Ухвала
від 06.03.2018 по справі 804/1573/18
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 березня 2018 року Справа 804/1573/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства Вакант до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Вакант до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення форми Р №0016431420 від 06.10.2017р., відповідно до якого ПП Вакант було збільшено суму грошового забов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 207 710 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми Р №0016451420 від 06.10.2017р., відповідно до якого ПП Вакант було збільшено суму грошового забов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій на суму 319 357,50 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

За правилами ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору.

З огляду на викладене, позивач не відноситься до осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою, та складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року 1762,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України від 07.12.2017 № 2246 - VIІІ Про Державний бюджет України на 2018 рік , та враховуючи ціну позову - в розмірі 527 067,50 грн., ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 7906,01 грн.

Позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Проте, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору із посиланням на те, що фінансове становище ПП Вакант не дозволяє на теперішній час сплатити судовий збір. На підтвердження відсутності коштів до суду надана копія балансу (Звіт про фінансовий стан) на 31 грудня 2017 року.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, в силу вимог ст. 8 Закону України Про судовий збір , Приватне підприємство Вакант не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № 242/3169/17.

Також, суд зазначає, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 133 КАС України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України "Про судовий збір", з власної ініціативи.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження незадовільного майнового стану позивача на момент звернення до суду із позовною заявою. Позивачем не надано інформації про відсутність у власності майна та список всіх банківських рахунків і інформацію про рух коштів за певний період до звернення до суду, можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо. Суд вважає, що окремо поданий документ (звіт про фінансовий стан) не відображає повної інформації щодо фінансового стану підприємства, а тому не може розцінюватись як спростування чи підтвердження недостатності коштів.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України Про судовий збір кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочки Приватному підприємству Вакант сплати судового збору за звернення із даною заявою.

За приписами ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі - 7906,01 грн.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 160,161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Приватного підприємства Вакант про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов - залишити без руху.

Надати позивачу термін - п'ять робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі - 7906,01 грн.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили згідно зі ст. 256 КАС України.

Суддя ОСОБА_1

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення06.03.2018
Оприлюднено14.03.2018
Номер документу72676552
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —804/1573/18

Постанова від 24.05.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 23.05.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 05.06.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 22.01.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Постанова від 26.12.2018

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Постанова від 26.12.2018

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 19.12.2018

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 20.11.2018

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 23.10.2018

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Рішення від 24.07.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кальник Віталій Валерійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні