменту підписання цього Додаткового договору-до 18.02.2019 року.

Відповідач категорично не погоджується та заперечує проти доводів позивача щодо існування підстав для розірвання договору та порушення відповідачем правил забезпечення вимог екологічної безпеки.

Зокрема, відповідач вказує, що завершення будівництва ОНБ передбачає п.5.2 Договору і є такою умовою, виконання якої потребує значного часу, зокрема відповідачу надано час на виконання такої до 18.02.2019 року. Вважає, що встановити чи виконано п.5.2 Договору можливо буде лише після 18.02.2019, а отже, твердження про невиконання відповідачем даної умови Договору не може виступити підставою задоволення позовних вимог позивача.

Окрім того, відповідач посилається на те, що права позивача жодним чином не порушено, а встановити дану обставину можливо буде тільки після спливу наданого відповідачу строку на завершення будівництва, а отже позивач фактично не мав права звернення до господарського суду з даною позовною заявою.

Відповідач, з посиланням на п.п.4.14.2 Наказу Фонду державного майна України №631 від 10.05.2012 «Про затвердження Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об‘єктів приватизації державними органами приватизації» вказує, що позивачем не було застосовано заходів з досудового врегулювання спору, зокрема таких, які б сприяли виконанню всіх умов Договору та Додаткового договору. Навпаки, відповідач стверджує, що з власної ініціативи, в якості превентивного заходу для попередження виникнення будь-яких спорів подав заяву до позивача від 29.06.2017, в якій виклав графік передбачених робіт на виконання Договору. Також, відповідач обґрунтовуючи вчинення заходів на виконання п.5.2 договору наводить доводи, що 02 жовтня 2017 року відповідачем надіслано лист позивачу, в якому зазначено, що між ТОВ "Укрпроджест Берегівська швейна фабрика" та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір № 014-17 на виконання комплексу проектно-кошторисних та вишу кувальних робіт. Однак, у зв'язку з завантаженням робіт у виконавця, проектно-кошторисні та вишукувальні роботи затримуються.

Такі обставини, як вважає відповідач, повністю спростовують доводи позивача, оскільки підтверджують, що робота на виконання Договору виконується та знаходиться в процесі у відповідності до визначеного графіку.

Також, відповідач заперечує щодо доводів позивача про порушення відповідачем правил забезпечення вимог екологічної безпеки, стверджуючи, що неогорожена територія, наявність на ній дерев, не здійснення на даній території систематичного прибирання не може слугувати підставою для розірвання Договору.

Окрім того, відповідач звертає увагу суду на те, що виконання робіт щодо завершення будівництва спірного об’єкта незавершеного будівництва були унеможливлені внаслідок незалежних від відповідача обставин, а саме земельну ділянку площею 0,3542 га, що становило більшу частину земельної ділянки, що знаходиться по вул. Лоняї, 18, м.Берегово, загальною площею 0.4710 га, кадастровий номер 21120200000:01:015:0010, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування 46-квартирного житлового будинку було передано іншій особі - ПП «Софія Плюс», - для комерційної діяльності строком на 5 років, згідно договору оренди від 28.03.2008р.

Спірна земельна ділянка розташована на перехресті вулиць Лоняї та Мукачівська. Берегівська міська рада надала іншій особі у користування ту частину земельної ділянки, яка розташована по вул.Мукачівській, 55/А.

Таким чином, відповідач посилається на те, що завершення будівельних робіт 46-квартирного житлового будинку у раніше визначені строки не було можливим, оскільки лише 01.10.2010 р. між Берегівською міською радою та ПП «Софія Плюс» укладено договір купівлі-продажу даної земельної ділянки.

          У зв’язку з наведеним, відповідач вважає, що наразі не існує жодної підстави для розірвання договору, а доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими. Відповідачем заявлено, що роботи щодо завершення будівництва знаходяться в процесі виконання, а саме запущено виконання комплексу проектно-кошторисних та вишукувальних робіт. Відтак, просить суд відмовити у позові повністю.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (продавець по договору) та відповідачем (покупець по договору) укладено договір від 05.08.2004р. за № 331 купівлі - продажу об’єкта державної власності - незавершеного будівництва 46 - квартирного житлового будинку УКБ облдержадміністрації проданого на повторно оголошеному аукціоні (далі-договір), згідно умов якого п.1.1. якого продавець (позивач) зобов’язався передати у власність покупця (відповідача) об’єкт державної власності - незавершеного будівництва 46 - квартирного житлового будинку УКБ облдержадміністрації, розташованого за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, вул. Лоняї, 18, на земельній ділянці площею 0,43 га, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти об’єкт незавершеного будівництва і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Згідно п.1.2 договору право власності на об’єкт незавершеного будівництва виникає у покупця з моменту підписання акта приймання-передачі об’єкту незавершеного будівництва. Вказаний у цьому договорі об’єкт продано за 300605,00 грн., в т.ч. 50100,83 грн. ПДВ.

Передача об’єкта приватизації продавцем і прийняття об’єкта приватизації покупцем посвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами (пункт 3.2 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено обов’язки покупця, а саме: у встановлений цим договором термін сплатити остаточну вартість продажу об’єкту незавершеного будівництва; у встановлений цим договір термін прийняти об’єкт незавершеного будівництва; забезпечити виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення об’єкту незавершеного будівництва в експлуатацію.

Згідно пункту 5.2 договору протягом 5-ти років після підписання договору купівлі-продажу покупець (відповідач) зобов’язаний завершити будівництво об’єкту незавершеного будівництва з поетапним введенням в експлуатацію. Подальше призначення використання об’єкту незавершеного будівництва визначає покупець. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за відповідних обґрунтувань, строки завершення будівництва можуть змінюватись за рішенням продавця та органу місцевого самоврядування з укладенням додаткового договору.

23.07.2009 р. на підставі рішення Берегівської міської ради від 29.05.2009р. № 180, звернення ВАТ «Укрпроджест Берегівська швейна фабрика» від 23.06.2009р. № 74, керуючись Положенням про внесення змін до договорів купівлі - продажу державного майна, затвердженим наказом ФДМУ від 29.10.1998р. № 2041, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.1998р. № 717/3157 між РВ ФДМУ по Закарпатській області та ВАТ «Укрпроджест Берегівська швейна фабрика» було укладено Додатковий договір до Договору купівлі- продажу № 331 від 05.08.2004р., згідно якої п.5.2 договору викладено в іншій редакції, щодо терміну завершення будівництво об’єкту незавершеного будівництва з поетапним введенням в експлуатацію-протягом 8-ми років після підписання.

Згідно протоколу №01/12 загальних зборів учасників ТОВ «Укрпроджест Берегівська швейна фабрика» від 16.07.12 прийнято рішення заручитися кредитною лінією іноземного банку Італії для фінансування будівельних робіт з метою закінчення незавершеного будівництва 46 - квартирного житлового будинку по вул. Лоняї, 18, м. Берегово, у зв’язку з чим направлено лист на розгляд позивачу про необхідність укладення додаткової угоди до договору.

Однак, 12.11.12 позивачем прийнято рішення про недоцільність укладення додаткової угоди до договору та 22.11.12 направлено вимогу відповідачу про розірвання договору.

12.12.12 відповідач повторно звернувся до позивача з клопотанням підписати додаткову угоду на продовження терміну будівництва об’єкту.

31.01.13 позивачем прийнято рішення про доцільність укладення додаткової угоди до договору, за умови підтвердження відповідачем у місячний термін щодо отримання кредиту, а також належним чином оформленого рішення загальних зборів учасників ТОВ «Укрпроджест Берегівська швейна фабрика» про виділення частки отриманих коштів на добудову об’єкта.

Додатковим договором від 20.02.2013 року до договору п. 5 викладено в наступній редакції: «Протягом 3-х років з моменту підписання цього Договору завершити будівництво ОНБ з поетапним введенням в експлуатацію. Окрім того, спірний договір доповнено п. 5.5 такого змісту: «На вимогу продавця покупець зобов’язаний надати продавцю документи, які підтверджують отримання кредитних коштів та рішення про фінансування робіт по добудові об’єкта» та п.7.5 такого змісту: у разі невиконання п. 5.5 договору продавець (позивач) має право у встановленому порядку на розірвання цього Договору та повернення об’єкта незавершеного будівництва у державну власність за рішенням суду».

18.02.16 сторонами укладеного додаткову угоду, згідно якої змінено п.5.2 договору та встановлено строк для завершення будівництво об’єкту незавершеного будівництва з поетапним введенням в експлуатацію-протягом 3 років з моменту підписання вказаної додаткової угоди.

Листом від 24.01.2017 року № 24 відповідач повідомив позивача про заходи, які виконані ним на виконання умов договору.

Однак, як вбачається з акту поточної перевірки від 22.02.17 виконання умов договору встановлено, що відповідачем не проведено жодних будівельних робіт із завершення будівництва об’єкта незавершеного будівництва, тобто умови п.5.2 договору не виконуються, у зв’язку з чим наголошено про відповідальність, передбачену п.7.5 договору .

Вказаний акт направлявся позивачем для підписання відповідачу, однак такий не був отриманий відповідачем у зв’язку з чим позивачем направлено пропозицію №11-08-00890 про добровільне розірвання договору.

04.07.17 відповідачем направлено заяву на підтвердження намірів добудувати об’єкта незавершеного будівництва із долученням графіку будівництва житлово-соціального об’єкту від 22.06.17.

Позивач 15.09.17 надіслав відповідачу лист №11-07-02911 про надання копії проектно-кошторисної документації на будівництво та інформацію про стан підготовки території до будівництва. У відповідь на вказаний лист відповідачем надіслано лист №47 від 02.10.17, в якому повідомлено про укладення договору №014-17 з ФОП ОСОБА_3 на виготовлення комплексів проектно-кошторисних та вишукувальних робіт, однак вказано, що на даний час кошторис не виконаний, у зв’язку з великим завантаженням робіт у виконавця.

До вказаного листа надано графік будівництва житлово-соціального об’єкту у м.Берегово по Лоняї,18 від 22.06.17.

04.10.17 позивачем здійснено огляд будівельного майданчику на підтвердження намірів відповідача щодо завершення будівництва об’єкту, зокрема згідно наданого графіку від 22.06.17 (до 31.08.17-розробка проектно-кошторисної документації, до 15.09.17 – підготувати територію для будівництва згідно проекту організації робіт), за результатами якого складено акт обстеження будівельного майданчику та стану виконання умов договору, згідно якого зроблено висновок щодо невиконання вимог договору (із змінами внесеними додатковими угодами) та встановлено, що на час огляду територія будівельного майданчика не огороджена, заросла деревами та чагарниками, на території викидається побутове сміття. Прибирання прилеглої території не здійснюється. Тобто, жодних дій, які б підтверджували намір відповідача виконувати взяті на себе зобов’язання, згідно наданого графіку не встановлено.

Також, у вказаному акті (п.2 висновків) та запропоновано звернутись до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо проведення перевірки дотримання відповідачем екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища.

Перевіркою Державної екологічної інспекції у Закарпатській області встановлено несанкціоноване розміщення побутових відходів та обрізки дерев, як на прибудинковій території так і в недобудованому будинку, чим відповідачем були порушені вимоги Законів України «Про благоустрій населених пунктів», «Про відходи», «Про охорону земель» у підтвердження чого 12.10.17 складено припис.

Позивач, посилаючись на порушення п.5.1, п.5.2 договору та п.5.5 вказує, що відповідачем не виконано взятих на себе за договором, зокрема не забезпечено виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови, не надано документи, які підтверджують отримання кредитних коштів та рішення про фінансування робіт по добудові об’єкта, а також взагалі не здійснено жодних заходів щодо будівництва об’єкту – предмету договору.

Як стверджує позивач, встановлені факти є підставою для дострокового розірвання договору купівлі-продажу з поверненням об’єкт приватизації.

У зв’язку з чим, позивач, посилаючись на п.7.5 договору просить суд розірвати спірний договір та повернути об’єкт незавершеного будівництва у державну власність.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши спірні правовідносини та обставини справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю з огляду на таке.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (п. 2 частини першої ст. 651 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Частина перша статті 614 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, обов'язкової умовою, необхідною для прийняття господарським судом рішення про розірвання договору купівлі-продажу (угоди приватизації), є наявність вини сторони за таким договором (угодою) у порушенні зобов'язання.

Пунктами 5 та 9 статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір. Розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі-продажу або договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Водночас сторони на власний розсуд обумовили зміст п.5.5 та п.7.5 договору, відтак усвідомлювали наслідки, які можуть настати в разі їх невиконання.

Пунктом 7.5 договору визначено, що у разі невиконання п. 5.5 договору продавець (позивач) має право у встановленому порядку на розірвання цього Договору та повернення об’єкта незавершеного будівництва у державну власність за рішенням суду.

Суд встановив, що відповідач, в порушення п. 5.2 договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва державної власності шляхом продажу на аукціоні №331 від 05.08.2004 р. не здійснює будівництво об’єкта, що підтверджується актом обстеження будівельного майданчику та стану виконання умов договору від 04.10.17 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва.

Так, сторонами 18.02.16 у п.5.2 договору (згідно умов додаткової угоди від 18.02.16) погоджено умову щодо поетапного введення в експлуатацію строку завершення будівництво об’єкту незавершеного будівництва - протягом 3 років з моменту підписання вказаної додаткової угоди.

Слід зазначити, що жодних доказів будівельної діяльності (поетапного введення в експлуатацію), на виконання умов договору суду не надано, відсутні жодні правові підстави, зокрема договір підряду, у підтвердження здійснення такої діяльності.

Поданий відповідачем договір №014-17, укладений з ФОП ОСОБА_3 на виконання комплексу проектно-кошторисних та вишукувальних робіт не є доказом у підтвердження вжиття відповідачем заходів на виконання умов договору та взятих на себе зобов’язань за договором, у відповідності до п.п.5.2, 5.5 договору, зокрема, будівництво об’єкту незавершеного будівництва з поетапним введенням в експлуатацію відповідачем не розпочато. Крім того, відповідачем надано лист №47 від 02.10.17, в якому повідомлено про укладення договору №014-17 з ФОП ОСОБА_3 на виготовлення комплексів проектно-кошторисних та вишукувальних робіт, де вказано, що на даний час кошторис не виконаний, у зв’язку з великим завантаженням робіт у виконавця.

Таким чином, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано факт порушення умов п.5.2 договору, доказів у спростування вищенаведених висновків – не надано. У даному випадку слід констатувати неналежне виконання умов договору, що унеможливлює його виконання у строк визначений додатковою угодою від 18.02.16.

Також, судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що відповідач, в порушення вимог п.5.5. не надано документи, які підтверджують отримання кредитних коштів та рішення про фінансування робіт по добудові об’єкта. Водночас, відповідачем надано графік від 22.06.17 будівництва житлово-соціального об’єкту, однак жодних дій, окрім укладення договору з ФОП ОСОБА_3 на виконання проектно-кошторисних та вишукувальних робіт – не здійснено, виконання робіт за вказаним договором - не розпочато.

При цьому, наявними матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем вимог п.5.1 договору щодо обов’язку забезпечення виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови (акт обстеження будівельного майданчика від 04.10.17 та припис Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 12.10.17).

Вказані факти правопорушень не спростовані відповідачем, у встановленому законом порядку.

Матеріалами справи не містять доказів та відповідачем не доведено наявність обставин, які б слугували підставами для невиконання умов договору та взятих на себе зобов’язань за договором не з вини відповідача. Також, суд вважає безпідставним посилання та доводи відповідача щодо неможливості виконання зобов’язань за договором у визначені договором строк, який неодноразово продовжувався у період з 2004 по 2016 р.р., аргументовані наявним спором з ПП «Софія Плюс» щодо земельної ділянки, на якій частково розташований об’єкт будівництва, що перешкоджало належному виконанню умов договору, а також належного дотримання відповідачем вимог екологічної безпеки, а також передчасності пред’явлення позивачем позову належним чином не обґрунтовані та не доведені відповідно з вимогами ст.ст. 73-74,76-79 ГПК України обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Інші доводи відповідача не спростовують вищенаведених висновків суду.

З огляду на наведене, вимога позивача про розірвання договору купівлі-продажу №331 від 05.08.2004 року об’єкту державної власності-незавершеного будівництва 46 квартирного житлового будинку УКБ облдержадміністрації, проданого на повторно оголошеному аукціоні, що розташований за адресою: Закарпатська область, м.Берегово, вул.Лоняї,18 підлягає задоволенню повністю на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва» та п. 7.5 договору.

Оскільки вимога про повернення об’єкту приватизації є похідною від вимоги про розірвання договору, відтак така підлягає задоволенню повністю, у зв’язку з чим суд зобов’язує відповідача повернути об’єкт державної власності незавершеного будівництва 46 квартирного житлового будинку УКБ облдержадміністрації, розташований за адресою: Закарпатська область, м.Берегово, вул.Лоняї,18 до державної власності шляхом підписання акта приймання-передачі (з урахуванням заяви від 14.12.17).

З огляду на наведене, позов належить задоволити повністю.

Згідно з ст.129 ГПК України з судові витрати по сплаті судового збору у сумі 6109,07 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 20, 27, 41, 42, 46, 73-74, 76-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

          Розірвати договір №331 від 05.08.2004 року купівлі- продажу об’єкта державної власності – незавершеного будівництва 46 – квартирного житлового будинку УКБ облдержадміністрації, проданого на повторно оголошеному аукціоні, що розташований за адресою: Закарпатська область, м.Берегово, вул.Лоняї,18, який укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області, (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Собранецька,60, код ЄДРЮОФОПтаГФ 22111310) та товариством з обмеженою відповідальністю “Укрпроджест Берегівська швейна фабрика”, (90200, Закарпатська область, м.Берегово, вул.Кошута, 5, код ЄДРЮОФОПтаГФ. 00309163).

          Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю “Укрпроджест Берегівська швейна фабрика”, (90200, Закарпатська область, м.Берегово, вул.Кошута, 5, код ЄДРЮОФОПтаГФ. 00309163) повернути об’єкт державної власності - незавершене будівництво 46 – квартирного житлового будинку УКБ облдержадміністрації, розташований за адресою: Закарпатська область, м.Берегово, вул.Лоняї,18 до державної власності шляхом підписання акту приймання-передачі.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпроджест Берегівська швейна фабрика”, (90200, Закарпатська область, м.Берегово, вул.Кошута, 5, код ЄДРЮОФОПтаГФ. 00309163). на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Собранецька,60, код ЄДРЮОФОПтаГФ 22111310) суму 6109,07 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

          Видати наказ.

                    Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

          Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.03.18.

Суддя                               О.В. Васьковський