Рішення

від 13.02.2018 по справі 826/7449/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2018 року № 826/7449/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача: Данилко О.І.,

представника відповідача: Власенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю РЕСЕТ

до Київської міської ради

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю РЕСЕТ (далі - позивач) до Київської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправними дії Київської міської ради щодо порушення процедури розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою № 1/2 щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 20 601,67 кв.м за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Промислова, 4, № 2/2 щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 6 815,01 кв.м за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Віскозна, 1. А також просив зобов'язати Київську міську раду розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою № 1/2 щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 20 601,67 кв.м за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Промислова, 4, № 2/2 щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 6 815,01 кв.м за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Віскозна, 1, у порядку та строки, передбачені статтею 123 Земельного кодексу України та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.

Позовні вимоги мотивовано тим, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідали вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівній документації, однак відповідачем безпідставно відмовлено у затвердженні даних проектів землеустрою.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав викладених в письмових запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 23 лютого 2017 року звернувся до Київської міської ради з клопотанням № 1/2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 20 601,67 кв.м за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Промислова, 4 та клопотання № 2/2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 6 815,01 кв.м за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Віскозна, 1.

24 лютого 2017 року та 10 квітня 2017 року заступником міського голови - секретарем Київради Прокопів В.В. було надано доручення № 08/3407, № 08/6379 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути вказані клопотання.

Відповідно, листами від 15.03.2017 року за №057021-4549 та від 13.04.2017 року за №057024-6596 Департаментом земельних ресурсів за результатами розгляду звернень позивача, надав відповідь, що набуття права власності (користування) на землю у місті Києві регулюється Земельним кодексом України та порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, який затверджений рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 року №63/9120. Та вказав на те, що зацікавлена особа, яка має намір одержати земельну ділянку в користування або у власність, звертається з відповідним клопотанням до Київської міської ради.

Не погоджуючись з делегуванням відповідачем своїх повноважень Департаменту земельних ресурсів та безпідставного нерозгляду поданих клопотань, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється органами законодавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення.

Згідно з частиною другою статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до частини третьої статті 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Статтею 9 ЗК України визначено, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території віднесено, зокрема: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Наведені норми встановлюють право Київської міської ради передавати земельні ділянки комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Частиною другою статті 118 та частиною другою статті 140 Конституції України встановлено, що особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визнаачаються окремими законами України.

Закон України Про столицю України - місто-герой Київ визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.

Офіційне тлумачення окремих положень цього Закону надав Конституційний Суд України, зокрема, рішенням від 25.12.2003 року № 21-рп/2003, у якому зазначив, що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.

Так, відповідно положень статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить зокрема розпорядження землями територіальної громади міста і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Отже, у межах спірних правовідносин Київська міська рада зобов'язана була розглянути клопотання позивача і прийняти відповідне рішення на пленарному засіданні.

Суд звертає увагу, що Земельний кодекс України або інші закони не передбачають права Київської міської ради делегувати свої повноваження по розпорядженню земельними ділянками іншим органам, у тому числі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), або приймати інші акти, ніж у формі рішень; в іншому випадку такі дії ради кваліфікуються як протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи про відмову в його наданні.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі №21-358а13, яка в силу частини першої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування.

Доказів, які б свідчили про розгляд клопотань позивача, саме - Київської міською радою та прийняття нею відповідних рішень, у справі не міститься, а відповідачем до суду не надано.

При цьому, відповідно до підпункту 3.11 пункту 3 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно з положеннями статті 6 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 лютого 2013 року №63/9120, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, за результатами опрацювання клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою Департамент земельних ресурсів протягом семи робочих днів з дня його отримання готує проект дозволу Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою або проект відмови у наданні такого дозволу згідно із затвердженою рішенням Київської міської ради формою та проект відповідного висновку постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури і землекористування, які передаються на розгляд цієї комісії приймальнею Київради з земельних питань через секретаріат Київської міської ради.

Таким чином, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) уповноважений лише на підготовку проекту відповідного рішення щодо відведення земельних ділянок в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене та з огляду на відсутність доказів прийняття відповідачем відповідних рішень за клопотанням позивача, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Київську міську раду розглянути такі клопотання згідно з вимогами Земельного кодексу України.

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства повноваження по прийняттю рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні, належать виключно виконавчому органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), який, у разі відмови у продовженні дії дозволу видає відповідне розпорядження, отже наділений дискреційними повноваженнями.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до вимог статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 5 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Згідно з частинами першою та другою статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Виходячи з зазначених положень, адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти будь-яке рішення.

Таким чином, суд не вправі перебирати на себе функції дозвільного органу та своїм рішенням зобов'язувати останнього надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, оскільки за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження дозвільного органу щодо надання таких дозволів є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією дозвільних органів.

Аналогічна правова позиція підтверджується численною судовою практикою, зокрема, постановою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 № П-278/10, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.07.2014 у справі № К/800/62158/13.

Крім того, в пункті 14 листа Верховного суду України від 29.10.2008 року №19-3767/0/8-08 зазначено, що при розгляді справ за адміністративними позовами до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування суди вправі зобов'язати відповідний орган розглянути питання, а не приймати рішення, оскільки суд не наділений такими повноваженнями.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні не можуть бути задоволені, оскільки суд не наділений повноваженнями зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати відповідні рішення.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю РЕСЕТ задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Київської міської ради щодо порушення процедури розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою № 1/2 щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 20 601,67 кв.м за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Промислова, 4, № 2/2 щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 6 815,01 кв.м за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Віскозна, 1.

Зобов'язати Київську міську раду розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою № 1/2 щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 20 601,67 кв.м за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Промислова, 4, № 2/2 щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 6 815,01 кв.м за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Віскозна, 1, у порядку та строки, передбачені статтею 123 Земельного кодексу України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ТОВ РЕСЕТ (провулок Електриків, 15, Київ, 04071, код ЄДРПОУ 35250986) понесені ним судові витрати в розмірі 1 600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (вул.Хрещатик, 36, Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Суддя Є.В. Аблов