Ухвала

від 05.03.2018 по справі 815/2079/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 березня 2018 року

Київ

справа №815/2079/17

адміністративне провадження №К/9901/4076/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 у справі №815/2079/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекція у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області 11.12.2017 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що діє з 15.12.2017 касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

27.12.2017 матеріали касаційної скарги К/9901/4076/17 передані до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою судді-доповідачу Хохуляку В.В.

Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2017 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області у справі №815/2079/17 прийнято до провадження.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, внесено зміни до КАС України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 04.01.2018 касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 213 КАС України в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою (до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі та належним чином оформлений документ на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу) та надано строк на усунення недоліків строком у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, у встановлений судом строк, на адресу суду направлено оригінал довіреності на підтвердження повноважень представника Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, що підписав касаційну скаргу та клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано недостатністю бюджетних асигнувань на рахунку податкового органу необхідних для сплати судового збору у даній справі, у зв'язку з чим, платежі за платіжними дорученнями (крім захищених видатків) не проводяться.

Також, відповідач зазначає, що станом на другу половину січня до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області не доведено тимчасовий розпис асигнувань Державного бюджету на 2018 рік, що унеможливлює виконня вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху в частині сплати судового збору у розмірі визначеному законом.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження фактів, викладених у клопотанні, заявником надано копію листа Управління Державної казначейської служби України у місті Одесі Одеської області від 18.01.2018 №06-23/10-174 про здійснення безспірного списання коштів.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що дані докази є неналежними для задоволення клопотання відповідача, оскільки не стосуються його матеріального стану.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Державна фіскальна служба та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Також, заявником касаційної скарги не надано доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

Таким чином, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення даної ухвали на адресу Верховного Суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Державною податковою інспекцією у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області не виконано вимоги ухвали щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №815/2079/17.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 у справі №815/2079/17 - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В.В. Хохуляк