Рішення

від 26.11.2009 по справі 2-4047/09

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                                              справа  № 2-4047/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

           26 листопада 2009  року                                                                                м. Луцьк      

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді                                                   Ковтуненка В.В.,

при секретарі                                                            Педич Ю.С., Суха Л.П.,

з участю позивача                                                    ОСОБА_1,

                представника відповідача                        ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ЖКП №6 про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 02 липня 2007 року його прийняли на роботу майстром ремонтно-експлуатаційної дільниці у житлово-комунальне підприємство №6, 20 лютого 2009 року він звільнився з роботи за власним бажанням (згідно  п.3 ст. 38 КЗпП України), ЖЕК №6 заборгувало йому заробітну плату в сумі 9 075,29 грн. (за грудень 2008 року – 2038,61 грн., лютий 2009 року 7 036,68 грн.), але виплатити її відмовилося. Він звернувся в територіальну державну інспекцію праці у Волинській області провести перевірку і зобов’язати директора ЖКП №6 виплатити йому зроблені гроші, про те припис був проігнорований. Вважає дії директора ЖКП №6 незаконними, оскільки відповідно з ст.. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належать працівнику проводиться в день звільнення. На день пред’явлення позову сума середнього заробітку, який відповідач зобов’язаний сплатити на його користь за час затримки становить 2960,10 грн. Просить суд стягнути з ЖКП №6 на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за грудень 2008 року та лютий 2009 року в сумі 9 075,29 грн. і середній заробіток за період затримки розрахунку з 20 лютого 2009 року по 08 квітня 2009 року в сумі 2 960,10 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов з підстав викладених в позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений позов не визнав та пояснив, що заробітна плата виплачена в повному обсязі, ОСОБА_1 неодноразово пропонувалось отримати заробітну плату, однак він відмовлявся її отримувати, грошові кошти, які виділялись на виплату заробітної плати позивачу неодноразово депонувались на депозитний рахунок із-за його відмови їх отримати, вихідна допомога не виплачена у повному розмірі.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом при розгляді справи встановлені обставини і визначених відповідно до них правовідносини.

Наказом № 2/84 від 02.07.2007 року ЖКП № 6 м. Луцька ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду майстра ремонтно-експлуатаційної дільниці, наказом № 13/2 від 20.02.2009 року ЖКП № 6 м. Луцька ОСОБА_1 було звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, ці обставини підтверджуються трудовою книжкою ОСОБА_1 серії АС № 598857 від 23 липня 1999 року і цих обставин сторони не заперечують.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України  при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як встановлено судом і цього не заперечували сторони, що на день звільнення ОСОБА_1 не було виплачено заробітної плати за  грудень 2008 року, лютий 2009 року та вихідна допомога, однак після звільнення ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося отримати грошові кошти, однак він категорично відмовлявся їх отримувати і грошові кошти були депоновані на депозитний рахунок (а.с. 20-22).  

У зв’язку з відмовою ОСОБА_1 отримувати належні йому грошові кошти, ЖКП №6 вжило заходів по їх виплаті шляхом електронного переказу грошових коштів безпосередньо ОСОБА_1 (а.с. 14).

Відповідно до ст. 44 КЗпП України   при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) — не менше двомісячного середнього заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що нарахована але не виплачена заробітна плата ОСОБА_1 не отримана з вини самого ОСОБА_1, який в категоричній формі відмовлявся її отримувати, при цьому ЖКП №6 вжило заходи по її виплати, однак на час розгляду справи грошові кошти по заробітній платі виплачені повністю і цього не заперечує сам позивач, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки ОСОБА_1 не в повній мірі виплачена вихідна допомога, так як ОСОБА_1 звільнений з ЖКП №6 на підставі ст.38 КЗпП України, і проти якої заперечує представник відповідача, а тому за таких обставин позовна вимога ОСОБА_1 щодо стягнення вихідної допомоги підлягає задоволенню частково, так як йому вже частково виплачена вихідна допомога в сумі 1049,43 грн.,

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України суд вважає можливим стягнути з ЖКП №6 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 59,46 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн. пропорційно до задоволеної частини вимог.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення в частині стягнення вихідної допомоги в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись   ст.ст.  44, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212 – 215, 367  ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ЖКП №6 про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства №6, р/р 26009220682800 в АКІБ Укрсиббанк м. Харків, МФО 351005, ЗКПО 30473473 на користь ОСОБА_1 5 946,75 гривень нарахованої, але не виплаченої заборгованості вихідної допомоги при звільненні.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства №6, р/р 26009220682800 в АКІБ Укрсиббанк м. Харків, МФО 351005, ЗКПО 30473473 на користь держави 59,46 гривень судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення в частині стягнення вихідної допомоги в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області  через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів  апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Волинської області або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя                                                В.В. Ковтуненко

Рішення складено в повному об’ємі

30 листопада 2009 року