Постанова

від 27.02.2018 по справі 826/6705/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6705/16 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Карпушової О.В.

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Біоконд Україна на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Біоконд Україна до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Біоконд Україна до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив: визнати протиправним податкові повідомлення-рішення №0006782207 та №0006792207 від 11.11.2015 року ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, якими збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 419612,00 грн. і застосовано штрафні санкції у розмірі 104903,00 грн., а також збільшено суму податку на прибуток товариства на 273140,00 грн. та зафіксовано фінансові санкції в розмірі 68285,00 грн. та скасувати їх.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд вказане судове рішення скасувати та винести нове, яким позові вимоги задовольнити. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт наголошував на тому, що ТОВ Біоконд Україна правомірно сформувало податковий кредит із податку на додану вартість у перевіряє мий період по взаємовідносинам із ТОВ СКАЙ ХОЛДИНГ ЛТД та ТОВ Центрокомбуд що підтверджується належними первинними документами, які були відновлені після їх втрати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлення №2214/26-58-22-07-09 від 19.10.2015 року, виданого ДПІ у Солом'янському м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві, згідно з пп. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 та п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, у зв'язку з надходженням постанови від 13.07.2015 року начальника другого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві та відповідно до наказу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Головного управління ДФС від 19.10.2015 року №1336 проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Біоконд України з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року та податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.08.2015 року при взаємовідносинах з ТОВ Скай Холдинг ЛТД , ТОВ Центрокомбуд по операціях з купівлі та продажу товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено відповідний акт перевірки №37/26-58-22-07-11/38612715 від 30.10.2015 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Біоконд Україна п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальному розмірі 419612 грн., в т.ч. по періодах за листопад 2014 року на суму 152859,5 грн., за грудень 2014 року на суму 150629,70 грн., за січень 2015 року на суму 31177,60 грн., за лютий 2015 року на суму 84945,20 грн.; п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, в загальному розмірі 273140 грн., в т.ч. по періодам: за 2014 рік на суму 273140 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом 11.11.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- 0006782207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 419612 грн. за основним платежем та 104903 грн. за штрафними(фінансовими) санкціями;

- 0006792207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на суму 273140 грн. за основним платежем та 68285 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Незгода позивача із вказаними повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за спірними операціями з контрагентами лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Крім того, судом зазначено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з особами, діяльність яких містить ознаки фіктивного підприємства, адже щодо їх засновників наявний вирок.

Однак, колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків (як обов'язкова ознака господарської операції) кореспондується з нормами Податкового Кодексу України, які є тотожними з положеннями Закону України Про податок на додану вартість .

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Із наведеного випливає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків контрагентом-продавцем товарів та порушення ним правил здійснення господарської діяльності, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та яка підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.

За змістом п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно вимог п. 44.5. ст. 44 ГІК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Отже, станом на момент проведення перевірки - 23.10.2015 р. (останній день її проведення) на адресу ДПІ надійшло повідомлення від ТОВ Біоконд Україна про втрату первинних документів, що у відповідності до п. 44.5ст. 44 ПК України, є підставою для перенесення терміну її проведення до дати відновлення таких документів в межах 90 днів. Крім того, втрата вказаних докомуентів також підтверджується Довідкою Шевченківського районного управління Внутрішніх справ м. Києва від 23.10.2015 року №59/62107.

Наведені посилання підтверджуються листом ТОВ Біоконд Україна до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, яким податковий орган повідомлено про втрату первинних документів, які були зібранні та направлені відповідачі для проведення перевірки.

Однак, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві вимоги п. 44.5ст. 44 ПК України виконані не були, в результаті чого було складено Акт від 30.10.2015 року № 37/26-58-22-07-11/38612715.

Колегія суддів наголошує, що із тексту Акту перевірки підтверджено факт, що податковим органом не досліджувались первинні документи та безпосередньо господарські операції контрагентів - ТОВ Скай-Холдинг ЛТД та ТОВ Центрокомбуд , а до висновків податковий орган дійшов, лише на підставі негативної податкової інформації наявної в інформаційно-аналітичних системах ДФС.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що можливі порушення податкового законодавства з боку ТОВ Центрокомбуд , ТОВ Скай-Холдинг ЛТД не є підставою для висновку про аналогічні порушення ТОВ Біоконд Україна , так як, чинними нормативно-правовими актами не передбачено відповідальність підприємства за неправомірні дії та порушення норм податкового законодавства його контрагентами, оскільки, це є прямим порушенням конституційних засад, а саме принципу справедливості, як невід'ємного елемента верховенства права, індивідуального характеру відповідальності - відповідати має безпосередньо правопорушник та забезпечення доведеності вини.

Разом з тим, положення статей 11, 71, 86 КАС України (чинної на час розгляду в суді першої інстанції) зобов'язують суд вжити заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об'єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

З огляду на зміст наведених положень податкового та процесуального законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково не дослідив на не надав правової оцінки наданим позивачем первинним документам, які не були надані останнім до перевірки, оскільки наведена норма Податкового кодексу України лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, та порядок використання цих документів податковим органом у разі їх подання платником до прийняття рішення. Однак, ця норма Податкового кодексу України жодним чином не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки (крім випадків, коли законом прямо передбачено необхідність подання конкретних документів під час перевірки).

З урахуванням наведеного колегія суддів спростовує висновок суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів втрати документів та здійснення заходів по їх відновленню, звернення в цьому контексті до податкового органу, правоохоронних органів.

Надаючи оцінку наданим первинним документам, які були відновлені та надані суду першої інстанції для підтвердження господарської діяльності позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, положеннями пункту 3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до вимог статті 183 Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.01.2011 у справі №21-37а10.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 з цього приводу зазначається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З наявних в матеріалах справи первинних документів вбачається, на підставі договорів поставки № 041114-1 від 04. 11. 2014 року між ТОВ БІОКОНД УКРАЇНА та ТОВ СКАЙ ХОЛДИНГ ЛТД , а також ТОВ БІОКОНД Україна та ТОВ ЦЕНТРОКМБУД № 171214-1 від 17. 12. 2014 року постачальники зобов'язуються передавати (поставляти) у зумовлені строки покупцеві кондиціонери, вентиляційне обладнання та комплектуючі елементі, певної якості та асортименту, а покупець зобов'язується приймати зазначений товар і сплачувати їм за нього певну грошову суму у безготівковій формі.

У подальшому, отриманий товар, позивач використав у своїй господарській діяльності для отримання прибутку.

Крім того, в ході виконання договірних зобов'язань вказані суб'єкти господарювання на поставлений товар у відповідності до ст. 201 Податкового кодексу України надали покупцеві податкові накладні, які являються первинними фінансово-бухгалтерськими документами і мають всі необхідні реквізити, що передбачені нормами Податкового кодексу України та Законом України від 16. 07. 1999 року № 996-X1V Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24. 05. 1995 року № 88.

Так, ТОВ СКАЙ ХОЛДИНГ ЛТД під час поставки (реалізації) товару надало позивачу податкові накладні:

- п/н № 41 від 05. 11. 14 на суму 88 684, 32 грн., в тому числі ПДВ - 14 780, 72 грн.;

- п/н № 143 від 12. 11. 14 на суму 354 631, 94 грн., в тому числі ПДВ - 59 105, 32 грн.;

- п/н № 223 від 18. 11. 14 на суму 100 496, 46 грн., в тому числі ПДВ - 16 749, 41 грн.;

- п/н № 302 від 24. 11. 14 на суму 124 644, 94 грн., в тому числі ПДВ - 20 774, 16 грн.;

- п/н № 344 від 26. 11. 14 на суму 36 794, 90 грн., в тому числі ПДВ - 6 132, 48 грн.;

- п/н № 363 від 27. 11. 14 на суму 101 689, 94 грн., в тому числі ПДВ - 16 948, 32 грн.;

- п/н № 395 від 28. 11. 14 на суму 110 214, 54 грн., в тому числі ПДВ - 18 369, 09 грн.;

- п/н № 102 від 08. 12. 14 на суму 355 696, 04 грн., в тому числі ПДВ - 59 282, 67 грн.;

ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД видало:

- п/н № 242 від 17. 12. 14 на суму 178 840, 91 грн., в тому числі ПДВ - 29 806, 82 грн;

- п/н № 327 від 23. 12. 14 на суму 39 762, 88 грн., в тому числі ПДВ - 6 627, 15 грн;

- п/н № 388 від 26. 12. 14 на суму 15 070, 18 грн., в тому числі ПДВ - 2 511, 70 грн;

- п/н № 406 від 29. 12. 14 на суму 12 496, 32 грн., в тому числі ПДВ - 2 082, 72 грн;

- п/н № 463 від 31. 12. 14 на суму 5 161, 96 грн., в тому числі ПДВ - 860, 33 грн;

- п/н №462 від31. 12. 14 на суму 296 749, 93 грн., в тому числі ПДВ -49458,32 грн;

- п/н №301 від31. 01. 15 на суму 67 285, 08 грн., в тому числі ПДВ -11214,18 грн;

- п/н №110 від12. 01. 15 на суму 30 586, 75 грн. в тому числі ПДВ 1920,00 грн;

- п/н 447 від 27. 01. 15 на суму 11 520, 00 грн., в тому числі ПДВ 1920,00 грн;

- п/н №595 від30. 01. 15 на суму 77 673, 90 грн., в тому числі ПДВ - 12945,65 грн;

- п/н №168 від12. 02. 15 на суму 60 558, 40 грн., в тому числі ПДВ- 10093,07 грн;

- п/н №122 від10. 02. 15 на суму 88 577, 59 грн., в тому числі ПДВ -14762,93 грн;

- п/н №112 від09. 02. 15 на суму 70 666, 00 грн., в тому числі ПДВ -11777,73 грн;

- п/н №85 від06. 02. 15 на суму 45 627, 10 грн., в тому числі ПДВ-7604,52 грн;

- п/н №379 від26. 02. 15 на суму 112 917, 35 грн., в тому числі ПДВ -18819,56 грн;

- п/н №320 від23. 02. 15 на суму 17 915, 71 грн., в тому числі ПДВ2985,95 грн;

- п/н №337 від24. 02. 15 на суму 54 983, 70 грн., в тому числі ПДВ9163,95 грн;

- п/н №274 від19. 02. 15 на суму 58 424, 94 грн., в тому числі ПДВ9737,49 грн;

На підставі вказаних податкових накладних ТОВ БІОКОНД УКРАЇНА сформовано податковий кредит, котрий відображено по Дебету рахунка № 64, а також зазначено товариством у податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад - грудень 2014 року та січень - лютий 2015 року; які надані до податкового органу.

Вищезазначені податкові накладні контрагентів внесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Підставою для видачі товариству вищезазначених податкових накладних ТОВ Скай Холдинг ЛТД та ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД стало постачання позивачу кондиціонерів, вентиляційного обладнання та комплектуючих елементів, певної якості та асортименту.

Згадані вище первинні фінансово-бухгалтерські документи, відповідно до яких позивачем сформовано податковий кредит, отримано від вказаних вище контрагентів, а також оформлені належним чином без порушення нормативно-правових актів та вимог податкового законодавства України, а також вони мають всі необхідні реквізити, завірені печаткою і підписані уповноваженою на це посадовою особою та надані під час перевірки податковому органу.

Колегія суддів наголошує, що в акті перевірки відсутні посилання на вказані документи, та не надано їм належної оцінки.

Окрім того, на момент виписування податкових накладних ТОВ Скай Холдинг ЛТД та ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зареєстровані як платники ПДВ, а отже, мали право надавати контрагенту податкові накладні, а ТОВ Біоконд Україна , у свою чергу, мало всі підстави включити суму вхідного ПДВ до податкового кредиту.

Тому, відповідно до п. 37. 2. ст. 37 Податкового кодексу України податковий обов'язок по сплаті податку на додану вартість під час здійснення господарської операції за вищеназваними договорами виник у ТОВ Скай Холдинг ЛТД та ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД , а у ТОВ Біоконд УКРАЇНА право на формування податкового кредиту.

На підставі п. 36. 5. ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку в даному випадку особисто несе платник податків, у зв'язку з чим покупець товарно-матеріальних цінностей - ТОВ Біоконд Україна не може нести відповідальності в разі несплати податку на додану вартість продавцем товару - ТОВ Скай Холдинг ЛТД та ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД , оскільки позивач за отриманий товар сплатив податок на додану вартість і відповідно до п. 38. 1. ст. 38 Податкового кодексу України за ним визнається виконання податкового обов'язку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ Біоконд Україна правомірно сформувало податковий кредит із податку на додану вартість у перевіряємий період по взаємовідносинам із ТОВ Скай Холдинг ЛТД та ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД відповідно до зазначених вимог Податкового кодексу України, що виключає прийняття рішення контролюючим органом про збільшення грошового зобов'язання для товариства перед бюджетом з податку на додану вартість на 419 612, 00 гривень та застосування до нього фінансових санкцій в розмірі 104 903, 00 гривні.

Щодо неправомірності збільшення податковим органом суми грошового зобов'язання податку на прибуток товариства необхідно судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

На підставі договору поставки № 041114-1 від 04.11.2014 року між ТОВ Біоконд Україна та ТОВ Скай Холдинг ЛТД , продавець поставив у зумовлені строки покупцеві кондиціонери, вентиляційне обладнання та комплектуючі елементі, певної якості та асортименту на суму 1272853,08 грн., що підтверджується видатковими накладними:

в/н № 41 від 05.11.14 на суму 88 684, 32 грн.;

в/н № 143 від 12.11.14 на суму 354 631, 94 грн.;

в/н № 223 від 18.11.14 на суму 100 496, 46 грн.;

в/н № 302 від 24.11.14 на суму 124 644, 94 грн.;

в/н № 344 від 26.11.14 на суму 36794, 90 грн.;

в/н № 363 від 27.11.14 на суму 101 689, 94 грн.;

в/н № 395 від 28.11.14 на суму 110 214, 54 грн.;

в/н № 102 від 08.12.14 на суму 355 696, 04 грн..

Розрахунки між суб'єктами господарювання за поставлені товарно-матеріальні цінності проводилися у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення на рахунок контрагента, що підтверджується платіжними дорученнями:

№ 540 від 06.03.15 перераховано на рахунок ТОВ СКАЙД ХОЛДИНГ ЛТД 67 357, 08 гривень, в т. ч. ПДВ 11 226,18 грн.;

№ 538 від 06.03.15 перераховано на рахунок ТОВ СКАЙД ХОЛДИНГ ЛТД 60 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 10 000, 00 грн.;

№ 539 від 06.03.15 перераховано на рахунок ТОВ СКАЙД ХОЛДИНГ ЛТД 60 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 10 000, 00 грн.;

№ 517 від 26.02.15 перераховано на рахунок ТОВ СКАЙД ХОЛДИНГ ЛТД 85 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 14 166, 67 грн.;

№ 527 від 03.03.15 перераховано на рахунок ТОВ СКАЙД ХОЛДИНГ ЛТД 120 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 20 000, 00 грн.;

№ 510 від 20.02. 15 перераховано на рахунок ТОВ СКАЙД ХОЛДИНГ ЛТД 50 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 8 333,33 грн.;

№ 511 від 20.02.15 перераховано на рахунок ТОВ СКАЙД ХОЛДИНГ ЛТД 50 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 8 333, 33 грн.;

№ 492 від 12.02.15 перераховано на рахунок ТОВ СКАЙД ХОЛДИНГ ЛТД 80 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 13 333,33 грн.;

№ 502 від 17.02.15 перераховано на рахунок ТОВ СКАЙД ХОЛДИНГ ЛТД 40 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 6 666, 67 грн.;

№ 418 від 09. 12. 14 перераховано на рахунок ТОВ СКАЙД ХОЛДИНГ ЛТД 140 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 23 333, 33 грн.;

№ 491 від 10.02.15 перераховано на рахунок ТОВ СКАЙД ХОЛДИНГ ЛТД 70 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 11 666, 67 грн.;

№ 393 від 17.11.14 перераховано на рахунок ТОВ СКАЙД ХОЛДИНГ ЛТД 131 315, 68 гривень, в т. ч. ПДВ 21 885, 95 грн.;

№ 417 від 09.12.14 перераховано на рахунок ТОВ СКАЙД ХОЛДИНГ ЛТД 140 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 23 333, 33 грн.;

№ 391 від 17.11.14 перераховано на рахунок ТОВ СКАЙД ХОЛДИНГ ЛТД 88 684 , 32 гривень, в т. ч. ПДВ 14 780, 72 грн.

№ 392 від 17.11.14 перераховано на рахунок ТОВ СКАЙД ХОЛДИНГ ЛТД 100 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 16 666, 67 грн..

Крім того, на підставі договору поставки та № 171214-1 від 17. 12. 2014 року між ТОВ Біоконд Україна та ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД , продавець поставив у зумовлені строки покупцеві кондиціонери, вентиляційне обладнання та комплектуючі елементі, певної якості та асортименту на суму 1 244 819, 16 гривні, що підтверджується видатковими накладними:

в/н № 242 від 17.12.14 на суму 178 840, 91 грн.;

в/н № 327 від 23.12.14 на суму 39 762, 88 грн.;

в/н № 388 від 26.12.14 на суму 15 070, 18 грн.;

в/н № 406 від 29.12.14 на суму 12 496, 32 грн.,;

в/н № 463 від 31.12.14 на суму 5 161, 96 грн.;

в/н № 462 від 31.12.14 на суму 296 749, 93 грн.;

в/н № 301 від 31.01.15 на суму 67 285, 08 грн.;

в/н № 110 від 12.01.15 на суму 30 586, 75 грн.;

в/н № 447 від 27.01.15 на суму 11 520, 00 грн.;

в/н № 595 від 30.01.15 на суму 77 673, 90 грн.;

в/н № 168 від 12.02.15 на суму 60 558, 40 грн.;

в/н № 122 від 10.02.15 на суму 88 577, 59 грн.;

в/н № 112 від 09.02.15 на суму 70 666, 00 грн.;

в/н № 85 від 06.02.15 на суму 45 627, 10 грн.;

в/н № 379 від 26.02.15 на суму 112 917, 35 грн.;

в/н № 320 від 23.02.15 на суму 17 915, 71 грн.;

в/н № 337 від 24.02.15 на суму 54 983, 70 грн.;

в/н № 274 від 19.02.15 на суму 58 424, 94 грн..

Розрахунки між суб'єктами господарювання за поставлені товарно-матеріальні цінності проводилися у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення на рахунок контрагента:

платіжним дорученням № 557 від 17. 03. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 96 819,16 гривень, в т. ч. ПДВ 16 136, 53 грн.;

платіжним дорученням № 548 від 13. 03. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 80 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 13 333,33 грн.;

платіжним дорученням № 555 від 17. 03. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 100 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 16 666, 67 грн.;

платіжним дорученням № 544 від 06. 03. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 88 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 14 666, 67 грн.;

платіжним дорученням № 545 від 06. 03. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 88 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 14 666, 67 грн.;

платіжним дорученням № 542 від 06. 03. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 88 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 14 666, 67 грн.;

платіжним дорученням № 543 від 06. 03. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 88 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 14 666, 67 грн.;

платіжним дорученням № 526 від 03. 03. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦУНТРОКОМБУД 120 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 20 000, 00 грн.;

платіжним дорученням № 541 від 06. 03. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 88 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 14 666, 67 грн.;

платіжним дорученням № 509 від 20. 02. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 50 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 8 333, 33 грн.;

платіжним дорученням № 518 від 26. 02. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 85 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 14 166, 67 грн.;

платіжним дорученням № 501 від 17. 02. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 40 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 6 666, 67 грн.;

платіжним дорученням № 508 від 20. 02. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 50 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 8 333, 33 грн.;

платіжним дорученням № 487 від 06. 02. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 25 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 4 166, 67 грн.;

платіжним дорученням № 493 від 12. 02. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 70 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 11 666, 67 грн.;

платіжним дорученням № 465 від 23. 01. 15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 45 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 7 500, 00 грн.;

- платіжним дорученням № 474 від 29.01.15 перераховано на рахунок ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД 43 000, 00 гривень, в т. ч. ПДВ 7 166, 67 грн..

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні вищенаведені документи містять відомості про господарську операцію позивача з вищевказаними контрагентами та підтверджують реальність її здійснення, оскільки вони фактично призвели до зміни майнового стану платника податку в структурі активів і зобов'язань, а також у власному капіталі позивача.

Відповідно до п. 44. 1. ст. 44 ПК України облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань встановлюється на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, вищезазначені первинні фінансово-бухгалтерські документи свідчать про те, що ТОВ Біоконд Україна понесло витрати власними коштами на загальну суму 2 517 672, 24 гривні (в т. ч. ПДВ) за фактично поставлені товарно-матеріальні цінності, за які позивач на підставі договірних зобов'язань перерахував постачальникам ТОВ Скай Холдинг ЛТД (1 272 853, 08 грн., в т. ч. і ПДВ) та ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД (1 244 819, 16 грн., в т. ч. і ПДВ) для оплати саме товару необхідного позивачу для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку, а також (в тому числі) і грошові кошти необхідні контрагенту для сплати ПДВ до бюджету.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що податковий орган неправомірно включив у доходи перераховані кошти ТОВ Біоконд Україна за поставлений товар ТОВ Скай Холдинг ЛТД та ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД , які підлягають оподаткуванню та збільшив суму податку на прибуток товариства на 273 140, 00 гривень і застосував фінансові санкції на суму 68 285, 00 гривень.

Колегія суддів не бере до уваги посилання суду першої інстанції на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 04.09.2015 року, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі, мотивуючи свою позицію наступним.

Так, у даному вироку не встановлено, що ТОВ Біоконд Україна не здійснювало господарських операцій з ТОВ Скай Холдинг ЛТД та ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД , не досліджено обставин господарської діяльності ТОВ Біоконд Україна по взаємовідносинам із ТОВ Скай Холдинг ЛТД та ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД та не досліджено доказів на підтвердження таких обставин. Даний вирок доводить лише винні дії засудженого ОСОБА_3 при створенні та реєстрації ТОВ Скай Холдинг ЛТД та факт відсутності мети займатися діяльністю товариства, однак це не може беззаперечно свідчити про відсутність реально здійснених господарських операцій за вказаними договорами від імені товариства іншими уповноваженими особами.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. Дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Колегія суддів вважає недоцільними посилання відповідача на акти перевірки контрагентів позивача, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Скай Холдинг ЛТД та ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платниками податку на додану вартість.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ТОВ Скай Холдинг ЛТД та ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД та відсутності реального здійснення договорів, укладених між ними та позивачем.

Колегія суддів дійшла до висновку, що надані позивачем документи є належними доказами виконання контрагентом умов договорів, оскільки, враховуючи вимоги ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані позивачем первинні бухгалтерські документи, відповідають вимогам ст.9 вищенаведеного Закону.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі первинних документів сформовано витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарської операції, наявності наданих послуг (поставки товару) та проведення оплати за них, використання наданих послуг (товару) у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про недоведеність правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0006782207 та №0006792207 від 11.11.2015 року, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року, зазначене судове рішення підлягає скасуванню.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1 п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Біоконд Україна - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року - скасувати, та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Біоконд Україна - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві №0006782207 та №0006792207 від 11.11.2015 року.

Повний текст постанови складено 05 березня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Карпушова О.В.

Безименна Н.В.