Постанова

від 23.05.2007 по справі 16/325

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/325

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

23.05.07                                                                                           Справа  № 16/325

                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                  Дубник О.П.

суддів                                                      Орищин Г.В.

                                                                Якімець Г.Г.

При  секретарі  судового  засідання     Ніколайчук С.В.

розглянув     апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції (далі МДПІ) від 05.02.07р. №1445/9/10

на постанову   господарського суду Закарпатської області від 19.12.2006р.

у справі         №16/325  

за позовом           Ужгородської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської МДПІ, м.Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Квадро», с.Тисаашвань

про          стягнення податкового боргу в сумі 32486,47 грн.

за участю представників

       від позивача –Руденко Я.Г. –представник (дов. у справі);

   від відповідача –Бачинська А.В. –представник (дов. у справі);

   від прокуратури –Рогожнікова Н.Б. –прокурор відділу.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 18.04.07р.          

Права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51 КАС України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

          Постановою господарського суду Закарпатської області від 19.12.2006р. у цій справі (суддя О.В.Васьковський) частково задоволено позов Ужгородської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської МДПІ до ТзОВ «Квадро»та стягнено з відповідача в доход Державного бюджету України за відповідним кодом бюджетної класифікації податковий борг в сумі 9728,98 грн. по податку з доходів фізичних осіб. В частині позовних вимог на суму 22737,49 грн. відмовлено.

Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції, керуючись п.п.3 п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п. «а»п.19.2 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03р. №889-ІУ, п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 №2181-Ш, вважає, що сума податкового боргу з доходів фізичних осіб в розмірі 22737,49 грн. не підлягає до стягнення з відповідача у зв'язку із спливом строку давності.

Постанова суду в частині задоволених позовних вимог мотивована судом першої інстанції тим, що згідно преамбули, ст.ст.1, 5, 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03р. №889-ІУ податковий борг ТзОВ «Квадро»в сумі 9728,98 грн. підлягає примусовому стягненню, так як  не сплачений останнім добровільно до бюджету.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, Ужгородська МДПІ оскаржує судове рішення в частині відмови в задоволені позовних вимог, наполягаючи на невірному застосуванні судом першої інстанції приписів ст.15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", стверджуючи, що позивач самостійно визначив відповідно до ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»суму податкового  зобов'язання 22737,49 грн. податку з доходів найманих працівників, яка утримана з виплачених найманим працівникам доходів, однак не перерахована у встановлений законодавством строк до бюджету, а граничний строк стягнення податкового боргу, передбачений ст.15  вказаного Закону, застосовується при стягненні узгодженого податкового зобов'язання, нарахованого податковим органом.

Враховуючи вищенаведене, апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду в частині, в якій відмовлено в позові, та постановити нову постанову, якою задоволити позов повністю.

У заперечені на апеляційну скаргу відповідач не погоджується з доводами апелянта, вважаючи спірну постанову суду такою, що не суперечить нормам чинного законодавства, зокрема, зазначає, що позивачем не подано жодних доказів наявності узгодженого податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, тому позов та апеляційна скарга не підлягають до задоволення.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (ч.1 ст.195 КАС України).

довідкою від 30.05.06р. №42 «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Квадро» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.03р. по 31.12.05р.»встановлено порушення відповідачем п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8  Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03р. №889-ІУ, із змінами та доповненнями (далі Закон №889-ІУ), в результаті чого у останнього виявлено прострочену кредиторську заборгованість по податку з доходів фізичних осіб та нараховано пеню за несвоєчасне перерахування податку до бюджету в сумі 754,34 грн.

Також з вищезазначеної довідки вбачається, що залишок несплаченого податку з доходів фізичних осіб на 01.07.03 становив 22737,49 грн. Відповідач за період з 01.07.03 по 31.12.05 проводив нарахування заробітної плати найманим працівникам підприємства, однак заробітну плату працівникам не виплачував. Заборгованість по невиплаченій заробітній платі станом на 31.12.05 становила 148190,41 грн. Сума нарахованого відповідачем податку за вказаний період становила - 11948,80 грн., а сума перерахованого - 2199,82 грн. Залишок несплаченого відповідачем податку з доходів фізичних осіб на 31.12.05 складав 32486,47 грн.

Відповідно до п.п. "а" п.19.2 ст.19 Закону №889-ІУ особи, які відповідно до цього закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону №889-ІУ).

Згідно із п.22.6 ст.22 цього ж Закону доходи, нараховані на користь платників податків за податкові періоди до 01.01.04р., оподатковуються за правилами, діючими на момент такого нарахування, незалежно від строків їх фактичної виплати, але не пізніше 01.01.05р.

Крім того, позивачем подано суду апеляційної інстанції акт перевірки №37/23-0/30662601 від 02.06.06р. «Про результати виїзної планової перевірки ТзОВ «Квадро»з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.07.03р. по 31.12.05р. та валютного законодавства за період з 01.08.03р. по 31.12.05р.», яким зафіксовано теж порушення відповідачем п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону №889-ІУ.

З гідно п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону №2181-Ш за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 цього ж Закону у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Таким чином, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в стягненні з відповідача податкового боргу в сумі  22737,49 грн., через пропуск строку давності, вважаючи, що до самостійно узгодженого, в даному випадку, ТзОВ «Квадро»податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб приписи вказаної статті Закону №2181-Ш не застосовуються.

З огляду на викладене, судова колегія задовольняє апеляційну скаргу, а оскаржувану постанову суду скасовує з прийняттям нової постанови.

На підставі вищенаведеного, керуючись п.п.6, 7 розділу VII, ст.ст.195, 196, 198, 201, 202, 205, 207, 209, ч.5 ст.254 КАС  України –

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу задоволити.

2.          Постанову господарського суду Закарпатської області від  19.12.2006р. у цій справі скасувати і прийняти нову постанову. Позов задоволити. Стягнути з ТзОВ «Квадро»(інд.код 30662601, Ужгородський район, с.Тисаашвань, вул.Латорицька,2а) в доход Державного бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації податковий борг в сумі 32486,47 грн. по податку з доходів фізичних осіб, про що місцевому господарському суду видати відповідний виконавчий лист.

3.          Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може  бути  оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст.211, 212 КАС України.

Головуюча-суддя                                                                   О.П. Дубник

суддя                                                                                         Г.В. Орищин  

суддя                                                                                         Г.Г.Якімець