Ухвала

від 28.02.2018 по справі 807/1502/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження в частині позовних вимог

28 лютого 2018 рокум. Ужгород№ 807/1502/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Дору Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання - Гулай М.В.,

представник позивача - не з'явився,

представник відповідача 1 - не з'явився,

представника відповідача 2 - ОСОБА_1

представник третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПАЛ-04М" до Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області; Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області; третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Берегівська міська рада про визнання протиправними дій та скасування акту у частині позовних вимог, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПАЛ-04М" (далі - позивач, ТОВ "ОПАЛ -04М") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області (далі - відповідач 1), в якому просить визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області по організації, проведенню та оформленню перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства Берегівською міською радою згідно Акту № 000045 від 17.07.2013 року; скасувати акт № 000045 позапланової перевірки державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від 17.07.2013 року стосовно дотримання вимог земельного законодавства Берегівською міською радою на виконання звернення Берегівської міжрайонної прокуратури від 19.06.2013 року №59р.

Ухвалою суду від 08.02.2018 року залучено до участі у справі в якості відповідача - 2 - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Берегівську міську раду.

У судове засідання представник позивача, представник відповідача - 1 та представник третьої особи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлявся у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України та завчасно (а.с.а.с.97-105). Проте, 27.02.2018 року представником позивача подано клопотання за вх.№2272, згідно якого останній просить розгляд адміністративної справи провести за його відсутності (а.с.112).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відтак, суд вважає за можливе розгляд справи провести за даної явки учасників справи.

28 лютого 2018 року у судовому засіданні представник відповідача - 2 заперечував проти позовних вимог у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача 2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про скасування акту перевірки № 000045 позапланової перевірки державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від 17.07.2013 року, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Однією з ознак рішень, діянь суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і носять обов'язковий характер, а тому можуть порушувати права, свободи та інтереси відповідної особи.

Вимогу позивача щодо скасування акту перевірки суд вважає безпідставною, оскільки, акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Вказаний акт не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи. Такий акт є лише передумовою прийняття суб'єктом владних повноважень правових актів індивідуальної дії та встановлює факти, які самі по собі не є актом застосування норм права та не встановлюють конкретні приписи до позивача. Також, слід зазначити, що акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій, оскільки акт перевірки не носить обов'язкового характеру для особи, яка перевіряється, не встановлює, припиняє або змінює правовідносини, права та обов'язки осіб, не породжує правових наслідків. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акта. Таким чином, зазначений в позовній заяві акт перевірки фіксує лише обставини при проведенні перевірки.

Згідно з частиною другою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а отже, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 року № 21-237а13. В силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України , при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку про те, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від 17.07.2013 року № 000045 не підлягає оскарженню, оскільки його висновки не є актом індивідуальної дії, а тому відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 238 , 248, 256 КАС України , суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПАЛ-04М" до Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області; Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області; третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Берегівська міська рада в частині скасування акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від 17.07.2013 року № 000045 - закрити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у строк встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України .

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст ухвали складено та підписано 28.02.2018 року.

СуддяОСОБА_2