Рішення

від 02.03.2018 по справі 136/1340/17

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1340/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Стадника С.І.

секретаря судового засідання Белінської С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елісторг" про стягнення коштів за користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі в порядку спадкування за законом після померлої 16.11.2011 року ОСОБА_3 набули в рівних частинах (по ? частки) право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6923 гектарів (кадастровий номер 052228040:05:000:2084), що розташована на території Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області. Вказану земельну ділянку в період з 2013-2015 р. без будь-яких на те законних підстав використовувало в своїй господарській діяльності ТОВ "Елісторг", яке відмовляється сплати позивачам кошти за її використання. Оскільки спадщина належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини, позивачі просять стягнути з ТОВ "Елісторг" на користь кожного з них плату за користування землею за період з 2013-2015 р. в сумі 7 325 грн. Позивачі також просили врахувати, що право на звернення із зазначеним позовом до суду у них виникло лише після реєстрації права власності на земельну ділянку, у зв'язку з чим вони просили суд їх поновити, визнавши причини пропуску строку звернення до суду поважними.

В судовому засіданні позивачі та їх представник просили суд позов задовольнити.

Представник ТОВ "Елісторг" проти задоволення позову заперечив, оскільки доказів, які підтверджують факт самовільного захоплення земельної ділянки підприємством у 2013-2015 роках матеріали справи не містять. Земельні ділянки позивачів в господарській діяльності товариства не використовувалися, що підтверджується податковими деклараціями за 2013-2017 роки. Таким чином, заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Свідок ОСОБА_4 (інженер ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою") показав суду, що у вересні 2015 року разом з ОСОБА_1 він виїхав на поле поблизу с. Брицьке (Липовецького району Вінницької області) для встановлення меж земельної ділянки в натурі. По приїзду на земельній ділянці було виявлено, що її частина (близько 1/3) підпала під обробіток (була засіяна), а на іншій частині проводивсь збір картоплі. Згодом приїхав агроном підприємства, яке обробляло земельну ділянку - ОСОБА_5, який впродовж декількох хвилин розмовляв з ОСОБА_1 Надалі свідком були проведені роботи по виносу меж земельної ділянки в натурі.

Свідок ОСОБА_5 показав суду, що з 2013 року працює агрономом в ТОВ "Елісторг". В 2015 році на полі поблизу с. Брицьке Липовецького району Вінницької області, де також розташована земельна ділянка позивачів, підприємство садило картоплю. Під час посівної він самостійно визначав межі земельної ділянки позивачів, оскільки останній в натурі винесені не були. Земельну ділянку позивачів підприємство не обробляло, проте свідок не виключає можливість зміщення визначених ним меж земельної ділянки. В вересні 2015 року він виїжджав на поле поблизу с. Брицьке, оскільки ОСОБА_1 вибивав межі земельної ділянки.

Заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази, суд встановив, що після померлої 16.11.2011 року ОСОБА_3 спадщину за законом як спадкоємці першої черги прийняли її сини - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

До складу спадщини увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,6923 гектарів (кадастровий номер 052228040:05:000:2084), що розташована на території Брицької сільської ради Липовецького району Вінницької області, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії І-ВН № 052601, виданого Липовецькою РДА 03.12.2002 року.

В лютому 2015 року державний нотаріус Липовецької державної нотаріальної контори Вінницької області ОСОБА_6 видав на ім'я кожного з позивачів ОСОБА_7 про право власності за законом на ? частки земельної ділянки (кадастровий номер 052228040:05:000:2084), при цьому зареєстрував їх право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Позивачі стверджують, що вказану земельну ділянку в період з 2013-2015 р. без будь-яких на те законних підстав використовувало в своїй господарській діяльності ТОВ "Елісторг", яке відмовляється сплати позивачам кошти за її використання, що стало приводом для звернення до суду за захистом порушених прав.

Судом встановлено, що у 2015 році земельна ділянка померлої ОСОБА_3, яку успадкували позивачі, фактично оброблялась ТОВ "Елісторг", що в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_4 (інженер ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"), який встановлював межі земельної ділянки в натурі, а також підтвердив свідок ОСОБА_5 (агроном ТОВ "Елісторг"), який виїжджав на поле при встановлення меж земельної ділянки позивачів. Доказів, які підтверджували б використання у 2013-2014 роках ТОВ "Елісторг" земельної ділянки померлої ОСОБА_3 суду надано не було, у зв'язку з цим позов в цій частині слід вважати необґрунтованим. Крім цього, суд вважає необґрунтованим розрахунок плати за користування землею, який складений позивачами за 2013-2014 р., оскільки вихідних даних щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки у 2013-2014 роках позивачі суду не надали.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

Відповідно до статті 152 ЗК України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а пунктом "д" статті 156 цього Кодексу передбачено відшкодування власникам землі та іншим землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Не оформивши відповідно до чинного законодавства користування земельною ділянкою, відповідач порушив наведені вище положення законодавства. Користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє власника землі права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно з пунктом 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно з пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Таким чином, розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яку могли б отримати кожен з позивачів в разі, якщо б зазначений договір був укладений між власниками землі і ТОВ "Елісторг" та нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка за даними відділу Держземагенства у Липовецькому районі (а.с. 12) станом на 14.02.2015 року складає 162 778,22 грн.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що вимога позивачів про стягнення з ТОВ "Елісторг" плату за користування землею у 2015 році в сумі 4 883,35 грн. (162 778,22 грн. * 3%) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з ТОВ "Елісторг" на користь кожного з позивачів плату за користування землею за 2015 рік в сумі 2 441,68 грн. (4 883,35 грн./2), а в іншій частині позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до Глави 8 ЦПК України.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елісторг" про стягнення коштів за користування земельною ділянкою, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елісторг" (код ЄДРПОУ - 37761297, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 17) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) плату за користування землею за 2015 рік в сумі 2 441 (дві тисячі чотириста сорок одну) грн. 68 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елісторг" (код ЄДРПОУ - 37761297, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 17) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) плату за користування землею за 2015 рік в сумі 2 441 (дві тисячі чотириста сорок одну) грн. 68 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елісторг" (код ЄДРПОУ - 37761297, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 17) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволеної частини вимог в сумі 213 (двісті тринадцять) грн. 33 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елісторг" (код ЄДРПОУ - 37761297, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 17) в дохід держави судовий збір пропорційно до розміру задоволеної частини вимог в сумі 213 (двісті тринадцять) грн. 33 коп., а іншу частину компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя С.І. Стадник