Постанова

від 21.02.2018 по справі 820/6402/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2018 р. № 820/6402/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.,

за участі:

представника позивача - Шитель С.О.,

представника відповідача - Новікової А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Імпресс" до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Імпресс", звернувся до суду з позовом, у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 504050000/2016/000007/2 від 18.08.2016 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504050000/2016/00036.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно збільшено суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та ввізного мита через підвищення митної вартості товару, що імпортується, шляхом не застосування відповідачем основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) та безпідставного прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, що ввозилися позивачем на територію України та оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач в судовому засіданні підтримав адміністративний позов та просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, посилаючись на підстави викладені у запереченнях та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Імпресс" до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Імпресс" залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2017 касаційну скаргу Приватного підприємства "Імпресс" задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено Вищим адміністративним судом України, позивачем Приватним підприємством Імпресс з метою митного оформлення товару (натуральний, тонкомелений, необроблений, що легко диспергується, білий вапняк, країна виробництва Туреччина, за цінами, наведеними в таблиці № 1, на умовах поставки СІК- Очаків, Україна), ввезеного на підставі укладеного з компанією AND ENDUSTRIYEL HAMMADDELER DIS TICARET LTD STI дистриб'юторської угоди від 01 квітня 2015 року №1/2015, надано до митниці митну декларацію від 18 червня 2016 року №504050000/2016/105520, у якій митна вартість товару визначена з використанням основного методу визначення митої вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення товарів декларантом подано митному органу: коносамент від 04 серпня 2016 року №1; вантажну відомість від 04 серпня 2016 року б/н; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01 липня 2016 року б/н; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 15 серпня 2016 року №3088; рахунок-фактуру (інвойс) від 29 липня 2016 року № 699270; додаткову угоду від 01 червня 2016 року № 01062016; додаткову угоду від 30 жовтня 2015 року № 29102-15; Додаток № 1 від 01 квітня 2015 року; Додаток № 2 від 01 квітня 2015 року; Додаток № 7 від 01 квітня 2015 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продаж від 01 квітня 2015 року № 1/2015; договір про надання послуг митного брокера від 23 липня 2015 року № 23-07-2015; інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу від 04 серпня 2016 року № 2785; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю від 04 серпня 2016 року №2785; сертифікат про походження товару форми А № С 0203508 від 02 серпня 2016 року; лист від 10 серпня 2016 року б/н; лист від 10 серпня 2016 року вих. № 1008-16/01.

Під час перевірки правильності визначення митної вартості оцінюваного товару посадовими особами митного поста Миколаїв - морський спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками за кодами: 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів та 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів з коментарем: можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України . Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу України .

Митним органом за результатами перевірки наданих позивачем до митного оформлення документів встановлено, що подані документи містять розбіжності та неточності, а саме: у наданому до митного оформлення інвойсу від 29 липня 2016 року №699270 відсутні посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01 квітня 2015 року № 1/2015; відсутній підпис ОСОБА_3 та відтиск печатки ПП Імпресс на стор.2 додаткової угоди від 30 жовтня 2015 року № 29102015 до дистриб'юторської угоди від 01 квітня 2015 року № 1/2015; декларантом не надані документи, передбачені ч. (ІІІ) статті І дистриб'юторської угоди від 01 квітня 2015 року № 1/2015 стосовно витрат пов'язаних з транспортуванням вантажу; подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості; відповідно до умов дистриб'юторської угоди від 01 квітня 2015 року № 1/2015 ПП Імпресс є ексклюзивним дистриб'ютором компанії AND ENDUSTRJYEL HAMMADDELER DIS TICARET LTD.STI. Туреччина . Тобто, у розумінні п.п. b п.4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року вони є пов'язаними особами. В зв'язку з тим, що заявлена митна вартість товару є значно нижчою аналогічних товарів, митний орган вважає, що пов'язаність осіб вплинула на заявлену митну вартість товару.

З урахуванням наведеного, між митницею та декларантом з метою обміну наявною інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів проведено процедуру консультації шляхом направлення на адресу декларанта електронного повідомлення.

В електронному повідомленні митним органом запропоновано декларанту протягом 10 календарних надати скановані копії додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару: бухгалтерську документацію щодо оплати витрат пов'язаних з транспортуванням вантажу; каталоги, специфікації прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу позивачем листом від 17 серпня 2016 року № 1708-16/11 надано додаткові документи: копію прайс-листа виробника; копію висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза від 15 серпня 2016 року №3088.

Бухгалтерську документацію щодо оплати витрат пов'язаних з транспортуванням вантажу, передбачених ч. (ІІІ) статті І дистриб'юторської угоди від 01 квітня 2015 року № 1/2015 декларантом не надано. В обґрунтування неможливості надання зазначеної документації позивачем зазначено, що відповідно до умов додатку № 7 від 26.07.2016 року до дистриб'юторської угоди № 1/2015 від 01.04.2015 року умовою поставки товару зазначено CFR - Очаків (Україна). Згідно INCOTERMS 2010 зазначені умови поставки визначаються як такі, за яких компанія AND ENDUSTRIYEL HAMMADDELER DIS TICARET LTD.STI сплачує всі витрати, пов'язані з транспортуванням вантажу в порт м. Очаків. В зв'язку з чим, ПП Імпресс не несе жодних витрат, пов'язаних з транспортуванням вантажу.

Митним органом в обґрунтування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості також вказано, що відповідно до умов дистриб'юторської угоди від 01 квітня 2015 року № 1/2015 ПП Імпресс є ексклюзивним дистриб'ютором компанії AND ENDUSTRIYEL HAMMADDELER DIS TICARET LTD.STI. Туреччина . Тобто, у розумінні п.п. b п.4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року вони є пов'язаними особами. В зв'язку з тим, що заявлена митна вартість товару є значно нижчою аналогічних товарів митний орган вважає, що пов'язаність осіб вплинула на заявлену митну вартість товару, а тому необхідно надати: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

На вимогу митного органу № 57037 від 16.08.2016 року позивачем листом від 17 серпня 2016 року № 1708-16/10 повідомлено наступне. Наданий до митного оформлення інвойс № 699270 від 29.07.2016 року стосується дистриб'юторської угоди № 1/2015 від 01.04.2015 року між ПП Імпресс та компанією AND ENDUSTRIYEL HAMMADDELER DIS TICARET LTD.STI. Туреччина . В інвойсі вказані реквізити обох компаній; на сторінці 2 додаткової угоди № 29102015 від 30.10.2015 року до дистриб'юторської угоди № 1/2015 від 01.04.2015 року наявний підпис директора та відтиск печатки ПП Імпресс ; відповідно до додатку № 7 від 26.07.2016 року до дистриб'юторської угоди № 1/2015 від 01.04.2015 року умовою поставки товарів зазначено CFR - Очаків (Україна). Згідно INCOTERMS 2010 це означає, що компанія AND ENDUSTRIYEL HAMMADDELER DIS TICARET LTD.STI. Туреччина сплачує всі витрати, пов'язані з транспортуванням вантажу в порт м. Очаків. В зв'язку з цим, ПП Імпресс не несе жодних витрат, пов'язаних з транспортуванням вантажу та не має можливості надати пов'язані з цим бухгалтерські документи. Крім того, у вказаному листі зазначено, що визначені у Податковому кодексі України (ст. 14, п. 14.1.159) критерії визначення пов'язаних осіб стосуються виключно корпоративних прав та корпоративного управління таких осіб. Постачальник та імпортер не є пов'язаними особами ані в розумінні Податкового кодексу України, ані в розумінні митного кодексу України, а вартість продажу товару імпортеру не має жодних преференцій або знижок з боку постачальника, юридичне визнання партнерства по бізнесу в розумінні п.п. b п. 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі також відсутнє. Крім того, підстави, за яких не може бути застосований метод визначення митної вартості за ціною договору, визначені в ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України також відсутні.

На повідомлення від митниці № 57046 від 16.08.2016 позивач листом від 17.08.2016 № 1708-16/12 повідомив також, що у зв'язку з тим, що ПП Імпресс та компанія AND ENDUSTRIYEL HAMMADDELER DIS TICARET LTD.STI. Туреччина не є пов'язаними особами ані в розумінні Податкового кодексу України, ані в розумінні митного кодексу України, ані в розумінні п.п. b п. 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, позивач не має можливості надати виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних або подібних (аналогічних) на території України, не має можливості надати довідкову інформацію щодо вартості у країні- експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, ПП Імпресс не володіє інформацією стосовно розрахунку ціни (калькуляції товару).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Вищим адміністративним судом України, митним органом, у зв'язку із ненаданням декларантом додаткових підтверджуючих документів, наявності сумнівів щодо достовірності поданих документів та відсутністю даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, 18 серпня 2016 року митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №504050000/2016/000007/2, відповідно до якого митну вартість визначено із застосуванням другорядного методу, зокрема, за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів (аналогічних) товарів. Основою для визначення митної вартості є вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продані в Україну і час експорту яких є максимально наближений до митного оформлення оцінюваних товарів, товар № 1 за рівнем 0,0976 $/кг (МД №504050000/2016/102199 від 14.04.2016), товар № 2 за рівнем 0,1589 $/кг (МД № 504050000/2016/101224 від 02.03.2016). Тобто, митна вартість скоригована митницею до рівня митної вартості товарів, які були самостійно заявлені та оформлені ПП Імпресс за другорядним методом згідно №504050000/2016/102199 від 14.04.2016, МД №504050000/2016/101224 від 02.03.2016.

Також митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050000/2016/00036.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст. 53 Митного кодексу).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст. 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст. 53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

У відповідності до ч.5 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Як передбачено ч.6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четверті статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За правилами ч.2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем (комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням); належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажом на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів); роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів (ч.ч.12-14 ст. 58 Митного кодексу України).

З урахуванням положень вищенаведених норм, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №504050000/2016/000007/2 від 18.08.2016 прийнято на підставі ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України, у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом основного методу визначення митної вартості товару (наявні обмеження щодо прав Покупця на використання оцінюваних товарів ч. (іv) статті І дистриб'юторської угоди 1/2015 від 01.04.2015 року), та ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, надані документи містять розбіжності та неточності.

Стосовно тверджень відповідача щодо того, що в наданому до митного оформлення інвойсі від 29.07.2016 № 699270 відсутні посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.04.2015 року № 1/2015, суд зазначає наступне.

Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

Згідно загальносвітової практики, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості не є обов'язковими для зазначення у інвойсі, та можуть зазначатися, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

В умовах дистриб'юторської угоди № 1/2015 та додатках до неї не міститься положень щодо обов'язкового зазначення реквізитів даної зовнішньоекономічної угоди в інвойсі. Проте наданий під час митного оформлення інвойс містить відомості щодо дати складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, умови поставки, порядок оплати та банківські реквізити отримувача, відтиск печатки та підпис уповноваженої особи Компанії, що видала даний інвойс. Таким чином, не зазначення таких відомостей у інвойсі не може бути підставою для підданя сумніву даних зазначених у інвойсі.

Стосовно наявності обмеження щодо прав Покупця на використання оцінюваних товарів ч. (IV) статті 1 дистриб'юторської угоди Конкурирующая продукция дистрибьютор зобов'язується не представляти або не продавати іншу продукцію, що вважається конкуруючою з Продукцією Компанії, якщо це не погоджено з Компанією шляхом письмового повідомлення. Таким чином, суд зазначає, що відповідно до ч. (IV) статті 1 дистриб'юторської угоди жодним чином не обмежено право Покупця на використання оцінюваних товарів, адже в цьому підпункті мова йде про іншу продукцію, яка є конкурентною до імпортованої продукції, а не про оцінювану продукцію. Більше того, якщо Покупець виявить бажання імпортувати іншу конкурентну продукцію, то для цього треба тільки повідомити Продавця, жодних заборон або обмежень щодо використання продукції дистриб'юторська угода не містить. Вартість оцінюваного товару згідно угоди не поставлена в залежність від іншого подібного товару того ж виду.

Щодо твердження відповідача щодо невідповідності підпису ОСОБА_4 на листі від 10.08.2016 № 1008-16/01 та підпису на дистриб'юторській угоді, додатках до неї та листах від 17.08.2016 та 18.08.2016, що надсилалися позивачем митному органу, суд зазначає наступне. До матеріалів справи відповідачем не надано жодних доказів щодо встановлення невідповідності зазначених підписів, а також щодо порушення кримінальної справи за фактом підробки документів (ст. 358 КК України). Таким чином суд зазначає, що суб'єктивна думка посадової особи митного органу, жодним чином не стосується оцінюваного товару.

Крім того, суд відхиляє твердження відповідача щодо відсутності підпису ОСОБА_4 та відтиску печатки ПП Імпресс на стор. 2 додаткової угоди № 29102015 від 30.10.2015 року до дистриб'юторської угоди №1/2015 від 01.04.2015 року, оскільки таке твердження спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Вказані документи не містять розбіжностей у числових значеннях, отже - не можуть бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Щодо твердження відповідача, що наданий декларантом висновок оцінювача від 15 серпня 2016 року №3088 стосується лише частини заявлених у митній декларації позицій інвойсу по товарам, слід зазначити, що отримання такого висновку є правом, а не обов'язком декларанта.

Стосовно позиції відповідача щодо пов'язаності осіб позивача та Продавця у розумінні пп. b п.4 ст.15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, у зв'язку з тим, що відповідно до умов дистриб'юторської угоди Покупець є ексклюзивним дистриб'ютором Продавця, суд зазначає наступне. Згідно пп. (І) та (ІІ) пункту VІІІ дистриб'юторської угоди взаємовідносини сторін є виключно взаємовідносинами Продавця та Покупця, Покупець не є агентом Продавця. Дистриб'ютор не може мати права або повноваження представляти Компанію Продавця будь-яким чином, та буде шукати замовлення в якості незалежної сторони згідно умов угоди; жодна з сторін не може брати на себе зобов'язання від імені іншої сторони. Жодних додаткових прав або обов'язків Продавець Покупцю не надавав. Положень щодо юридичного визнання бізнес партнерами в угоді не міститься.

Відповідно до п. 5 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей зазначеної угоди лише у випадку, якщо вони підпадають під критерії параграфа 4 ст. 15.

Таким чином в розумінні п.п. b п.4 ст. 15 та п. 5 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року позивач та Продавець не є пов'язаними особами.

Згідно з Податковим кодексом України (п.14.1.159 ст.14) пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням визначених цією статтею критеріїв. Вказані критерії стосуються виключно корпоративних прав та корпоративного управління таких осіб.

Таким чином, Продавець та Покупець не є пов'язаними особами ні в розумінні Податкового кодексу України, ні в розмінні Митного кодексу України, вартість продажу товару імпортеру не має жодних преференцій або знижок з боку постачальника, юридичне визнання партнерства по бізнесу в розумінні п.п. b п.4 ст.15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі також відсутнє.

Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 09.11.2017 встановлено недоведеність та необґрунтованість наведених відповідачем обставин, на підставі яких скориговано митну вартість. Зокрема Вищий адміністративний суд України у вказаній ухвалі зазначив:

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості наведених відповідачем обставин, на підставі яких скориговано митну вартість .

Згідно статті 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в судовому засіданні не спростовані обставини, що встановлені Вищим адміністративним судом України, додаткових доказів, що підтверджують обґрунтованість зазначених в спірному рішенні митного органу підстав корегування митної вартості не надано.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій, Вищий адміністративний суд України зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій стосовно ненадання декларантом документів, передбачених ч. (ІІІ) статті 1 дистриб'юторської угоди, щодо витрат на транспортування товару, колегія суддів вважає передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного дослідження наявних документів та фактичних обставин. Зокрема, суди визнали обґрунтованими висновки митого органу про ненадання ПП Імпресс документів щодо виконання Угоди, оскільки інформація щодо умов оплати, зазначена у інвойсі від 29 липня 2016 року №699270, не відповідає положенню п. (ІІІ) ст.1 Угоди, а саме: в інвойсі від 29 липня 2016 року №699270 виділення транспортних витрат із порту Іскендерун до порту призначення відсутнє

Крім того, Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 09.11.2017 року також було зазначено, що ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції обставини стосовно ненадання декларантом документів, передбачених ч. (ІІІ) статті 1 дистриб'юторської угоди, щодо витрат на транспортування товару, з наданням належної оцінки відповідним доводам позивача, не з'ясовані, не перевірені та не досліджені.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

З огляду на зазначені висновки, суд зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, митним органом в електронному повідомленні запропоновано декларанту протягом 10 календарних надати скановані копії додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару: бухгалтерську документацію щодо оплати витрат пов'язаних з транспортуванням вантажу; каталоги, специфікації прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу позивачем листом від 17 серпня 2016 року № 1708-16/11 надано додаткові документи: копію прайс-листа виробника; копію висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза від 15 серпня 2016 року №3088.

Бухгалтерську документацію щодо оплати витрат пов'язаних з транспортуванням вантажу, передбачених ч. (ІІІ) статті І дистриб'юторської угоди від 01 квітня 2015 року № 1/2015 декларантом не надано. В обґрунтування неможливості надання зазначеної документації позивачем зазначено, що відповідно до умов додатку № 7 від 26.07.2016 року до дистриб'юторської угоди № 1/2015 від 01.04.2015 року умовою поставки товару зазначено CFR - Очаків (Україна). Згідно INCOTERMS 2010 зазначені умови поставки визначаються як такі, за яких компанія AND ENDUSTRIYEL HAMMADDELER DIS TICARET LTD.STI сплачує всі витрати, пов'язані з транспортуванням вантажу в порт м. Очаків. В зв'язку з чим, ПП Імпресс не несе жодних витрат, пов'язаних з транспортуванням вантажу.

Як вбачається з положень абзацу 4 ч. (ІІ) статті 1 всі ціни вказані з урахуванням умов CIF (Incoterms 2010). Додатковою угодою № 29102015 від 30.10.2015 до Дистриб'юторської угоди № 1/2015 від 01.04.2015 року змінено зазначений пункт угоди, та зазначено, що всі ціни вказані з урахуванням умов CIF або CFR (Incoterms 2010), та відображаються в специфікаціях.

Відповідно до ч. (ІІІ) статті 1 дистриб'юторської угоди, яка міститься в матеріалах справи, оплата здійснюється на протязі 90 днів від дати коносаменту. При цьому витрати пов'язані з транспортуванням з порту Іскендерун (Турція) до порту призначення Дистриб'ютор (тобто позивач) оплачує у вигляді передоплати. Дані суми відображаються в окремих додатках до угоди, які є невід'ємними її частинами.

У додатку № 7 від 26.07.2016 в якості умови поставки зазначено CFR - Очаків (Україна).

Також, у комерційному інвойсі від 29 липня 2016 року №699270 визначено умови поставки CFR Очаків.

Відповідно до правил Incoterms 2010 "C"-терміни, відповідно до яких продавець повинен укласти договір на перевезення, не приймаючи, проте, на себе ризик втрати чи пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження та відправлення товару (CFR, CIF, CPT і CIP). Умови поставки CFR Cost and Freight ( Стоимость и фрахт ) згідно Incoterms 2010 свідчать про те, що за даних умов продавець постачає товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. Продавець зобов'язаний укласти або забезпечити укладення договору перевезення товару від поіменованого пункту поставки, якщо такий визначений, від місця поставки до поіменованого порту призначення або, якщо це узгоджено, до будь-якого пункту в такому порті. Договір перевезення має бути укладений за рахунок продавця, на звичайних умовах та передбачати перевезення за загальноприйнятим напрямком на судні такого типу, який зазвичай використовується для перевезення такого товару.

Таким чином, позивач фактично не міг надати на вимогу відповідача виписку з бухгалтерської документації щодо оплати витрат, пов'язаних з транспортуванням вантажу, оскільки оплату за договором перевезення відповідно до умов поставки CFR, які зазначені в додатковій угоді, здійснювала компанія AND ENDUSTRIYEL HAMMADDELER DIS TICARET LTD.STI.

Суд також зазначає, що умовою платежу в зазначених документах вказано оплату суми 58035 дол. США протягом 10 днів від дати заходу судна в порт вивантаження, решта - відстрочення платежу на 90 днів від дати оформлення коносаменту. Інших умов платежу додаток №7 не містить.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія листа брокера ТОВ Квінта Логістик від 23 березня 2017 року №2017/058 та акту обліку стояночного часу порту Очаків, з яких вбачається, що судно з товаром зайшло в порт Очаків 15 серпня 2016 року.

Судом встановлено, що відповідно до умов поставки товару та умов платежу, вказаних у додатку №7 та інвойсі № 699270, початком перебігу строку на оплату першого платежу є 15.08.2016 року. Спірне рішення про коригування митної вартості винесено 18.08.2016 року, тобто на третій день перебігу строку, наданого для здійснення першого платежу за умовами поставки. Отже, ні на момент подання митної декларації, ні на момент винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості - 18 серпня 2016 року 10-денний термін оплати, встановлений додатком №7, щодо першого платежу ще не настав.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем ані на день подання вантажно-митної декларації, ані на момент винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не могли бути подані документи щодо такої оплати, а у відповідача були відсутні підстави для витребування в ПП Імпресс зазначених документів.

Щодо додатку № 6 від 03.06.2016 до угоди, на який посилається відповідач, та який додано до матеріалів справи позивачем лише разом з додатковими поясненнями від 14.12.2017 року, суд зазначає наступне. Як вбачається з зазначеного додатку, ані суми ані обсяг поставки за додатком № 6 не збігається з даними зазначеними відповідачем у спірному рішенні як заявлені декларантом для митного оформлення. Таким чином, з наданого додатку № 6 вбачається, що він не стосується митного оформлення спірної поставки, та укладений щодо іншої поставки товарів між позивачем та продавцем.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-76, 90, 211 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність в митного органу підстав для коригування митної вартості та відмови в застосуванні основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту).

Дослідивши в повному обсязі матеріали справи та докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 504050000/2016/000007/2 від 18.08.2016 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504050000/2016/00036 є не правомірними та не обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 19, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Імпресс" до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Скасувати рішення Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № 504050000/2016/000007/2 від 18.08.2016 року.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504050000/2016/00036.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39536431, вул. Московська, буд. 57-а, м. Миколаїв, 54017) на користь Приватного підприємства "Імпресс" (код ЄДРПОУ 32675151, в'їзд Фесенківський, буд. 2, кв. 81, м. Харків, 61068) судовий збір у сумі 6210,00 (шість тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 01.03.2018 року.

Суддя Кухар М.Д.