Рішення

від 20.02.2018 по справі 535/352/17

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/352/17

Провадження № 2/535/1/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Загнійко А.В.,

при секретарі Момот Г.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Котельва Полтавської області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк про визнання договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) недійсним й скасування його державної реєстрації, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк до ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплачених коштів за користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат ОСОБА_1, яка діє на підставі ордера серії ПТ №009603 від 19.04.2017 року, угоди про надання правової допомоги від 21.03.2017 року (том 1, а.с.20, 21), звернулася до суду з позовом в інтересах позивача до відповідача про визнання недійсним договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 18.05.2010 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , щодо земельної ділянки загальною площею 7,56 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322281900:00:001:0221, розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, яка відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ПЛ №033075, виданого головою Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області 06.04.1999 року, належить ОСОБА_2 та скасування державної реєстрації зазначеного договору, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач, який є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, передав її на умовах оренди ТОВ Агрофірма Маяк . Однак у 2016 році він виявив, що належна йому на праві власності земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ Агрофірма Маяк на підставі договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), зареєстрованому 30.12.2011 року, строком на десять років, який він не підписував та не надавав повноважень на підписання такого договору іншій особі, а тому вказаний договір є недійсним, а державна реєстрація договору підлягає скасуванню.

Під час попереднього судового засідання 05.05.2017 року представник відповідача - ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності №6 від 04.05.2017 року (том 1, а.с.37), подав до суду зустрічну позовну заяву ТОВ Агрофірма Маяк до позивача ОСОБА_2, про визнання дійсним договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18.05.2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , щодо земельної ділянки площею 7,5600 га, кадастровий номер 5322281900:00:001:0221; та стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ Агрофірма Маяк надмірно сплачених коштів за користування земельною ділянкою у розмірі 20393,50 грн. Зустрічна позовна заява була уточнена відповідачем 18.05.2017 року (збільшено позовні вимоги - додатково просив визнати дійсною додаткову угоду №1 від 01.02.2016 року до договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18.05.2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк ) та 20.06.2017 року (зменшено позовні вимоги), й остаточно просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ Агрофірма Маяк надмірно сплачені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 20393,50 грн. Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 23.10.2017 року зустрічні позовні вимоги в частині визнання дійсним договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18.05.2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , щодо земельної ділянки площею 7,5600 га, кадастровий номер 5322281900:00:001:0221 та визнання дійсною додаткову угоду №1 від 01.02.2016 року до договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18.05.2010 року, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк - залишено без розгляду за клопотанням представника відповідача (том 1, а.с.40-41, 76, 145, 221).

В обґрунтування зустрічних вимог відповідач зазначив, що за період з 18.05.2010 року по 31.12.2016 року позивачу надмірно виплачено кошти за користування земельною ділянкою у сумі 20393,50 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок плати за користування земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_2, згідно з договором про надання права користування чужою земельною ділянкою (емфітевзис) від 18.05.2010 року.

Провадження у справі за первісним позовом відкрито ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 26.04.2017 року, за зустрічним позовом - ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 05.05.2017 року з об`єднанням позовів в одне провадження (том 1, а.с.28, 59-60).

Під час підготовчого судового засідання ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 18.05.2017 року вирішено питання про склад осіб, які беруть участь у розгляді справи, а саме розгляд справи продовжено без участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яке 11.05.2017 року надіслало до суду письмове пояснення по справі, відповідно до яких Головне управління не розпоряджається землями, що знаходяться у приватній власності, тому просило розгляд справи провести без його участі, що відповідає вимогам ч.3 ст.36 ЦПК України, в редакції чинній на час вказаної процесуальної дії (том 1, а.с.69-70, 78-79) .

Під час судового розгляду позивач та представник позивача заявлені первісні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Крім того, додатково вказали, що позивач вважав, що належну йому земельну ділянку передано ним в оренду відповідачеві на підставі договору оренди землі від 01.01.2008 року, примірник якого зберігався у нього та який він вважав дійсним (том 1, а.с.217-219). Зустрічні позовні вимоги не визнали у повному обсязі у зв'язку з їх безпідставністю, оскільки позивач будь-яких дій щодо отримання неналежних йому виплат не вчиняв. Відомості про отримання орендної плати та плати за користування земельною ділянкою за 2013 рік позивач не підписував.

Під час судового розгляду представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги за первісним позов не визнав у повному обсязі, оскільки позивач належним чином передав земельну ділянку у користування відповідачеві, підписав додаткову угоду до договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); знав про те, що земельна ділянка використовується відповідачем та отримував плату за користування земельною ділянкою. Зустрічні позовні вимоги представник відповідача підтримав у повному обсязі та пояснив, що позивачу надмірно сплачено кошти за користування належною йому земельною ділянкою. Однак зазначив, що вини позивача у надмірному нарахуванні плати за користування землею за період з 18.05.2010 року по 26.07.2016 року немає, будь-яких неправдивих даних на підставі яких йому було надмірно нараховано та виплачено плату за користування землею позивач не подавав. Нарахування проводили працівники бухгалтерії товариства, після чого належну до виплати плату в натуральній формі (зерно та ін.) видавала комірник - яка є дружиною позивача. Зазначені вище виплати проводились по мірі потреб ОСОБА_2, остаточний перерахунок виплачених сум був би проведений після закінчення строку дії договору (емфітевзис).

У судове засідання 20.02.2018 року представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (том 2, а.с.88, 98), про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

Згідно з ухвалами Котелевського районного суду Полтавської області від 25.05.2017 року та 30.05.2017 року були задоволені клопотання позивача та його представника про витребування доказів (а.с.98-102; 112-114).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 30.05.201 7 року по справі призначено судову почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи та було відновлено ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області 28.08.2017 року з призначенням справи на 17.10.2017 року (а.с.126-128, 136-137).

Згідно з ухвалами суду від 17.10.2017 року та від 20.02.2018 року представнику відповідача було відмовлено у призначенні повторної судової почеркознавчої експертизи, а ухвалою суду від 30.10.2017 року - відмовлено у задоволенні клопотання про виклик експерта для роз`яснення висновку експерта (том 1, а.с.211-212; том 2, а.с.11, 102-104).

23.10.2017 року було задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів. За клопотанням представника позивача провадження по справі подовжено на 15 днів (том 1, а.с.221).

Відповідно до ухвали Котелевського районного суду Полтавської області 02.11.2017 року заява представника відповідача про забезпечення зустрічного позову повернута заявнику (том 2, а.с.49-51).

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 02.11.201 7 року за клопотанням відповідача по справі призначено судову почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (том 2, а.с.56-60).

До Котелевського районного суду Полтавської області 19.01.2018 року надійшов висновок судової почеркознавчої експертизи №3144 від 05.01.2018 року.

Відповідно до ухвали судді Котелевського районного суду Полтавської області від 29.01.2018 року провадження по справі поновлено та продовжено розгляд справи у порядку загального позовного провадження, згідно з пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, в редакції, чинній станом на 15.12.2017 року (том 2, а.с.83-85).

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що первісний позов підлягає до задоволення, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ПЛ №033075, виданого головою Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області 06.04.1999 року, ОСОБА_2 належить земельна ділянка загальною площею 7,56 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322281900:00:001:0221, розташована на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області (том 1, а.с.10).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру на земельну ділянку від 29.06.2016 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 7,5600 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5322281900:00:001:0221, розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області (а.с.15-19).

Відповідно до ст.102-1 Земельного кодексу України , право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу .

Згідно з п.3 ч.1 ст.395 ЦК України , речовим правом на чуже майно є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Відповідно до ст.407 ЦК України , право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

На підставі ст.408 ЦК України, строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором.

Згідно з ст.410 ЦК України , землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору. Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом та ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Будь-який правочин має набути чинності, тобто набрати юридичної сили. Для цього він має відповідати вимогам, встановленим законом, зокрема вимогам ст.203 ЦК України, згідно з якою особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення.

Таким чином, будь-який правомірний правочин реалізується суб'єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення, яке повинно бути виражене об'єктивно та відповідати внутрішній волі учасника правочину, оскільки в противному випадку можуть мати місце негативні наслідки.

Відповідно до ст.204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За правилами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до наданого відповідачем примірника Договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18.05.2010 року, вказаний договір укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк щодо земельної ділянки загальною площею 7,56 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322281900:00:001:0221, розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, яка відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ПЛ №033075, виданого головою Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області 06.04.1999 року, належить ОСОБА_2. Зазначений договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Котелевському районі, про що у поземельній книзі вчинено запис від 30.12.2011 року за №53222819000000102215539 (том 2, а.с.105-107).

Вказана земельна ділянка передана землевласником ОСОБА_2 землекористувачу ТОВ Агрофірма Маяк на підставі Акта про передачу та прийняття земельної ділянки в користування від 18.05.2010 року, що є невід'ємною частиною Договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 18.05.2010 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк (том 2, а.с.108).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку від 29.06.2016 року, зазначено відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5322281900:00:001:0221 - право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та вказівкою дати реєстрації Договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) - 30.12.2011 року за №53222819000000102215539. Строк дії - 10 років (том 1, а.с.15-19).

Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи №1568 від 16.08.2017 року, підпис у графі землевласник на Договорі про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) загальною площею 7,56 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, укладеного 18.05.2010 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Котелевському районі, про що у поземельній книзі вчинено запис від 30.12.2011 року за №53222819000000102215539, виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою. Підпис у графі земельну ділянку передав на Акті про передачу та прийняття земельної ділянки у користування від 18.05.2010 року, що є невід`ємною частиною Договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), загальною площею 7,56 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, укладеного 18.05.2010 року між ОСОБА_2 та зареєстрованого у відділі Держкомзему у Котелевському районі, про що в поземельній книзі вчинено запис від 30.12.2011 року за №53222819000000102215539, виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою. Вище вказані підписи виконані однією особою (том 1, а.с.167-178).

Під час судового розгляду не встановлено будь-яких обставин, про те, що в ході укладення та виконання спірного договору від імені позивача як землевласника діяла інша особа як його представник.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Із положень ч. 3 ст. 203 ЦК України вбачається, що правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою ст. 203 ЦК України.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, які можуть вчинятися усно (ст. 206 ЦК України), належить вчиняти в письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що позивач спірний договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) не укладав, оскільки відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для його укладення.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю,

Статтею 26 Закону України від 01.07.2004 року „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що записи до Державного реєстру вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки спірний договір укладено 18.05.2010 року, а позивач звернувся до суду у квітні 2017 року (том 1, а.с.193).

Суд приходить до переконання, що позивачем не пропущено строку позовної давності, встановленого ЦК України, оскільки судом встановлено, що позивач не підписував спірного договору, а тому не міг знати про порушення свого права, вважав, що має відносини з відповідачем на підставі договору оренди землі від 01.01.2008 року, примірник якого зберігався у позивача, й про існування такого договору дізнався лише у 2016 році, й дані обставини не спростовані у ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Враховуючи вище викладене, первісні позовні вимоги позивача підлягають до задоволення у повному обсязі.

01.02.2016 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк укладено додаткову угоду №1 до договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18.05.2010 року (том 1, а.с.42 )

Зустрічний позов заявлено відповідачем з підстав надмірно отриманих позивачем сум, що підлягали до виплати щорічно як плата за користування землею, відповідно до договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 18.05.2010 року, а не з інших підстав (у т.ч. недійсності правочину). У той же час, як зазначалося вище, представник відповідача у ході судового розгляду зазначив, що вини позивача у надмірному нарахуванні плати за користування землею за період з 18.05.2010 року по 26.07.2016 року немає, будь-яких неправдивих даних на підставі яких йому було надмірно нараховано та виплачено плату за користування землею позивач не подавав. Нарахування проводили працівники бухгалтерії товариства, після чого належну до виплати плату в натуральній формі (зерно та ін.) видавала комірник - яка є дружиною позивача. Вказані вище виплати проводились по мірі потреб ОСОБА_2 (без зазначення яких саме потреб та підстави проведення таких виплат за потребами позивача).

Представник відповідача на обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог, надав відомості на видачу орендної плати працюючим орендодавцям (КСП ім. Войкова) по ТОВ Агрофірма Маяк за 2010-2015 роки, відомості на оплату за користування земельною ділянкою за 2013 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Войкова) по ТОВ Агрофірма Маяк , та видаткові касові ордери №379, 380 від 12.04.2016 року (том 2, а.с.110-130).

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №3144 від 05.01.2018 року підписи у графа підпис про одержання навпроти прізвища імені та по батькові Лобач Микола Олексійович у відомостях на видачу орендної плати працюючим орендодавцям (КСП ім. Войкова) по ТОВ Агрофірма Маяк за 2010-2015 роки, та у відомості на оплату за користування земельною ділянкою за 2013 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Войкова) по ТОВ Агрофірма Маяк - виконані не ОСОБА_2, а іншою особою. Вищевказані підписи виконані однією особою. (том 2, а.с. 68-79).

Зазначені вище відомості на видачу орендної плати працюючим орендодавцям (КСП ім. Войкова) по ТОВ Агрофірма Маяк за 2010-2015 роки, відомості на оплату за користування земельною ділянкою за 2013 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Войкова) по ТОВ Агрофірма Маяк , не підтверджують надмірне отримання позивачем плати за користування земельною ділянкою, яку відповідач просить стягнути з позивача, оскільки є відомостями про видачу саме орендної плати орендодавцям земельних ділянок, крім того не містять підписів позивача, як і відомість на оплату за користування земельною ділянкою за 2013 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Войкова) по ТОВ Агрофірма Маяк (озима пшениця). Крім того, розрахунок плати за користування земельною ділянкою від 29.04.2017 року за період з 18.05.2010 року по 31.12.2016 року, наданий відповідачем до зустрічної позовної заяви суттєво відрізняється від розрахунку плати за користування земельною ділянкою від 20.02.2017 року, який був наданий ТОВ Агрофірма Маяк в рамках кримінального провадження №12016170210000351 за заявою ОСОБА_2 по факту підробки договору оренди землі за ознаками ч.1 ст.358 КК України (матеріали даного кримінального провадження витребувано судом за клопотанням представника відповідача ухвалою суду від 23.10.2017 року) (том 1, а.с. 45, 221; том 2, а.с. 20-42, 38, 44).

Частиною 3 ст.12 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вище викладене, у задоволенні зустрічних позовних вимог відповідача слід відмовити у повному обсязі.

При вирішення питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з вимог ч.1 та ч.3 ст.141 ЦПК України, та враховує наступне.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 640,00 грн. та витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у сумі 2250,24 грн. (том 1, а.с.1-2, 151-152, 165), а всього позивачем понесено судові витрати в сумі 2890,24 грн. (2250,24 грн. + 660,00 грн. = 2890,24 грн.). Вказані судові витрати пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та підтверджуються належним чином. Враховуючи вище викладене, судові витрати, понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

У зв`язку з тим, що зустрічні позовні вимоги відповідача не підлягають до задоволення у повному обсязі, судові витрати понесені відповідачем не відшкодовуються.

20.06.2017 року відповідачем подано заяву про повернення судового збору, зайво сплаченого у зв`язку із зменшенням зустрічних позовних вимог (том 1, а.с.146). Відповідачем при поданні зустрічної позовної заяви сплачено судовий зір у сумі 3248,00 грн. У ході судового розгляду відповідач зменшив позовні вимоги, у зв`язку з чим відповідачем підлягав до сплати судовий збір у розмірі 1600,00 грн., а тому відповідачу слід повернути зайво сплачений судовий збір у сумі 1648.00 грн. відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір .

Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст.12, 13, 77-82, 89, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, ст. ст. 4, 11, 12, 15, 19, 202-204, 207, 208, 216, 395, 407, 408, 410, 626, 629, 638,526, 1046 ЦК України, ст.102-1 Земельного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов ОСОБА_2 (мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, 38632, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк (місцезнаходження: вул. Полтавський шлях, 320, смт Котельва Полтавської області, 38600; ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 32460293) про визнання договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) недійсним й скасування його державної реєстрації - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 18.05.2010 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , щодо земельної ділянки загальною площею 7,56 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322281900:00:001:0221, та розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ПЛ №033075, виданого Козлівщинською сільською радою Котелевського району Полтавської області 06.04.1999 року.

Скасувати державну реєстрацію договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 18.05.2010 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , щодо земельної ділянки загальною площею 7,56 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322281900:00:001:0221, та розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ПЛ №033075, виданого Козлівщинською сільською радою Котелевського району Полтавської області 06.04.1999 року.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк до ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплачених коштів за користування земельною ділянкою - відмовити повністю .

Стягти з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк (місцезнаходження: вул. Полтавський шлях, 320, смт Котельва Полтавської області, 38600; ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 32460293) на користь ОСОБА_2 (мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1, 38632, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати в сумі 2890,24 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто грн. 24 коп.).

Судові витрати ТОВ Агрофірма Маяк не відшкодовуються.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк зайво сплачений судовий збір у сумі 1648.00 грн. (одна тисяча шістсот сорок вісім грн. 00 коп.) при поданні до Котелевського районного суду Полтавської області зустрічної позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплачених коштів за користування земельною ділянкою за квитанціями №0.0.758528819.1 та №0.0.758528402.1 від 04.05.2017 року (банк платника: Котелевське відділення Полтавського ГРУ ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , отримувач: ГУДК СУ у Полтавській області, р/р отримувача: 31217206700208, код отримувача: 37301948, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Полтавської області, код МФО банку отримувача: 831019, призначення платежу: судовий збір за позовом ТОВ Агрофірма Маяк ).

Виконання рішення в частині повернення сплаченого судового збору доручити Управлінню Державної казначейської служби України у Котелевському районі Полтавської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 01.03.2018 року.

Суддя