Постанова

від 24.04.2018 по справі 922/505/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2018 р. Справа № 922/505/18

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенко Є.В.,

за участю представників сторін:

від позивача та Інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради - ОСОБА_1 - за довіреністю від 03.01.2018 №08-21/19/2-18;

від відповідача - адвокат ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 04.11.2016 №1575) - на підставі ордеру від 23.04.2018 №015949;

- не з'явились;

від 3-ої особи АК Харківобленерго - ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 03.10.2014 №1809) - на підставі довіреності від 23.11.2017 №01-16/6726;

розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків,

на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.03.2018 (суддя Светлічний Ю.В.), постановлену в м. Харкові, повний текст якої складений 06.03.2018,

у справі №922/505/18,

за позовом: Харківської міської ради, м. Харків,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, м. Харків,

Акціонерної компанії Харківобленерго , м. Харків,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 13 МОБ", м. Харків,

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

05.03.2018 Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ Магазин №13 МОБ про зобов'язання відповідача здійснити перебудову нежитлової будівлі по пров. Електромеханічному, №1, у м. Харкові у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції, а саме: зменшити площу забудови з 423,2 кв.м до 318,3 кв.м та стягнути з відповідача судовий збір.

Одночасно Харківською міською радою подано до господарського суду Харківської області заяву про забезпечення позову, у якій просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на нежитлову будівлю літ. А-1 по пров. Електромеханічний,1 у м. Харкові, яка належить на праві власності ТОВ "Магазин № 13 МОБ"; до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти дії (відчуження, дарування, продаж та інше) щодо нежитлової будівлі літ. А-1 по пров. Електромеханічний,1 у м. Харкові. В обґрунтування своїх вимог Харківська міська рада посилається на те, що існує реальна загроза того, що відповідачем можуть бути вжиті заходи щодо продажу або інших дій з відчуження належного йому нерухомого майна, що в подальшому унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.03.2018 у справі №922/505/18 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду Харківської області від 06.03.2018 у справі №922/505/18 з посиланням на ст. ст. 73, 74, 77, 136, 137 ГПК України мотивована тим, що саме лише посилання позивача на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без надання відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Крім того, суд зазначив, що позивачем не доведено, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а саме вчинення відповідачем дій щодо відчуження зазначеної заявником нежитлової будівлі.

Харківська міська рада з ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та 22.03.2018 звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 06.03.2018 у справі №922/505/18 та вжити заходів забезпечення шляхом накладення заборони відчуження на нежитлову будівлю літ. А-1 по пров. Електромеханічному, №1 у м. Харкові, яка належить на праві власності ТОВ Магазин 13 МОБ ; до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії (відчуження, дарування, продажу, застави та ін.) щодо нежитлової будівлі літ. А-1 по пров. Електромеханічному, №1 у м. Харкові.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Харківська міська рада вказує на те, що існує реальна загроза того, що відповідачем можуть бути вжити заходи щодо продажу або інших дій з відчуження належного йому майна, що в подальшому унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позову. Так, позивач вважає, що дізнавшись про подання Харківською міською радою позову про зобов'язання ТОВ Магазин №13 МОБ здійснити перебудову нежитлової будівлі по пров. Електромеханічному, №1 у м. Харкові у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції, а саме: зменшити площу забудови з 423,2 кв.м до 318,3 кв.м, відповідач може вчинити дії щодо відчуження вказаного об'єкту нерухомого майна з метою використання аргументів стосовно добросовісного набувача під час розгляду вищезазначеного позову та неможливості здійснення дій щодо чужого майна особою, яка здійснила будівництво, за умови, що вказаний об'єкт буде передано у власність іншій особі. За таких обставин, на думку позивача, заходи забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними та відповідають предмету спору, спрямованими на запобігання ймовірним порушенням прав позивача, а невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.

Відзивом від 17.04.2018 ТОВ "Магазин № 13 МОБ" просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначає, що: по-перше, ТОВ "Магазин № 13 МОБ" звернулося до окружного адміністративного суду з позовом про скасування наказу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 10.05.2017 №130 та зобов'язання Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради поновити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта №ХК142170392079, який належить до І-ІІІ категорії складності, від 09.02.2017 Реконструкція нежитлової будівлі під торгівельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, 1 м. Харків (614037) ; по-друге, позивач вже звертався до господарського суду Харківської області, який своїм рішенням від 25.10.2017 у справі №922/3079/17 підтвердив факт належної реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області за №ХК142170392078; по-третє, декларацією про готовність об'єкта до експлуатації констатовано, що майно ТОВ Магазин №13 МОБ повністю відповідає будівельним нормам і правилам, а статтею 41 Конституції України закріплено непорушність права власності.

Представник позивача та Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 06.03.2018 у справі №922/505/18 та вжити заходів забезпечення шляхом накладення заборони відчуження на нежитлову будівлю літ. А-1 по пров. Електромеханічному, №1 у м. Харкові, яка належить на праві власності ТОВ Магазин 13 МОБ ; до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії (відчуження, дарування, продажу, застави та ін.) щодо нежитлової будівлі літ. А-1 по пров. Електромеханічному, №1 у м. Харкові.

Представник третьої особи АК Харківобленерго підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, наведених позивачем.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скари та просив ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін як законну та обгрунтовану, апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Відповідно до пунктів 1,2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов, а також імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви .

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.

Позивач стверджує, що відповідач може відчужити належне йому майно, дізнавшись про подання Харківською міською радою позову про зобов'язання ТОВ Магазин №13 МОБ здійснити перебудову нежитлової будівлі по пров. Електромеханічному, №1 у м. Харкові у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції, з метою використання аргументів стосовно добросовісного набувача під час розгляду вищезазначеного позову та неможливості здійснення дій щодо чужого майна особою, яка здійснила будівництво, за умови, що вказаний об'єкт буде передано у власність іншій особі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність обставин, з якими позивач пов'язує необхідність накладення арешту на майно, підлягає обґрунтуванню та доведенню на загальних підставах, визначених ГПК України.

З урахуванням предмету позову у даній справі - зобов'язання відповідача здійснити перебудову нежитлової будівлі по пров. Електромеханічний, №1 у м. Харкові у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції, а саме зменшити площу забудови з 423,2 кв.м до 318,3 кв.м, звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач мав довести на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, що відповідач має на меті відчужити майно, щодо якого наявний спір, з метою унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Проте, вказані доводи позивача є лише припущеннями, які не підтверджені будь-якими доказами чи доводами, а доводи позивача, викладені у позовній заяві, зокрема. щодо здійснення відповідачем самочинного будівництва без належно затвердженого проекту, не є доведеними та підлягають встановленню під час розгляду справи по суті.

Сам лише факт звернення позивача з відповідним позовом не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки позивач не надав жодного доказу на підтвердження своїх суджень.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 ГПК України).

Однак, всупереч положенням Господарського процесуального кодексу заява позивача про забезпечення позову, як і доводи апеляційної скарги, нічим не обґрунтовані та базуються лише на власних міркуваннях та припущеннях позивача. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не підтверджене належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження майна, а отже доводи Харківської міської ради про забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, а ґрунтуються лише на припущеннях.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді ухвали господарського суду Харківської області та спростовуються наведеними вище висновками суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає до задоволення, ухвала місцевого господарського суду відповідає нормам процесуального права, з урахуванням меж перегляду судового рішення, визначених частиною 1 статті 269 ГПК України, та скасуванню не підлягає.

Відповідно статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - Харківську міську раду.

Керуючись ст. ст.129, 269, 270, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст. 276, 281- 284 ГПК України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

2.Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.03.2018 у справі №922/505/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 02.05.2018.

ОСОБА_4 Бородіна

Суддя В.В. Лакіза

Суддя І.А. Шутенко