Рішення

від 12.03.2018 по справі п/811/2035/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/2035/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у м. Кропивницькому в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Н.В.Плюс" до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.11.2017 №№ 00000051402, 00000071402, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Н.В.Плюс" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Форми "Р" від 09.11.2017 № 00000051402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 50222 грн. за основним платежем та 25111,00 грн. за штрафними санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Форми "В4" від 09.11.2017 № 00000071402 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 134708 грн.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковими повідомленням-рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що вказані рішення порушують його права, суперечать діючому законодавству, прийняті на основі необґрунтованих висновків податкового органу.

Позивач вважає, що висновки ОСОБА_1 перевірки є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами. Як наслідок, штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним та підлягають скасуванню.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню (т.1, а.с. 151-153).

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (т.2, а.с. 200).

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи без його участі (т.2, а.с. 201).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Так, в період з 17 по 23 жовтня 2017 року посадовими особами Головного управління ДФС у Кіровоградській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства Н.В. плюс з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "ВЕРІКС" (код ЄДРПОУ 40927333) за травень 2017 року, ТОВ Фруктплюс (код ЄДРПОУ 40493323) за травень 2017 року, ТОВ "СТРОЙСЕЛЬМАШ" (код ЄДРПОУ 41110766) за травень 2017 року, ТОВ "ІНВЕСТ АЛЬЯНС 2014" (код ЄДРПОУ 39428874) за травень 2017 року, ТОВ "СВІТЛАД" (код ЄДРПОУ 40063972) за травень 2017 року, ТОВ Вітарус-К (код ЄДРПОУ 40810129) за травень 2017 року, що відображені в податкових деклараціях з ПДВ за травень 2017 року, ТОВ ФОРВАРДЕКС (код 40868577) за лютий 2017 року, що відображені в податкових деклараціях з ПДВ за лютий 2017 року, ТОВ "РЕДМІ" (код ЄДРПОУ 40915925) за березень 2017 року, що відображені в податкових деклараціях з ПДВ за березень 2017 року, ТОВ "КАРТЕЛЬ АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 40383109) за червень 2017 року, ТОВ "ИНВЕСТ-М" (код ЄДРПОУ 41138514) за червень 2017 року, ТОВ "БІЗНЕСТРЕЙД КОНСАЛТ" (код ЄДРПОУ 41261000) за червень 2017 року, що відображені в податкових деклараціях з ПДВ за червень 2017 року, про що складено ОСОБА_1 від 30.10.2017 № 367/11-28-14-02/36415883 (т.1, а.с. 13-96).

Згідно висновків ОСОБА_1, перевіркою, в тому числі, встановлено порушення позивачем:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 50222 грн., в т.ч. за лютий 2017 на суму 50222 грн.;

- п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 134708 грн., у т.ч.

- за лютий 2017 року - на суму 111 грн.,

- за травень 2017року на суму 18885 грн.,

- за червень 2017року на суму 115712 грн. (а.с. т.1, а.с. 95).

09.11.2017 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 00000051402 яким приватному підприємству "Н.В.Плюс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з основного зобов'язання у розмірі 50222 грн., та 25111,00 грн. за штрафними санкціями, № 00000071402, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 134708 грн. (т.1, а.с. 10-11).

Приписами п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп.2.4 п. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку» , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

Що стосується правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 Податкового кодексу України).

Зазначеному обов'язку платника податків кореспондує визначене п.85.4 ст. 85 Податкового кодексу України право посадових осіб податкового органу при проведенні перевірок отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пункт 44.4 ст. 44 Податкового кодексу України містить застереження, за яким вищезазначені документи, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже, наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки від 30.10.2017 № 367/11-28-14-02/36415883 позивачем завищено суму ПДВ по господарським операціям з ТОВ ФОРВАРДЕКС за лютий 2017 року у розмірі 50222 грн., а також 111 грн., ТОВ Вітарус-К у розмірі 860 грн, за травень 2017 року, ТОВ Світлад у розмірі 10024 грн., за травень 2017 року, ТОВ Інвест Альянс 2014 у розмірі 8001 грн., за травень 2017 року, ТОВ Інвест-М у розмірі 36879 грн., за червень 2017 року, ТОВ Бізнестрейд Консалт у розмірі 78833 грн., за червень 2017 року (т.1, а.с. 154).

На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ ФОРВАРДЕКС у лютому 2017 року надано до суду копії наступних документів:

- договору №25/02/17 від 25.02.2017, за змістом якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, передати у власність покупця товар визначений в рахунках-фактурах та видаткових накладних (т.1, а.с. 104-106);

- видаткових накладних від 26 лютого 2017 року стосовно купівлі шроту соняшникового, соняшнику та макуху (т.1, а.с. 107-118);

- платіжного доручення (т.1, а.с. 119);

- товарно-транспортних накладних (т.2, а.с. 56-59).

На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ Інвест-М у червні 2017 року надано до суду копії наступних документів:

- договору №14/06 від 14.06.2017, за змістом якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, передати у власність покупця товар визначений у специфікаціях або в рахунках-фактурах (т.1, а.с. 125-127);

- видаткових накладних від 16, 17, 19, 20, 21 та 24 червня 2017 року, від 03 липня 2017 року стосовно купівлі шроту соняшникового, сої, висівок пшеничних, пшениці (т.1, а.с. 128-140);

- платіжного доручення (т.1, а.с. 141);

- товарно-транспортні накладні (т.1, а.с. 232-250, т.2, а.с. 44).

На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ Бізнестрейд Консалт у червні 2017 року надано до суду копії наступних документів:

- договору №14/06 від 14.06.2017, за змістом якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, передати у власність покупця товар визначений у специфікаціях або в рахунках-фактурах (т.1, а.с. 167-169);

- видаткових накладних від 16 та 17 червня 2017 року стосовно купівлі макухи соняшникової (т.1, а.с. 170-171);

- платіжного доручення (т.1, а.с. 172);

- товарно-транспортні накладні (т.2, а.с. 65-68).

На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ Вітарус-К у травні 2017 року надано до суду копії наступних документів:

- договору №24/05 від 24.05.2017, за змістом якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, передати у власність покупця товар визначений у специфікаціях або в рахунках-фактурах (т.1, а.с. 173-175);

- видаткових накладних від 26 травня 2017 року стосовно купівлі запчастин та шроту соняшникового (т.1, а.с. 176-177);

- платіжного доручення (т.1, а.с. 178);

- товарно-транспортні накладні (т.2, а.с. 42-43).

На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ Інвест Альянс 2014 у травні 2017 року надано до суду копії наступних документів:

- договору №01/05-1від 01.05.2017, за змістом якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, передати у власність покупця товар визначений у специфікаціях або в рахунках-фактурах (т.1, а.с. 179-181);

- видаткових накладних від 01, 15, 20 та 29 травня 2017 року стосовно купівлі сої, шроту соняшникового, макухи соняшникової, а також отрубів пшеничних (т.1, а.с. 182-186);

- платіжних доручень (т.1, а.с. 187-188);

- товарно-транспортні накладні (т.2, а.с. 1-17).

На підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ Світлад у травні 2017 року надано до суду копії наступних документів:

- договору №01/05-2 від 01.05.2017, за змістом якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним Договором, передати у власність покупця товар визначений у специфікаціях або в рахунках-фактурах (т.1, а.с. 201-203);

- видаткової накладної від 01 травня 2017 року стосовно купівлі макухи соняшникової (т.1, а.с. 204);

- платіжного доручення (т.1, а.с. 205);

- товарно-транспортної накладної (т.2, а.с. 41).

Суд, дослідивши зазначені документи зазначає позивачем не надані належні докази на підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ ФОРВАРДЕКС за лютий 2017 року у розмірі 50222 грн., а також 111 грн., ТОВ Вітарус-К у розмірі 860 грн., за травень 2017 року, ТОВ Світлад у розмірі 10024 грн., за травень 2017 року, ТОВ Інвест Альянс 2014 у розмірі 8001 грн., за травень 2017 року, ТОВ Інвест-М у розмірі 36879 грн., за червень 2017 року, ТОВ Бізнестрейд Консалт у розмірі 78833 грн., за червень 2017 року, передбачені Податкових кодексом України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Так, позивачем не надані податкові накладні на підтвердження вищевказаних господарських операцій, а тому суд позбавлений можливості їх перевірити на відповідність ст. 201 Податкового кодексу України.

Крім того, товар який повинен був придбати позивач згідно вищевказаних договорів повинен бути визначений у специфікаціях або в рахунках-фактурах, які позивачем не були надані.

На підтвердження зберігання товару позивачем було надано копію договору зберігання № 04/2015 від 03.08.2017, проте сам договір лише від серпня 2017 року, а господарські операції вже мали відбутись протягом лютого - червня 2017 року, тобто до підписання самого договору зберігання.

Крім того, зазначеним надано право зберігання лише пшениці, ячменя, жита, соняшника та кукурудзи на кормові потреби (т.1, а.с. 111).

На підтвердження наявності умов зберігання, в тому числі сої, шроту соняшникового, макухи соняшникової, а також отрубів пшеничних жодних доказів не надано.

Також, позивачем не надано доказів того, що вказані товари були придбані для забезпечення виконання ділової мети.

Крім того, позивачем не зазначена, яка саме ділова мета підприємства, з відповідними підтверджуючими документами.

Також, позивачем не надано документи на товар, що оформлюються при прийнятті товару складом (зерновим складом, тощо), документи, що підтверджують якість товару (паспорт якості, сертифікат відповідності, тощо).

Позивачем не підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ ФОРВАРДЕКС за лютий 2017 року, ТОВ Вітарус-К за травень 2017 року, ТОВ Світлад за травень 2017 року, ТОВ Інвест Альянс 2014 за травень 2017 року, ТОВ Інвест-М за червень 2017 року, ТОВ Бізнестрейд Консалт за червень 2017 року.

Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України оскаржувані податкові повідомлення-рішення, дійшов висновку, що вони є законними та обґрунтованими, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України судових витрат, які підлягають стягненню на користь відповідача судом не встановлено.

Керуючись ст. 139, 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Приватне підприємство "Н.В.Плюс", код ЄДРПОУ 36415883, вул. Леніна. Буд. 48-А. с. Соколівське, Кіровоградський район, 27641.

Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 39393501, вул. В. Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006)

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_1