Рішення

від 26.02.2018 по справі 288/1256/17

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1256/17

Провадження № 2/288/240/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

при секретарі - Нечипоренко М.І., Добрянській В.П.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Попільнянського районного Відділення Державної установи Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України про новий день звільнення (таким вважати день видачі трудової книжки), про визнання раніше внесеного запису про день звільнення 29.07.1997 року недійсним, про внесення нового дня звільнення 30.07.1997 року до трудової книжки, про заяву від 08.07.1997 року від лікаря (але не заввідділом) щодо звільнення з роботи і розрахунку, про виплату середнього заробітку за час затримки трудової книжки і розрахунку, про суперечність актів законодавства щодо реорганізації і правонаступництва,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач - 1), Міністерства охорони здоров'я України (далі - відповідач - 2), Попільнянського районного Відділення Державної установи Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України (далі - відповідач -3) про новий день звільнення (таким вважати день видачі трудової книжки), про визнання раніше внесеного запису про день звільнення 29.07.1997 року недійсним, про внесення нового дня звільнення 30.07.1997 року до трудової книжки, про заяву від 08.07.1997 року від лікаря (але не заввідділом) щодо звільнення з роботи і розрахунку, про виплату середнього заробітку за час затримки трудової книжки і розрахунку, про суперечність актів законодавства щодо реорганізації і правонаступництва.

30 листопада 2017 року позивач надав до суду уточнюючі позовні вимоги, а саме: просить вважати новим днем звільнення - день видачі трудової книжки 30.07.1997 року; визнати правильним звільнення за наказом № 23 від 30.07.1997 року з роботи (з посади) лікаря епідеміолога, оскільки була просьба звільнити з роботи лікаря, але не було просьби звільнити з посади завепідвідділом; визнати недійсним раніше внесений запис про день звільнення 29.07.1997 року; внести до трудової книжки новий день звільнення 30.07.1997 року; визнати, що фактично остаточна ліквідація посади Завідувача епідеміологічним відділом сталася 22.06.1997 року за сукупністю наказів по Попільнянській районній санітарно-епідеміологічній станції за номерами 10, 11, 16 у 1997 році у зв'язку із зміненим штатним розписом, де посаду зав. Епід. Відділом змінено на посаду лікар-епідеміолог, а посаду лікар з гігієни дітей і підлітків змінено на посаду зав. сан-гігієнічним відділом; вважати посаду завідувача відділом єдиною у штатному розписі РайСЕС, на яку (посаду заввідділом) призначено з 23.06.1997 року ОСОБА_3 відповідно до змін у штатному розписі; вважати заяву від 08.07.1997 року щодо залишення роботи і щодо розрахунку - поданою від лікаря (але не від заввідділом); визнати невиконаними зобов'язання, які прописано у статті 47 КЗпП України станом на 08.07.1997 рік стосовно видачі належно оформленої трудової книжки і проведення розрахунку; сплатити середній заробіток за час затримки трудової книжки і розрахунку з 09 липня по 30 липня 1997 року (тобто, 15 робочих днів при 5-денному робочому тижні) відповідно до сучасної зарплати лікаря епідеміолога першої кваліфікаційної категорії з медичним стажем більше 25 років; визнати пріоритет Указу Президента України від 09.12.2010 року № 1085 Про оптимізацію системи органів виконавчої влади перед постановами Кабінету Міністрів України та наказами Міністерства охорони здоров'я України щодо реорганізації районної санепідстанції (а.с. 18).

Позивач просить вважати новим днем звільнення день видачі трудової книжки 30.07.1997 року; визнати недійсним раніше внесений запис про день звільнення 29.07.1997 року; внести до трудової книжки новий день звільнення 30.07.1997 року; заяву від 08.07.1997про звільнення з роботи і розрахунок вважати поданою від лікаря (але не від заввідділом); сплатити середній заробіток за час затримки трудової книжки і розрахунку; визнати пріоритет Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085 Про оптимізацію системи органів виконавчої влади перед постановами Кабінету Міністрів України та наказами Міністерства охорони здоров'я України щодо реорганізації районної санепідемстанції.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Кабінету Міністрів України - Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення проти позовної заяви в якому вказав, що зі змісту позовної заяви не вбачається яку саме вимогу пред'явлено до Кабінету Міністрів України та яке право позивача порушено саме його діями чи бездіяльністю. Вищенаведене дає підстави вважати, що Кабінет Міністрів України, залучений до участі в даній справі в якості відповідача -1, не є суб'єктом спірного правовідношення, не являється тією особою, яка має відповідати за пред'явленим позовом, а тому є неналежним відповідачем у справі та просить справу розглядати без участі їх представника (а.с. 24-25).

Представник Міністерства охорони здоров'я України в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення на позовну заяву в якому вказує, що позивач перебував у трудових відносинах з Попільнянською районною санітарно-епідеміологічною станцією. 29.07.1997 року позивача було звільнено з роботи за власним бажанням. Трудові відносини позивача та відповідача - МОЗ України не виникали, не існували, а відповідно і не припинялись. Позивачем не доведено порушення його трудових прав у сфері даних спірних трудових відносин саме Міністерством охорони здоров'я України. За таких обставин заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги до МОЗ України не ґрунтуються на вимогах закону, тому не підлягають до задоволення. Також просить розгляд справи провести за відсутності офіційного представника Міністерства охорони здоров'я України (а.с. 54-57, 94-97).

Представник Попільнянського районного відділення Державної установи Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій вказала, що Попільнянське районне відділення Державної установи Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України не є юридичною особою і не є правонаступником Попільнянської райСЕС. Також просить відмовити в позовних вимогах ОСОБА_1 та слухання справи провести без участі їх представника (а.с. 102, 130).

Крім того Державна Установа Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України надав до суду відзив на позовну заяву де зазначено, що 03.12.2013 року було проведено державну реєстрацію вищевказаної новоутвореної Державної установи. У Статуті центру не зазначено про правонаступництво центру щодо будь-яких інших юридичних осіб. Все це підтверджує факт про відсутність реорганізації Попільнянської районної санітарно-епідеміологічної станції, оскільки, у даному випадку має місце повна ліквідація цієї особи, яка є такою формою припинення юридичної особи за рішенням органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб. Отже, у даному випадку Державна установа Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України ні в якому разі не може бути правонаступником Попільнянської районної санітарно-епідеміологічної станції і, відповідно, належним відповідачем по справі. Окрім того ОСОБА_1 не перебуває та ніколи не перебував у трудових відносинах з ОСОБА_4. ОСОБА_4 ніяким чином не порушував права та законні інтереси позивача, які охороняються чинним законодавством України (а.с. 38-49).

Суд, вислухавши позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що з 1982 року ОСОБА_1 працював у Попільнянській райСЕС на посаді санлікаря, а з серпня 1996 року на посаді завідуючого епідеміологічним відділом.

Наказом по Попільнянській райСЕС від 22.04.1997 року № 10 Про ліквідацію посади завепідвідділом у зв'язку із змінами у штатному розпису, затвердженому облСЕС 1 лютого 1997 року посада завепідвідділом ліквідується з 22 квітня 1997 року. ОСОБА_1 за 2 місяці попереджений письмово, при свідках про ліквідацію посади з 22.04.1997 року. Як зазначено у наказі йому запропонована ставка лікаря-епідеміолога з 22.06.1997 року. У вказаному наказі міститься примітка позивача про те, що він розцінює дане переведення як незаконне, оскільки в установі можуть бути збережені вимоги законів та попередні істотні умови праці (а. с. 75).

Відповідно до наказу № 11 від 22.04.1997 року по Попільнянській райСЕС Доповнення до наказу № 10 від 22 квітня 1997 р. з 22.04.1997 року по 22.06.1997 року ОСОБА_1 продовжено роботу на займаній посаді з виплатою заробітної плати зав. епід. відділом (а. с. 76).

За змістом ст. 6 Господарського кодексу України забороняється незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини. Відповідно до частини 3 статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Пленум Верховного Суду України в пункті 19 постанови № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів роз'яснив, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України , суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Виходячи з викладеного, суд не може з'ясовувати доцільність введення (виведення) відповідачем певних посад та визначення ним штатної структури товариства, а, відповідно, давати оцінку необхідності проведення змін в організації виробництва і праці. Тому, посилання позивача на те, що відповідач штучно перевів його на іншу посаду не можуть бути взяті до уваги.

Оцінюючи наведені факти, суд вважає, що доводи позивача про виконання ним обов'язків лікаря-епідеміолога на день звільнення не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять, а позивачем (його представником) не надано будь-яких доказів на підтвердження видачі наказу і відповідно скорочення посади завідуючого епідеміологічного відділу з 22 червня 1997 року, яку обіймав ОСОБА_1 та переведення його на посаду лікаря-епідеміолога, а тому зміни істотних умов праці не відбулося.

Відповідно до наказу № 23 від 30.07.1997 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з 29 липня 1997 року за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України і підставами його звільнення із займаної ним посади є його заяви від 28-29 липня 1997 року (а. с. 77).

Окрім того, зазначені обставини вже були предметом судового розгляду і рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 16.09.1998 року, яке залишено без змін ухвалою Житомирського обласного суду від 28.10.1998 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Попільнянської районної санітарно-епідеміологічної станції про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання відізваними заяв про звільнення за власним бажанням відмовлено за безпідставністю вимог. Разом з тим, встановивши невідповідність наказу про звільнення ОСОБА_1 вимогам КЗпП України , суд зобов'язав Попільнянську райСЕС внести зміни до наказу № 13 від 30.07.1997 року і вважав правильним звільнення ОСОБА_1 з роботи з посади завідуючого епідеміологічним відділом Попільнянської районної санітарно-епідеміологічної станції, з внесенням відповідних змін до трудової книжки, тобто привів наказ про звільнення до вимог чинного законодавства. Дане рішення набрало законної сили та є чинним.

Крім того, дані обставини доводяться рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 19.10.2017 року.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо суперечності актів законодавства по реорганізації і правонаступництва встановлено слідуюче.

Указом Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 утворено Державну санітарно-епідеміологічну службу України, на яку покладено функції з реалізації державної політики у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

З метою виконання Указу Президента № 1085 та Постанови КМУ України № 1084 пунктом 1 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21 вересня 2012 року № 176-0 Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України зазначено ліквідувати державні заклади, установи та організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України, за переліком, згідно з додатком.

Зі змісту зазначеного наказу вбачається, що Міністерством охорони здоров'я України вирішено здійснити повну ліквідацію юридичної особи, правонаступника в даному наказі не визначено.

Згідно переліку бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України ліквідується Попільнянська районна санітарно-епідеміологічна станція.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Визначення юридичної особи, поняття ліквідації юридичної особи та порядок її ліквідації міститься в статтях 80 , 104 , 110 , 111 Цивільного кодексу України , статтями 62-66 , 79-92 Господарського кодексу України , статтями 1-22 Закону України "Про господарські товариства" .

Виходячи з аналізу змісту статей 104 , 105 , 110 Цивільного кодексу України , ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб.

Згідно частини другої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини третьої статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк з'явлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Разом з тим, наказом Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 28 листопада 2012 року № 112 Про утворення державної установи Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України утворено державну установу Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України , що є профілактичним закладом охорони здоров'я. Затверджено Статут та покладено на державну установу виконання функцій з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

03 грудня 2012 року проведено державну реєстрацію новоутвореної Державної установи Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України номер запису 13051020000009389, затверджено Статут.

Відповідно до пункту 3.1, 8.1 Статуту ОСОБА_4 є юридичною особою публічного права. ОСОБА_4 набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації, його відокремлені структурні підрозділи не є юридичними особами. При цьому у Статуті не зазначено про його правонаступництво щодо будь-яких інших юридичних осіб.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27 березня 2014 року вх. № 41, повідомлено про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи державного закладу Попільнянська районна санітарно-епідеміологічна станція , код ЄДРПОУ 05396344; запис № 12971110013000189; відомості про орган управління юридичної особи відсутні; правонаступника не визначено (а.с. 46, 106).

Позивач в якості підстав правонаступництва посилався на ті обставини, що відповідачу -3 передано основі засоби, матеріальні активи, товарно-матеріальні цінності. Але суд не погоджується з такими висновками, в зв'язку з наступним.

Згідно положення ЦК України , ліквідація це одна із форм припинення юридичної особи. Ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав і обов'язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації підприємства його права та обов'язки припиняються, отже в даному випадку Державна установа Житомирський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби не може бути правонаступником Попільнянської райСЕС.

Ліквідація юридичної особи це процес, який триває з моменту прийняття рішення про ліквідацію та до дати внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи до ЄДР.

Внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру передує складна і обов'язкова процедура загальний порядок якої встановлений ЦК України . Дана процедура передбачає, що після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Визначення майна юридичної особи надано в статті 139 ГК України , де вказано, що майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. В даному випадку майно Попільнянського рай. СЕС відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2012 року № 744-р Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів підприємств установ та організацій до сфери управління державної санітарної епідеміологічної служби цілісні майнові комплекси державних закладів, підприємств, установ та організацій в тому числі цілісний майновий комплекс Попільнянської районної СЕС, передані із сфери управління Міністерства охорони здоров'я до сфери управління Державної санітарно епідеміологічної служби.

Державна установа утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку, на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Від так, майно Попільнянської рай. СЕС було передано її засновнику, тобто державі, що ніяким чином не свідчить про правонаступництво після ліквідації Попільнянської рай. СЕС.

Відтак судом достовірно встановлено, що в даному випадку правонаступництво не відбулось.

Попільнянська районна санітарно-епідеміологічна станція ліквідована, а Попільнянське районне відділення Андрушівського міжрайонного відділу лабораторних досліджень державної установи Житомирський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України не є її правонаступником, взагалі не має статусу юридичної особи, а тому не може бути відповідачем у заявленому позові.

Дані обставини були предметом судового розгляду, факт відсутності правонаступництва після ліквідації Попільнянської районної санітарно-епідеміологічної станції встановлений рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 22.09.2016 року, рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 16.11.2016 року, ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 26.04.2017 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 08.11.2017 року (а.с. 107-113).

З урахуванням наведених вимог закону та обставин справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю.

Керуючись статтями 38, 232 КЗпП України; статтями 80, 81-83, 104, 105, 110. 111 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06 листопада 1992 року; ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76-78, 80, 81, 128, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, Попільнянського районного Відділення Державної установи Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України про новий день звільнення (таким вважати день видачі трудової книжки), про визнання раніше внесеного запису про день звільнення 29.07.1997 року недійсним, про внесення нового дня звільнення 30.07.1997 року до трудової книжки, про заяву від 08.07.1997 року від лікаря (але не заввідділом) щодо звільнення з роботи і розрахунку, про виплату середнього заробітку за час затримки трудової книжки і розрахунку, про суперечність актів законодавства щодо реорганізації і правонаступництва - відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_5