Постанова

від 27.02.2018 по справі 922/2723/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2018 р. Справа № 922/2723/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі судового засідання Новіковій Ю.В.

апеляційну скаргу позивача (вх. 61 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 13.12.2017 року, ухвалене у приміщенні вказаного суду колегією суддів у складі: головуючий суддя Суярко Т.Д. суддя Калантай М.В., суддя Шатерніков М.І., повний текст якого складено 14.12.2017 року, у справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень"", м. с. Першотравневе,

до:

1) Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, м. Зміїв,

2) Фермерського господарства "Єва-Агро", с.Борова,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру України в Харківській області, м. Харків,

про: визнання недійсним розпорядження та договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач – Публічне акціонерне товариство “Племінний завод “Червоний велетень” - звернувся з позовом до відповідачів – 1. Зміївської районної державної адміністрації; 2. Фермерського господарства “Єва-Агро” - про:

1) визнання недійсним Розпорядження Зміївської районної Державної адміністрації від 23.03.2017 №87 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки фермерському господарству “ЄВА-АГРО” за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) членів колишнього ВАТ “Племінний завод "Червоний Велетень” для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих за межами населених пунктів на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області” (зі змінами внесеними Розпорядженням Зміївською районною державною адміністрацією від 15.06.2017 № 177 “Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 23.03.2017 № 87”);

2) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 16.06.2017 укладеного між Зміївською РДА (ЄДРПОУ 04059639) та ФГ “ ЄВА-АГРО” (ЄДРПОУ 40165809), об'єктом оренди за яким є земельні ділянки загальною площею 150,6280 га, розташовані за межами населених пунктів на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області згідно переліку, визначеного в позовній заяві.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.12.2017 року у задоволенні позові відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що судом першої інстанції застосовано нормативно-правові акти, що не поширюються на спірні правовідносини, не повно встановлено обставини, що мають значення для справи, не застосовано норми матеріального права, що підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Представник позивача судове в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення позову.

Відповідач - Зміївська районна державна адміністрація у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представник третої особи у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Відповідач – ФГ «Єва-Агро», в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, у відзиві просив залишити без задоволення на апеляційну скаргу позивача.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 11.07.1996 року на підставі наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна по Харківській області від 04.07.1996 № 1275п «Про створення відкритого акціонерного товариства на базі державного племінного заводу «Червоний Велетень» створено та зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичну особу – Відкрите акціонерне товариство «Племінний завод «Червоний Велетень».

01.04.1998 року ВАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» одержано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ХР № 001133, відповідно до якого Позивачу у постійне користування для ведення сільськогосподарського виробництва надано 4772,3 га землі в межах згідно з планом землекористування, відображеним на Державному акті. Державний акт при видачі зареєстровано в Книзі державних актів на право постійного користування землею за № 99.

15.01.2002 відбулися загальні збори членів трудового колективу ВАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» Зміївського району, на яких відповідно до виписки з протоколу № 4 від 15.01.2002 прийнято рішення погодити проект приватизації земель ВАТ «Племінний завод «Червоний Велетень», затвердити списки осіб трудового колективу та пенсіонерів, працюючих у ВАТ «Племінний завод «Червоний Велетень», які мають право на земельний пай у кількості 598 осіб.

06.03.2002 18 сесією 23 скликання Бірківської сільської ради прийнято рішення, яким з урахуванням змін внесених рішенням 18 сесії 23 скликання Бірківської сільської ради від 16.10.2002, вирішено затвердити склад земель, що підлягають приватизації в кількості 3544,0 га, в тому числі: ріллі 2604,1 га, сіножатей – 119,3 га, пасовищ – 820,6 га. та список громадян, що мають право на отримання земельного паю в кількості 598 чоловік.

30.10.2002 розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації № 280, з урахуванням змін внесених розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації від 05.02.2003 № 82 затверджено проект приватизації земель, яким передбачено: а) кількість працівників підприємства та пенсіонерів – 598 чоловік; б) площа земель, які підлягають приватизації, всього – 3544,0 га, в т.ч. ріллі – 2604,1 га, сіножатей – 119,3 га, пасовищ – 820,6 га; в) земель загального користування – 323,8 га; г) земель державного водного фонду – 108,6 га ; д) земель державного лісового фонду – 159,76 га; є) земель державного резервного фонду – 364,34 га.

06.12.2003 відбулися збори власників земельних часток (паїв) ВАТ «Племінний завод «Червоний Велетнь», на яких відповідно до протоколу № 2 від 06.12.2003, прийнято рішення затвердити проект землеустрою щодо організації території – 598 земельних часток (паїв), в т.ч. ріллі та сіножатей ВАТ «Племінний завод «Червоний Велетень»; провести розподіл земельних ділянок (паїв) шляхом жеребкування кожним землевласником, додатком до вказаного протоколу є результати жеребкування, відповідно до яких у жеребкуванні взяло участь 598 осіб.

02.04.2004 розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації № 165 затверджено технічну документацію по виділенню земельних часток (паїв) на землях колишнього ВАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» та оформленню права приватної власності на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3406,9 га, в т.ч.: 2577,7 га ріллі, яка підлягає паюванню, 94,55 га сіножатей, які підлягають паюванню., та виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і дано дозвіл на виготовлення державних актів на право власності на землю громадянам у кількості 556 осіб.

Того ж дня, 02.04.2004, за Актом про передачу та прийом земельних ділянок у приватну власність, на підставі зазначеного розпорядження 549 осіб прийняли земельні ділянки у приватну власність.

Посилаючись на те, що різниця між загальною кількістю земельних ділянок, що підлягала приватизації 598 особами, та виділеними земельними ділянками в натурі (на місцевості) 556 особам, відноситься до невитребуваних земельних ділянок у розумінні ст. 13 Закону України «Про порядок виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)», Зміївська районна державна адміністрація розпорядженням № 87 від 23.03.2017 передала їх в оренду ФГ «Єва-Агро» на строк до моменту отримання їх власниками свідоцтва про право власності на земельну ділянку, а якщо земельна частка (пай) залишається невитребуваною, то строк оренди становить 49 років, про що укладено оспорюваний договір оренди землі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що Зміївською районною адміністрацією перевищено повноваження при виданні розпорядження № 87 від 23.03.2017 та при укладенні на його підставі оспорюваного договору оренди землі, оскільки земельні ділянки що є їх предметом відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної власності, розпорядником яких за ч. 4 ст. 122 ЗКУ є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Також в позові міститься посилання на порушення оспорюваними розпорядженням та договором оренди землі права постійного користування Позивача за Державним актом на право постійного користування землею серії І-ХР № 001133 від 01.04.1998.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Так, за ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 – 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЗК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Матеріали справи свідчать про те, що Позивачу 01.04.1998 видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ХР № 001133, яким у постійне користування для ведення сільськогосподарського виробництва надано землю площею 4772,3 га в межах згідно з планом землекористування, відображеним на Державному акті.

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЗК України від 1990 року, чинної на момент видачі позивачу державного акту на право постійного користування, право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Частиною 1 ст. 23 ЗК України від 1990 року, чинної на момент видачі позивачу державного акту на право постійного користування, право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Пунктом 3.2. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 № 28 (в редакції на момент видачі позивачу державного акту на право постійного користування) встановлено, що державні акти на право постійного користування землею підлягають реєстрації у відповідній Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею.

Згідно наявного у матеріалах справи Державного акту на право постійного користування землею серії І-ХР № 001133 (копія надана позивачем, та копія архівного примірника, надана третьою особою), його зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 99.

Крім того, відповідно до пункту 10 розділу VII Закону України « Про Державний земельний кадастр», документи, якими було посвідчено право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Тож, право постійного користування землею виникло у позивача відповідно до законодавства, що діяло на момент видачі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ХР № 001133, і в силу наведених положень Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та « Про Державний земельний кадастр» є дійсним.

Сторонами, у тому числі Зміївською районною державною адміністрацією, не надано суду будь-яких доказів внесення змін до державного акту на право постійного користування, припинення права за ним або вилучення земель із землекористування позивача. Такі докази відсутні у матеріалах справи.

Суд же першої інстанції вказаних положень законодавства не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про недоведеність позивачем права постійного користування.

За нормами ст.ст. 4, 7 ЗК України від 1990 (у редакції на 01.04.1998) землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватись в колективну або приватну власність і надаватись у користування (ч. 3 ст. 4 ЗК); постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку (ч. 2 ст. 7 ЗК); правом на отримання земель у постійне користування серед іншого наділені сільськогосподарські підприємства і організації (ч. 4 ст. 7 ЗК).

З 01.01.2002 набрав чинності Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-ПІ (п. 1 Прикінцевих положень ЗКУ від 25.10.2001), яким визнано таким, що втратив чинність Земельний кодекс України від 18.12.1990 (п. 2 Прикінцевих положень ЗКУ від 25.10.2001); встановлено такі форми власності на землю: приватна, комунальна та державна (ч. 3 ст. 78 ЗКУ від 25.10.2001); а також встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу (п. 3 Прикінцевих положень ЗКУ від 25.10.2001).

З матеріалів справи вбачається, до 01.01.2002 землі надані у користування ВАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» за Державним актом на право постійного користування землею серії І-ХР № 001133 у приватну чи колективну власність не передавались (відповідні рішення органами місцевого самоврядування чи органами виконавчої влади не приймались, у матеріалах справи відсутні).

Також до 01.01.2002 право на земельну частку (пай) членами ВАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» не оформлялось, на що вказує відсутність у членів ВАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» сертифікатів на право на земельну частку (пай) та відсутність у Зміївській районній державній адміністрації і у Відділі у Зміївському району Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що підтверджується листами Відділу у Зміївському району Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.09.2017 № 27-20-0.23,2-267/111-17 та від 22.08.2017 № 14-20-0.23,2-237/111-17.

Розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації № 280, з урахуванням змін внесених розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації від 05.02.2003 № 82, затверджено проект приватизації земель з числа земель позивача, що охоплені Державним актом на право постійного користування землею серії І-ХР № 001133.

26.04.2003 набрав чинності Закон України від 03.04.2003 № 675-IV «Про внесення змін до Земельного кодексу України», яким пункт 8 розділу X «Перехідні положення» ЗКУ від 25.10.2001 доповнено абзацами згідно з якими, члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності ним Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 нього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

При обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які були передані в оренду із земель державної чи комунальної власності або які на час набрання чинності Земельним кодексом України належали цим підприємствам на праві колективної власності чи перебували у постійному користуванні, за винятком земель, що не підлягають приватизації або залишаються у державній чи комунальній власності відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, з 26.04.2003 ЗК України встановив чіткий порядок для приватизації земель, які на 01.01.2002 так і залишились у державній власності - а саме за нормами ст.ст. 25 та 118 ЗК України від 2001 року.

02.04.2004 з прийняттям розпорядження Зміївської районної державної адміністрації № 165, яким виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 556 особам та з оформленням державних актів на право власності на землю цими особами завершився процес приватизації таких земельних ділянок, оскільки вони перейшли у приватну власність відповідних громадян.

Інша ж частина земельних ділянок, у тому числі площею 150,6280 га, які за п. 1 розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 02.04.2004 № 165 входять до складу 3406,9 га, що підлягають приватизації та не входять до п. 2 цього ж розпорядження, яким приватизовано земельні ділянки шляхом передачі у приватну власність, залишились у державній власності.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилкове застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 № 720/95 та Закону України «Про порядок виділення земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», оскільки цими нормативно-правовими актами надано правове регулювання щодо паювання та виділення земельних ділянок з земель колективної власності, тобто тих, що до набрання чинності ЗК України від 2001 року вже приватизовані шляхом їх передачі з державної власності у колективну власність громадян відповідно до ст. 5 ЗК України 1990 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

За ч. 2 ст. 84 ЗК України від 2001 року право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності передає центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи. Районні ж державні адміністрації в частині розпорядження землями державної власності відповідно до ч. 3 ст. 122 ЗКУ передають у власність або у користування для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 84 та ч. 4 ст. 122 ЗК України від 2001 року право державної власності на земельні ділянки площею 150,6280 га набувається і реалізується державою через центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи. Зміївська ж районна державна адміністрація видала оспорюване розпорядження та уклала оспорюваний договір за відсутності на те відповідних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів про припинення права постійного користування позивача за Державним актом на право постійного користування землею серії І-ХР № 001133 ані частково ані в цілому.

Суд відхиляє доводи Відповідача-1 про те, що право постійного користування позивача припинилось автоматично внаслідок затвердження розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації № 280 від 30.10.2002 проекту приватизації земель та внаслідок виділення розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації № 165 від 02.04.2004 в натурі (на місцевості) земельних ділянок 556 особам виходячи з наступного.

До переліку підстав для припинення права користування земельною ділянкою визначених ст. 141 ЗК України не включено такої підстави як затвердження проекту приватизації земель.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ЗК України (в редакції на 30.10.2002 – день затвердження проекту приватизації земель) рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Розпорядженням Зміївської районної державної адміністрації № 165 від 02.04.2004 затверджено «Технічну документацію по виділенню земельних часток (паїв) на землях колишнього ВАТ «Племінний завод «Червоний Велетень» та оформленню права приватної власності на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3406,9 га» та частину земель приватизовано шляхом виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок 556 особам. Інша частина земель площею 150,6280 га, щодо якої виник спір та щодо якої видано оспорюване розпорядження та укладено оспорюваний договір оренди землі у приватну власність не передана, тобто залишилась не приватизованою.

Також, судом відхиляються доводи Відповідача-1 щодо припинення права постійного користування позивача з посиланням на те, що державний акт на право постійного користування видано відкритому акціонерному товариству «Племінний завод «Червоний Велетень», а позивачем є Приватне акціонерне товариство «Племінний завод «Червоний Велетень», з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства», на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 18.04.2011 відкритим акціонерним товариством «Племінний завод «Червоний Велетень» змінено тип акціонерного товариства з Відкритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство, у зв'язку із чим відповідно змінено найменування на «Публічне акціонерне товариства «Племінний завод «Червоний Велетень».

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Також з матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 27.04.2016 Публічним акціонерним товариством «Племінний завод «Червоний Велетень» змінено тип акціонерного товариства з Публічного акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство, у зв'язку із чим змінено найменування на «Приватне акціонерне товариство «Племінний завод «Червоний Велетень».

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Вказані обставини не є реорганізацією чи ліквідацією юридичної особи, тобто землекористувач за Державним актом на право постійного користування серії І-ХР № 001133 не змінився. При цьому, ЗК України, у тому числі його ст. 141 не включає до переліку підстав для припинення права користування земельної ділянки таку підставу як зміна типу акціонерного товариства або зміна найменування юридичної особи.

Встановивши зазначені обставини колегія суддів дійшла висновку, що оспорюване розпорядження від 23.03.2017 № 87 прийнято Зміївською районною державною адміністрацією з перевищенням повноважень, визначених ст. 122 ЗК України, з порушенням ч. 5 ст. 116 ЗК України та права постійного користування позивача, визначеного Державним актом на право постійного користування серії І-ХР № 001133. Договір оренди землі укладений на виконання такого розпорядження на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства – ст. 122 ЗК України, ч. 5 ст. 116 ЗК України.

За викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм матеріального права та за умов неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.12.2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним Розпорядження Зміївської районної державної адміністрації від 23.03.2017 № 87 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки фермерському господарству «ЄВА-АГРО» за рахунок невитребуваних земельних часток (паїв) членів колишнього ВАТ “Племінний завод “Червоний Велетень” для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих за межами населених пунктів на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області» (зі змінами внесеними Розпорядженням Зміївською районною державною адміністрацією від 15.06.2017 № 177 «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 23.03.2017 № 87»).

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.06.2017 укладений між Зміївською районною державною адміністрацією (ЄДРПОУ 04059639) та Фермерським господарством «ЄВА-АГРО» (ЄДРПОУ 40165809), об'єктом оренди за яким є земельні ділянки загальною площею 150,6280 га, розташовані за межами населених пунктів на території Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області:

1) ділянка № 2 площею 4,2040 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:01:000:0057;

2) ділянка № 10 площею 4,0788 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:01:000:0065;

3) ділянка № 44 площею 3,9644 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:1444;

4) ділянка № 101 площею 1,7382 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0125;

5) ділянка № 101.1 площею 2,3795 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0126;

6) ділянка № 135 площею 2,4943 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0163;

7) ділянка № 135.1 площею 1,9126 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0164;

8) ділянка № 138 площею 4,8248 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0167;

9) ділянка № 160 площею 3,9680 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0189;

10) ділянка № 184 площею 6,2845 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0213;

11) ділянка № 185 площею 6,7436 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0214;

12) ділянка № 216 площею 4,6905 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0247;

13) ділянка № 216.1 площею 0,7824 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0248;

14) ділянка № 221 площею 4,3466 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0253;

15) ділянка № 247 площею 4,3467 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0279;

16) ділянка № 267 площею 4,2059 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0300;

17) ділянка № 270 площею 4,2374 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0303;

18) ділянка № 273 площею 4,1877 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0306;

19) ділянка № 280 площею 4,3469 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0313;

20) ділянка № 283 площею 4,3465 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0316;

21) ділянка № 343 площею 3,0370 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0381;

22) ділянка № 343.1 площею 1,1302 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0396;

23) ділянка № 346 площею 3,9824 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0384;

24) ділянка № 389 площею 4,0622 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0431;

25) ділянка № 393 площею 3,9655 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0435;

26) ділянка № 396 площею 4,0842 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0438;

27) ділянка № 401 площею 1,4670 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0443;

28) ділянка № 401.1 площею 2,4978 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0444;

29) ділянка № 420 площею 0,9517 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0463;

30) ділянка № 420.1 площею 3,0138 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0464;

31) ділянка № 426 площею 3,9658 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0471;

32) ділянка № 437 площею 4,3467 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0482;

33) ділянка № 470 площею 4,1753 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0516;

34) ділянка № 471 площею 4,1109 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0517;

35) ділянка № 474 площею 4,0789 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0520;

36) ділянка № 501 площею 3,9656 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0549;

37) ділянка № 505 площею 0,7389 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0553;

38) ділянка № 505.1 площею 3,5122 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0076;

39) ділянка № 523 площею 4,0145 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0653;

40) ділянка № 523.1 площею 2,3631 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0573;

41) ділянка № 583 площею 4,7344 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0635;

42) ділянка № 598 площею 4,3466 га, рілля, кадастровий номер 6321780500:02:000:0651, право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав за номерами запису про інше речове право (спеціальний розділ) від 26.06.2017: №№ 21185942, 21185997, 21186056, 21186149, 21186815, 21187151, 21189360; від 30.06.2017: №№ 21239305, 21239514, 21239753, 21239959, 21240339, 21240586, 21240830, 21241054, 21241275, 21241488, 21241693, 21250025, 21250776, 21251042, 21251318, 21252255, 21252669, 21252959, 21253571; від 05.07.2017: №№ 21273916, 21274438, 21275008, 21275494, 21275959, 21276207, 21298040, 21298236, 21298369, 21298552, 21298877, 21299054; від 01.08.2017: №№ 21717960, 21718359, 21718733, 21719391.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 01.03.2018 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Слободін М.М.