Постанова

від 01.03.2018 по справі 761/27538/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження в апеляційній інстанції №22-ц/796/1322/2018

справа №761/27538/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м.Київ

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

судді-доповідача ПоліщукН.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

за участю секретаря судового засідання Амборської Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Піхур О.В. 07 листопада 2017 року о 10 год. 48 хв. у м.Києві, у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТАУРУС 8 , ОСОБА_3 про визнання дій щодо ненадання інформації незаконними, зобов'язання надати інформацію, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ТОВ "ТАУРУС 8", ОСОБА_3 про:

- визнання дій відповідачів незаконними в частині відмови у наданні фінансової інформації по листу ОСОБА_2 від 06 липня 2017 року щодо отримання суми збитків по ТОВ ТАУРУС 8 ;

- зобов'язання відповідачів надати на адресу ОСОБА_2 фінансову інформацію, яка витребовувалася ОСОБА_2 від 06 липня 2017 року;

- стягнення з ОСОБА_3 50000 грн. моральної шкоди.

Вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її син ОСОБА_4. Спадкоємцями є вона, дружина сина ОСОБА_3, онук ОСОБА_5.

Вказує, що з квітня 2016 року стала співвласником ТОВ ТАУРУС 8 . Листом від 06 липня 2017 року просила директора цього товариства, яким є ОСОБА_3, надати письмові пояснення щодо обставин завданих збитків за період з 13 квітня 2013 року в розрізі місяців та років, проте у наданні відповіді відмовлено.

Моральну шкоду обґрунтовує неправомірними діями ОСОБА_3

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі посилається на допуск судом як представника товариства особи, яка не могла бути представником, оскільки не мала повноважень, наданих відповідно до закону уповноваженою на те особою.

Посилається на неправильне тлумачення судом ст.16 ЦК України, зазначаючи, що порушене право підлягає захисту у спосіб, який є ефективним відповідно до змісту цього порушення.

Посилається на помилковість висновків суду про те, що ОСОБА_3 не являється більше керівником товариства та вказує на порушення норм матеріального права, яким є посилання на статті 17 та 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців , який не діяв на момент подання позову.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_3 підтримала висновки суду першої інстанції зазначивши, що позивач не є учасником товариства, а відтак не має права на отримання інформації. Щодо обставин наявності у реєстрі відомостей про те, що вона вказана керівником, зазначила, що оскільки товариство не має учасників, рішення прийняті бути не можуть, а відтак і зміни у реєстр не можуть бути внесені.

В запереченні на відзив ОСОБА_2, зокрема, вказала, що ОСОБА_3 як директор товариства є відповідачем у даній справі, як посадова особа товариства повинна відповідати за цим позовом.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги підтримав, просив скаргу задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з"явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Відповідач ОСОБА_3 подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та ухвалення рішення про відмову в задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ст.372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з"явились в судове засідання.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника ОСОБА_6, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є учасником товариства, права на отримання інформації щодо діяльності товариства не набула, а ОСОБА_3 не є директором товариства, оскільки звільнена.

Суд також вказав, що законодавством не визначено такого способу захисту прав, про застосування яких просить позивач.

Проте, з такими висновками колегія суддів в повному обсязі погодитися не може.

Як установлено судом першої інстанції та убачається з матеріалів справи, відповідно п.п.2.1. Статуту ТОВ ТАУРУС 8 від 13 вересня 2010 року засновником (учасником) товариства є ОСОБА_4, розмір його частки становить 100% статутного фонду.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер.

Згідно із п.9.4 Статуту товариства у зв язку зі смертю учасника товариства спадкоємці мають переважне право вступу до товариства. При відмові спадкоємця від вступу до товариства або відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видається у грошовій або у натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю.

Відповідно даних Свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 листопада 2013 року, виданого Шостою Київською державною нотаріальною конторою на ім я ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, спадщина складається, зокрема, з 1/2 частки в статутному капіталі ТОВ ТАУРУС 8 , код ЄДРПОУ 33782905, яка належала померлому на підставі свідоцтва, виданого ТОВ ТАУРУС 8 17 січня 2013 року за №1-17/01/13.

17 січня 2017 року ОСОБА_3 як директор ТОВ ТАУРУС 8 звернулася до директора ТОВ ТАУРУС 8 , тобто сама до себе, із заявою про звільнення за власним бажанням з посади директора.

Наказом ТОВ ТАУРУС 8 від 17 січня 2017 року ОСОБА_3 звільнена з посади директора ТОВ ТАУРУС 8 .

Листом від 06 липня 2017 року від імені та в інтересах ОСОБА_2 до директора ТОВ ТАУРУС 8 - ОСОБА_7 звернувся ОСОБА_8 із заявою, у якій просив надати письмові пояснення, в яких зазначити обставини завданих збитків по ТОВ ТАУРУС 8 за період з 13 квітня 2013 року в розрізі місяців та років.

Листом від 13 липня 2017 року ОСОБА_3 відмовлено у наданні запитуваної інформації щодо діяльності товариства.

Відповідно до ст.55 Закону України Про господарські товариства при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Пункт 9.4 Статуту ТОВ "ТАУРУС 8" дублює положення цієї норми Закону.

Окрім того, абзацом 1 частини 5 ст.147 ЦК України передбачено, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Тобто, загальним правилом є перехід частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до спадкоємця (чи спадкоємців) фізичної особи.

Конструкція товариства однієї особи апріорі виключає допустимість існування інших учасників, відтак, як наслідок, спадкоємець (спадкоємці) єдиного учасника ТОВ обов"язково набувають статус учасника ТОВ, що зумовлює виникнення у них корпоративних прав.

З матеріалів справи убачається, що ТОВ "ТАУРУС 8" мало єдиного учасника, який помер, а відтак питання прийняття спадкоємців в учасники товариства не потребує отримання будь-якого погодження. Спадкоємці, які за таких обставин не відмовились від вступу до товариства і не отримали компенсації, що належала спадкодавцю, вважаються його учасниками.

Матеріали справи не містять відомостей про відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від вступу до товариства як його учасників, відтак, в силу факту прийняття ними спадщини вони вважаються учасниками товариства.

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 20 ГПК України справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов"язані із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, розглядаються господарськими судами.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених ст. 255 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 255 ЦК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на наведене, оскільки спір виник між спадкоємцями, які набули статус учасника товариства, та юридичною особою, тобто з корпоративних відносин, такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відтак, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню рішення суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження у справі.

В частині заяви ОСОБА_2 про постановлення окремої ухвали на адресу правоохоронних органів щодо дій ОСОБА_3 по заволодінню печатками, штампами та документами ТОВ "ТАУРУС 8", колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст.262 ЦПК України при вирішенні цієї справи підстав для постановлення окремої ухвали не установлено.

Керуючись ст.ст. 255, 259, 268, 367, 374, 377, 381, 383, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року - скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини1 статті 255 ЦПК України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 березня 2018 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В.Болотов