Постанова

від 23.05.2018 по справі 535/352/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/352/17 Номер провадження 22-ц/786/1012/18Головуючий у 1-й інстанції Загнійко А. В. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого судді: Кривчун Т.О.

Суддів: Бондаревської С.М., Дряниці Ю.В.

секретар: Філоненко О.В.

за участю: представника позивача - адв. ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк

на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2018 року (повний текст виготовлено 01.03.2018 року)

по справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк про визнання договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) недійсним та скасування його державної реєстрації

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк до ОСОБА_4 про стягнення надмірно сплачених коштів за користування земельною ділянкою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2017 року ОСОБА_4звернувся до місцевого суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що позивач, який є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, передав її на умовах оренди ТОВ Агрофірма Маяк . Однак у 2016 році він виявив, що належна йому на праві власності земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ Агрофірма Маяк на підставі договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), зареєстрованого 30.12.2011 року строком на десять років, який він не підписував та не надавав повноважень на підписання такого договору іншій особі, а тому вказаний договір є недійсним, а державна реєстрація договору підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного прохав: визнати недійсним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 18.05.2010 року між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Маяк , щодо земельної ділянки загальною площею 7,56 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, яка, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3, виданого головою Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області 06.04.1999 року, належить ОСОБА_4; скасувати державну реєстрацію зазначеного договору (т.1, а.с.3-6).

У подальшому, 05.05.2017 року ТОВ Агрофірма Маяк подало зустрічну позовну заяву, уточнену в ході судового розгляду, посилаючись на те, що за період з 18.05.2010 року по 31.12.2016 року позивачу надмірно виплачено кошти за користування земельною ділянкою у сумі 20393,50 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок плати за користування земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_4, згідно з договором про надання права користування чужою земельною ділянкою.

З урахуванням наведеного після неодноразових уточнень остаточно прохали: стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ Агрофірма Маяк надмірно сплачені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 20393,50 грн.; вирішити питання судових витрат (т.1, а.с.40-41,76,145).

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2018 року первісний позов ОСОБА_4 (мешканця АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк (місцезнаходження: вул. Полтавський шлях, 320, смт Котельва Полтавської області, 38600; ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 32460293) про визнання договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) недійсним й скасування його державної реєстрації, задоволено повністю.

Визнано недійсним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 18.05.2010 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , щодо земельної ділянки загальною площею 7,56 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2, та розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, яка належить ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_3, виданого Козлівщинською сільською радою Котелевського району Полтавської області 06.04.1999 року.

Скасовано державну реєстрацію договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 18.05.2010 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , щодо земельної ділянки загальною площею 7,56 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2, та розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, яка належить ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_3, виданого Козлівщинською сільською радою Котелевського району Полтавської області 06.04.1999 року.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк до ОСОБА_4 про стягнення надмірно сплачених коштів за користування земельною ділянкою, відмовлено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк (місцезнаходження: вул. Полтавський шлях, 320, смт Котельва Полтавської області, 38600; ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 32460293) на користь ОСОБА_4 (мешканця АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати в сумі 2890,24 грн. (дві тисячі вісімсот девяносто гривень 24 коп.).

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк не підлягають відшкодуванню.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк зайво сплачений судовий збір у сумі 1648.00 грн. (одна тисяча шістсот сорок вісім гривень 00 коп.) при поданні до Котелевського районного суду Полтавської області зустрічної позовної заяви до ОСОБА_4 про стягнення надмірно сплачених коштів за користування земельною ділянкою за квитанціями №0.0.758528819.1 та №0.0.758528402.1 від 04.05.2017 року (банк платника: Котелевське відділення Полтавського ГРУ ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , отримувач: ГУДК СУ у Полтавській області, р/р отримувача: 31217206700208, код отримувача: 37301948, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Полтавської області, код МФО банку отримувача: 831019, призначення платежу: судовий збір за позовом ТОВ Агрофірма Маяк ).

Виконання рішення в частині повернення сплаченого судового збору доручено Управлінню Державної казначейської служби України у Котелевському районі Полтавської області.

З вказаним рішенням не погодився відповідач за первісним позовом ТОВ Агрофірма Маяк , яке в поданій апеляційній скарзі, посилаючись порушення та неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_4 до ТОВ Агрофірма Маяк про визнання недійсним договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18.05.2010 року, укладеного між ТОВ Агрофірма Маяк та ОСОБА_4 та скасування державної реєстрації вказаного договору, відмовити в повному обсязі, а позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ Агрофірма Маяк до ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі, а саме стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ Агрофірма Маяк надмірно сплачені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 20393,50 грн., вирішити витання судових витрат.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначають, що судом безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ Агрофірма Маяк про застосування строку позовної давності, з посиланням на те, що позивач не підписував спірного договору, а тому не міг знати про порушення свого права, вважаючи, що має відносини з відповідачем за первісним позовом на підставі договору оренди землі від 01.01.2008 року. Вказують, що перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними у ч.1 ст.261 ЦК України, тобто з дня, коли особа дізналась або могла дізнатися про вчинення цього правочину.

Також, апелянт вважає не належним доказом по справі висновок експерта №1568 від 16.08.2017 року, оскільки він проведений з порушенням вимог закону.

Зазначають, що державній реєстрації, згідно вимог закону чинних на час укладення спірного правочину, підлягає право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а не договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), отже скасувати можливо державну реєстрацію речового права - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Вказують на розбіжності між фактичними об ставниками справи та твердженнями позивача.

Окрім того, зауважують, що місцевим судом було невірно зазначено особу, що видала Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4

У судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та прохав її відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення представника позивача, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Як убачається з матеріалів справи та вірно установлено судом першої інстанції, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_3 від 06.04.1999 року, ОСОБА_4 на підставі рішення 7 сесії 23 скликання Козлівщинської сільської Ради народних депутатів від 26 березня 1999 року, на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 7,56 га в межах згідно з планом, яка знаходиться на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для сільськогосподарського використання (том 1, а.с.10).

Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №б/н.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку №НВ-5304211262016 від 29.06.2016 року, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 7,5600 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером НОМЕР_2, розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області (а.с.15-19).

01.01.2008 року між ОСОБА_4 (Орендодавець) та ТОВ Агрофірма Маяк (Орендар) було укладено Договір оренди землі.

Пунктом 1 договору визначено, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території сільської ради Котелевського району Полтавської області. В Оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,56 га (п.2 договору). Договір укладено на 10 років з 2008 року по 2018 рік (п.8 договору). Договір підписано сторонами, відомості про його державну реєстрацію відсутні (т.1, а.с.204-207, 217-219).

З відповіді Відділу Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 27.07.2016 року №0-28-0.8-1202/15-16 вбачається, що на запит адвоката ОСОБА_6 ними було надано копію Договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного між ТОВ Агрофірма Маяк та ОСОБА_4 (т.1, а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2010 року між ОСОБА_4 (Землевласник) та ТОВ Агрофірма Маяк (Землекористувач) було укладено Договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Згідно п.1.1 даного договору землевласник надає, а землекористувач одержує право користування земельною ділянко для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою отримання сільськогосподарської продукції та доходів від неї.

Договір укладено на 10 років (п.3.1 Договору) та він набирає чинності після підписання його сторонами (п.10.1 Договору).

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Котелевському районі, про що в поземельній книзі вчинено запис від 30.12.2011 року за №53222819000000102215539 (а.с.12-13).

Також, 18.05.2010 року сторонами договору було підписано Акт про передачу та прийняття земельної ділянки в користування (т.1, а.с.13 на звороті).

01.02.2016 року між ОСОБА_4 (Землевласник) та ТОВ Агрофірма Маяк (Землекористувач) було укладено Додаткову угоду №1 до договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18.05.2010 року, укладеного між Агрофірма Маяк та ОСОБА_4

Даною додатковою угодою було внесено зміни до п.2.2 та 4.1 основного договору, а саме щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати (т.1, а.с.42).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №64510452 від 28.07.2016 року, за ТОВ Агрофірма Маяк зареєстровано право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 18.05.2010 року (т.1, а.с.43).

Окрім того, згідно довідки ТОВ Агрофірма Маяк від 05.05.2017 року №39-юр, ОСОБА_4 за користування належною йому земельною ділянкою за період з 18.05.2010 року по 31.12.2016 року нараховано 23191,50 грн. та виплачено 43585,00 грн. плати та зазначено, що за вказаний період позивачу було надмірно сплачено 20393,50 грн. (т.1, а.с.44).

Задовольняючи первісний позов місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що позивач спірний договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) не укладав, оскільки відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для його укладення.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції вказував, що надані ТОВ Агрофірма Маяк докази на підтвердження свої вимог, а саме відомості на видачу орендної плати працюючим орендодавцям за 2010-2015 роки, відомості на оплату за користування земельною ділянкою за 2013 рік працюючим орендодавцям та ін. не є належними доказами на підтвердження вимог, оскільки не встановлюють надмірне отримання позивачем плати за користування земельною ділянкою, а є відомостями про видачу саме орендної плати орендодавцям земельних ділянок, та, окрім того, не містять підписів позивача.

Такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають встановленим по справі обставинам та нормам матеріального права, виходячи з наступного.

Згідно положень ст.102-1 ЗК України, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Пунктом 3 частини 1статті 395 ЦК України встанолено, що речовим правом на чуже майно є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Відповідно до ч.1 ст.407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Згідно ч.1 ст.408 ЦК України, строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років.

Як убачається з норми ст.410 ЦК України, землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору. Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом. Землекористувач зобов'язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), складають і підписують договір, надаючи згоду встановленої форми.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з нормою ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Так, в матеріалах справи міститься спірний договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 18.05.2010 року між ОСОБА_4 (Землевласник) та ТОВ Агрофірма Маяк (Землекористувач), предметом якого є надання землевласником та отримання землекористувачем права користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою отримання сільськогосподарської продукції та доходів від неї, строком на 10 років.

При цьому, 16.08.2017 року Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром було складено Висновок Експерта №1568 судової почеркознавчої експертизи по матеріалах цивільної справи №535/352/17, призначеної ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 30.05.2017 року (т.1, а.с.166-178).

Згідно даного Висновку надано наступні висновки:

-Підпис у графі землевласник на договорі про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), загальною площею 7,56 га. з цільовим призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, укладеного 18.05.2010 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , зареєстрованого у відділі Держкомзему у Котелевському районі, про що в поземельній книзі вчинено запис від 30.12.2011 року за №53222819000000102215539, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

-Підпис у графі земельну ділянку передав на Акті про передачу та прийняття земельної ділянки в користування від 18.05.2010 року, що є невід'ємною частиною Договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), загальною площею 7,56 га. з цільовим призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, укладеного 18.05.2010 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , зареєстрованого у відділі Держкомзему у Котелевському районі, про що в поземельній книзі вчинено запис від 30.12.2011 року за №53222819000000102215539, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

-Вищевказані підписи виконані однією особою.

Окрім того, 05.01.2018 року Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром було складено Висновок Експерта №3144 судової почеркознавчої експертизи по матеріалах цивільної справи №535/352/17, призначеної ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 02.11.2017 року (т.1, а.с.67-79).

Згідно даного висновку надано наступні висновки:

- 1. Підпис у графі підпис про одержання навпроти прізвища, імені та по батькові Лобач Микола Олексійович у відомості на видачу орендної плати за 2015 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Койкова) по ТОВ Агрофірма Маяк (ячмінь), виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- 2. Підпис у графі підпис про одержання навпроти прізвища, імені та по батькові Лобач Микола Олексійович у відомості на видачу орендної плати за 2015 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Койкова) по ТОВ Агрофірма Маяк (кукурудза), виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- 3. Підпис у графі підпис про одержання навпроти прізвища, імені та по батькові Лобач Микола Олексійович у відомості на видачу орендної плати за 2014 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Койкова) по ТОВ Агрофірма Маяк (кукурудза), виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- 4. Підпис у графі підпис про одержання навпроти прізвища, імені та по батькові Лобач Микола Олексійович у відомості на видачу орендної плати за 2014 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Койкова) по ТОВ Агрофірма Маяк (озима пшениця), виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- 5. Підпис у графі підпис про одержання навпроти прізвища, імені та по батькові Лобач Микола Олексійович у відомості на видачу орендної плати за 2013 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Койкова) по ТОВ Агрофірма Маяк (кукурудза), виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- 6. Підпис у графі підпис про одержання навпроти прізвища, імені та по батькові Лобач Микола Олексійович у відомості на видачу орендної плати за 2013 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Койкова) по ТОВ Агрофірма Маяк (озима пшениця), виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- 7. Підпис у графі підпис про одержання навпроти прізвища, імені та по батькові Лобач Микола Олексійович у відомості на видачу орендної плати за 2012 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Койкова) по ТОВ Агрофірма Маяк (кукурудза), виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- 8. Підпис у графі підпис про одержання навпроти прізвища, імені та по батькові Лобач Микола Олексійович у відомості на видачу орендної плати за 2012 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Койкова) по ТОВ Агрофірма Маяк (цукор), виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- 9. Підпис у графі підпис про одержання навпроти прізвища, імені та по батькові Лобач Микола Олексійович у відомості на видачу орендної плати за 2012 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Койкова) по ТОВ Агрофірма Маяк (ячмінь), виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- 10. Підпис у графі підпис про одержання навпроти прізвища, імені та по батькові Лобач Микола Олексійович у відомості на видачу орендної плати за 2012 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Койкова) по ТОВ Агрофірма Маяк (цукор), виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- 11. Підпис у графі підпис про одержання навпроти прізвища, імені та по батькові Лобач Микола Олексійович у відомості на видачу орендної плати за 2011 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Койкова) по ТОВ Агрофірма Маяк (пшениця), виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- 12. Підпис у графі підпис про одержання навпроти прізвища, імені та по батькові Лобач Микола Олексійович у відомості на видачу орендної плати за 2010 рік працюючим орендодавцям (КСП ім. Койкова) по ТОВ Агрофірма Маяк (крупа гречана, олія, цукор), виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

-Вказані вище підписи виконані однією особою.

- 13. Питання: чи виконано підпис у графі підпис про одержання навпроти прізвища, імені та по батькові Лобач Микола Олексійович у відомості на видачу ячменю на посів працівникам тракторної бригади 2 ТОВ Агрофірма Маяк у 2010 році, власноручно ОСОБА_4 чи іншою особою не вирішувалось, у зв'язку з наданням на дослідження електрофотокопії документу (згідно п.7 рішення Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України від 02.03.2012 року та відповідно до п.2.1.1 Методичного листа Особливості проведення технічних експертиз реквізитів документів та почеркознавчих експертиз рукописних записів (підписів) у технічних зображеннях документів - 2012р.).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.3,4 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ч.1 ст.218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Як роз'яснив Пленум ВСУ у п.4 постанови Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 р. N9 судам, відповідно до статті 215 ЦК (435-15) необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

За нормою п.5 ст.216 ЦК Ураїни вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки матеріалами справи, зокрема, Висновком №1568 судової почеркознавчої експертизи від 16.08.2017 року, встановлено, що спірний договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18.05.2010 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Котелевському районі, про що в поземельній книзі вчинено запис від 30.12.2011 року за №53222819000000102215539, та Акт про передачу та прийняття земельної ділянки в користування від 18.05.2010 року, що є невід'ємною частиною спірного Договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18.05.2010 року не підписувалися ОСОБА_3, тобто даний правочини був вчинений за відсутності вільного волевиявлення землевласника, а тому, в силу положень цивільного законодавства України, є недійсними.

Статтею 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що записи до Державного реєстру вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Так, оскільки договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18.05.2010 року є недійсним, то скасування його державної реєстрації є правомірним та відповідає вимогам закону.

Відповідно до вищевикладеного, місцевим судом було правомірно задоволено первісний позов ОСОБА_4, оскільки він є обґрунтованим та наведені у ньому доводи підтверджені наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ТОВ Агрофірма Маяк зареєструвала право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а не договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 64510452 від 28.07.2016 року, вбачається, що за ТОВ Агрофірма Маяк було зареєстровано право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб саме на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 18.05.2010 року (т.1, а.с.43).

Посилання апелянта на пропуск позивачем за первісним позовом строку позовної давності, є необгрунтованим, оскільки позивач мав правомірне очікування, що правовідносини сторін врегульовані наявним у матеріалах справи Договором оренди землі від 01.01.2008 року, укладеним між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Маяк на строк по 2018 рік. При цьому, оспорюваний договір від 18.05.2010 року він не підписував, а тому не міг дізнатися про порушення свого права в момент його укладення.

Окрім того, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ТОВ Агрофірма Маяк , місцевий суд обґрунтовано вказував на недоведеність вимог щодо наявності факту здійснення переплати відповідачем за первісним позовом плати за користування земельною діяльною перед ОСОБА_4

Так, згідно Висновку експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 05.01.2018 року №3144, ОСОБА_4 не підписував відомості про отримання орендної плати за 2010-2015 роки. При цьому, інформація, що міститься у Відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_4, містить дані лише про отримання орендної плати, а не плати за користування чужою земельною ділянкою.

Твердження апелянта про невірне зазначення місцевим судом в оскаржуваному рішенні особи, що видала Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4, колегією суддів до уваги також не приймається, оскільки не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення, а підлягає вирішенню в порядку ст.269 ЦПК України, за наявності відповідної описки.

Посилання в апеляційній скарзі на неналежність як доказу по справі Висновку експерта №1568 від 16.08.2017 року, є необгрунтованим, оскільки з детального аналізу вказаного висновку, вбачається, що його було складено згідно вимог чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують та зводяться до незгоди із судовим рішенням без належного обґрунтування нормами права.

Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову первісного позову та про відмову у зустрічному позові.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк ,- залишити без задоволення.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2018 року , - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ : /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ: /підпис/ С.М. Бондаревська

/підпис/ Ю.В. Дряниця

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.О. Кривчун