Рішення

від 02.03.2018 по справі 199/7314/17

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/7314/17

(2/199/681/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

02.03.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Руденко В.В., за участі секретаря Куземи О.Г., представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив №140 Молнія про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, посилаючись на те, що вона з 20 травня 2005 року працювала на посаді паспортиста в ОК ЖБК № 140 Молнія . За час роботи покладені на неї функціональні обов'язки вона виконувала сумлінно та вчасно. Позивач посилається на те, що починаючи з липня 2017 року на неї було створено тиск з боку нового керівництва в особі Голови правління ОК ЖБК № 140 Молнія та змушування звільнитися із займаної посади по хорошому .

З 18 липня 2017 року по 21 липня 2017 року позивач перебувала на лікуванні, про що, завчасно повідомила відповідача та на підтвердження чого надала медичну довідку від 21 липня 2017 року до бухгалтерії для здійснення оплати. 31 липня 2017 року відповідачем винесено Наказ № 11 про накладення на неї дисциплінарного стягнення у виді догани та ознайомлено її з даним наказом у той же день. До винесення наказу їй пропонувалося надати письмове пояснення з приводу нібито порушень трудової дисципліни у період 18 липня 2017 року по 21 липня 2017 року, на що вона повторно надала копію медичної довідки від 21.07.2017 року та наголошувала на поважність причин своєї відсутності. Оскільки нею прогулів не здійснювалось, а наказ було складено з порушенням трудового законодавств, вона звернулась до Головного управління Державної праці у Дніпропетровській області. На її звернення було повідомлено, що станом на 1 серпня 2017 року у спеціалістів Головного управління Державної праці у Дніпропетровській області тимчасово відсутні посвідчення у зв'язку з чим не можуть здійснити заходи щодо перевірки обставин її звернення.

З 02 серпня 2017 року по 11 серпня 2014 року ОСОБА_2 захворіла на гостре респіраторне захворювання та перебувала на лікарняному згідно листка непрацездатності №683 від 02.08.2017 року. Та 30 вересня 2017 року була повідомлена відповідачем, що її було звільнено 14 серпня 2017 року з роботи за п.4 ст. 40 КзпП України. При цьому з наказом про звільнення її не ознайомили, в день звільнення не провели розрахунку, не вручили довідку про нараховані суми та не видали належним чином оформлену трудову книжку.

Вважає причини своєї відсутності на роботі поважними, виключають її вину тому не можуть вважатись прогулом, та звільнення з цієї підстави є незаконним. У зв'язку з чим позивач просить суд визнати незаконним наказ Обслуговуючого кооперативу Житлово - будівельний кооператив № 140 Молнія від 14.08.2017 року про її звільнення з посади паспортиста за прогул, поновити її на роботі в Обслуговуючому кооперативі Житлово - будівельний кооператив 140 Молнія на посаді паспортиста, стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово - будівельний кооператив № 140 Молнія на користь ОСОБА_2 1216,00 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово - будівельний кооператив № 140 Молнія на її користь відшкодування завданої моральної шкоди на суму 20000 гривень

У судове засідання позивач чи її представник не з'явились, представник позивача надала заяву про розгляд справи за їх відсутністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що при звільненні позивача відповідачем не було допущено порушень з боку трудового законодавства, позивач була звільнена за прогул 01серпня 2017 року, документів, які б свідчили про поважність неявки на роботу не подала, тому після лікарняного була звільнена. До звільнення позивач неодноразово порушувала трудову дисципліну, що зафіксовано відповідним чином.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 з 20 травня 2005 року працювала на посаді паспортиста в ОК ЖБК № 140 Молнія та звільнена 14 серпня 2017 року за наказом №12 відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин 01 серпня 2017 року.

Статтею 40 КЗпП Украъни передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб,звільнених за п.4 ст.40 КЗпП,суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається

відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Судом встановлено, що позивач була ознайомлена з Посадовою інструкцією паспортиста та Правилами внутрішнього трудового розпорядку ОК ЖБК №140 Молнія , про що свідчить акт від 17.07.2017 року, складений та підписаний трьома членами правління відповідача та двома членами ревізійної комісії відповідача. Згідно вищевказаного трудового розпорядку ОК ЖБК №140 Молнія , в ЖБК встановлюється п'ятиденна робоча неділя, часи роботи паспортиста з 11.00 до 16.00 годин, перерва з 13.00 до 14.00 години.

1 серпня 2017 року позивач не з'явилась на роботу, була відсутня на робочому місці на протязі всього робочого дня, про що членами правління та ревізійної комісії кооперативу був складений акт про прогул від 01.08.2017 року. Згідно листка непрацездатності, виданого КЗ ДЦПМСД №8 , позивач знаходилась на амбулаторному лікування з 02.08.2017 року по 11.08.2017 року

1 серпня 2017 року правління ОК ЖБК №140 Молнія одностайно прийняло рішення звільнити паспортиста ОСОБА_2 за прогули після виходу її з лікарняного, що підтверджує Протокол №6/07/17 від 02.08.17р.

Пояснення про свою відсутність на роботі 01.08.2017р. надавати представникам відповідача відмовилась, що підтверджується актом фіксації відмови від надання письмових пояснень щодо причини відсутності на роботі від 14.08.2017 року.

Суду будь-яких належних та допустимих доказів тому, що її відсутність на роботі 01.08.2017 року була пов'язана з поважними причинами, позивач не надала.

Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення: догана; звільнення

Відповідно до ч. З ст 149 КЗпП України, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяної ним шкоди, обставинам за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Враховуючи, той факт, що позивач раніше притягувалась до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення трудової дисципліни (прогул) наказом № 11 від 31.07.2017 року, який позивачем в судовому порядку не ос порений та є чинним, відповідач прийняв рішення згідно вищезгаданих вимог закону про звільнення позивача.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави вважати, що звільнення позивача за прогул 01.08.2017 року відповідачем на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України є незаконним.

Також в судовому засіданні встановлено, що позивачу був переданий наказ про її звільнення для ознайомлення, з наказом остання ознайомилась, але від підпису відмовилась, трудову книжку на прохання представників відповідачів надати відмовилась, також на вимогу представників відповідачів позивач відмовилась надати банківські реквізити для розрахунку по заробітній платі, про складені відповідні акти. Належними та допустимими доказами позивач вищенаведені і акти не спростувала.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Отже, умовою стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є доведення позивачем незаконності формулювання причини звільнення, а також поновлення її на попередній роботі.

Позивач не надала доказів незаконності звільнення її з роботи, тому підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не вбачається.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Оскільки судом не встановлено порушень трудових прав позивача, підстави для компенсації моральної шкоди відсутні.

Згідно ст.141 ЦПК України судові витрати віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 264-266 ЦПК України,ст. 40 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У позовних вимогах ОСОБА_2 (місто Дніпро, вулиця Любарського,84а/203, РНОКПП НОМЕР_1) до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив №140 Молнія (місто Дніпро, вулиця Любарського,84а, код ЄДРПОУ 23927254) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, - відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.

Суддя: