Рішення

від 01.03.2018 по справі 466/3311/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/3311/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі : головуючого-судді Білінської Г.Б.

при секретарі Окілко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , Відділу держгеокадастру у м. Львові , третіх осіб Галицького ВДВС ЛМУЮ, Фонду державного майна України Львівська область, Львівської місцевої прокуратури № 2, ГУНП у Львівській області, приватного нотаріуса ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсним та скасування реєстраційного посвідчення ,

у с т а н о в и в

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом , у якому після уточнень позовних вимог просить визнати недійсним та скасувати свідоцтво серії ВАС №532352, видане 27.12.2002 року Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі акта проведення прилюдних торгів, затвердженого відділом державної виконавчої служби Галицького управління юстиції м. Львова 24 грудня 2002 року, яким посвідчено, що ОСОБА_2, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, належить право власності на майно, яке складається зі споруди цілісного майнового комплексу по вул. Шевченка, 186 у місті Львові; визнати недійсним та скасувати реєстраційне посвідчення серії КММ №016981 від 29 грудня 2002 року на об'єкти нерухомого майна яким Львівське обласне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки посвідчує, що споруди цілісного майнового комплексу площею 2 988,6 м.кв. у м. Львові по вул. Шевченка, 186 зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки №4610137500:10:001:0038 площею 0,0002 га у державному земельному кадастрі, як таку, що проведена незаконно.

В обґрунтування вимог покликається на те, що 27.12.2002 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 видано свідоцтво серії ВАС N0532352, на підставі акту проведення прилюдних торгів, затвердженого відділом державної виконавчої служби Галицького управління юстиції м. Львова 24 грудня 2002 року, у якому посвідчено, що ОСОБА_2, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, належить право власності на майно, яке складається зі споруди цілісного майнового комплексу по вул. Шевченка, 186 у місті Львові.

Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 16 січня 2015 року по справі №466/56/ 15-к про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 358 КК України ОСОБА_4 нежитлове приміщення, розташоване між нежитловими приміщенням першого поверху будівлі Б-2 , які позначені цифрами 2, 3, 4, б має площу 44,33 кв. м. Як вбачається із технічного паспорту будівлі Б-2, що по вул. Шевченка, 186 у м. Львові в даному місці розташована належна ОСОБА_2 боднарна 3-1 , яка відповідно до свідоцтва про має загальну площу 43,1 кв.м. Тобто рішенням суду встановлено, що у свідоцтві виданому 27.12.2002 року Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 серії ВАС №532352 зазначені неправдиві відомості, а саме невірно вказана площа приміщення боднарної. На водонапірну вежу повністю відсутня технічна документація технічний паспорт, абриси, інвентаризаційна справа.Відповідно до короткої технічної характеристики виданої БТІ водонапірна вежа є металева і вказана її вартість як металу в сумі 3 810,00 грн., а згідно довідки-характеристики №74820 від 20 липня 2002 року Управління житлового комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації, яка видана ОСОБА_5 для подання в нотконтору для відчуження нерухового майна водонапірна вежа є металева і її дійсна вартість в цінах на 2000 рік З 810 грн. процент зносу Л-1 - 40%.

Відтак не зрозуміло на підставі чого вказаний об єкт зазначений , що це окрема споруда а не обладнання.

До справи №466/2909/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні майном ОСОБА_2 подав кадастровий план земельної ділянки №4610137500:10:001:0038 площею 0,0002 га та повідомив, що ця земельна ділянка відповідає площі водонапірної вежі Л-1 за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 186.

Отже ,н думку позивача, запис в акті про проведення прилюдних торгів, на яких здійснено відчуження майна ОСОБА_5 що розташоване за адресою м. Львів, вул. Шевченка, 186 та яке придбане ОСОБА_2, що виданий відділом виконавчої служби Галицького управління юстиції м. Львова 24 грудня 2002 року, про наявність цегляних стін не відповідає дійсності, а значить не відповідає дійсності реєстраційне посвідчення серії КММ №016981 від 29 грудня 2002 року на об'єкти нерухомого майна яким Львівське обласне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки посвідчує, що споруди цілісного майнового комплексу площею 2 988,6 м.кв., адже в такому разі загальна площа приміщень є більшою. Наданий кадастровий план земельної ділянки №4610137500:10:001:0038 площею 0,0002 га доводить , що ні стін, ні фундаменту водонапірна вежа Л-1 не має, відтак у свідоцтві ОСОБА_2 відображена неправдива інформація щодо наявності таких стін. В той же час при, при наявності будь-якої додаткової площі свідоцтво ОСОБА_2 не відповідає дійсності. Оскільки цегляні стіни вимагають зазначення характеристик стін та несучих конструкції а також площі приміщення (водонапірної вежі) відтак загальна площа приміщення не відповідає тій, яка була придбана на прилюдних торгах. Окрім цього, загальна площа приміщень та споруд, зазначених у свідоцтві, яке видане 27.12.2002 року складає 2 838,2 кв.м. А 29 грудня 2002 року Львівське обласне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки видає реєстраційне посвідчення серії КММ №016981 на споруди цілісного майнового комплексу площею 2 989,6 кв.м., які розташовані у м. Львові по вулиці Шевченка, 186 зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва, виданого 24 грудня 2002 року Львівським приватним нотаріусом міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №5946 та записано в реєстраційну книгу №19 за реєстровим №5962. Таким чином у свідоцтві серії ВАС №532352, виданому приватним нотаріусом ОСОБА_3 загальна площа приміщень і споруд складає 2 838,2 кв.м. а в реєстраційному посвідченні, виданому ЛОК БТІ та ЕО на підставі вказаного свідоцтва - 2 989,6 кв.м.

Позивач вважає, що на водонапірну вежу Л-1 відсутня будь-яка технічна документація , як і на право ОСОБА_2 на земельну ділянку під водонапірною вежею, невизначено площу земельної ділянки та хто і на підставі яких документів її визначав. А тому ,на думку позивача, кадастровий номер №4610137500:10:001:0038 земельній ділянці площею 0,0002 га присвоєний з порушення вимог п. 16 Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 749 від 18.08.2010 р. у зв'язку з чим запис про присвоєння кадастрового номера №4610137500:10:001:0038 підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив свої вимоги та дав пояснення аналогічні змісту позову.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги заперечили та пояснили, що позовні вимоги вважають безпідставним , оскільки позивач не надав доказів наявності у нього будь-яких законних документів щодо володіння будь-якою приватною власністю на вул. Шевченка. 186 у м. Львові та не вказав, які саме його законні права чи інтереси порушені.

Відповідачі ЛОР БТІ та ЕО , Відділ Держгеокадастру у м. Львові Львівської області та треті особи у судове засідання повторно не звЂ�явились, хоча належним були повідомлені про день та час розгляду справи судом.

Заслухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи , суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних мотивів.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права ,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Збиранням доказів у цивільних справах не є обоввЂ�язком суду.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач ОСОБА_1, ставлячи вимоги про визнання недійсним та скасування свідоцтва серії ВАС №532352, виданого 27.12.2002 року Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі акту проведення прилюдних торгів, затвердженого відділом державної виконавчої служби Галицького управління юстиції м. Львова 24 грудня 2002 року, яким посвідчено, що ОСОБА_2 належить право власності на майно, яке складається зі споруди цілісного майнового комплексу по вул. Шевченка, 186 у місті Львові; визнання недійсним та скасування реєстраційного посвідчення серії КММ №016981 від 29 грудня 2002 року на об'єкти нерухомого майна, яким Львівське обласне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки посвідчує, що споруди цілісного майнового комплексу площею 2 988,6 м.кв. у м. Львові по вул. Шевченка, 186 зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2; та про скасування державної реєстрації земельної ділянки №4610137500:10:001:0038 площею 0,0002 га у державному земельному кадастрі, як такої, що проведена незаконно, не зазначає, які саме його законні права та інтереси порушені, не заявляє власних вимог щодо зазначеного майна.

Ст.16 ЦК передбачає перелік способів захисту цивільних прав та інтересів особи, зокрема способи захисту, застосування яких дозволяє підтвердити право,що захищається або спонукати порушника припинити дії, які порушують належне особі суб єктивне цивільне право або їх попередити.

У даному випадку, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам закону.

Така позиція висловлена у рішенні Верховного Суду у справі №21-4050а14\,у якому вказано, що позов, предметом якого є скасування рішень відповідних органів про передачу земельної ділянки у власність \ по аналогії - інші обвЂ�єкти власності\ не може бути задоволений ,оскільки такий акт вичерпав свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника ,оскільки у такого виникло право власності або володіння земельною ділянкою \ чи іншого обвЂ�єкта власності\ і таке право ґрунтується на правовстановлюючих документах. Позов, предметом якого є оспорюване рішення , не повинен розглядатись, оскільки обраний спосіб не забезпечує реального захисту порушених прав.

Керуючись ст.ст.10,82,263-265 ЦПК України, ст.ст.3, 16, 321 ЦК України, судвЂ� -

в и р і ш и в

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , Відділу держгеокадастру у м. Львові , третіх осіб Галицького ВДВС ЛМУЮ, Фонду державного майна України Львівська область, Львівської місцевої прокуратури № 2, ГУНП у Львівській області, приватного нотаріуса ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання недійцсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання недійсним та скасування реєстраційного посвідчення -відмовити.

Термін оскарження рішення 30 днів до Апеляційного суду Львівської області.

Суддя ОСОБА_7