Ухвала

від 02.03.2018 по справі 922/1733/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

УХВАЛА

02 березня 2018 року

м. Київ

справа № 922/1733/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж Компані",

кредитор - Державна податкова інспекція у Центральному районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Провід Групп",

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз",

ліквідатор - Бакрадзе Катерина Андріївна

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду

від 30.10.2017

у складі колегії суддів: Крестьянінов О.О. (головуючий), Тарасова І.В., Фоміна В.О.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Брідж Компані"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

20.11.2017 поштовим відправленням, направленим на адресу Харківського апеляційного господарського суду, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 20.11.2017 на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 у справі №922/1733/17 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017.

29.11.2017 Харківським апеляційним господарським судом надіслано матеріали оскарження окремої ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 у справі №922/1733/17 разом із касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на адресу Вищого господарського суду України.

На момент набрання чинності 15.12.2017 ГПК України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 питання про можливість прийняття до провадження касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області у справі №922/1733/17 Вищим господарським судом України не вирішено.

03.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №922/1733/17 Господарського суду Харківської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/1733/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2018.

Виходячи з положень підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017, касаційні скарги, подані до 15.12.2017 та провадження за якими не порушено на момент набрання чинності ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, повинні відповідати вимогам процесуального закону, який діяв на момент звернення з такими касаційними скаргами.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, на заявника касаційної скарги було покладено обов'язок долучення до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою 20.11.2017), ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2017 законом встановлено в розмірі 1 600 грн.

Звертаючись із касаційною скаргою на окрему ухвалу суду апеляційної інстанції, скаржник не додав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, при цьому, заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття судом рішення у справі.

При цьому, 21.11.2017 поштовим відправленням скаржником направлено до суду клопотання про відкриття касаційного провадження за його касаційною скаргою на окрему ухвалу апеляційного суду, до якого долучено фотокопію платіжного доручення №2613 від 20.11.2017 про сплату судового збору за подання касаційної скарги на суму 1 600 грн., засвідчену працівником Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Волошиним А.А.

Суд зазначає, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Відтак, надана скаржником фотокопія платіжного доручення №2613 від 20.11.2017 про сплату судового збору в розмірі 1 600 грн. не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку за подання органом державної фіскальної служби касаційної скарги на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 у справі №922/1733/17.

Отже, подана Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області касаційна скарга від 20.11.2017 не відповідає вимогам ГПК України в редакції до 15.12.2017 щодо її форми.

Згідно з частиною 3 статті 3 ГПК України в редакції з 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Виходячи з положень частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на таке, касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 у справі №922/1733/17 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись статтею 111 Господарського процесуального кодексу України в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017, статтею 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017, підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення, статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 у справі №922/1733/17 залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області строк на усунення недоліків касаційної скарги до 20 березня 2018 року.

3. Роз'яснити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Л.Й. Катеринчук