Ухвала

від 05.03.2018 по справі 2215/2158/2012

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

05 березня 2018 року

м. Київ

справа № 2215/2158/2012

провадження № 61-10491ск18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на постанову головного державного виконавця Старокостянтинівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про призначення експерта у виконавчому провадженні та оскарження результатів оцінки майна,

В С Т А Н О В И В :

21 вересня 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду із скаргою на постанову головного державного виконавця відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Вовк Наталії Володимирівни від 21 червня 2017 року про призначення експерта у виконавчому провадженні № 3730245. 02 листопада 2017 року ОСОБА_4 подала скаргу, в якій збільшила заявлені нею вимоги та, окрім вищезазначеного, оскаржила також результати оцінки майна - незавершеного будівництвом житлового будинку з вбудованим магазином загальною площею 456,3 кв. м на земельній ділянці площею 800 кв. м, що розташована по АДРЕСА_1 Хмельницької області. Одночасно із подачею скарги заявила клопотання про поновлення пропущеного нею строку на оскарження постанови державного виконавця від 21 червня 2017 року та результатів оцінки майна, посилаючись на те, що вказану постанову вона отримала 12 вересня 2017 року, після того, як ознайомилась із звітом про оцінку майна, проведеного ТОВ Центр незалежної оцінки Проскурів-експерт .

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2017 року, відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови головного державного виконавця відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Вовк Н. В. від 21 червня 2017 року про призначення експерта у виконавчому провадженні та оскарження результатів оцінки майна. Скаргу ОСОБА_4 на рішення та дії головного державного виконавця відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області залишено без розгляду.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У касаційній скарзі, поданій 23 січня 2018 року до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду,ОСОБА_4 просить судове рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанції неправильно встановили момент, коли ОСОБА_4 дізналася про порушення своїх прав та законних інтересів . Зокрема заявник посилається на те, що не отримувала поштову кореспонденцію, яку було надіслано державним виконавцем поштою із рекомендованим повідомленням про її вручення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегії суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 383 ЦПК України, у редакції чинній на момент розгляду місцевим судом скарги, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 385 ЦПК України, у редакції чинній на момент розгляду місцевим судом скарги, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до частини п'ятої статті 57 Закону України Про виконавче провадження , (тут і далі у редакції, чинній станом на дату вчинення виконавчий дій) виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Відповідно до частини другої статті 72 ЦПК України, у редакції чинній на момент розгляду місцевим судом скарги, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови головного державного виконавця відділу ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області від 21 червня 2017 року про призначення експерта у виконавчому провадженні та на оскарження результатів оцінки майна і залишаючи без розгляду скаргу ОСОБА_4, суд першої інстанції з висновком якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що боржнику на адресу, зазначену у виконавчому провадженні, були направлені рекомендованими листами з повідомленнями оскаржувана постанова державного виконавця і повідомлення про результати оцінки майна. Направлена кореспонденція була вручена ОСОБА_4 особисто. Зокрема, повідомлення про вартість описаного і арештованого майна було вручено ОСОБА_4 31 серпня 2017 року, а до суду зі скаргою вона звернулася 02 листопада 2017 року. Заявник не надала належних доказів на підтвердження поважності пропуску десятиденного строку на оскарження постанови державного виконавця і результатів оцінки майна, а тому її клопотання про поновлення строку до задоволення не підлягало.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином оцінено докази, подані учасниками, та встановлено обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення. Судами встановлено, що заявник звернулася до суду із скаргою на постанову державного виконавця про призначення експерта у виконавчому провадженні та на оскарження результатів оцінки майна поза межами десятиденного строку з моменту їх отримання, належних доказів про поважність пропуску зазначеного строку заявником не надано, а тому підстави для його поновлення у суду першої інстанції були відсутні.

Пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України визначено, що у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, не вбачається неправильного застосування судами апеляційної та першої інстанції норм процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів,дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на постанову головного державного виконавця Старокостянтинівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про призначення експерта у виконавчому провадженні та оскарження результатів оцінки майна відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта