Постанова

від 28.05.2020 по справі 535/352/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 травня 2020 року

м. Київ

справа № 535/352/17

провадження № 61-38911св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

учасники справи:

позивач (за первісним позовом) - ОСОБА_1 , відповідач (за первісним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , позивач (за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк , відповідач (за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2018 року у складі судді Загнійко А. В. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 23 травня 2018 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Бондаревської С. М., Дряниці Ю. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ

(далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом .

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк (далі - ТОВ Агрофірма Маяк ) про визнання договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) недійсним і скасування його державної реєстрації.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,56 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, яка відповідно до державного актп на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого головою Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області 06 квітня 1999 року, належить йому.

Позивач зазначив, що передав вказану земельну ділянку на умовах оренди ТОВ Агрофірма Маяк . Однак, у 2016 році він дізнався, що належна йому на праві власності земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ Агрофірма Маяк на підставі договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18 травня 2010 року, зареєстрованого 30 грудня 2011 року строком на десять років, який він не підписував та не надавав повноважень на підписання такого договору іншій особі.

Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 18 травня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Маяк щодо земельної ділянки загальною площею 7,56 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області; скасувати державну реєстрацію зазначеного договору.

У травні 2017 року ТОВ Агрофірма Маяк звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплачених коштів за користування земельною ділянкою.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що за період з 18 травня

2010 року по 31 грудня 2016 року ОСОБА_1 надмірно виплачено кошти за користування земельною ділянкою у сумі 20 393,50 грн, що підтверджується довідкою про розрахунок плати за користування земельною ділянкою, яка належить позивачу за первісним позовом на підставі договору про надання права користування чужою земельною ділянкою (емфітевзису)

від 18 травня 2010 року.

На підставі вищевказаного, ТОВ Агрофірма Маяк просило суд визнати дійсним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Маяк , щодо земельної ділянки площею 7,56 га; стягнути з ОСОБА_1 на свою користь надмірно сплачені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 20 393,50 грн.

18 травня 2017 року ТОВ Агрофірма Маяк подало до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій додатково просило визнати дійсною додаткову угоду № 1 від 01 лютого 2016 року до договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18 травня 2010 року.

20 червня 2017 року ТОВ Агрофірма Маяк подало до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій остаточно просило стягнути

з ОСОБА_1 на свою користь ТОВ Агрофірма Маяк надмірно сплачені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 20 393,50 грн.

Протокольною ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2017 року зустрічні позовні вимоги в частині визнання дійсним договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18 травня 2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Маяк , щодо земельної ділянки площею 7,56 га, та визнання дійсною додаткову угоду

№ 1 від 01 лютого 2016 року до договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18 травня 2010 року залишено без розгляду.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 18 травня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Маяк , щодо земельної ділянки загальною площею 7,56 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого Козлівщинською сільською радою Котелевського району Полтавської області 06 квітня 1999 року.

Скасовано державну реєстрацію договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладений 18 травня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Маяк , щодо земельної ділянки загальною площею 7,56 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого Козлівщинською сільською радою Котелевського району Полтавської області 06 квітня 1999 року.

У задоволенні зустрічного позову ТОВ Агрофірма Маяк про стягнення надмірно сплачених коштів за користування земельною ділянкою відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Повернуто ТОВ Агрофірма Маяк зайво сплачений судовий збір у сумі 1 648 грн при поданні зустрічної позовної заяви до суду першої інстанції за квитанціями № 0.0.758528819.1 та 0.0.758528402.1 від 04 травня 2017 року.

Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1 спірний договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18 травня 2010 року не укладав, оскільки відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для його укладення, тому первісні позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, ТОВ Агрофірма Маяк не доведено належними та допустимим доказами на підтвердження свої вимог (зокрема, відомості на видачу орендної плати працюючим орендодавцям за 2010-2015 роки, відомості на оплату за користування земельною ділянкою за 2013 рік працюючим орендодавцям), оскільки не встановлюють надмірне отримання

ОСОБА_1 плати за користування земельною ділянкою, а є відомостями про видачу саме орендної плати орендодавцям земельних ділянок, та, крім того, не містять підписів позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ Агрофірма Маяк просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення по відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ Агрофірма Маяк про застосування строку позовної давності, з посиланням на те, що позивач не підписував спірного договору, а тому не міг знати про порушення свого права, вважаючи, що має відносини з відповідачем за первісним позовом на підставі договору оренди землі від 01 січня 2008 року. Отже, перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними у частині першій статті 261 ЦК України, тобто з дня, коли особа дізналась або могла дізнатися про вчинення цього правочину.

Крім того, не є належним доказом у справі висновок експерта № 1568

від 16 серпня 2017 року, оскільки він проведений з порушенням вимог закону.

Також, державній реєстрації згідно з вимогами закону, чинному на час укладення спірного правочину, підлягає право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а не договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), отже скасувати можливо державну реєстрацію речового права - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Крім того, судами попередніх інстанцій було невірно зазначено особу, що видала державний акт на право приватної власності на землю серії

IV-ПЛ № 033075 на ім`я ОСОБА_1 .

Доводи інших учасників справи

У вересні 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 7,56 га, яка в межах згідно з планом знаходиться на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для сільськогосподарського використання, відповідно до державного акта

на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 від 06 квітня 1999 року, який виданий на підставі рішення 7-ої сесії 23-го скликання Козлівщинської сільської Ради народних депутатів від 26 березня 1999 року.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру на земельну ділянку від 29 червня 2016 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 7,5600 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області.

01 січня 2008 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ Агрофірма Маяк (орендар) укладений договір оренди землі, відповідно до пунктів

1, 2, 8 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території сільської ради Котелевського району Полтавської області. В Оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,56 га. Договір укладено на 10 років строком з 2008 року по 2018 рік. Договір підписано сторонами, відомості про його державну реєстрацію відсутні.

Відповідно до відповіді відділу Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 27 липня 2016 року на запит адвоката Дзюби С. І. ними було надано копію договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного між ТОВ Агрофірма Маяк та ОСОБА_1 .

Суди також встановили, що 18 травня 2010 року між ОСОБА_1 (землевласник) та ТОВ Агрофірма Маяк (землекористувач) укладений договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), відповідно до пунктів 1.1., 3.1., 10.1. договору землевласник надає, а землекористувач одержує право користування земельною ділянко для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою отримання сільськогосподарської продукції та доходів від неї. Договір укладено

на 10 років та він набирає чинності після підписання його сторонами.

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Котелевському районі, про що в поземельній книзі вчинено запис від 30 грудня 2011 року

за № 53222819000000102215539.

Також, 18 травня 2010 року сторонами договору було підписано акт про передачу та прийняття земельної ділянки у користування.

01 лютого 2016 року між ОСОБА_1 (землевласник) та ТОВ Агрофірма Маяк (землекористувач) укладена додаткова угода № 1 до договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18 травня 2010 року, укладеного між Агрофірма Маяк та ОСОБА_1 , відповідно до умов якої внесено зміни до пунктів 2.2. та 4.1. основного договору, а саме - щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 28 липня 2016 року

за ТОВ Агрофірма Маяк зареєстровано право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 18 травня 2010 року.

Крім цього, згідно з довідкою ТОВ Агрофірма Маяк від 05 травня

2017 року ОСОБА_1 за користування належною йому земельною ділянкою за період з 18 травня 2010 року по 31 грудня 2016 року нараховано 23 191,50 грн та виплачено 43 585 грн плати та зазначено, що за вказаний період позивачу було надмірно сплачено 20 393,50 грн.

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області

від 30 травня 2017 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центу Міністерства внутрішніх справ України (далі - Полтавський НДЕКЦ МВС України)

від 16 серпня 2017 року № 1568 підпис у графі землевласник на договорі про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) загальною площею 7,56 га з цільовим призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, укладеного 18 травня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Маяк , зареєстрованого у відділі Держкомзему у Котелевському районі, про що в поземельній книзі вчинено запис від 30 грудня 2011 року за № НОМЕР_1 , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою; підпис у графі земельну ділянку передав на акті про передачу та прийняття земельної ділянки в користування від 18 травня 2010 року, що є невід`ємною частиною договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), загальною площею 7,56 га з цільовим призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Козлівщинської сільської ради Котелевського району Полтавської області, укладеного 18 травня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Маяк , зареєстрованого у відділі Держкомзему у Котелевському районі, про що в поземельній книзі вчинено запис від 30 грудня 2011 року за № НОМЕР_1 , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою; вищевказані підписи виконані однією особою.

У жовтні 2017 року ТОВ Агрофірма Маяк звернулося до суду з клопотанням про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Також, у жовтні 2017 року ТОВ Агрофірма Маяк подано до суду заяву про застосування позовної давності.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області

від 02 листопада 2017 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи Полтавського НДЕКЦ МВС України від 15 січня 2018 року № 3144 підписи від імені

ОСОБА_1 у документах в„– 1- 12 , які досліджувались, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтями 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 102-1 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є, зокрема, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Частиною першою статті 407 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до частини першої статті 408 ЦК України строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років.

Згідно зі статтею 410 ЦК України землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору. Землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом. Землекористувач зобов`язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.

Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на підставу первісних позовних вимог посилався на те, що договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 18 травня 2010 року, укладений між ним та ТОВ Агрофірма Маяк , він не підписував та не надавав повноважень на підписання такого договору іншій особі.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Вирішуючи спір в частині первісних позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до частини першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що спірний договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) не підписувався ОСОБА_1 , та врахувавши висновки судових почеркознавчих експертиз, якими встановлено, що спірний правочин був вчинений за відсутності вільного волевиявлення землевласника, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення первісних позовних вимог.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ТОВ Агрофірма Маяк як на підставу своїх вимог зазначало, що ОСОБА_1 отримав суми, що підлягали до виплати щорічно як плата за користування землею, відповідно до договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 18 травня

2010 року, з підстав надмірно сплачених, а не з інших підстав, у тому числі недійсності правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Агрофірма Маяк на обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог надав відомості на видачу орендної плати працюючим орендодавцям (КСП імені Войкова) по ТОВ Агрофірма Маяк за 2010-2015 роки, відомості на оплату за користування земельною ділянкою за 2013 рік працюючим орендодавцям (КСП імені Войкова) по ТОВ Агрофірма Маяк та видаткові касові ордери № 379 , 380 від 12 квітня 2016 року.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи від 05 січня 2018 року № 3144 підписи у графі підпис про одержання навпроти прізвища імені та по-батькові ОСОБА_1 у відомостях на видачу орендної плати працюючим орендодавцям (КСП імені Войкова) по ТОВ Агрофірма Маяк за 2010-2015 роки, та у відомості на оплату за користування земельною ділянкою за 2013 рік працюючим орендодавцям (КСП імені Войкова) по ТОВ Агрофірма Маяк , виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Вищевказані підписи виконані однією особою.

Вирішуючи спір в частині зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ТОВ Агрофірма Майк не доведено належними та допустимими доказами на підтвердження того, що надані відомості підтверджують надмірне отримання позивачем плати за користування земельною ділянкою, яку відповідач просить стягнути з позивача, оскільки є відомостями про видачу саме орендної плати орендодавцям земельних ділянок, крім того не містять підписів позивача, як і відомість на оплату за користування земельною ділянкою за 2013 рік працюючим орендодавцям (КСП імені Войкова) по ТОВ Агрофірма Маяк (озима пшениця).

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що надані відомості не є належними доказами в силу вимог статей 12, 80 ЦПК України, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Доводи касаційної скарги про те, що ТОВ Агрофірма Маяк зареєструвала право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а не договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), колегія суддів не бере до уваги, оскільки з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права

від 28 липня 2016 року № 64510452 вбачається, що за ТОВ Агрофірма Маяк зареєстровано право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб саме на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 18 травня 2010 року.

Посилання в касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій було невірно зазначено особу, що видала державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 033075 на ім`я ОСОБА_1 , є безпідставними, оскільки не може бути підставою для скасування правильних по суті судових рішень, а підлягає вирішенню в порядку статті 269 ЦПК України, за наявності відповідної описки.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам, що були викладені заявником в апеляційній скарзі, та є такими, що зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Маяк залишити без задоволення.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 23 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька А. І. Грушицький