Постанова

від 20.02.2018 по справі 910/9945/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2018 р. Справа№ 910/9945/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Армет

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2017р. (повне рішення складено 24.10.2017р.)

по справі №910/9945/17 (суддя - Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рутеніум

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Армет

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Азентікс

про стягнення 5 743 558,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рутеніум звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Армет , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Азентікс про стягнення 5 743 558,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №01/07-П від 01.07.2016р. в частині оплати за залізничні на піввагони моделі 12-9763 в сумі 4 826 451,12 грн., 606 134,63 грн. пені згідно п. 6.3. договору, 245 236,39 грн. інфляційних втрат, 65 736,38 грн. 3% річних в порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2017р. по справі №910/9945/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Армет на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рутеніум 4 826 451,12грн. заборгованості, 606 134,63грн. пені, 245 236,39 грн. втрат від інфляції, 65 736,38грн. 3% річних, а також 86 153,39грн. судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача наявна непогашена заборгованість, яка судом визнана доведено та документально обґрунтованою.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Армет звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2017р. по справі №910/9945/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що наявний договір відступлення права вимоги №19-04-01/17 від 19.04.2017р., який не визначний в судовому порядку недійсним, а тому за спірними правовідносинами має відповідач має відповідати перед третьої особою.

Відповідач зазначає, що суд першої інстанції неналежно дослідив відговір відступлення права вимоги, проігнорував п. 3.1. договору, зробив хибний висновок щодо моменту виникнення права вимоги у нового кредитора.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю Азентікс просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2017р. у справі №910/9945/17 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Третя особа погоджується із доводами апелянта та зазначає, що за договором купівлі-продажу №01/07-П від 01.07.2016р. відповідач має відповідати саме перед ТОВ Азентікс згідно договору відступлення права вимоги від 19.04.2017р.

Товариство з обмеженою відповідальністю Рутеніум заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що апелянтом не надано жодного доказу, яким би було спростовано рішення суду першої інстанції.

Позивач наполягає, що договір відступлення права вимоги №19-04-01/17 від 19.04.2017р. та акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2016р. по 30.05.2017р. є підробними.

Розпорядженням №09-53/4760/17 від 04.12.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 04.12.2017р., у зв'язку перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, який не є головуючим суддею, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

Розпорядженням №09-53/4790/17 від 05.12.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 05.12.2017р., у зв'язку перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, який не є головуючим суддею, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Отрюх Б.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Армет на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2017р. у даній справі прийнято до провадження у визначеному складі суду.

21.11.2017р., 05.12.2017р., 12.12.2017р. у судових засіданнях оголошувалась перерва.

Розпорядженням №09.1-08/47/18 від 10.01.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Отрюха Б.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 10.01.2018р., у зв'язку із перебуванням судді Отрюха Б.В. який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2018р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Армет на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2017р. у даній справі прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Розпорядженням №09.1-08/400/18 від 14.02.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Тищенко О.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 14.02.2018р., у зв'язку із перебуванням судді Тищенко О.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Станік С.Р., Яковлєв М.Л.

15.02.2017р. в судовому засіданні виникла необхідність оголосити перерву.

Відповідно до ч. 3 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні.

Товариством з обмеженою відповідальністю Рутеніум подавалась заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2018р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Рутеніум у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

Товариством з обмеженою відповідальністю Рутеніум заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2018р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Рутеніум у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Рутеніум просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Армет підтримує апеляційну скаргу та просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю Азентікс підтримує апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Армет та просить скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (ред. з 15.12.2017р.) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне

01.07.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Рутеніум (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Армет (покупець) було укладено договір №01/07-П купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язувався передати у власність покупцю залізничні напіввагони моделі 12-9763 у кількості 25 одиниць, за цінами та в строки, які погоджуються сторонами та встановлюються в специфікаціях, які оформляються у вигляді додатків до договору та є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його.

Згідно п. 4.2. договору купівлі-продажу порядок оплати товару визначається у специфікації.

Згідно п. 5.4. договору купівлі-продажу покупець приймає товар відповідно до умов цього договору з відповідним підписанням уповноваженим представниками сторін актів приймання-передачі.

Згідно специфікації №1 від 07.07.2016р. сторони погодити поставку товару на суму 13 625 000,00 грн., умови оплати: до 31.12.2016р. з моменту постачання певної партії, постачання - партіями згідно з письмовими заявками покупця, умови постачання: станція Кагамликська, Південної залізниці, строк прийняття товару - 5 (п'ять) робочих днів з моменту його доставки на станцію.

Судом встановлено, згідно видаткової накладної №ВН-00200/1 від 11.07.2016р., акту приймання-передачі від 11.07.2016р. позивач передав, а відповідач отримав залізничні на піввагони люкові для сипучих вантажів моделі 12-9763 у кількості 25 одиниць на загальну суму 13 625 000,00 грн.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково на суму 8 798 548,88 грн., що підтверджується банківськими виписками.

За таких обставин неоплаченою залишається сума у розмірі 4 826 451,12 грн. Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що 19.04.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Рутеніум (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Азентікс (новий кредитор) було укладено договір №19-04-01/17 відступлення права вимоги грошових зобов'язань (купівлі-продажу дебіторської заборгованості), за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові, та стає кредитором за зобов'язаннями ТОВ Науково-виробниче підприємство Армет за договором купівлі-продажу №01/07-П від 01.07.2016р. у частковому обсязі в розмірі, що становить - 4 826 451,12 грн.

Згідно п. 1.2. договору відступлення права вимоги, до нового кредитора переходить право вимоги первісного кредитора до боржника в обсязі та на умовах визначених у п. 1.1 Договору, що існують на момент укладення цього Договору та зазначені в п.1.1 Договору.

Пунктом 1.5. договору відступлення права вимоги встановлено, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами і засвідчення печатками сторін цього договору та передачі усіх належних документів, що засвідчують право вимоги первісного кредитора.

Умовами п. 3.1. договору відступлення права вимоги сторони погодили, що в момент підписання цього Договору первісний кредитор передає новому кредитору наступні документи, що посвідчують право вимоги первісного кредитора до боржника:

1. копії договорів, що зазначені в п. 1.1 цього Договору та всі додаткові угоди, акти приймання-передачі, видаткові накладні тощо, але не виключно, які свідчать та/або можуть свідчити про хід виконання, обсяг виконаних зобов'язань сторонами;

2. оригінали актів звіряння взаємних розрахунків між боржником та первісним кредитором за договорами, що зазначені в п. 1.1 цього Договору.

Згідно п. 4.4. договору відступлення права вимоги встановлено, що новий кредитор має право вимагати від первісного кредитора надання усіх документів, що посвідчують право вимоги первісного кредитора до боржника.

Матеріали справи містять оригінал договору №19-04-01/17 від 19.04.2017р. підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток.

Крім того, матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2016р. по 30.05.2017р. за договором купівлі-продажу, укладений між позивачем та третьою особою, який свідчить про те, що станом на 30.05.2017р. за даними Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Армет заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рутеніум становить 4 826 451,12 грн.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Із наведених норм матеріального права вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів, що не позбавляє сторін права додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

За ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів оскарження у встановленому законодавством порядку договору відступлення права вимоги №19-04-01/17 від 19.04.2017р. матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо передачі документів, то підписуючи договір відступлення права вимоги сторони погодили порядок та підтвердили передачу документів, які засвідчують права, зокрема п. 3.1. договору відступлення права вимоги, яким сторони погодили передачу копій документів.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Посилання позивача щодо звернення до правоохоронних органів, то зазначене в силу ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не має доказової сили.

Крім того, враховуючи положення чинного Господарського процесуального кодексу України позивач наділений правом самостійно надати висновок експерта з цих самих питань, проте позивач своїм правом не скористався, висновок не надав.

В силу ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відбулась заміна кредитора.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Армет підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2017р. у справі №910/9945/17 - скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

керуючись ст.ст. 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуальногокодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Армет задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2017р. у справі №910/9945/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

2. Матеріали справи №910/9945/17 повернути до місцевого господарського суду.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді М.Л. Яковлєв

С.Р. Станік