Рішення

від 21.02.2018 по справі 818/149/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 р. Справа № 818/149/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - Шамоніна Є.О.

представника відповідача 1 та відповідача 2 - Шаповал Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/149/18

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіна Лайт"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, Державної фіскальної служби України

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіна Лайт" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Медіна Лайт") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач-1, ДПІ у м. Сумах), Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач-2, ДФС України), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у м. Сумах щодо припинення (розірвання) договору про визнання електронних документів від 02.08.2017 №020820171 (реєстраційний номер - 9151741627), укладеного з ТОВ "Медіна Лайт".

- зобов'язати ДПІ у м. Сумах поновити дію договору про визнання електронних документів від 02.08.2018 №020820171 (реєстраційний номер - 9151741627), укладеного з ТОВ "Медіна Лайт".

- визнати протиправними дії ДФС України щодо відмови у прийнятті податкових накладних ТОВ "Медіна Лайт", а саме: №3 від 27.11.2017; №2 від 18.12.2017; №3 від 21.12.2017.

- зобов'язати ДФС України прийняти та зареєструвати податкові накладні, складені ТОВ "Медіна Лайт", а саме: №3 від 27.11.2017; №2 від 18.12.2017; №3 від 21.12.2017 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли було надіслано - 15.12.2017, 12.01.2018, 12.01.2018 відповідно.

20.02.2018 до суду надійшла заява ТОВ "Медіна Лайт" про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просив:

1. Визнати протиправними дії ДПІ у м. Сумах щодо припинення (розірвання) договору про визнання електронних документів від 02.08.2017 №020820171 (реєстраційний номер - 9151741627), укладеного з ТОВ "Медіна Лайт".

2. Зобов'язати ДПІ у м. Сумах поновити дію договору про визнання електронних документів від 02.08.2018 №020820171 (реєстраційний номер - 9151741627), укладеного з ТОВ "Медіна Лайт".

3. Визнати протиправними дії ДФС України щодо відмови у прийнятті податкових накладних ТОВ "Медіна Лайт", а саме: №3 від 27.11.2017; №2 від 18.12.2017; №3 від 21.12.2017, №1 від 01.02.2018, №2 від 20.01.2018.

4. Зобов'язати ДФС України прийняти та зареєструвати податкові накладні, складені ТОВ "Медіна Лайт", а саме: №3 від 27.11.2017; №2 від 18.12.2017; №3 від 21.12.2017, №1 від 01.02.2018, №2 від 20.01.2018 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли було надіслано - 15.12.2017, 12.01.2018, 12.01.2018, 08.02.2018, 08.02.2018 відповідно.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02.08.2017 між ТОВ "Медіна Лайт" та ДПІ у м.Сумах було укладено договір про визнання електронних документів №020820171 (реєстраційний номер - 9151741627), на виконання якого позивачем, на виконання вимог ст.201 ПК України, через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" засобами телекомунікаційного зв'язку було складено і направлено на реєстрацію Податкові накладні №3 від 27.11.2017; №2 від 18.12.2017; №3 від 21.12.2017, №1 від 01.02.2018, №2 від 20.01.2018. Згідно квитанцій, які надходили у відповідь - документ не було прийнято, причина відмови - "Відсутній укладений з платником договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін у процесі документообігу", "Можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів". Інших причин, окрім розірвання договору зі змісту квитанцій не вбачається.

Позивач вважає дії відповідача, що виявилась у припиненні (розірванні) договору протиправними, оскільки у відповідності до ч.4 п.49.4 ст.49 ПКУ контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів. При цьому, Податковим кодексом України визначено обов'язок ДФС після надходження податкової накладної в автоматизованому режимі здійснювати їх розшифрування та проводити перевірки, після чого приймати їх або неприймати із зазначенням причини такого неприйняття.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача 1 та відповідача 2 у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у письмових відзивах (а.с.36, 49-51), зокрема, зазначила, що договір №020820171 від 02.08.2017 було розірвано з підстав, передбачених п.4 розділу 6 Договору - у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифікату (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

З огляду на таке, позивачу необхідно було заключити з ДПІ у м. Сумах новий договір про визнання електронних документів для подання податкової звітності, але позивачем не було укладено такого.

Крім того, відповідно до п.2 розділу 1 Договору, договір надає платникам податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачене законом. Таким чином, позивач, отримавши квитанцію з повідомленням, що податкові накладні не прийнято, мав можливість подати податкову звітність у іншому вигляді, аніж електронна.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні №3 від 27.11.2017; №2 від 18.12.2017; №3 від 21.12.2017, №1 від 01.02.2018, №2 від 20.01.2018 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли було надіслано - 15.12.2017, 12.01.2018, 12.01.2018, 08.02.2018, 08.02.2018 відповідно, представник відповідача зазначила, що така вимога не може бути задоволеною, оскільки витання реєстрації податкових накладних в реєстрі є дискреційною вимогою фіскального органу.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 02 серпня 2017 року між ТОВ "Медіна Лайт" та ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області укладено договір про визнання електронних документів №020820171 від 02.08.2017 (реєстраційний номер - 020820171) (далі по тексту - Договір) (а.с.14-16).

На виконання вказаного Договору позивачем засобами електронного зв'язку через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" складено і направлено на реєстрацію п'ять Податкових накладних - №3 від 27.11.2017; №2 від 18.12.2017; №3 від 21.12.2017, №1 від 01.02.2018, №2 від 20.01.2018 (а.с.20,22,24,44,46).

Згідно квитанцій, які надійшли у відповідь, документ не було прийнято ДФС України, причина відмови - "Відсутній укладений з платником договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін у процесі документообігу" (а.с.21,23,45,47), "Можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів" (а.с.25).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України, оскільки укладений між сторонами договір про визнання електронних документів від 06.05.2015 № 060520151 виник у сфері оподаткування з приводу реалізації органом податкової служби своїх владних повноважень, тобто є адміністративним договором; водночас адміністративний договір заснований на загальних нормах зобов'язального права.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Згідно з розділом 6 Договору про визнання електронних документів №020820171 від 02.08.2017 ( а.с.14-16):

"3. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, це Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

4. Орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

5. У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається."

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, що ТОВ "Медіна Лайт" змінювало місце реєстрації та те, що строк чинності посилених сертифікатів відкритих ключів закінчився.

Крім цього, відповідно до п.49.4 ст.49 ПК України (в редакції чинній з 01.01.2017) контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

В зв'язку з цим п. 4 розділу 6 Договору не відповідає вимогам закону та не може застосовуватись ДПІ в м. Сумах.

Таким чином, підстав для розірвання договору в односторонньому порядку ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області не мало.

Згідно з п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Крім того, у судовому засіданні представником відповідача 1 та відповідача 2 не заперечувалось, що у ДПІ у м. Сумах були відсутні підстави для розірвання Договору з позивачем.

Під час розгляду справи представником відповідача 1 та відповідача 2 не було надано пояснень та доказів недійсності електронного цифрового підпису такого платника податків, доказів закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, чи доказів невідповідності податкових декларацій вимогам електронного документа чи надана у форматі, недоступному для її технічної обробки.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що у період з 15.12.2017 по 06.02.2018 позивачем засобами електронного зв'язку через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" було складено і направлено на реєстрацію п'ять податкових накладних.

Як зазначалося вище, згідно з квитанцій, які надійшли у відповідь, документ було не прийнято, причина відмови - "Відсутній укладений з платником договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін у процесі документообігу" (а.с.21,23,45,47), "Можливо, припинено дію договору про визнання електронних документів" (а.с.25).

Представник відповідача 1 та відповідача 2 у судовому засіданні не зміг назвати передбачені нормативно-правовими актами або договором підстави для такого його припинення, доказів відсутності договору приєднання чи припинення дії такого договору, а також обґрунтованих пояснень, щодо підстав відмови у реєстрації податкових накладних.

Згідно з ч.1,2 ст.72 та ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративного судочинства України, Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показів свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує, що представником відповідачів у судовому засіданні не зазначено обґрунтованих підстав відмови у прийнятті п'ятьох податкових накладних - №3 від 27.11.2017; №2 від 18.12.2017; №3 від 21.12.2017, №1 від 01.02.2018, №2 від 20.01.2018, та не надано доказів припинення договору про визнання електронних документів №020820171 від 02.08.2017 (реєстраційний номер - 020820171) у період з 15.12.2017 по 08.02.2018.

Таким чином, відповідачами не доведено існування підстав, передбачених ст.49 Податкового кодексу України, які б обумовлювали можливість неприйняття від ТОВ "Медіна Лайт" вказаних вище податкових накладних засобами електронного зв'язку.

Щодо доводів представника відповідача 1 та відповідача 2 про дискреційної функції фіскального органу в питанні реєстрації податкових накладних в реєстрі суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд також врахував, п.10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" яким визначено, що у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

А згідно правової позиції Верховного Суду України (рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15), суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та такий, який виключив-би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд вважає, що в даному випадку не буде втручанням суду в дискреційні повноваження фіскального органу, а буде обґрунтований спосіб захисту порушеного права позивача, оскільки відповідачем 2 протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав, не передбачених діючим законодавством.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку не буде втручанням суду в дискреційні повноваження фіскального органу, а буде обґрунтований спосіб захисту порушеного права позивача, оскільки відповідачем 2 протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних №3 від 27.11.2017; №2 від 18.12.2017; №3 від 21.12.2017, №1 від 01.02.2018, №2 від 20.01.2018 з підстав, не передбачених діючим законодавством.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Сумах протиправно припинення (розірвання) в односторонньому порядку Договір про визнання електронних документів №020820171 від 02.08.2017 (реєстраційний номер - 020820171), укладеного з ТОВ "Медіна Лайт", а ДФС України протиправно відмовлено у прийнятті вказаних податкових накладних, а тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у сумі 7048 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №79 від 15.01.2018 на суму 100 грн. (а.с.4), №83 від 19.01.2018 на суму 1662 грн. (а.с.5), №90 від 26.01.2018 на суму 5286 грн. (а.с.30) - загалом 7048 грн.

Таким чином, зважаючи на те, що позовні вимоги позивачем було заявлено до двох відповідачів і обидві вимоги судом задовольняються, на користь позивача - ТОВ "ПВП "Стандарт" необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору рівними частками з кожного з відповідачів. Так, за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Сумах відшкодуванню підлягають витрати зі сплати судового збору в розмірі 3524,00 та за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України в сумі 3524 грн. відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіна Лайт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити в повному обсязі.

1. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Сумах ГУ ДФС у Сумській області щодо припинення (розірвання) договору про визнання електронних документів від 02.08.2017р. №020820171 (реєстраційний номер - 9151741627) укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіна Лайт".

2. Зобов"язати Державну податкову інспекцію у м.Сумах ГУ ДФС у Сумській області поновити з 15 грудня 2017 року дію договору про визнання електронних документів від 02.08.2017р. №020820171 (реєстраційний номер - 9151741627) укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіна Лайт".

3. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіна Лайт", а саме: податкової накладної №3 від 27.11.2017р.; податкової накладної №2 від 18.12.2017р.; податкової накладної №3 від 21.12.2017р., податкової накладної №1 від 01.02.2018р. та податкової накладної №2 від 20.01.2018р.

4. Зобов"язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) прийняти та зареєструвати податкову накладну №3 від 27.11.2017р. і вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано - 15 грудня 2017 року; прийняти та зареєструвати податкову накладну №2 від 18.12.2017р. і вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано - 12 січня 2018 року; прийняти та зареєструвати податкову накладну №3 від 21.12.2017р. і вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано - 12 січня 2018 року; прийняти та зареєструвати податкову накладну №1 від 01.02.2018р. і вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано - 8 лютого 2018 року; прийняти та зареєструвати податкову накладну №2 від 20.01.2018р. і вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано - 8 лютого 2018 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіна Лайт" (вул. Тополянська, 20, м. Суми, код ЄДРПОУ 41415089) витрати зі сплати судового збору в сумі 3524 (три тисячі двадцять чотири) грн. з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області (Покровська площа, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39563287).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіна Лайт" (вул. Тополянська, 20, м. Суми, код ЄДРПОУ 41415089) витрати зі сплати судового збору в сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено 02.03.2018 року.

Суддя О.М. Кунець