Постанова

від 28.02.2018 по справі 820/3477/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3477/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії :

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковська А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову, суддя Старосєльцева О.В. , Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі № 820/3477/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Міськрайонного управління у Чугуївському районі та м. Чугуєві Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Чугуївському районі та м. Чугуєві Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Волох Н.І. третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Чугуївський ринок"

про скасування рішення, державної реєстрації земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги (з урахуванням уточнень) 1) скасувати та визнати неправомірними рішення кадастрового реєстратора за заявою 3В-6305611722017, 2) скасувати та визнати неправомірним рішення кадастрового реєстратора за заявою 3В-6305611692017, 3) зобов'язати кадастрового реєстратор Волох Н.І. скасувати державну реєстрацію земельної ділянки шляхом об'єднання земельних ділянок НОМЕР_1 площею 0,7974га та НОМЕР_2 площею 0,0171га з присвоєнням архівного кадастрового номеру НОМЕР_3 площею 0,8120га з цільовим призначенням - для обслуговування ринку, 4) зобов'язати кадастрового реєстратор Волох Н.І. поновити поземельну книгу на земельну ділянку НОМЕР_3 площею 0,8120га з цільовим призначенням - для обслуговування ринку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Міськрайонного управління у Чугуївському районі та м. Чугуєві Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області, Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Чугуївському районі та м.Чугуєві Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Волох Н.І., третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чугуївський ринок" про скасування рішення, державної реєстрації земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Позивачем, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв язку з неповним з ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову судом першої інстанції, зроблено висновок, щодо не виявлення факту порушення права позивача у сфері публічно-правових відносин у галузі обігу та державної реєстрації земельних ділянок, що є визначеною процесуальним законом підставою для постановлення рішення про відмову у позові.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Як встановлене судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, спір виник з приводу реалізації державним кадастровим реєстратором владної управлінської функції, внаслідок чого відбувся поділ земельної ділянки площею 0,8120га кадастровий номер НОМЕР_3 на дві окремі земельні ділянки площею 0,7949га з кадастровим номером НОМЕР_6 та площею 0,0171га з кадастровим номером 6312000000020010099.

Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 була придбана Спільним підприємством "Чугуївський ринок" у Чугуївської міської ради за договором від 13.02.2009р. та згідно з державним актом ХР 089755 від 04.11.2009р. реєстраційний номер 020968100001 належить на праві приватної власності СП "Чугуївський ринок", правонаступником якого є ТОВ "Чугуївський ринок".

Пунктом 1.2 даного договору передбачено накладення сервітуту на проїзд та прохід до сторонніх землекористувачів, які розташовані всередині земельної ділянки СП.

Як встановлено судом, 04.11.2009р. на вказану земельну ділянку було відкрито поземельну книгу, котра станом на час розгляду і вирішення даної адміністративної справи у паперовому вигляді відсутня, що підтверджується довідкою начальника Міськрайонного управління у Чугуївському районі та м.Чугуєві ГУ Держгеокадастру у Харківській області №1166/127-17 від 14.12.2017р.

Відповідно до технічної документації з землеустрою (а.с.174 т.1) позивач, гр..ОСОБА_1 не є суміжним землекористувачем відносно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_3.

З матеріалів справи також не вбачається обставин на підтвердження того, що стосовно названої земельної ділянки за позивачем було зареєстровано сервітут.

Також судом встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, гр..ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4. Дана земельна ділянка була набута у власність на підставі укладеного з Чугуївською міською радою договору від 01.07.2002р. (а.с.4-9 т.2).

Згідно з п.1.1 договору продавець передав, а покупець прийняв земельну ділянку площею 55 кв.м., а відповідно до п.1.3 цього ж договору покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість земельної ділянки площею 12735 кв.м. Текст даного договору, як з'ясовано судом, передбачає перехід від продавця до покупця лише одного речового права - права власності, про передачу будь-яких інших обмежених речових прав у договорі не згадується. Розбіжності у площі належної позивачу земельної ділянки усуваються рішенням Чугуївської міської ради від 14.06.2002р., яким передбачено продаж ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0055га (а.с.10 т.2) та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.22 т.1).

Суміжним користувачем відносно даної земельної ділянки є третя особа, ТОВ "Чугуївський ринок" (а.с.2 т.2).

10.06.2016р. третьою особо, ТОВ "Чугуївський ринок" було складено нотаріально посвідчену заяву на бланку серії НАТ №518028 про намір здійснити розподіл земельної ділянки площею 0,8120га кадастровий номер НОМЕР_5 за адресою: АДРЕСА_1, на дві окремі земельні ділянки площею 0,0171га та площею 0,7949га. (а.с.234 т.1).

07.04.2017р. до відповідача, державного кадастрового реєстратора - п.Волох Наталії Іванівни надійшла заява ТОВ "Чугуївський ринок" за реєстраційним номером №3В-6305611692017 з приводу проведення державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0171га за адресою АДРЕСА_1 (а.с.202 т.1)

07.04.2017р. до відповідача, державного кадастрового реєстратора - п.Волох Наталії Іванівни також надійшла і заява ТОВ "Чугуївський ринок" за реєстраційним номером №3В-6305611722017 з приводу проведення державної реєстрації земельної ділянки площею 0,7949га за адресою АДРЕСА_1.

18.04.2017р. відповідачем, державним кадастровим реєстратором - п.Волох Н.І. було скасовано кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3.

18.04.2017р. відповідачем, державним кадастровим реєстратором - п.Волох Н.І. було відкрито поземельну книгу на земельну ділянку площею 0,7949га з кадастровим номером НОМЕР_6 (а.с.203 т.1).

Згідно з описом меж (а.с.209 т.1) дана земельна ділянка в частині від Г1 до Д1 межує з земельною ділянкою ОСОБА_1 (кадастровий номер НОМЕР_7.

Окрім того, 18.04.2017р. відповідачем, державним кадастровим реєстратором - п.Волох Н.І. було відкрито поземельну книгу і на земельну ділянку площею 0,0171га з кадастровим номером НОМЕР_2.с.218 т.1).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що наявні у справі документи не містять відомостей, що відносно цієї земельної ділянки позивач є суміжним землекористувачем.

Так, колегія суддів зазначає, що ч.1 ст.22 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.

Відповідно до ч. 4 ст.24 зазначеного закону для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з документів які використовувались відповідачем, Державним кадастровим реєстратором у спірних правовідносинах з приводу поділу земельної ділянки, колегія суддів не знайшла доказів існування передбачених ч.6 ст.24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" підстав для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ч.6 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Відповідно з ст.56 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Згідно з ч.12 ст.186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок погоджується, зокрема, у разі якщо поділ, об'єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що технічна документація з поділу первісно створеної (первісно сформованої) земельної ділянки у даному випадку підлягала погодженню лише власником, тобто третьою особою по справі - ТОВ "Чугуївський ринок".

Відповідно до п.2 ч.1 ст.395, ч.1 ст.401 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Згідно зі ст.100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут) (ч.1 ст.100); Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки (ч.2 ст.100); Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (ч.3 ст.100).

Відповідно до ст.404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо (ч.1 ст.404); особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту (ч.2 ст.404).

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що основним аргументом позивача проти проведеного відповідачем, державним кадастровим реєстратором поділу однієї суцільної земельної ділянки на дві окремих земельних ділянки є відсутність сервітуту стосовно новостворених земельних ділянок.

Таким чином, слід дійти висновку, що позивач має побоювання стосовно можливості проходу або проїзду через чужу земельну ділянку. Однак позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що наведене однозначно указує на відсутність у позивача порушеного права на момент розгляду даної справи.

Оскільки за правовою суттю земельний сервітут належить до кола цивільних прав, то у захист цього права повинен відбуватись у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що судом не виявлено факту порушення права позивача у сфері публічно-правових відносин у галузі обігу та державної реєстрації земельних ділянок, що є визначеною процесуальним законом підставою для постановлення рішення про відмову у позові.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі № 820/3477/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)В.О. Бондар Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 07.03.2018.