Рішення

від 01.03.2018 по справі 337/2979/15-ц

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

01.03.2018 Провадження № 2/337/2/2018

ЄУН №337/2979/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 березня 2018 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді - Салтан Л.Г.

за участю секретаря - Гальцевої К.В.

представника позивачів ОСОБА_1

представника відповідачів - ОСОБА_2

відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого: Запорізька область. Мелітопольський район, с. Новопилипівка вул. Леніна буд.122), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4 ІПН НОМЕР_3, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_5) , ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_4, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_7) про визнання права власності на Модуль для заправки автомобілем зрідженим газом, витребування Модуля для заправки автомобілем зрідженим газом із чужого незаконного володіння, стягнення суми отриманого доходу, стягнення вартості заподіяних збитків

В С Т А Н О В И В :

4.06.2015 року позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати за ними право власності в рівних частках, по ? частки кожному, на Модуль для заправки автомобілів зрідженим газом Шельф…LPG ТУ У 29.1-30838462-006:2009, зав. №321, випуску 06.08.2012 року, розташованого на майданчику за адресою: м.Запоріжжя, вул. Чубанова 3-в, витребувати Модуль для заправки автомобілів зрідженим газом Шельф…LPG ТУ У 29.1-30838462-006:2009, зав. №321, випуску 06.08.2012 року, розташованого на майданчику за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова 3-в. із чужого, незаконного володіння гр. ОСОБА_3 та передати його ОСОБА_6 та ОСОБА_5, як його власникам, стягнути із ОСОБА_3 на користь позивачів суму доходу, який він одержав за весь час незаконного володіння Модулем для заправки автомобілів зрідженим газом, а саме за період з 08.02.2013 року по 30.05.2015 року, стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму вартості зрідженого газу, який залишався у Модулі для заправки автомобілів зрідженим газом, станом на 20.10.2012 року в кількості 2000 літрів і був реалізований в лютому 2013 році, а саме в розмірі 20624,31 грн. У позові зазначили, що станом на липень 2012 року ОСОБА_5 займався у м. Дніпро підприємницькою діяльністю з продажу зрідженого газу для заправки автомобілів, в липні 2012 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вирішили займатися оптовою торгівлею паливом - зрідженим газом у м. Запоріжжі. ОСОБА_3 працював з ОСОБА_5 та погодився допомогти налагодити роботу газового модулю у м. Запоріжжі та надати матеріальну допомогу у придбанні обладнання. 18.07.2012 року ОСОБА_5 уклав договір оренди із ТОВ Титан трейд , предметом якого є передача у тимчасове оплатне користування земельної ділянки, що розташована м. Запоріжжя вул. Чубанова 3-в. 03.08.2012 року ОСОБА_5 здійснив оплату за виготовлення газового Модулю, перерахувавши на картковий рахунок директора заводу по виготовленню газових Модулів 7000 грн. Загальна вартість газового модулю станом на серпень 2012 року становила приблизно 130000 грн, що еквівалентно 16 тисячам доларів США . Для придбання газового Модулю ОСОБА_5 використав власні гроші та гроші ОСОБА_7 в розмірі 8000 доларів США. Придбаний газовий Модуль № 321 був змонтований на майданчику, розташованому: м. Запоріжжя вул. Чубанова, 3-в. Оригінал паспорту на газовий Модуль знаходиться у ОСОБА_5, як власника зазначеного обладнання. У серпні 2012 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 досягли домовленості щодо сумісного використання газового Модулю на газовій заправці автомобілів. У вересні 2012 року ОСОБА_6, зі згоди ОСОБА_5 та ОСОБА_3, повернув ОСОБА_3 гроші, отримані ОСОБА_5 на придбання газового модулю, сплативши ОСОБА_3 10500 доларів США. Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стали співвласниками газового Модулю, тобто кожному з них належить ? частка придбаного майна, таким чином повинен був би розподілятись між ними прибуток від діяльності. ОСОБА_3 зі згоди ОСОБА_6 залишився працювати на газовому Модулі. Восени 2012 року співробітниками ТУ Державної інспекції нагляду в гірничній промисловості та на об'єктах підвищеної небезпеки в Запорізькій області була проведена планова перевірка діяльності ФОП ОСОБА_5, за наслідками якого був складений ОСОБА_8 № 782/3 від 12.10.2012 року, також на ОСОБА_5 був складений адміністративний протокол за ст.93 КУпАП. Газовий Модуль був опечатаний інспектором ТУ Держгірпромнагляду у Запорізькій області. В січні 2013 року діяльність ОСОБА_5 була перевірена співробітниками податкової міліції, за наслідками перевірки складений ОСОБА_8 № 51/172/НОМЕР_1 від 22.01.2013 року. На час опломбування газового Модулю співробітниками контролюючого органу у жовтні 2000 року залишок газу, що належав на праві власності ОСОБА_5, склав 2000 літрів. В лютому 2013 року ОСОБА_3 зареєструвався як фізична особа-приватний підприємець, не поставивши до відома про цей факт позивачів. В квітні 2013 року ОСОБА_3 обманним шляхом, зловживаючи довірою, витребував у ОСОБА_6 копію газового Модулю для оформлення проекту тимчасової прив'язки. На всі перемови щодо повернення газового Модулю або можливості його спільного використання, позивач відповідав відмовою. Наприкінці 2014 року ОСОБА_5 здійснив виїзд на місцезнаходження газового Модулю з метою повернення його власникам, отримавши відмову, він вирішив захищати свої права у судовому порядку. На підставі ст.ст. 321, 387, 390, 392 ЦК України просять позов задовольнити.

Ухвалою суду від 19.06.2015 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 19.06.2015 року відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення доказів у вигляді витребування у Територіального управління Державної інспекції нагляду в гірничій промисловості та на об'єктах підвищеної небезпеки (Держгірпромнагляду) в Запорізькій області ОСОБА_8 перевірки №782/3 від 12.10.2012 року відносно ФОП ОСОБА_5; Комунарського РВ ГУ Держтехногенбезпеки у Запорізькій області ОСОБА_8 перевірок відносно ФОП ОСОБА_5 №68 від 20.09.2012 року та №25 від 23.10.2012р. та надання доручення Державній податковій інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя провести виїзну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_3 з метою визначення кількості зрідженого газу, реалізованого ФОП ОСОБА_3 доручити співробітникам Територіального управління Державної інспекції нагляду в гірничій промисловості та на об'єктах підвищеної небезпеки в Запорізькій області провести огляд Модуля для заправки автомобілів зрідженим газом .

Ухвалою суду від 19.06.2015 року вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 або іншим особам, які можуть діяти за його довіреністю, проводити демонтаж Модуля для заправки автомобілів зрідженим газом Шельф…LPG ТУ У 29.1-30838462-006:2009, зав. №321, випуску 06.08.2012 року, розташованого на майданчику за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова 3-в.

Ухвалою суду від 09.07.2015 року вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на Модуль для заправки автомобілів зрідженим газом Шельф…LPG ТУ У 29.1-30838462-006:2009, зав. №321, випуску 06.08.2012 року, розташованого на майданчику за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова 3-в, що належить ОСОБА_3

02.09.2015 року від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про закриття провадження по справі та залишення позову без розгляду ( т.1 а.п. 122-124)

14.09.2015 року позивачами подані заперечення на зазначену заяву( т.1 а.п. 149-150).

21.09.2015 року ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_5, ОСОБА_6 із зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати недійним правочин (усний договір) , вчинений у серпні 2012 року (без визначеної дати) ОСОБА_5 , як продавцем, та ОСОБА_6, як покупцем щодо купівлі-продажу ? частки спірного Модулю, до якого додав копію паспорту газового Модулю, зроблену з наявного в його розпорядженні оригіналу зазначеного паспорту ( т.1 163-195) та паспорт ємкості, що працює під тиском ( т.1 а.п. 196-227), паспорту резервуару ( т. 1 а.п. 228-248)

Зазначені позови об'єднані в одне провадження.

Ухвалою суду від 22.09.2015 року ( т.2 а.п.5-6) у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених ОСОБА_5 та залишення позовних вимог, заявлених ОСОБА_6 без розгляду - відмовлено.

12.10.2015 року на зазначену ухвалу позивачами подано апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 3.11.2015 року ухвала Хортицького районного суду залишена без змін.

25.11.2015 року відповідачем ОСОБА_3 подані заперечення на позов.

Ухвалою суду від 25.11.2015 року задоволено клопотання позивачів про витребування доказів, витребувано з Комунарського РВ ГУ Держтехногенбезпеки у Запорізькій області акти перевірок відносно ФОП ОСОБА_5 № 68 від 20.09.2012 року та №25 від 23.10.2012 року; з метою визначення сум доходу, отриманих ОСОБА_3 за період із лютого 2013 року по травень 2015 року включно, доручено Державній податковій інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя провести виїзну позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_3 з метою визначення кількості зрідженого газу реалізованого ФОП ОСОБА_3 доручено співробітникам Територіального управління Державної інспекції нагляду в гірничій промисловості та на об'єктах підвищеної небезпеки в Запорізькій області провести огляд Модулю для заправки автомобілів зрідженим газом моделі Шельф…LPG ТУ У 29.1-30838462-006:2009, заводський №321, випуску серпня 2012 року, розташованого на майданчику за адресою: м. Запоріжжя, вул.Чубанова 3-в.

Ухвалою ВССУ від 23.11.2015 року матеріали справи витребувані у зв'язку з відкриттям касаційного провадження на касаційною скаргою відповідача ОСОБА_3 та його представника на ухвалу суду від 22.09.2015 року.

Ухвалою ВССУ від 14 січня 2016 року ухвала Хортицького районного суду м. Запоріжжя суду від 22.09.2015 року залишена без змін.

18.03.2016 року матеріали справи повернуті до суду.

Ухвалою суду, постановленою із занесенням до журналу судових засідань 06.04.2016 року за клопотанням позивачів залучено у якості співвідповідача ОСОБА_4

19.04.2016 року позивачі надали уточнений позов ( т.2 а.п.198-201), в якому також висунули вимоги до ОСОБА_4

Ухвалою суду від 03.08.2016 року зустрічний позов ОСОБА_3 про визнання договору недійсним залишений без розгляду на підставі заявленого клопотання.

Ухвалою суду від 15.09.2018 року за клопотанням позивача забезпечено витребування доказів, а саме зТериторіального управління Державної інспекції нагляду в гірнічній промисловості та на об'єктах підвищеної небезпеки (Держгірпромнагляду) в Запорізькій області ОСОБА_8 перевірки №782/3 від 12.10.2012 року відносно ФОП ОСОБА_5О; з Запорізького міського управління ГУ ДСНС України в Запорізькій області ОСОБА_8 перевірок ФОП ОСОБА_5 №68 від 20.09.2012 року та №25 від 23.10.2012 року; з метою визначення сум доходу, отриманих ОСОБА_3 за період з 01.02.2013 року по 31.12.2013 року та із 01.01.2015 року по 01.04.2016 року, доручено Державній податковій інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя провести позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_3; з метою визначення кількості зрідженого газу, реалізованого ФОП ОСОБА_3 починаючи з 01.02.2013 року, доручено співробітникам Територіального управління Державної інспекції нагляду в гірничій промисловості та на об'єктах підвищеної небезпеки в Запорізькій області провести огляд модулю для заправки автомобілів зрідженим газом моделі Шельф…LPG ТУ У 29.1-30838462-006:2009, заводський №321, випуску серпня 2012 року, розташованого на майданчику за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова 3-в, про що скласти відповідний акт.

Ухвалою суду від 03.10.2016 року по справі призначена судова техніко-криміналістична експертиза та надано доручення щодо надання експериментальним зразків, провадження по справі зупинено.

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів № 10308/5464 від 12.04.2017 року встановити чи відповідає час нанесення відтиску печатки на документах з написами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ( якими є оригінали останньої сторінки паспортів на газовий Модуль, що були надані сторонами) даті, що вказана у зазначеному документі 06.08.2012 року не представилося можливим.

Ухвалою суду від 04.05.2017 року відновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 06.07.2017 року по справі призначена судова техніко- криміналістична експертиза щодо дослідження печаток на оригіналах паспортів на газовий Модуль, наданих сторонами, провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 12.09.2017 року за клопотанням експерта зобов'язано сторони надати необхідну кількість порівняльних зразків.

09.01.2018 року матеріали справи повернулися від експертної установи без виконання ухвали суду , повідомлено про непроведення експертизи у зв'язку з неоплатою позивачами її вартості.

Ухвалою суду від 11.01.2018 року відновлено провадження по справі.

Позивачі надали уточнену позовну заяву ( т.4 а.п. 164), в якій просять визнати за ними право спільної сумісної власності на Модуль для заправки автомобілів зрідженим газом Шельф…LPG ТУ У 29.1-30838462-006:2009, зав. №321, випуску 06.08.2012 року, витребувати Модуль для заправки автомобілів зрідженим газом Шельф…LPG ТУ У 29.1-30838462-006:2009, заводський №321, випуску 06.08.2012 року, де б такий не знаходився, із чужого, незаконного володіння гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та передати його ОСОБА_6 та ОСОБА_5, стягнути із ОСОБА_3 на користь позивачів суму доходу, який він одержав за весь час незаконного володіння Модулем для заправки автомобілів зрідженим газом, а саме за період з 08.02.2013 року по 16.09.2017 року, стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму вартості зрідженого газу, який залишався у Модулі для заправки автомобілів зрідженим газом, станом на 20.10.2012 року в кількості 2000 літрів і який був реалізований в лютому 2013 році, у сумі 20624,31 грн та стягнути понесені судові витрати.

Відповідно до пп.11 п.1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р.) (далі - ЦПК України від 03.10.2017р.), заяви та скарги, поданні до набрання чинності цією редакцією кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

У судовому засіданні сторони: позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_8 були допитані за їхнім клопотанням за правилами допиту свідків.

Позивач ОСОБА_5 суду пояснив, що він станом на 2013 року займався підприємницькою діяльністю, що пов'язана з заправками зрідженим газом автомобілів у м. Дніпро. Весною 2012 року до нього звернулася знайома ОСОБА_4, яка попросила допомоги у працевлаштуванні гр. ОСОБА_3 Восени вони вирішили розпочати свою діяльність у м. Запоріжжі, при цьому він довідався, що у ОСОБА_3 є деякі зв'язки у міськвиконкомі, що можуть стати у нагоді. ОСОБА_3 самостійно вирішував питання, пов'язані з подальшою діяльністю. Незабаром він зателефонував, повідомив, що підготовив 5 місць, які на його думку, підходять для розміщення АЗС. Вони вибрали місце для розташування Модуля на вул. Чубанова, 3. Питання, пов'язані з придбанням Модуля, він вирішував самостійно, бо в той час це була налагоджена діяльність, купувалося декілька Модулів напередодні для аналогічної діяльності у м. Дніпро. Незабаром йому зателефонувала ОСОБА_4, яка повідомила, що бажає внести свою частку у бізнес, сказала, що надасть половину грошей, він не заперечував, вони усно домовилися, що їх бізнес буде становити по 50% кожного. У нього грошей не було, він узяв кредит, додзвонився директору ТОВ Шельф , яке виготовляло газові Модулі, здійснив передоплату за Модуль у сумі 7000 грн. на його власний картрахунок. При цьому жодних документів з придбання Модулю оформлено не було. У Запоріжжі він уклав договір оренди земельної ділянки, відправив машину з Модулем ум. Запоріжжя, яку зустрічав ОСОБА_3, якому він передав гроші, усі розрахунки проводив ОСОБА_3, який вирішував подальші питання з Модулем. ОСОБА_3 особисто чекав, в коли він привезе гроші у м. Запоріжжя. Його у м. Запоріжжя привозив водій ОСОБА_9 ОСОБА_3 передав йому паспорт на Модуль. Заправка запрацювала, у серпні 2012 року інспектори опломбували заправку, так як були відсутні документи щодо введення Модулю в експлуатацію, на нього наклали адміністративні стягнення. Тоді ОСОБА_3 самостійно вирішував питання щодо подальшої експлуатації Модуля, на час опломбування у Модулі залишилося 2000л газу. У березні 2013 року один з охоронців зателефонував йому та повідомив, що закінчився газ, це було несподіванкою, оскільки він вважав, що Модуль не працює, охоронець, повідомив, що АЗС працює з лютого 2013 року, він став телефонувати ОСОБА_3, але діалог не відбувся. Він дізнався, що ОСОБА_3 зареєстрував себе як фізичну особу-підприємця, оформив на своє ім'я усі необхідні документи, ввів Модуль у експлуатацію та здійснює діяльність, пов'язану з торгівлею зрідженого газу для заправки автомобілів. На постановлені питання повідомив, що жодних письмових договорів, як пов'язаних з суспільною діяльністю так і пов'язаних з придбанням Модулю у письмовій формі укладено не було. Назвати конкретну вартість самого Модулю, так і його складових він не може, бо не пам'ятає, за його твердженням, приблизна вартість Модулю становила приблизно 130 тис.грн, він особисто сплатив готівкою приблизно 57 тис.грн, залишок суми, яку назвати не може, надала ОСОБА_4 В подальшому, ОСОБА_3 наприкінці 2012 року, повідомив, що передав свої права ОСОБА_6, яка саме між ними існувала домовленість, йому невідомо, жодним письмовим документом, про те, що власність перейшла ОСОБА_6 його не повідомляли. Також він не може пояснити, чому частка, що повинна належати ОСОБА_4 була передана ОСОБА_6 ОСОБА_3 Просить позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_6 суду пояснив, що він є кумом ОСОБА_3, з яким на той час булі дружні відносини, вони неодноразово позичали одне одному велику суму грошей. У рахунок існуючого боргу у сумі 10500 доларів США , ОСОБА_3 передав йому належну частку у спірному Модулю, договір укладався усно, він лише поставив підпис у його щоденнику напроти суми, але ОСОБА_3 забажав в подальшому працювати на заправці, у нього була копія паспорту на Модуль та інші необхідні документи. Особисто він не був оформлений як приватний підприємець, але контролював діяльність заправки, вкладав в її діяльність відповідні гроші, на ній працював і його син. 03.02.2013 року Модуль запрацював, газ був наявний, розмір отриманих доходів йому невідомий. Спочатку він чекав на отримання доходу від діяльності заправки, але ОСОБА_3 кормив його обіцянками, він вважав, що власником є ОСОБА_5 Потім між ними склалися неприязнені стосунки, оскільки він та ОСОБА_4 брали з каси необхідну суму, а потім її не вертали. ОСОБА_3 звільнив сина, він дізнався, що ОСОБА_3 обдурює його, зателефонував ОСОБА_5, який також висловив свої здивування з приводу обману ОСОБА_3 Повернути газовий Модуль у добровільному порядку та переоформити на нього необхідні документи ОСОБА_3 не бажає, він був змушений звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів, під час слідчої дії Модуль був вилучений, на теперішній час Модуль знаходиться десь у м. Дніпро на зберіганні, але де саме йому не відомо. Ким та яким чином був придбаний Модуль та за яку вартість, пояснити не може, він вважає себе власником, бо ОСОБА_3 йому за усною домовленістю передав свою частку у майні, тому він має право і на частку отриманих доходів, в його розпорядженні знаходиться паспорт на газовий Модуль в оригіналі, просить позов задовольнити.

Представник позивачів ОСОБА_1 вважає заявлені позовні вимоги законними, обґрунтованими та доведеними, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав. Суду пояснив, що з ОСОБА_6 він знайомий тривалий час. З ОСОБА_5 його познайомила ОСОБА_4, яка з ним працювала. На той час ОСОБА_5 вів підприємницьку діяльність, пов'язану з торгівлею газом для заправки автомобілів , між ним та ОСОБА_4 виникла домовленість щодо ведення спільного бізнесу у м.Запоріжжі. ОСОБА_4 звернулася до нього, просила допомогти підшукати місце під заправку та придбати Модуль, повідомив необхідну інформацію, де його можна придбати. Він особисто вів переписку з продавцем ТОВ Шельф за допомогою електронної пошти, робив необхідну заявку. Модуль був придбаний за кошти ОСОБА_4 вартістю 145 тис.грн, які вона особисто надала йому. Коли Модуль було доставлено у м. Запоріжжя він особисто приймав його, сплатив його вартість, передав водієві готівку, в обмін на гроші водій передав йому паспорт на газовий Модуль. Оскільки лише ОСОБА_5 був зареєстрований як підприємець, між ними виникла домовленість з приводу оформлення необхідної документації на його ім'я, внаслідок чого він мав отримувати відповідний відсоток від доходу. Однак потім з'ясувалося, що ОСОБА_5 відповідні документи не оформив, Модуль опломбували. Він за згодою ОСОБА_4 зареєструвався як ФОП, вів Модуль в експлуатацію, оформивши усі необхідні документи, Модуль запрацював. Він здійснював керівництво Модулем, працевлаштував на Модуль сина ОСОБА_6 ОСОБА_6 жодних доходів не отримував, крім того, оплату за оренду він здійснював з власних грошей . Його право на Модуль підтверджено оригіналом паспорта, який наявний в його володінні, та наявними документами з господарської діяльності Модуля. ОСОБА_5 спочатку забажав 10% від доходу, але йому було відмовлено, так як він поставився недобросовісно, у відповідності до їх домовленості не оформив необхідні документи на введення Модуля в експлуатацію, приховав від них ці обставини. Опломбування Модуля було для них несподіванкою, вони телефонували ОСОБА_5, цікавилися чому він так поступив, але той нічого конкретного пояснити не міг, лише зазначав про наявність власних проблем. Саме тому вони з ОСОБА_4 вирішили оформити усю діяльність на його ім'я, що потребувало додаткових витрат та зусиль, тому в отриманні доходу ОСОБА_5 було відмовлено, ніяких претензій з цього приводу він не пред'являв, вимоги були висунуті за ініціативою ОСОБА_6, з яким склалися неприязнені стосунки.

ОСОБА_4 суду пояснила, що вона співпрацювала з ОСОБА_5 у м. Дніпро. З весни 2012 року вона вирішила також вести діяльність з продажу зрідженого газу для автомобілів у м. Запоріжжі. За її згоди усю діяльність фактично вів ОСОБА_3, вирішував питання щодо оренди земельної ділянки та придбання Модулю. Так як останній не був зареєстрований як приватний підприємець, а ОСОБА_5 фактично надавав усіляку допомогу - консультації з придбання Модулю, введення його в експлуатацію, тощо. Вони вирішили, що оформлять усю діяльність на ОСОБА_5, в обмін на те він буде отримувати частку від доходу. Вона передала ОСОБА_3 усю суму грошей в розмірі 150 тис.грн. та не переймалася питаннями, пов'язаними з установкою Модулю, бо усю діяльність здійснював ОСОБА_3, який повинен був оформлений на АЗС як керівник. У жовтні 2012 року ОСОБА_3 повідомив, що заправку опломбували, це був для неї справжній шок, бо вона була впевнена, що відповідно до їхньої домовленості ОСОБА_5 оформив усі необхідні документи. Вона зателефонувала ОСОБА_5, той повідомив, що він не зміг своєчасно оформити усі необхідні документи, мовляв у м. Дніпрі вони оформлюються без проблем , а у м. Запоріжжі по-іншому , мов вибач. Тоді було вирішено, що ОСОБА_3 зареєструється як приватний підприємець, та оформить усі необхідні документи. За допомогою ОСОБА_3 Модуль був введений в експлуатацію, вважає себе одноособовим власником спірного Модулю, оскільки останній був придбаний за її власні кошти, ОСОБА_3 здійснював керівництво Модулем за її згодою, за свою діяльність отримував відповідний дохід. Жодної , належної їй частки у власності, вона ОСОБА_6 не передавала. Просить у задоволені позову відмовити.

Представник відповідачів ОСОБА_2 просить у задоволенні позову відмовити, вважає заявлені позовні вимоги позивачів жодним належним достовірним доказом не підтверджені, а тому не є такими, що підлягають задоволенню, оскільки суд не може ухвалити відповідне рішення лише на припущеннях.

Свідок ОСОБА_10, допитаний за клопотанням позивачів, суду пояснив, що він є рідним братом позивача, ОСОБА_3 знає з дитинства, може охарактеризувати його як особу, схильну до шахрайства. В березні 2013 року він працевлаштувався на заправку, але жодним документом його оформлено не було, трудовий договір не укладався. Заправкою на час працевлаштування керував ОСОБА_3 , також на заправку часто приходив ОСОБА_6, який контролював її діяльність, ОСОБА_6 особисто визначав розмір заробітку та його робоче місце. Крім нього, на заправці працював син позивача ОСОБА_6 У липні 2013 року ОСОБА_3 видав розпорядження не пускати ОСОБА_6 та інших компаньйонів на заправку. У лютому 2014 року була перевірка діяльності заправки, дохід був малий, бо на заправці безкоштовно заправлялися газові інспектори, журнали отриманих доходів не велися. ОСОБА_3 накричав на нього , бо при перевірці з'ясувалося, що він офіційно не працевлаштований, а потім звільнив . ОСОБА_5 він вперше побачив у судовому засіданні, про його участь у діяльності заправки йому невідомо. ОСОБА_11 інколи приїжджала на заправку, але спілкувалася лише з ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_12, допитаний за клопотанням позивача ОСОБА_5, суду пояснив, що він підтримує дружні стосунки з ОСОБА_5 У серпні 2012 року останній звернувся до нього з проханням відвезти його у м. Запоріжжя, для того, щоб він передав свою частку у вигляді грошей компаньйонам для придбання газового Модулю. Конкретну суму грошей він зазначити не може, але вважає, що це була сума приблизно у 50000 тис.грн. Назвати адресу заправки, куди вони приїхали, він не може, бо не запам'ятав. Він на власні очі бачив, як вивантажували модуль, ОСОБА_3 у пакеті передав якомусь чоловікові гроші. Впізнати чоловіка він не має можливості, бо не запам'ятав, також ОСОБА_5 передав йому якісь документи, але які самі йому невідомо.

Свідок ОСОБА_13, допитаний за клопотанням відповідачів, суду пояснив, що він до 2014 року працював у м. Єнакієво на ПП Ноянов , водієм. Підприємство мало договірні відносини щодо доставки товару- газових Модулів, які виготовлювалися ТОВ Шельф . У серпні 2012 року він особисто доставив Модуль у м. Запоріжжя на зазначене місце, де особисто його зустрічав ОСОБА_3, з яким була жінка. Вони чекали на кран. Він був незадоволений, бо з цієї затримки, він запізнюється повернутися назад, та отримати ще один заказ. ОСОБА_3 особисто передав йому у руки пакунок з грошима за Модуль, обклеєний скотчем. Він передав йому необхідні документи: паспорт, технічну документацію на Модуль, відповідні резервуари. ОСОБА_3 особисто звіряв номери на вузлах. На той час у них існувала така практика, він як водій повинен був доставити товар, а назад привезти гроші, яку саме суму він повинен привезти, його не повідомляли, тому гроші він не перераховував. Також ОСОБА_3 сплатив йому компенсацію за затримку. Інших осіб, крім жінки -ОСОБА_4, що були присутні під час вивантаження Модулю, він не запам'ятав.

За клопотанням сторін у судовому засіданні були оглянути два оригінали паспорту на спірний газовий Модуль та досліджені докази, приєднанні до матеріалів провадження.

Відповідно до чеку , виданого Приватбанком вбачається , що ОСОБА_5 на картковий рахунок , який належить ОСОБА_14 (прізвище якого в якості директора ТОВ ТД Шельф на технічних умовах Модуля ( т.1 а.п. 190) було перераховано 7000 грн., призначення платежу відсутнє.

Відповідно до довідки ( т.1 а.п. 11), виданої ПП ОСОБА_5 станом на 01.01.2013 року первісна вартість модуля становить 128000 грн. Відповідно до довідки ( т.1 а.п. 12 ) станом на 20.10.2012 року вартість 2000 літрів скрапленого газу станом на 20.10.2012 року становить 11970 грн. зазначені довідки як доказ вартості майна суд до уваги не приймає, оскільки вони видані зацікавленою особою-позивачем по справі.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 зареєстрований як фізична особа-підприємець 23 липня 2002 року ( т.1 а.п. 17)

Постановою № 522 від 12.10.2012 року, ухваленою головним державним газотехнічним інспектором Галушка М.М. , за порушення НПАОП 0.00-1.15-07 Правила охорони праці при виконанні робіт на висоті , п.4.1.1. , п.3.1.7. НПООП 0.00-1.20-98 Правил безпеки системи газопостачання України за допущення до експлуатації Автомобільного заправочного пункту за адресою : м. Запоріжжя вул. Чубанова, 33 без оформлення акта вводу в експлуатації на ОСОБА_5 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. ( т.1 а.п.19-20)

Відповідно до договору оренди від 18.07.2012 року ТОВ ТИТАН ТРЕЙД передало в користування ОСОБА_5 нерухоме майно, що розташоване за адресою м. Запоріжжя вул.Чубанова 3-в ( т.1 а.п.22-23), яке відповідно до акту прийому-передачі 20.08.2012 року прийняв ФОП ОСОБА_15 Предметом договору оренди від 22.09.2014 року є нерухоме майно, що розташоване за адресою м. Запоріжжя вул.Чубанова 3-в ( т.1 а.п.26), яке відповідно до акту прийому-передачі 22.09.2014 року прийняв ФОП ОСОБА_5 Зазначені договори та акти прийому-передачі не містять переліку майна, що було предметом оренди, а тому суд не може їх розцінити як доказ оренди саме земельної ділянки, на якій був розташований спірний газовий Модуль.

Відповідно до ОСОБА_14 перевірки суб'єкта господарювання ТУ Державної служби гірничного нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області від 12.10.2012 року № 782/3 ФОП ОСОБА_5 виробничого об'єкту - АГЗП м. Запоріжжя вул. Чубанова, 3 у зв'язку з виявленням чисельних порушень, попереджено про необхідність негайного зупинення робіт ( т.1 а.п.127-130) ( т.3 а.п.4-18) та винесено відповідний припис ( т.3 а.п. 18-19) . Відповідно до розпорядження ( т.3 а.п.20-21) під час проведення позапланової перевірки накладено пломби на експлуатацію АГЗП.

На підтвердження передачі своєї частки ОСОБА_3 ОСОБА_6 надані записи з власного щоденника ОСОБА_6 ( т.3 а.п. 22-23). Зазначені записи взагалі не містять конкретних умов відповідної домовленості, та не містять підтвердження щодо досягнутої домовленості та необхідних істотних умов правочину.

Згідно скрін-шотів з електронної пошти ОСОБА_3 вбачається , що у квітні 2012 року він вів переписку щодо замовлення у виробника газового Модулю ( т.3 а.п. 56-63)

Відповідно до проекту об'єкту установки Модуля для заправки автомобілів зрідженим газом на орендованій площу за адресою м. Запоріжжя вул. Чубанова, 3-в , вбачається, що замовником є ОСОБА_3 ( т.2 а.п.65-72)

Відповідно до ОСОБА_14 прийому газообладнання для проведення комплексного запуску автомобільного газозаправочного пункту за адресою м. Запоріжжя вул. Чубанова,3-в, приймальна комісія у складі замовника ОСОБА_3 та членів комісії генерального підрядника ТОВ Шельф ТК , представників органів Держнаглядохоронпраці, державної інспекції енергозбереження, газообладнання слід вважати прийнятим в експлуатацію 24.04.2013 року. ( т.2 а.п. 73)

01.11.2012 року ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа -підприємець ( т.2 а.п.76-77)

30.01.2013 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво про підвищену реєстрацію об'єкта підвищеної небезпеки. ( т.2 а.п.74) та торговий патент на провадження торговельної діяльності № 222095 ( т.2 а.п.75)

18.02.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_16 був укладений трудовий договір. Останній звільнився із займаної посади з 10.04.2013 року ( т.2 а.п.78-79)

25.06.2015 року ОСОБА_15 та ОСОБА_6 звернулися з заявою про порушення кримінального провадження у відношенні ОСОБА_3 ( т.2 а.п. 83-84,85) та надали свої пояснення ДІМ Комунарського РВ ( т.2 а.п. 87-89)

Актом Державної фіскальної від 24.12.2015 року перевірена діяльність ФОП ОСОБА_3, встановлені порушення податкового законодавства.

Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.09.2016 року ( т.3 а.п. 119) наданий дозвіл на відшукування та вилученого спірного газового Модуля ( т.3 а.п.119-120) відповідно до протоколу огляду від 27.09.2016 року слідчим було виявлено та вилучено спірний Модуль ( т. 3 а.п.121-124).

Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.10.2016 року зобов'язано слідчого негайно повернути ОСОБА_3 рідину, вагою 2,84 тонн, вилучену слідчим 27.09.2016 року під час огляду ділянки місцевості, розташованої за адресою: м. Запоріжжя вул. Чубанова 3-в. ( т.4 а.п. 87-88)

Вислухавши пояснення сторін, представників позивача та відповідача, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_13, дослідивши матеріали провадження, повно та всебічно встанови обставини справи, безпосередньо дослідивши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість , достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у сукупності, вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом за клопотанням учасника справи на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням або невчиненню нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадку витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або достовірності їх визнання.

У відповідності до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

Судом встановлено, що у серпні 2012 року за адресою м. Запоріжжя вул. Чубанова 3в , був змонтований Автомобільний заправочний пункт, для якого ТОВ Шельф ТК поставила Модуль для заправки автомобілів зрідженим газом Шельф…LPG ТУ У 29.1-30838462-006:2009, зав. №321, який 24.02.2013 року був введений в експлуатацію відповідною комісією за участю замовника ОСОБА_3

З часу монтажу спірний автомобільний заряджений пункт працював без оформлення відповідний документів та без вводу в експлуатацію, тому при перевірці його діяльності ТУ Державної служби гірничного нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області від 12.10.2012 року № 782/3 у зв'язку з виявленням чисельних порушень, попереджено ФОП ОСОБА_5 про необхідність негайного зупинення робіт та накладено пломби на експлуатацію АГЗП.

18.09.2015 року до ЄДРП за заявою ОСОБА_6 було порушено кримінальне провадження № 12015080040004372 за фактом незаконного володіння спірним Модулем.

У серпні 2016 року слідчим Комунарського ВП у кримінальному провадженні було виявлено та вилучено спірний Модуль, місцезнаходження його на теперішній час не відомо.

Для правильного вирішення справи суду потрібно встановити , які самі відносини щодо придбання та експлуатації газового Модуля виникли між сторонами, розмір грошового вкладу позивачів у придбання газового Модулю, їхні домовленості щодо подальшої експлуатації спірного об'єкту та отримання доходу від його діяльності, чи мала місце новація у укладеному договорі, безпосередньо, ким, коли і у якому розмірі була передана частка у спірному майна позивачеві ОСОБА_6 та чи мають місце законні підстави для визнання за позивачами права власності на спірний Модуль та підстави його витребування у відповідачів, а також чи були діями позивачів заподяіні матеріальні збитки позивачам у частині неотриманих доходів від діяльності Модуля, та чи повинен відповідач ОСОБА_3 нести витрати за реалізацію газу, який зберігався на час опломбування Модуля.

Як встановлено, у судовому засіданні з пояснень сторін, між ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 існувала певна домовленість про спільну діяльність щодо придбання та введення в дію Автомобільного заправочного пункту у м. Запоріжжі.

У відповідності до ст. 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст. 1131 ЦК України, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

З пояснень сторін вбачається, певний договір про спільну діяльність у письмовій формі між сторонами укладено не було.

У відповідності до ст.ст. 203, 204, 205 ЦК, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до ст. 218 ЦК України , недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи, що позивачами належними доказами не підтверджено істотні умови , необхідні для укладення відповідного правочину , зокрема, не доведені та не підтверджені розмір грошових вкладів кожного із учасників у спільну діяльність, координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші істотні умови, суд вважає, що договір між позивачем ОСОБА_5 та відповідачами ОСОБА_4А, ОСОБА_3. щодо їхньої спільної участі у придбанні та експлуатації Автомобільного заправочного пункту у м. Запоріжжі з метою отримання доходів не є укладеним.

У відповідності до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповідності до ст. ст. 328, 334 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судомправо власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Таким чином, перед вирішенням питання щодо позовних вимог в частині витребування спірного майна з незаконного володіння відповідачів, перш за все суду потрібно вирішити питанням чим підтверджена законність підстав вважати, що право власності на спірний Модуль належить відповідачам.

Як зазначено у позові, та вбачається з пояснень самих позивачів, право власності на спірний Модуль виникло у позивача ОСОБА_5 з підстав його придбання у заводу виготовлювача за певну частину коштів, у ОСОБА_6 з підстав передання відповідачем ОСОБА_3 йому частки у спірному Модулі.

При цьому, сам позивач ОСОБА_5 пояснив, що Модуль було придбано за кошти, що належали йому та ОСОБА_4 у рівних частках, при цьому зазначити конкретну вартість придбаного майна він взагалі не зміг. Наданий ним чек , виданий КП Приватбанк , відповідно до якого він перерахував 7000 грн. на картковий рахунок директора ТОВ ТД Шельф ОСОБА_14, в якості беззастреженого доказу, суд не може прийняти до уваги, оскільки по-перше на наданому чеку не зазначено взагалі призначено платежу, крім того, позивачем ОСОБА_5 не надано суду будь-яких доказів на підтвердження самого факту укладання договору купівлі-продажу спірного Модулю з ТОВ Шельф взагалі. Як зазначили сторони у судовому засіданні, ОСОБА_5 займався у м. Дніпро підприємницькою діяльністю з торгівлі газу для автомобілів, а тому між ним та ТОВ Шельф могли існувати відносини щодо придбання та розрахунків і за інші Модулі.

На підтвердження законності придбання власності у спірному майну позивачем ОСОБА_6 наданий для огляду щоденник, на аркуші якого міститься цифри 10500 доларів США та підпис ОСОБА_3 Зазначений доказ суд до уваги не приймає, оскільки як пояснювали ОСОБА_5, ОСОБА_4 та сам ОСОБА_3, грошових коштів на придбання спірного Модулю ОСОБА_3 взагалі не надавав, він надавав лише певні послуги з оформлення відповідних документів, введення Модулю в експлуатацію та керування іншими діями, за що отримував свій дохід. Будь-яких доказів щодо належності ОСОБА_3 будь-якої частки у спірному майні позивачами не надано взагалі. Засвідчення підписом ОСОБА_3 певних сум, не може вважатися укладеним правочином між ним та ОСОБА_6 взагалі, оскільки суду не доведена домовленість щодо усіх необхідних істотних умов для даного правочину.

Позовні вимоги щодо витребування майна задоволені судом не можуть бути із тих підстав, що позивачами не підтверджена буд-якими доказами незаконність володіння зазначеним Модулем відповідачами.

Як позивачами, так і відповідачами суду надані були для огляду оригінали паспортів на спірний Модуль, факти підроблення паспорту відповідачами позивачами не доведений, натомість ОСОБА_14 вводу в експлуатацію спірного Модуля та подальша перевірка господарської діяльності ОСОБА_3 підтверджують законність його володіння спірним майном. Крім того, суд вважає, що позивачам достеменно відомо, що внаслідок вилученого спірного Модуля слідчим, вказане майно не перебуває ні в володінні, ані в користуванні відповідачами на теперішній час.

Позовні вимоги, щодо витребування майна, відшкодування вартості неотриманого доходу є похідними від доведеності вимог щодо права власності позивачів, а тому судом задоволені бути не можуть.

Вимоги щодо стягнення на користь ОСОБА_5 вартості газу в кількості 2000 літрів, задоволенню не підлягають, оскільки в матеріалах податкової перевірки та опломбування Модулю співробітниками податкової міліції 12.10.2012 року, наявність на час опломбування у Модулю 2000л газу документально не підтверджена, відсутні докази, що залишкова кількість зрідженого газу була використана саме ОСОБА_3, довідку про розмір вартості газу виготовлена самим позивачем ОСОБА_5, а тому судом взагалі як доказ не може бути прийнята.

Враховуючи, що обов'язок доказування усіх перерахованих судом обставин у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України покладений саме на позивачів, посилання останніх на надані докази: оригінал паспорту, матеріалів перевірки діяльності ФОП, наданий чек, які ні підтверджують і не спростовують обґрунтування заявлених позивних вимог без надання інших належних та допустимих доказів, суд розцінює надані докази як відповідні припущення, на яких не може ґрунтуватися доказування, а тому суд прийшов до виводу щодо необхідності задоволенні позовних вимог відмовити у зв'язку з недоведеністю.

Вимоги щодо стягнення судових витрат на користь відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявлені не були.

Заходи забезпечення, вжиті судом підлягають скасуванню на підставі 155 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203-205, 207,215,218,328,334,387, 1130,1131 ЦК України, ст.ст. 5,12,13, 81, 89, 258,259,263,264,265,268,273, 354 ЦПК України.

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого: Запорізька область. Мелітопольський район, с. Новопилипівка вул. Леніна буд.122), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_8) до ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4 ІПН НОМЕР_3, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_5) , ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_4, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_7) про визнання права власності на Модуль для заправки автомобілем зрідженим газом, витребування Модуля для заправки автомобілем зрідженим газом із чужого незаконного володіння, стягнення суми отриманого доходу, стягнення збитків - відмовити.

Зняти арешт з Модуля для заправки автомобілів зрідженим газом Шельф…LPG ТУ У 29.1-30838462-006:2009, зав. №321, випуску 06.08.2012 року, розташованого на майданчику за адресою: м. Запоріжжя, вул.Чубанова 3-в, що належить ОСОБА_3, прож. ІНФОРМАЦІЯ_9 б. 20 кв.17., накладений ухвалою суду від 09.07.2015 року та скасувати заходи забезпечення, встановлені ухвалою суду від 19.06.2915 року.

Повний текст рішення виготовлений 06.03.2018 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя: Л.Г. Салтан