Рішення

від 26.02.2018 по справі 638/16263/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/16263/17

Провадження № 2/638/199/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 лютого 2018 року м. Харків

Дзержинський районний суду м. Харкова в складі головуючого судді Штих Т.В., секретаря Тарасовій О.П., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укргазтехкомплекс про стягнення сум,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укргазтехкомплекс про стягнення сум.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона працювала на посаді інженера- проектувальника відділу Прикладних систем ( 14А) Харківської філії ТОВ Укргазтехкомплекс з 05 серпня 2013 року по 12 лютого 2016 року включно. Після звільнення позивачці не було виплачена заробітна плату. В зв'язку з чим позивачка звернулась до суду та просить стягнути (уточнені позовні вимоги) з Товариства з обмеженою відповідальністю Укргазтехкомплекс ( код ЄДРПОУ 31202656) на її користь суму 6633,20 ( шість тисяч шістсот тридцять три гривни 20 копійок) - нараховану та не виплачену заробітну плату, 7279,10 ( сім тисяч двісті сімдесят дев'ять гривен 10 копійок) - суму компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати 50817 гривен 90 копійок ( п'ятдесят тисяч вісімсот сімнадцять гривен дев'яносто копійок) - середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку ( розрахунок проведено до 24 січня 2018 року).

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні частково визнала позовні вимоги в частині суми сплати невиплаченої заробітної плати в розмірі 6633,20 гривен, в іншій частині просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач пропустила строки звернення до суду з відповідними вимогами.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи ( крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач, відповідно до наданих доказів ( довідка від 12 лютого 2016 року № 17, видана Товариством з обмеженою відповідальністю Укргазтехкомплекс ( код ЄДРПОУ 31202656) працювала у філії ТОВ Украгазтехкомплекс в м. Харків на посаді інженера- пректувальника відділу ПС ( 14А) з 05 серпня 2013 року ( наказ № 49-к від 01.08.2013) по 12 лютого 2016 року ( наказ 8-к від 12.02.2016).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від установи, здійснюється в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідач не здійснив виплату позивачу всіх сум, що належали йому від цієї установи, в день звільнення 12 лютого 2016 року.

Беручи до уваги наведене вище, порушення з боку відповідача полягає, зокрема, в порушенні права позивача на отримання всіх сум, що належать заявнику від цієї установи, в день звільнення згідно з ст. 47, ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір установа повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку з урахуванням компенсації за несвоєчасно проведений розрахунок.

В Рішенні Конституційного Суду № 4-рп/2012 від 22.02.2012 р. по справі № 1-5/201 щодо взаємозв'язку положень ст.ст. 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України зазначено наступне.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку .

Така юридично значима обставина як невиплата належних позивачеві сум при звільненні підтверджується доказами наданими позивачем, та в пенвій мірі, визнанням представника відповідача вказаної суми невиплаченої суми заробітної плати.

В Рішенні Конституційного Суду № 4-рп/2012 від 22.02.2012 р. по справі № 1-5/201 щодо взаємозв'язку положень ст.ст. 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України розтлумачено, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

ОСОБА_2 обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100 (далі - ОСОБА_2 №100), є обов'язковими для застосування на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності і господарювання. Як зазначено в абзаці 3 п. 2.2 ОСОБА_2 №100, середньомісячна зарплата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Звідси випливає, що розрахунковим періодом вважатимуться два повністю відпрацьовані місяці, які передують місяцю, в якому працівника звільнили.

Згідно з п. 5 ОСОБА_2 №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Перед тим як визначити середній заробіток за останні два місяці, необхідно обчислити середньоденну зарплату шляхом ділення нарахованої заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Середня місячна заробітна плата обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середню кількість робочих днів за ці два місяці (середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства (п. 8 ОСОБА_2 №100).

Суд звертає увагу, що в даному випадку не можливо стверджувати, що позивачка звернулась до суду з пропуском строку для звернення до суду.

З січня 2016 року вона вчиняла відповідні дії для отримання своєї заробітної плати в позасудовому порядку, неодноразово зверталась до відповідача, зверталась до правоохоронних органів, контролюючих інстанцій, з метою з'ясування причин невиплати та отримання коштів, проте не знайшовши вирішення справи в позасудовому порядку, вперше звернулась до суду 30 жовтня 2017 року, інших рішень суду з приводу вказаних сум невиплаченої заробітної плати не має.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь- яким строком.

Обрахунок суми невиплаченої заробітної плати сторонами не оскаржується, розрахунок проведено вірно, тому в цій частині суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню

Також підлягає задоволенню позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку ( розрахунок проведено вірно до 24 січня 2018 року).

Проте суд зауважує, що позивач не змогла довести правильність розрахунку щодо суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати. Більш того в судовому засіданні представник позивача не зміг надати зрозумілих для суду пояснень з чого він виходив обчислюючи вказану суму. Клопотання про залучення відповідного спеціаліста чи проведення експертного дослідження з цього приводу заявлено не було. Суд позбавлений можливості самостійно обрахувати вказану суму, так як вихідні дані для обрахунку в обох наданих до суду розрахунках позивачем різняться. Крім того представник позивача зазначив, що навів лише приклад розрахунку, а сам розрахунок відсутній.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Разом з цим, слід зазначити, що вказаною статтею ЦПК України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в цивільній справі, допустити негайне виконання рішень суду у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст. ст. 47, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, Закону України Про забезпечення права на справедливий суд , ст. 6 Європейської конвенції з прав людини з поправками, внесеними відповідно до положень Протоколів № 11 та 14 з Протоколами № 1, 4, 6, 7, 12 та 13, рішення Конституційного Суду № 4-рп/2012 від 22.02.2012 року, ст.ст. 10.12,13,77, 258-259 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укргазтехкомплекс про стягнення сум - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укргазтехкомплекс ( код ЄДРПОУ 31202656) на користь ОСОБА_1 суму 6633,20 ( шість тисяч шістсот тридцять три гривни 20 копійок) - нараховану та не виплачену заробітну плату, також 50817 гривен 90 копійок ( п'ятдесят тисяч вісімсот сімнадцять гривен дев'яносто копійок) - середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку ( розрахунок проведено до 24 січня 2018 року).

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укргазтехкомплекс ( код ЄДРПОУ 31202656) на користь держави суму судового збору в розмірі 704 ( сімсот чотири) гривни.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Штих Т.В.