Рішення

від 27.02.2018 по справі 127/25318/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/25318/17

Провадження № 2/127/6470/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Помазанові М.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом комунальної установи Калинівська центральна районна лікарня до ОСОБА_2, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Калинівської районної ради, про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач КУ Калинівська центральна районна лікарня звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Калинівської районної ради, про стягнення коштів, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач ОСОБА_2 у період часу з 18.06.2011 року по 25.04.2017 року працював на посаді головного лікаря КУ Калинівська центральна районна лікарня .

Перебуваючи на посаді головного лікаря відповідач 27.02.2017 року за своїм підписом видав наказ по КУ Калинівська центральна районна лікарня №41-О, який носить наказову форму виконання підлеглими працівниками лікарні, в даному випадку відділу бухгалтерського обліку та звітності, щодо нарахування йому щомісячної надбавки до посадового окладу за складність та напруженість в роботі у розмірі 50% з 03.01.2017 року, яка була йому виплачена у період часу з 03.01.2017 року по 25.04.2017 року на загальну суму 10 572,16 грн.

Встановлення відповідачем собі даної надбавки на думку позивача є незаконним, оскільки відповідно до п.9.5.9 Статуту Калинівської центральної районної лікарні рішення щодо преміювання та встановлення стимулюючих надбавок головному лікарю є виключно прерогативою засновника Калинівської центральної районної лікарні - Калинівської районної ради.

Оскільки рішення Калинівської районної ради про встановлення надбавки ОСОБА_2 не приймалось і дане питання взагалі не порушувалось перед сесією районної ради, позивач вважає, що ОСОБА_2 неправомірно встановив собі надбавку за складність та напруженість в роботі у розмірі 50% до посадового окладу.

Незаконне встановлення вищезазначеної надбавки також підтверджується змістом акту службової перевірки по КУ Калинівська центральна районна лікарня .

Таким чином, вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому просив стягнути із відповідача на користь позивача 10 572,16 грн. (а.с.33-34).

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд останні задовольнити з підстав, зазначених у позові. Також, в судовому засіданні уточнив, що правовою підставою позову є норма ст.1212 ЦК України, яка зобов'язує особу, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому це майно.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, його представник - адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали та просили суд в задоволенні останніх відмовити у зв'язку з безпідставністю, надали письмовий відзив на позовну заяву (а.с.69-73).

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Калинівської районної ради за довіреністю ОСОБА_4 не заперечив проти задоволення позовних вимог позивача.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що згідно п.2 рішення 5 сесії 6 скликання Калинівської районної ради від 17.06.2011 року №74 Калинівська районна рада вирішила призначити ОСОБА_2 на посаду головного лікаря Калинівської центральної районної лікарні з 17.06.2011 року з випробувальним терміном три місяці (а.с.14).

Що в свою чергу слугувало підставою для винесення наказу по Калинівській центральній районній лікарні від 18.06.2011 року №197 про призначення ОСОБА_2, заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення району, з 18.06.2011 року на посаду головного лікаря Калинівської центральної районної лікарні з випробувальним терміном три місяці (а.с.15).

Відповідно до наказу по Калинівській центральній районній лікарні від 19.09.2011 року №365 згідно ст.28 КЗпП України ОСОБА_2 з 19.09.2011 року пройшов випробувальний термін на посаді головного лікаря Калинівської ЦРЛ (а.с.16).

У відповідності до наказу Калинівської центральної районної лікарні №90-О від 25.04.2017 року (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_2 звільнено з 24.04.2017 року з посади головного лікаря згідно п.9 ст.36 КЗпП України (підстави, передбачені іншими законами) на підставі рішення 10 сесії 7 скликання Калинівської районної ради від 31.03.2017 року №233 (а.с.77, 78).

Таким чином, з огляду на вищевикладене, судом встановлено, що відповідач в період часу з 18.06.2011 року по 24.04.2017 року включно працював на посаді головного лікаря Калинівської центральної районної лікарні.

Як вбачається з матеріалів справи, перебуваючи на посаді головного лікаря відповідач видав наказ по Калинівській центральній районній лікарні від 27.02.2017 року №41-О щодо виплати щомісячних надбавок до посадових окладів за складність та напруженість у роботі в межах фонду заробітної плати на 2017 рік у розмірі 50% з 03.01.2017 року наступним особам: ОСОБА_2 - головному лікарю, ОСОБА_7 - заступнику головного лікаря з медичної частини, ОСОБА_6 - заступнику головного лікаря з дитинства та пологової допомоги, підстава: лист-погодження Калинівської районної державної адміністрації від 21.02.2017 року (а.с.17).

Згідно довідки Калинівської ЦРЛ від 18.09.2017 року №06-1050 згідно наказу Калинівської Центральної районної лікарні №41-О від 27.02.2017 року ОСОБА_2 нарахована надбавка за складність та напруженість у розмірі 50% посадового окладу. У березні 2017 року донараховану надбавку за січень 2017 року в сумі 4 030,98 грн., за лютий 2017 року в сумі 3 426,33 грн., в травні 2017 року донараховано надбавку за березень в сумі 3 114,85 грн., загальна сума надбавки становить 10 572,16 грн. (а.с.20).

Позивач у позові та представник позивача в судовому засіданні як на підставу про задоволення позовних вимог зазначали, що встановлення надбавки відповідачу є прерогативою Калинівської районної ради, а її виплата порушує п.9.5.9 Статуту Калинівської ЦРЛ та п.4 постанови Кабінету Міністрів України №1298 від 30.08.2012 року, а тому просили стягнути з відповідача на користь позивача 10 572,16 грн. виплаченої надбавки згідно наказу по Калинівській центральній районній лікарні №41-О від 27.02.2017 року як безпідставно одержане майно в силу ст.1212 ЦК України.

Разом з тим, суд не погоджується з думками та твердженнями сторони позивача за наступних обставин.

Верховний суд України у своїй постанові від 02.03.2016 року у справі №6-3090цс15 зробив наступний правовий висновок щодо застосування ст.1212 ЦК України.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов'язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондиційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред'явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Узагальнюючи викладе, можна дійти висновку про те, що кондиція - позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондиція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондиційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати в набувача це майно.

В даному випадку, правовою підставою для набуття відповідачем грошових коштів - надбавки за складність та напруженість в роботі в розмірі 10 572,16 грн. був наказ по Калинівській центральній районній лікарні №41-О від 27.02.2017 року, який на сьогодні є чинним і ніким не скасованим, що визнано сторонами і в силу ч.1 ст.82 ЦПК України вказана обставина не підлягає доказуванню. Тому, в розумінні ст.1212 ЦК України відсутнє безпідставно набуте майно, яке підлягає поверненню.

Виходячи з того, що предметом розгляду даної справи не є оспорювання наказу по Калинівській центральній районній лікарні №41-О від 27.02.2017 року, а в силу приписів ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог, а відтак не вправі визнавати його незаконним чи скасовувати, а тому застосовує останній як чинний акт індивідуальної дії.

Одночасно позивач не довів те, що він є власником коштів, виплачених відповідачу, адже як вбачається із зібраних у справі письмових доказів, показань свідків в судовому засіданні та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, розпорядником таких коштів є Калинівська районна державна адміністрація.

Так, згідно ст.22 БК України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеними, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети,- місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Відповідно до ст.98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Згідно ст.5 Закону України Про колективні договори і угоди умови колективних договорів і угод, укладених відповідно чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод. Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.

В п.27 розділу V колективного договору адміністрація Калинівської ЦРЛ її профспілковий комітет домовились установити надбавки працівникам у межах фонду оплати праці за високі досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи, складність, напруженість роботи у розмірі до 50% посадового окладу. Конкретний розмір цих надбавок для працівника встановлюється головним лікарем лікарні за поданням керівника структурного підрозділу у межах фонду оплати праці (а.с.80-83).

Отже, вищевказані нормативно-правові і локальні акти передбачають, що встановлення і виплати надбавки до посадового окладу за складність та напруженість у роботі здійснюється головним лікарем Калинівської ЦРЛ, що мало місце в даному випадку.

При цьому, положення п.9.5.9 Статуту Калинівської центральної районної лікарні, затвердженого рішенням 7 сесії Калинівської районної ради 7 скликання від 25.11.2016 року №168 (а.с.37-48), за яким засновник Калинівської ЦРЛ - Калинівська районна рада приймає рішення щодо преміювання, встановлення стимулюючих надбавок та накладення дисциплінарних стягнень головному лікарю Калинівської ЦРЛ, не можуть бути підставою для застосування положень ст.1212 ЦК України для стягнення з відповідача на користь позивача 10 572,16 грн., адже ці кошти як складова оплати праці виплачені згідно вищевказаних положень чинного законодавства за наказом по Калинівській центральній районній лікарні №41-О від 27.02.2017 року за рахунок бюджетних коштів, розпорядником яких є Калинівська РДА, а статут установи згідно ст.98 КЗпП України не може регулювати питання виплати цієї складової оплати праці працівників. Таким чином, очевидним і безумовним є те, що Калинівська районна рада не може встановлювати ту надбавку чи премію, виплата якої має здійснюватись за рахунок коштів, розпорядником яких є Калинівська РДА, адже в такому випадку вона перейматиме на себе виключну компетенцію цього органу, визначену ст.22 БК України.

Більше того, виданню наказу №41-О від 27.02.2017 року передувало звернення головного лікаря Калинівської ЦРЛ ОСОБА_2 до головного розпорядника бюджетних коштів Калинівської РДА за погодженням виплати 50% щомісячної надбавки до посадового окладу за складність та напруженість у роботі з січня місця в межах фонду заробітної плати на 2017 рік чотирьом працівникам Калинівської ЦРЛ, в тому числі і головному лікарю ОСОБА_2 На даному листі в верхньому лівому куті міститься власноручна резолюція голови Калинівської РДА ОСОБА_8 Погоджено (а.с.75).

На підставі вищезазначеного наказу у 2017 році відповідачу була виплачена належна йому надбавка, адже для цього в фонді заробітної плати на 2017 рік були наявні кошти, а доказів протилежного позивачем не надано.

Що ж стосується встановлення службовою перевіркою факту незаконного отримання ОСОБА_2 50% щомісячної надбавки до посадового окладу за складність та напруженість у роботі протягом 2017 року, то суд вважає, що даний факт не є доведеним, оскільки акт службової перевірки щодо незаконного звільнення відповідача та щодо незаконного отримання ОСОБА_2 50% щомісячної надбавки до посадового окладу за складність та напруженість у роботі не є розпорядчим документом, а лише фіксує думку членів комісії. Крім того, з поданого акту не вбачається, що по КУ Калинівська центральна районна лікарня прийнято рішення у порядок та спосіб, передбачений чинним законодавством України про незаконну виплату відповідачу 50% щомісячної надбавки до посадового окладу за складність та напруженість у роботі протягом 2017 року (а.с.79).

Окрім того. з письмових пояснень голови Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області від 05.02.2018 року за вих.№01-21-387 вбачається, що головою райдержадміністрації не порушено положень Бюджетного кодексу України при погодженні надбавки головному лікарю Калинівської центральної районної лікарні ОСОБА_2 в межах фонду заробітної плати (а.с.108).

За наслідком складання даного акту позивач звернувся із заявою №03-776 від 27.06.2017 року до Калинівської місцевої прокуратури, яка листом №89-7107вих-17 від 13.07.2017 року відмовила у порушенні кримінального провадження (а.с.86).

З показань свідка ОСОБА_5, яка працює головним бухгалтером КУ Калинівська центральна районна лікарня , в судовому засіданні встановлено, що виплата надбавки за складність та напруженість в роботі завжди проводилась за рішенням Калинівської РДА та ніколи виплачені в такий спосіб кошти не вимагались до повернення.

Свідок ОСОБА_6, яка працює заступником головного лікаря з дитинства та пологової допомоги КУ Калинівська центральна районна лікарня , суду показала, що згідно наказу по Калинівській центральній районній лікарні від 27.02.2017 року №41-О їй також було нараховано та виплачено надбавку до посадового окладу за складність та напруженість у роботі в межах фонду заробітної плати на 2017 рік у розмірі 50% з 03.01.2017 року. Проте позивач не звертався до неї з вимогою про повернення вказаних коштів як таких, що отримані безпідставно.

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їхню заінтересованість у результаті розгляду справи відсутні, їх покази дані в судовому засіданні суду об'єктивно підтверджуються іншими доказами по справі.

Згідно ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, зумовлені зверненням ОСОБА_2 до суду з позовом до КУ Калинівська центральна районна лікарня , Калинівської районної ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимішеного прогулу та моральної шкоди, а тому задоволенню не підлягають.

Окрім того, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5 239,41 грн., які були надані адвокатом ОСОБА_3 та понесені відповідачем, згідно договору про надання правової допомоги від 11.01.2018 року (а.с.90-92), розрахунку адвокатського бюро ОСОБА_3 та партнери вих.№26/02/18/1Р від 26.02.2018 року (а.с.126), акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 26.02.2018 року (а.с.127), рахунку №26/02/18/2 від 26.02.2018 року (а.с.128) та квитанції №0.0.974519556.1 від 26.02.2018 року (а.с.129).

На підставі викладеного та керуючись ст.22 БК України, ст.ст.98, 233 КЗпП України, ст.ст.16, 1212 ЦК України, ст.ст.7, 10, 12, 76-82, 89, 133, 141, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову комунальної установи Калинівська центральна районна лікарня до ОСОБА_2, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Калинівської районної ради, про стягнення коштів, - відмовити.

Стягнути з Комунальної установи Калинівська центральна районна лікарня , код ЄДРПОУ 01982554, юридична адреса: вул. Київська, 19А, с. Корделівка, Калинівський р-н, Вінницька обл., на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФО НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, витрати на правничу допомогу у розмірі 5 239 (п'ять тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 41 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 05.03.2018 року.

Суддя: