Ухвала

від 06.03.2018 по справі 922/505/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

06.03.2018 м. ХарківСправа № 922/505/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

Без виклику представників сторін

розглянувши заяву про забезпечення позову у справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харків в інтересах держави в особі Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Інспекція Державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, м. Харків, - Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 13 МОБ", м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 13 МОБ", в якій позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перебудову нежитлової будівлі по пров. Електромеханічному, №1 у м. Харкові у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції, а саме зменшити площу забудови з 423,2 кв.м. до 318,3 кв.м. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір за подання даної позовної заяви.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчудження на нежитлову будівлю літ. "А-1" по пров. Електротехнічному, №1, у м. Харкові, яка належить на праві власності "Магазин 13 МОБ". Також, позивач просить до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь- якій спосіб вчиняти будь-які дії (відчудження, дарування, продажу застави та ін.) щодо нежитлової будівлі літ. "А-1" по пров. Електромеханічному, №1 у м. Харкові.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч.1 п.2 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а саме вчинення відповідачем дій щодо відчудження зазначеної заявником нежитлової будівлі, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні наданого до суду клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд вважає клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти відповідачу та будь- яким особам дій щодо відчудження, дарування, продажу застави та ін. щодо нежитлової будівлі літ. "А-1" по пров. Електромеханічному, №1 у м. Харкові, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена згідно зі ст.256 ГПК України протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Ухвалу підписано 06.03.2018р.

Суддя ОСОБА_1