Рішення

від 12.02.2018 по справі 911/2629/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2018 р. м. Київ Справа № 911/2629/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства Укрриба

до Перегонівської сільської ради

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Україна

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та Державного агентства рибного господарства України

про визнання незаконним і скасування рішення

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників сторін:

від позивача: Панасенко О.А. (довіреність № 11-13/79 від 21.06.2017 року);

від відповідача1: Танцюра К.Л. (ордер серія АА № 134878 від 03.10.2017 року); Танцюра Л.О. Танцюра Л.О. (ордер серія КВ № 211468 від 04.04.2017 року);

від відповідача2: не з'явився;

від третьої особи1: Колода Є.Г. (довіреність № 43 від 11.09.2017 року);

від третьої особи2: Романенко Ю.В. (довіреність №86-Д від 17.10.2017 року).

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Державного підприємства Укрриба до Перегонівської сільської ради та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Україна про визнання незаконним і скасування рішення ради.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2017 року порушено провадження у справі № 911/2629/17.

В ході розгляду спору ухвалою від 04.10.2017 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області та Державне агентство рибного господарства України.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Підпунктом 9 п. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017 року, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017 року, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

З огляду на обсяг та зміст позовних вимог у справі № 911/2629/17, господарський суд дійшов висновку, що справу № 911/2629/17 слід розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.12.2017 року справу № 911/2629/17 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 31.01.2018 року.

23.01.2018 року від представника відповідача2 надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких останній проти позову заперечував з підстав викладених в поясненнях. Зазначив, що докази на які він посилається в поясненні, додані до нього та просив суд розглядати справу без участі відповідача2.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 31.01.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, уточнень позовних вимог не надав, додаткових доказів в підтвердження викладених у позові та поданих в ході розгляду спору пояснень, не надіслав.

Присутні в судовому засіданні представники відповідача1 та третіх осіб підтримали подані в ході розгляду спору відзив та пояснення відповідно, відповідач1 проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову. Також зазначив про те, що відповідачем1 повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані всі наявні докази в підтвердження викладеного на які він посилається у своїх запереченнях.

Відповідач2, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 31.01.2018 року не з'явився, додаткових доказів та пояснень не надіслав.

Ухвалою від 31.01.2018 року закрито підготовче провадження у справі № 911/2629/17 та призначено справу № 911/2629/17 до судового розгляду по суті на 12.02.2018 року.

В судовому засіданні 12.02.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача1 проти позову заперечував, представник відповідача2 в судове засідання не з'явився, у справі наявне клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 12.02.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Державне підприємство Укрриба (позивач) зазначає, що відповідно до п. 1 Спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 року № 126/752 Про передачу гідротехнічних споруд до сфери управління Міністерства аграрної політики України передано гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств.

Наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 24.09.2003 року № 274 на виконання п. 11 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року № 1482 Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності та Спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України за № 126/752 Про передачу гідротехнічних споруд затверджено Акт прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ Київрибгосп на баланс Державного підприємства Укрриба та закріплено зазначене в Акті майно за позивачем на праві повного господарського відання.

Позивач стверджує, що на його баланс передано державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди) нагульного ставу Перегонівка в с. Перегонівка Обухівського району Київської області (інв. № 503, реєстровий номер Фонду державного майна України 25592421.31.ААЕЖАД 153). Кадастровий номер земельної ділянки водного фонду, на якій розташоване відповідне державне нерухоме майно - 3223186401:01:023:0001.

Органом управління державним нерухомим майном, що обліковується на балансі позивача є центральний орган виконавчої влади - Державне агентство рибного господарства України.

Позивач зазначає, що під час проведення 11.04.2017 року обстеження та інвентаризації державного нерухомого майна - гідротехнічних споруд ставу Перегонівка , позивачем встановлено, що вказаний став використовується невідомими особами для власних рибогосподарських потреб, а також те, що рішенням Перегонівської сільської ради Обухівського району Київської області (відповідач1) від 20.11.2012 року № 113-22-УІ Про прийняття на баланс гідроспоруди державне нерухоме майно - одну з гідротехнічних споруд ставу Перегонівка - водовипуск, який зазначено у додатку до вказаного рішення - акті приймання-передачі як водорозлив, відповідачем прийнято на баланс від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Україна (відповідач2).

Позивач в позові стверджує, що рішення відповідача1 від 20.11.2012 року № 113-22-УІ Про прийняття на баланс гідроспоруди прийнято з порушенням вимог законодавства, у зв'язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

В обгрунутування позовних вимог позивач зазначає, що згідно зі ст. 1 Закону України Про аквакультуру визначено, що гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 329 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, незаборонених законом.

Статтями 331, 334, 335 та 345 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на новостворене майно, безхазяйну річ, в порядку договірних відносин та у разі приватизації державного майна, або майна, що перебуває у комунальній власності.

Позивач стверджує, що відповідач2 не мав законних підстав для передачі відповідачу1 гідротехнічної споруди ставу Перегонівка , оскільки остання є об'єктом державної власності та обліковується на балансі позивача.

Також, позивач стверджує, що листом від 04.05.2017 року № 112/01-17 відповідач1 підтвердив приналежність відповідної гідроспоруди до державної власності, оскільки зазначив, що така гідроспоруда знаходилась на земельній ділянці розміром 21,64 га, що була у постійному користуванні Канівського нерестово-виростному рибному господарству ВО Київрибгосп , правонаступником якого є ВАТ Київрибгосп (Державний акт І-КВ № 002343), від якого у 2003 році на баланс позивача було отримане державне нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у абзацах 2, 3, 5 ч. 1 ст. 2 цього Закону (крім нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів).

Відповідно до ст. 4 Закону України Про управління об'єктами державної власності Фонд державного майна України відповідно до законодавства, щодо нерухомого та іншого окремо індивідуально визначеного державного майна погоджує (приймає) рішення про передачу об'єктів державної власності у комунальну власність.

Таким чином, позивач стверджує, що оскільки відповідне нерухоме майно належить до державної власності, передача такого майна до комунальної власності мала відбуватись у відповідності до вищенаведених норм законодавства.

Позивач стверджує, що відповідач2 не мав повноважень передавати спірне майно, яке є державною власністю відповідачу1, тому відповідна передача є незаконною і спір пов'язаний із захистом права власності держави на належне їй державне майно в особі - Державного агентства рибного господарства України та похідного права від права власності - права господарського відання державним майном за позивачем.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому проситиь суд визнати незаконним та скасувати рішення Перегонівської сільської ради Обухівського району Київської області від 20.11.2012 року № 113-22-УІ Про прийняття на баланс гідроспоруди .

В ході розгляду спору відповідач1 - Перегонівська сільська рада позовні вимоги заперечував, зазначив, що в 1971 році гідроспоруда в с. Перегонівка Обухівського району Київської області була побудована Колективним сільськогосподарським підприємством Україна .

Оскільки, спірна гідроспоруда відноситься до майна, яке не підлягає паюванню, та у зв'язку з реорганізацією Колективного сільськогосподарського підприємства Україна , вказана гідроспоруда була передана Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Україна на баланс.

29.10.2012 року спірна гідроспоруда (водорозлив) була передана на баланс Перегонівської сільської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується Актом приймання-передачі від 29.10.2012 року.

В подальшому рішенням Перегонівської сільської ради Обухівського району Київської області №162.18.VII Про приватизацію гідроспоруди в селі Перегонівка надано дозвіл на приватизацію об'єкта комунальної власності (гідроспоруди), що знаходиться в с. Перегонівка з метою передачі її в оренду.

З врахуванням наданого відповідачем1 відзиву та на виконання вимог суду, позивач надав пояснення, що за Актом приймання-передачі від 01.07.2003 року, що затверджений наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 24.09.2003 року № 274, на баланс позивача, зокрема, передано став Перегонівка в с. Перегонівка Обухівського району Київської області.

При цьому, позивач зазначив, що документи по будівництву вказаного державного майна та Державний акт постійного користування земельною ділянкою під цим державним майном позивачу не передавалися.

В той же час, як зазначає позивач, згідно актів обстеження ставу Перегонівка , проведених фахівцями підприємства позивача, встановлено, що до складу ставу входять: контурна дамба, донний водовипуск, рибоуловлювач, верховинна дамба та причал з бункером для видачі кормів.

Також позивач посилається на визначення гідротехнічної споруди згідно з наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 року № 252 Про затвердження Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів . Однак, відповідний наказ передбачає насамперед паспортизацію гідротехнічних споруд, в якій вказується перелік та стан майна, чого власниками гідротехнічної споруди ставу Перегонівка не здійснювалось.

Відповідачі в ході розгляду спору стверджували та надали докази, що спірна гідроспоруда являє собою водорозлив, побудований та введений в експлуатацію 1971 року Колективним сільськогосподарським підприємством Україна .

Зокрема, відповідачі зазначають, що гідротехнічна споруда, що знаходиться в селі Перегонівка Обухівського району Київської області (дорога ТІ033) та щодо якої прийняте оскаржуване рішення від 20.11.2012 року №113-22-УІ Про прийняття на баланс гідроспоруди , була побудована Колгоспом Радянська Україна в 1971 році. В подальшому гідроспоруда була передана його правонаступнику Колективному сільськогосподарському підприємству Україна , яке передало майно правонаступнику _ сільськогосподарському виробничому кооперативу Україна , від якого майно перейшло до відповідача2 Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Україна .

Вказана гідроспоруда відповідно до п.14 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 62 (діючого на час реорганізації КСП Україна ) відносилась до переліку майна, яке не підлягало паюванню. Відповідно до діючого на той час законодавства, в 2000 році була передана на баланс підприємства-правонаступника СВК Україна , а СВК Україна в свою чергу передало правонаступнику СТОВ Україна .

Оскільки, законодавством України передбачалась можливість передачі на баланс органу місцевого самоврядування за його згодою окремих об'єктів зі складу майна, яке не підлягало паюванню, СТОВ Україна передало 29.10.2012 року по акту прийому-передачі гідротехнічну споруду 1971 року будови Перегонівській сільській раді.

Відповідачі також в обґрунтування заперечень проти позову зауважують, що позивачем не надано належних та достатніх доказів в підтвердження факту передачі йому спірної гідротехнічної споруди у державну власність.

У зв'язку з чим, судом досліджено та встановлено, що в якості доказу в підтвердження факту передачі спірної гідротехнічної споруди у державну власність, позивач посилається на Акт прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ Київрибгосп на баланс Державного підприємства Укрриба та закріплені за позивачем на праві повного господарського відання, затверджений Наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 24.09.2003 року № 274, згідно з яким позивачу передано, зокрема, став Перегонівка за інв.№ 503, введений в експлуатаціюв 1966 році, балансовою вартістю 17109,02 грн., залишковою вартістю 5510,84 грн.

При цьому, склад та стан майна на момент його передачі в 2003 році не встановлювались, доказів створення спірної гідроспоруди (водорозливу) правопопердником позивача та належність такої гідроспоруди до складу майна, переданого в 2003 році за вищенаведеним Актом прийому-передачі гідротехнічних споруд на баланс Державного підприємства Укрриба суду не надано.

Посилання позивача на проведення в 2014 - 2016 роках інвентаризації державного майна не засвідчує складу та стану гідроспоруд, які відносились до ставу Перегонівка і передавались позивачу в 2003 році.

Таким чином, з наданих позивачем доказів вбачається, що за Актом прийому-передачі гідротехнічних споруд, затвердженим Наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 24.09.2003 року № 274 в 2003 році позивачу передавалась гідротехнічна споруда - став Перегонівка , введена в експлуатацію в 1966 році. При цьому, відомостей про стан та склад майна та про створення державного майна (гідроспоруд) в період після 1966 року суду не надано.

Щодо посилань позивача, що гідроспоруда знаходилась на земельній ділянці розміром 21,64 га, яка була у постійному користуванні Канівського нерестово-виростному господарству ВО Київрибгосп , від якого на баланс позивача було отримане державне нерухоме майно, судом встановлено, що в 1998 році відповідно до рішення Перегонівської сільської ради народних депутатів від 18.11.1998 року № 9-1 Канівському нерестово-виростному рибному господарству ВО Київрибгосп с. Таценки надано в постійне користування земельну ділянку для риборозведення та водогосподарських потреб розміром 21,64 га (Державний акт І-КВ №002343 виданий 13.01.1999 року).

В той же час, рішенням Перегонівської сільської ради Обухівського району Київської області №23-2 від 23.03.2006 року на підставі листа Відкритого акціонерного товариства Київрибгосп скасовано Державний акт на право постійного користування землею серії I-КВ №002343, який належав Канівському нерестово-виростному рибному господарству ВО Київрибгосп ; переведено земельну ділянку розміром 21,64 га до земель запасу Перегонівської сільської ради.

Таким чином, спростовано посилання позивача, що гідроспоруда ставу Перегонівка створювалась на земельній ділянці, відведеній для такої мети. Також, позивачем не доведено, що спірна гідроспоруда передавалась йому на баланс і взагалі належала підприємству рибного господарства.

Також, відповідно до Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 10.09.1996 року №165, яка поширюється на всі споруди незалежно від відомчої належності та виду власності, передбачає що гідроспоруди можуть бути не тільки у державній власності, а також не визначає виключне право позивача щодо споруд чи комплексу споруд.

Таким чином, за наслідками розгляду спору позивачем не доведено, що спірна гідроспоруда належить до державної власності і передавалась на баланс позивачу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.7 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Згідно з п.14 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 62 (діючого на час реорганізації КСП Україна ) майно, що не підлягає паюванню, зокрема, яке неможливо виділити у натурі в рахунок майнових паїв та поділити його без ушкодження, а саме: дороги, капітальні вкладення на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші мережі), гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги, а також об'єкти, які знаходяться в загальному користуванні, передаються на баланс підприємствам-правонаступникам. Окремі об'єкти зі складу майна, яке не підлягає паюванню, можуть бути передані на баланс органу місцевого самоврядування за його згодою.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом не встановлено порушень прав та охоронюваних законом інтересів позивача прийняттям спірного рішення Перегонівської сільської ради Обухівського району Київської області від 20.11.2012 року № 113-22-УІ Про прийняття на баланс гідроспоруди . Крім того, відповідне рішення ради прийняте у відповідності до п.14 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року № 62 (діючого на час реорганізації КСП Україна ).

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, відповідачами спростовані, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено: 06.03.2018 р.

Суддя Т.П. Карпечкін