ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2018 року Справа № 916/2206/17 м.Одеса, проспект Шевченка, 29
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Бєляновського В.В., Величко Т.А.
при секретарі судового засідання Станковій І.М.
за участю представників сторін:
від ТОВ ВІАЛАН - не з'явився;
від Державної екологічної інспекції в Одеській області - ОСОБА_1 - за довіреністю
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВІАЛАН
на рішення господарського суду Одеської області від 15 листопада 2017 року
у справі №916/2206/17
за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІАЛАН
про стягнення 38970,59грн.
суддя суду першої інстанції: ОСОБА_2
час і місце ухвалення рішення: 15.11.2017р. о 15.00год, м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №3 (каб. №108),
повний текст рішення складений 20.11.2017р.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 01.03.2018р. згідно ст.233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
08.09.2017р. Державна екологічна інспекція в Одеській області (надалі - позивач, Інспекція) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВІАЛАН (надалі - відповідач, ТОВ ВІАЛАН ), в якому просила суд стягнути з відповідача до Державного бюджету України збитки 38970,59грн., заподіяні державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог Державна екологічна інспекція в Одеській області зазначила, що Інспекцією 08.02.2017р. проведено позапланову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, за результатами якої встановлено (Акт від 08.02.2017р.), що ТОВ ВІАЛАН з 2014 по 2016 роки здійснювало водозабір з підземних водоносних горизонтів з метою фасування води питної без наявності необхідного для цього спеціального дозволу на користування надрами. Внаслідок порушення державі заподіяні збитки у сумі 38970,59грн. (сума збитків розрахована на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389), які підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.
З посиланням на норми ч.9 ст.44, ст.ст.46, ч.ч.1,3 ст.48, ст.ст.110, 11 Водного кодексу України, ст.68,69 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.11.2017р. (суддя Оборотова О.Ю.) позов задоволено - стягнуто з ОСОБА_3 Віалан на користь Державного бюджету України на розрахунковий рахунок №33112331700386 фонду охорони навколишнього природного середовища Виноградарської сільської ради Роздільнянського району, МФО 828011, код за ЄДРПОУ 37958382, банк ГУДКСУ в Одеській області, одержувач-УК у Роздільнянському районі, код бюджетної класифікації 24062100, балансовий рахунок 3311, символ звітності банку 331 збитки заподіяні державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 38970,59грн.; стягнуто з ОСОБА_3 Віалан на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області судовий збір у розмірі 1600грн.
Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми ч.9 ст.44, ст.ст.46, ч.ч.1,3 ст.48, ст.ст.110, 11 Водного кодексу України, ст.68,69 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища , ч.ч.1,2 ст.22, ч.ч.1,2 ст.1166, ч.ч.1-3 ст.614 та вмотивовано наступним. Судом встановлено, що дозвіл на спеціальне водокористування УКР 3603-А/ОСОБА_3, відповідно до Акту перевірки який отриманий ТОВ «Віалан» 09.10.2012р. діяв до 13.09.2017р. Дозволом на спеціальне водокористування УКР 3603-А/ОСОБА_4 погоджено використання підземних вод із свердловини на воду № 3137 глибиною 56,2 м, № 3138 глибиною 59,0 м, № 3139 глибиною 56, 3 м, № 3140 глибиною 58,2 м на забезпечення водою населення, школи, амбулаторії (ціль водокористування). Така ціль водокористування, як виробництво води питної очищеної дозволом не визначена. Дозволу на виробництво води питної очищеної ТОВ Віалан не надавалося, а тому суд констатує факт самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів. Державною екологічною інспекцією в Одеській області відповідно до вищевказаної Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 було зроблено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів та розмір збитків склав 38970,59грн. Під час розрахунку збитків ТОВ «Віалан» використовувались наступні показники об'ємів забраних вод із звітів форми 2-ТП(водгосп). За 2014 рік використано 2-ТП(водгосп) за І та 4 квартали 2014 року: в графі 2 «Забрано або одержано від початку року всього» звіту за 4 квартал зазначено об'єми річного забору води в обсягах 0,52 + 3,04 = 3,56 тис. м3 за 2014 рік, в графі 3 «За перший місяць звітного кварталу» звіту за І квартал 2014 року зазначені об'єми забраних в січні 2014 року води в обсягах 0,1 + 0,23 = 0,33 тис. м3 та які не увійшли до розрахунку збитків. Всього за період з 01.02.2014 по 31.12.2014 використано об'єми із звітів: 3,56 - 0,33 = 3,23 тис. м3. За 2015 рік використано в розрахунку обсяги забраних ТОВ «Віалан» вод відповідно до звіту 2-ТП(водгосп). А саме: на сторінці 2 Звіту в графі 1 «Усього» зазначені обсяги забору води за 2015 рік зазначені в кількості 5,4 тис.м3. За 2016 рік не представилось отримати звіт 2-ТП(водгосп), тому використано довідку ТОВ «Віалан» , в якій зазначено обсяг використаних вод на фасування води в кількості 0,31231 тис.м3. Розрахунок збитків здійснено по наступним об'ємам забраних та використаних вод ТОВ «Віалан» : 3,23 тис. м3 + 5,4 тис.м3 + 0,31231 тис.м3 = 8,94231 тис.м3. 5 х 8942,31 х0,8716 =38970,59грн. В період з 2014 по 2016 роки ТОВ «Віалан» здійснювало водозабір з підземних водоносних горизонтів з метою фасування води питної без наявності необхідного для цього спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням статті 21, частини першої статті 23 Кодексу України «Про надра» , відповідальність за яке передбачена відповідальність ст. ст. 65, 67 Кодексу України «Про надра» . Даний факт зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, який складено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Віалан» від 08.02.2017р. Акт перевірки підписаний зі сторони ОСОБА_3 «ВІАЛАН» з деякими зауваженнями. Враховуючи той факт, що ТОВ «Віалан» було обізнане з тим, що не має дозвільних документів, однак продовжило використання підземні води, а тому суд вбачає в діях ТОВ «Віалан» елементний склад цивільного правопорушення, який, в даному випадку, збігається з елементами складу порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду від 15.11.2017р., ТОВ ВІАЛАН звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ ВІАЛАН зазначило, що рішення підлягає скасуванню з наступних підстав:
- відповідач не згоден з розрахунком шкоди, оскільки за 2016 рік було використано довідку TOB ВІАЛАН від 08.02.2017р. в який зазначено обсяг використаних вод, але така довідка не може вважатися належним документом, який визначає та підтверджує факт водокористування у тих ти інших об'ємах, а відповідно і розрахунок збитків не є правильним, так як для розрахунку збитків за 2016 рік необхідно було прийняти показники об'ємів забраних вод із звітів форми 2-ТП(водгосп) - саме ці показники підтверджують факт водокористування у певному об'ємі;
- Згідно п. 1.4. Методики державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків, але цього зроблено не було;
- ТОВ ВІАЛАН було отримано дозвіл на спеціальне водокористування УКР 3603-А/ОСОБА_3, який діє до 13.09.2017р. Цим дозволом погоджено ТОВ ВІАЛАН використання підземних вод із свердловини на воду №3137 глибиною 56,2 м, № 3138 глибиною 59,0 м, № 3139 глибиною 56, 3 м, № 3140 глибиною 58,2 м на забезпечення водою населення, школи, амбулаторії (ціль водокористування); відповідачем було отримано ліценцію серії АД №040907 на централізоване водопостачання видане ТОВ ВІАЛАН ;
- відповідно до п. 4.22 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464 у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства на підставі акта проведеної перевірки складається припис для їх усунення; відповідно до п. 4.23 Наказу припис складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складання акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання. Але, ТОВ ВІАЛАН жодного припису не отримувало;
- враховуючи наявність у відповідача дозволу на спеціальне водокористування УКР 3603-А/ОСОБА_3, який діє до 13.09.2017р., підземні води використовуються ТОВ ВІАЛАН не самовільно, а отже в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.12.2017р. апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено ОСОБА_3 ВІАЛАН строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Одеському апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 1760грн., доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачеві - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
09.01.2018р. ТОВ ВІАЛАН подало Одеського апеляційного господарського суду на виконання ухвали суду від 26.12.2017р. докази сплати судового збору у розмірі 1760грн. а також докази надсилання копії апеляційної скарги Державній екологічній інспекції в Одеській області.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.01.2018р. поновлено ОСОБА_3 ВІАЛАН пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2017р. у справі №916/2206/17; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 ВІАЛАН ; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу до 31.01.2018р. згідно з нормами ст.263 ГПК України з наданням з відзивом доказів його направлення іншим учасникам справи; зупинено дію рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2017р. у справі №916/2206/17.
31.01.2018р. Державна екологічна інспекція в Одеській області подала суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу (з доказами направлення його копії позивачу), в якому зазначила, що скарга задоволенню не підлягає, а рішення є законним та обґрунтованим. У відзиві, зокрема, зазначено наступне. Під час проведення перевірки та складання 08.02.2017р. Акту перевірки посадовими особами Інспекції встановлено, що ТОВ Віалан здійснювалось фасування питної води без отримання дозволу на користування надрами. Дозволом на спеціальне водокористування УКР3603-А/ОСОБА_3 Віалан погоджено використання підземних вод із свердловини на воду №3197 глибиною 56,2 м., №3138 глибиною 56,3м., №3140 глибиною 58,2м. на забезпечення водою населення, школи, амбулаторії (ціль водокористування). Така ціль водокористування, як виробництво води питної очищеної дозволом не визначена.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2017р. призначено справу до розгляду з повідомленням сторін.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.
ТОВ ВІАЛАН свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направило.
Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених скаржником та Інспекцією, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, не оспорено учасниками справи та підтверджено при апеляційному розгляді справи наступне.
08.02.2017р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ОСОБА_5 проведена документальна та візуальна перевірка в рамках участі в досудовому розслідуванні кримінального провадження №12016160390001097 за ч.2 ст.240 КК України за фактом незаконного добування ТОВ Віалан корисних копалин загальнодержавного значення (підземних вод).
За результатами перевірки складено Акт від 08.02.2017р., в якому зафіксовано, що ТОВ Віалан протягом 2014-2016 років для свого основного виду діяльності за КВЕДом 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних та інших вод, розлитих у пляшки , здійснювало забір та використання підземних вод зі свердловин на воду № 3138, № 3140, № 3137, № 3139. Окрім того, протягом 2014-2015 років ОСОБА_4 здійснювало централізоване водопостачання відповідно до КВЕДу 36.00 Забір, очищення та постачання води на підставі дозволу на спеціальне водокористування УКР3603-А/ОСОБА_4, виданого ОСОБА_4 09.10.2012 на термін до 13.09.2017р.
Дозволом на спеціальне водокористування УКР3603-А/ОСОБА_3 Віалан погоджено використання підземних вод із свердловини на воду №3197 глибиною 56,2 м., №3138 глибиною 56,3м., №3140 глибиною 58,2м. на забезпечення водою населення, школи, амбулаторії (ціль водокористування). Така ціль водокористування, як виробництво води питної очищеної дозволом не визначена.
В період з 2014 по 2016 роки ТОВ Віалан здійснювало водозабір з підземних водоносних горизонтів з метою фасування води питної без наявності необхідного для цього спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням статті 21, частини першої статті 23 Кодексу України Про надра , відповідальність за яке передбачена відповідальність ст. ст. 65, 67 Кодексу України Про надра .
Перевірка проводилась у присутності, зокрема, директора ТОВ Віалан ОСОБА_6
Акт перевірки від 08.02.2017р. підписаний директором ОСОБА_3 Віалан із зауваженнями, а саме, зазначено, що підприємство має в наявності договір на виконання геолого-розвідувальних робіт від 03.01.2013р., який наданий після перевірки Роздільнянською районною прокуратурою. Даний договір укладений на 5 років з моменту підписання і дійсний до 03.01.2018р. Крім цього, ТОВ Віалан не користувався надрами України і доказів щодо користування свердловини не надано (немає взагалі). Що стосується звітності ТОВ Віалан інформація та пояснення будуть надані додатково.
08.02.2017р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ Віалан ОСОБА_6 за порушення ст.21 ч.1 ст.23 Кодексу України Про надра , п.133 Додатку до ЗУ Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності .
08.02.2017р. ТОВ Віалан надано Державній екологічній інспекції в Одеській області довідку №2, в якій зазначено, що підприємство інформує про обсяги використаних вод на фасування води питної: в кількості 96м.куб в 2014 році, 52м.куб в 2015 році, 312,31м.куб в 2016 році.
Посадовими особами Державної екологічної інспекції в Одеській області відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів було зроблено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів - розмір збитків склав 38970,59грн.
25.04.2017р. Державна екологічна інспекція надіслала ОСОБА_3 Віалан претензію №46 з вимогою сплатити кошти 38970,59грн.
Додатком до претензії №46 від 25.04.2017р. є розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами).
У розрахунку зазначене наступне.
Розрахунок здійснено за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів , затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 № 389 зі змінами, внесеними Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 567 від 13.10.2015 після його офіційного опублікування 27.11.2015.
В період з 26.01.2017 по 08.02.2017 Державною екологічною інспекцією в Одеській області проведена документальна та візуальна перевірка стану додержання вимог Водного Кодексу України, Кодексу України Про надра , Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , яка здійснювалась в рамках участі в досудовому розслідуванні кримінального провадження № 12016160390001097 за ч. 2 ст. 240 КК України за фактом незаконного добування ТОВ Віалан корисних копалин загальнодержавного значення (підземних вод).
За результатами перевірки встановлено, що ТОВ Віалан на протязі 2014 - 2016 років для свого основного виду діяльності за КВЕДом 1.L07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних та інших вод, розлитих у пляшки , здійснювало забір та використання підземних вод зі свердловин на воду № 3138, № 3140, № 3137, № 3139. Окрім того, на протязі 2014 - 2015 років ОСОБА_4 здійснювало централізоване водопостачання відповідного до КВЕДу 36.00 Забір, очищення та постачання води на підставі дозволу на спеціальне водокористування УКР3603-А/ОСОБА_4, виданого ОСОБА_4 09.10.2012 на термін до 13.09.2017.
Встановлено, що в період з 2014 по 2016 роки ОСОБА_4 здійснювало водозабір з підземних водоносних горизонтів з метою фасування води питної без наявності необхідного для цього спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням статті 21, ч.1 ст.23 Кодексу про України Про надра , відповідальність за яке передбачена ст.ст.65, 67 Кодексу України Про надра .
Відповідно до статистичних звітів форми 2-ТП (водгосп) загальні обсяги забраних підземних вод ТОВ Віалан в період з 01.02.2014 по 31.12.2015 склали 8,63 тис. м3. Відповідно до наданої ТОВ Віалан довідки від 08.02.2017 №2 обсяги використання вод на фасування води питної в 2016 році склали 312,31 м3.
Відповідно до листа Одеського обласного управління водних ресурсів від 31.03.2017 № 424/21/12 станом на 31.03.2017 ТОВ Віалан не звітувало за формою 2-ТП (водгосп) по обсягам загального забору та використання підземних вод в 2016 році.
Даний факт зафіксовано в акті перевірки від 08.02.2017, в протоколі про адміністративне правопорушення від 08.02.2017 № 001632, які складено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області за результатами участі в досудовому розслідуванні кримінального провадження №12016160390001097 за ч.2 ст.240 КК України за фактом незаконного добування ТОВ Віалан корисних копалин загальнодержавного значення (підземних вод), в листах Одеського обласного управління водних ресурсів від 24.02.2017 № 221/21/12, від 31.03.2017 № 424/21/12.
Згідно ставки рентної плати за спеціальне використання води, встановленої пунктом 255.5.2. статті 255 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 в останній редакції відповідно до Закону від 24.12.2016 № 1791-VIII, розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання підземний вод в Одеській області станом на дату виявлення порушення складає 87,16 грн./100 м3 (0,8716 грн./1м3).
Виходячи з вищевикладеного, здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів (підземних вод) при відсутності спеціального дозволу на користування надрами в розрізі, нормативів плати за спеціальне використання прісних підземних вод в період їх фактичного використання:
3сам = 5 х 8942,31 м3х 0,8716 грн./м3 = 38970,59 грн.
Всього до сплати: = 38970,59 грн.
Внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (підземних вод) була заподіяна державі шкода на суму: 38970,59 грн. (тридцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят гривень, п'ятдесят дев'ять копійок).
Позивач вимагає стягнення нарахованих за Методикою збитків, вважаючи наявним та доведеним порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства та Кодексу України Про надра .
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції в Одеській області з огляду наступного.
Згідно із ч.2 ст.2 Водного кодексу України водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України Про охорону навколишнього природного середовища та іншими актами законодавства.
Відповідно до з п.9 ч.1 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Згідно із ч.1 ст.149 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів, що узгоджується з приписами ч.1 ст.38 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища .
Відповідно до ч.3 ст.38 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Згідно із ст.1 Водного кодексу України, водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).
Статтею 46 Водного кодексу України визначено, що водокористування може бути двох видів: загальне і спеціальне.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб. Не належать до спеціального водокористування: пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних); подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони; усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення); використання підземних вод для вилучення корисних компонентів; вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин; виконання будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт; видобування корисних копалин і водних рослин; прокладання трубопроводів і кабелів; проведення бурових, геологорозвідувальних робіт; інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.
Згідно із ст.17 ЗУ Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов'язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об'єктів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування. Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування. У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.
Відповідно до ч.ч.1,2, п.6 ч.3 ст.110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Згідно із ст.21 Кодексу України Про надра , надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Відповідно до ч.1 ст.23 Кодексу України Про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Згідно із ч.1, п.1 ч.2 ст.65, ст.67 Кодексу України Про надра порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами. ОСОБА_4, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Згідно із ч.ч.1,3 ст.111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.
У відповідності до ч.1, п. з ч.2, ч.4 ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема: самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. ОСОБА_4, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст.69 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
З урахуванням не спростованої обставини виробництва відповідачем фасованої води та відсутності у ТОВ Віалан дозволу на користування надрами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Одеській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Посилання скаржника на те, що у нього наявний дозвіл на спеціальне водокористування УКР 3603-А/ОСОБА_4, який діє до 13.09.2017р. та підземні води використовуються ТОВ ВІАЛАН не самовільно колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до даних, які містяться в Акті перевірки від 08.02.2017р. дозволом на спеціальне водокористування УКР3603-А/ОСОБА_3 Віалан погоджено використання підземних вод із свердловини на воду №3197 глибиною 56,2 м., №3138 глибиною 56,3м., №3140 глибиною 58,2м. на забезпечення водою населення, школи, амбулаторії (ціль водокористування). Така ціль водокористування, як виробництво води питної очищеної дозволом не визначена.
Обставина отримання відповідачем ліцензії серії АД №040907 на централізоване водопостачання (на що міститься посилання в апеляційній скарзі) не звільняє відповідача від обов'язку отримання дозволу на користування надрами для здійснення господарської діяльності з виробництва фасованої питної води.
Крім того, ТОВ Віалан в апеляційній скарзі не погоджується з розрахунком збитків, наданим позивачем, оскільки за 2016 рік було використано довідку TOB ВІАЛАН від 08.02.2017р. в який зазначено обсяг використаних вод, в той час як для розрахунку збитків за 2016 рік необхідно було прийняти показники об'ємів забраних вод із звітів форми 2-ТП(водгосп).
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, визначений Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 (надалі - Методика).
Відповідно до п.9.2.Методики фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
Довідка ТОВ Віалан №2 від 08.02.2017р. підписана директором товариства та скріплена печаткою, отже позивачем при розрахунку збитків обґрунтовано використовувались дані, які містяться у вищезазначеній довідці.
Відповідно до п.3.1 Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №78 від 16.03.2015р., державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна) (далі - Звіт). Звіти подаються до Держводагентства через спеціалізовані підприємства, установи та організації, що належать до сфери його управління, які є виконавцями робіт зі складання державного водного кадастру (далі - організації, що належать до сфери управління Держводагентства), за місцем здійснення водокористування.
Доводи скаржника, що він не користувався надрами, не здійснював забір води із свердловин спростовуються обставиною подання ОСОБА_3 Віалан звітів форми 2 ТП (водгосп) за 2014-2015рр. та довідкою від 08.02.2017р. №2 з інформуванням про обсяги використаних вод на фасування води питної в розрізі років, що підтверджує факт спеціального водокористування, так як зазначені звіти зобов'язані надавати лише ті юридичні особи, які здійснюють забір води як з поверхневих водних об'єктів, так і з підземних джерел (свердловин).
Нескладання позивачем та невручення відповідачу припису про усунення виявлених під час проведення 08.02.2017р. порушень (п.п.4.22, 4.23 Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008р.) не звільняє ТОВ Віалан від відповідальності за здійснення водозабору підземних вод без необхідного для цього спеціального дозволу на користування надрами.
Посилання ТОВ Віалан на порушення позивачем вимог п.1.4 Методики (непроведення збору і аналізу необхідних матеріалів для здійснення розрахунку розміру відшкодування збитків) також не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду справи, оскільки у розрахунку розміру відшкодування збитків (додаток до претензії Інспекції №46 від 25.04.2017р.) містяться посилання на статистичні звіти форми 2-ТП (водгосп), довідку ТОВ Віалан №2 від 08.02.2017р., лист Одеського обласного управління водних ресурсів від 31.03.2017р. №424/21/12, отже Інспекцією вчинялись дії, передбачені п.1.4 Методики.
Окремо колегія суддів звертає увагу на наступне.
В апеляційній скарзі ТОВ Віалан зазначено, що в додатки до скарги надаються копія дозволу па спеціальне водокористування УКР 3603-А/ОСОБА_3, який діє до 13.09.2017р.; копія договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 31.07.2009р., укладеного між Виноградарською сільською ради Роздільнянського району Одеської області та ТОВ ВІАЛАН ; копія договору про оренду частини нерухомого майна (у новій редакції) від 11.03.2015р., укладеного між Виноградарською сільрадою Роздільнянського району Одеської області та ТОВ ВІАЛАН ; копія договору про надання послуг водопостачання від 21.04.2015р., укладеного між КП Віноградар та ТОВ ВІАЛАН .
Проте ці додатки до апеляційної скарги не надані, на скарзі міститься відмітка представника ТОВ Віалан (який підписав апеляційну скаргу) ОСОБА_7 є в матеріалах справи .
Фактично вищезазначені документи в матеріалах справи відсутні.
Разом з цим, три з чотирьох вищезазначених документів (крім копії договору про надання послуг водопостачання від 21.04.2015р., укладеного між КП Віноградар та ТОВ ВІАЛАН ) були досліджені під час проведення перевірки, про що зазначено в Акті перевірки від 08.02.2017р. (а.с.14-15).
Отже доводи апеляційної скарги підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення слугувати неспроможні.
Підстави для виходу судом апеляційної інстанції за межі доводів апелянта не убачаються, оскільки при апеляційному розгляді справи не встановлено порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.
За таких обставин рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2017р. залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.129, 232-234, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-283 ГПК України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2017р. у справі №916/2206/17 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ ВІАЛАН .
Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286, 287 ГПК України.
Повна постанова складена 06 березня 2018 року.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Бєляновський В.В.
Суддя Величко Т.А.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2018 |
Оприлюднено | 13.03.2018 |
Номер документу | 72616680 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Мишкіна М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні