Рішення

від 12.03.2018 по справі 804/5746/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Справа № 804/5746/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЄвразТранс Україна до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Обставини справи : 06.09.2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЄвразТранс Україна до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми Р №0000814202 від 29.08.2016 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми Р №0000824202 від 29.08.2016 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми В4 №0000804202 від 29.08.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 142/28-01-42-36161908 від 10.08.2016 року. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми Р №0000814202, № 0000824202 та форми В4 №0000804202 від 29.08.2016 року. Даними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено грошові зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, а саме: про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі - 8 415 408,00 грн., з яких сума 5 610 272,00 грн. основного платежу, сума - 2 805 136,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі - 201 894,00 грн., з яких сума 134 596,00 грн. основного платежу, сума - 67 298,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі - 1 005 775,00 грн. Позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а також висновки, які викладені в акті перевірки стосовно нібито вчиненого порушення по заниженню податку на прибуток за 2014 рік та неправомірного включення до складу податкового кредиту за липень, жовтень, листопад 2014 року суми ПДВ по податковим виписаним по контрагентам взаємовідносини з якими, не підтверджено, протиправними та такими, що не базуються на первинних бухгалтерських та податкових документах, які були надані посадовим особам відповідача в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 22.02.2018 року, суд допустив заміну відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС правонаступником Офісом великих платників податків ДФС.

Ухвалою суду від 28.11.2016 року у справі призначено судово-економічну експертизу.

Ухвалою суду від 28.11.2016 року зупинено провадження у справі до одержання результатів судово-економічної експертизи.

З 15.12.2017 року діє нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 10 Розділу VII Перехідні положення якого визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року суд поновив провадження у справі та призначив до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, письмовий відзив на позов не надавала. Направила на адресу суду клопотання про зупинення провадження у справі та перенесення засідання на іншу дату внаслідок відрядження до Донецького окружного адміністративного суду. Раніше у судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на відсутність реально здійснених господарських відносин ТОВ ЄвразТранс Україна з ТОВ Вагонна ремонтна Компанія , ТОВ ДТЛК у липні 2014 року та ТОВ АТ Інвест , що виключає можливість визначення платником витрат за такими операціями, незважаючи на наявність у нього первинних документів, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства. Таким чином, ТОВ ЄвразТранс Україна неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ Вагонна ремонтна Компанія , ТОВ ДТЛК та ТОВ АТ Інвест , які були включені до декларації з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2014 року. У зв'язку з чим, податкові повідомлення-рішення, прийняті податковим органом є обґрунтованими та такими, що відмов відають вимогам діючого законодавства.

Ухвалою суду від 22.02.2018 року в задоволенні клопотання про зупинення провадження відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю ЄвразТарнс Україна (код ЄДРПОУ 36161908) зареєстровано як юридичну особу 22.09.2008 року про що внесено запис №1 224 102 0000 044102.

На підставі наказів від 18.07.2016 року №304 та від 28.07.2016 року № 316, виданого СДПІ у м.Дніпропетровську МГУ ДФС, головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств хімічної та інших галузей на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЄвразТранс Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ АТ Інвест (код ЄДРПОУ 34884575) за жовтень, листопад 2014 року, ТОВ Вагонна Ремонтна Компанія (код ЄДРПОУ 38433019) за липень 2014 року та ТОВ ДТЛК (код ЄДРПОУ 39175143) за липень 2014 року.

За результатами перевірки СДПІ у м.Дніпропетровську МГУ ДФС складено акт №142/28-01-42-36161908 від 10.08.2016 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЄвразТранс Україна (код ЄДРПОУ 36161908) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ АТ Інвест (код ЄДРПОУ 34884575) за жовтень, листопад 2014 року, ТОВ Вагонна Ремонтна Компанія (код ЄДРПОУ 38433019) за липень 2014 року та ТОВ ДТЛК (код ЄДРПОУ 39175143) за липень 2014 року.

Згідно висновків акту перевірки №142/28-01-42-36161908 від 10.08.2016 року, перевіркою встановлено наступні порушення:

- п.п. 138.1.1 п. 138.1 п.п. 1338.8.1 ст. 138, п. 138.2 п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення витрат, що нараховуються при визначені оподаткування за 2014 рік на суму 747 756,00 грн. та заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 134 596,00 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ ЄвразТранс Україна неправомірно включило до складу податкового кредиту за липень, жовтень, листопад 2014 року суми ПДВ по податковим накладним, виписаним по контрагентам взаємовідносини з якими не підтверджено, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 6 616 047,08 грн., у тому числі: за липень 2014 року на суму 300 130,80 грн., за жовтень 2014 року на суму 5 610 271,83 грн., за листопад 2014 року на суму 705 644,45 грн., що призвело до порушення п.200.1 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, а саме:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму 5 610 271,83 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 5 610 271,83 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2014 року на суму 300 130,80 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 300 130,80 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року на суму 705 644,45 грн.

16.08.2016 року ТОВ ЄвразТранс Україна направило на адресу СДПІ у м.Дніпропетровську МГУ ДФС заперечення на акт №142/28-01-42-36161908 від 10.08.2016 року, в яких зазначено, що ТОВ ЄвразТранс Україна вважає відомості, які викладені в акті перевірки стосовно нібито вчиненого порушення по заниженню податку на прибуток за 2014 рік та неправомірного включення до складу податкового кредиту за липень, жовтень 2014 року суми ПДВ по податковим накладним виписаним контрагентом, взаємовідносини з яким не підтверджено, необґрунтованими, безпідставними та такими, що не базуються на первинних бухгалтерських та податкових накладних, які були надані посадовій особі СДПІ в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також вважає висновок СДПІ протиправним, та такими, що не базується на нормах законодавства.

Листом від 23.08.2016 року №16543/10/28-01-42-14 СДПІ у м.Дніпропетровську МГУ ДФС розглянуло заперечення ТОВ ЄвразТранс Україна , згідно якого, повідомило, що висновки стосовно порушень, викладених в акті перевірки від 10.08.2016 року №142/28-01-42-36161908 є об'єктивними, обґрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

02.09.2016 року ТОВ ЄвразТранс Україна за результатами перевірки та розгляду заперечень отримано податкові повідомлення-рішення:

- форми Р від 29.08.2016 року №0000814202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) у розмірі - 8 415 408,00 грн., з яких сума 5 610 272,00 грн. основного платежу, сума - 2 805 136,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- форми Р від 29.08.2016 року №0000824202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі - 201 894,00 грн., з яких сума 134 596,00 грн. основного платежу, сума - 67 298,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- форми В4 від 29.08.2016 року №0000804202, яким збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі - 1 005 775,00 грн.

Не погоджуючись повністю з висновками, викладеними в акті перевірки, рішенням про результати розгляду скарги та податковими повідомленнями-рішеннями, позивач з оскарженням останніх звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період ТОВ ЄвразТранс Україна мало взаємовідносини з ТОВ Вагонна Ремонтна Компанія , ТОВ ДТЛК , ТОВ АТ Інвест .

Так, 03.01.2013 року між ТОВ ЄвразТранс Україна (замовник) та ТОВ Вагонна Ремонтна Компанія (виконавець) укладено договір № 03/01 -13/1 про надання послуг.

Згідно з умовами цього договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги по організації та контролю за проведенням деповського та капітального ремонту, комплектації та планового технічного обслуговування залізничного рухомого складу замовника, які проводяться у вагонних депо Укрзалізниці.

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надані акти про надання послуг № 25/05/14 від 04.07.2014 року, № 26/07/14 від 07.07.2014 року, № 27/07/14 від 09.07.2014 року, № 28/07/14 від 14.07.2014 року, № 28-1/07/14 від 15.07.2014 року, № 29/05/14 від 30.07.2014 року 40/05/14 від 30.07.2014 року, №30/05/14 від 30.07.2014 року, № 38/05/14 від 30.07.2014 року, № 31/05/14 від 30.07.2014 року, № 32/05/14 від 30.07.2014 року, № 37/05/14 від 30.07.2014 року, № 33/05/14 від 30.07.2014 року, № 35/05/14 від 30.07.2014 року, № 34/05/14 від 30.07.2014 року, № 39/05/14 від 30.07.2014 року, № 41/05/14 від 30.07.2014 року, № 24/07/14 від 31.07.2014 року.

Також, на підтвердження виконання робіт (надання послуг) позивачем надані відомості плати за подання, збирання вагонів та маневрову роботу, повідомлення про приймання вантажних вагонів з деповського ремонту форми ВУ-36М, пам'ятки про подавання вагонів форми ГУ-4, листки обліку комплектації вантажного вагона при всіх видах ремонту та технічного обслуговування з відчепленням форми ВУ-35Р-М, дефектні відомості на ремонт вантажних вагонів форми ВУ-22, повідомлення про ремонт або технічне обслуговування вагона форми ВУ -23, що підтверджують факт забракування вагона для планового ремонту.

Розрахунки за даним договором проводились шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями № 1915, № 2061, № 2088, № 2136, № 2137, № 298 від 02.07.2014 року, 17.07.2014 року, 22.07.2014 року, 29.07.2014 року, 31.07.2014 року відповідно, копії яких містяться в матеріалах справи.

18.09.2013 року між ТОВ ЄвразТранс Україна (клієнт) та ТОВ АТ Інвест (експедитор) укладено договір № 18/09-13/306 транспортно-експедиторського обслуговування.

Згідно з умовами даного договору експедитор за винагороду від імені та за рахунок клієнта приймає на себе зобов'язання про надання клієнту транспортно-експедиторських послуг по організації процесу перевезення вантажу клієнта на власному чи орендованому рухомому складі по залізничним шляхам України, а клієнт сплачує за надані послуги.

Також, згідно з умовами договору, клієнт направляє експедитору заявки про надання транспортно-експедиторських послуг, після погодження заявок сторони складають додатки, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно додатків до договору, сторонами визначено маршрут, за яким буде надано транспортно-експедиторське обслуговування, найменування вантажу та винагорода експедитору.

Виконання робіт за даним договором підтверджується актами виконаних робіт №2 від 31.10.2013 року, № 3 від 30.11.2013 року, № 4 від 31.12.2013 року, № 1 від 31.01.2014 року, № 2 від 28.02.2014 року, № 3 від 31.03.2014 року, № 4 від 30.04.2014 року, № 5 від 30.04.2014 року, № 6 від 31.05.2014 року, № 7 від 31.05.2014 року, № 8 від 30.06.2014 року, № 9 від 30.06.2014 року, № 10 від 31.07.2014 року, № 11 від 31.08.2014 року, № 12 від 30.09.2014 року, № 13 від 30.09.2014 року, № 14 від 06.10.2014 року, № 15 від 06.10.2014 року, № 16 від 06.10.2014 року, а також додатками до актів виконаних робіт, в яких зазначено станцію відправлення, станцію прибуття, вантажовідправника, вид вантажу, номер та дату документа, номер вагону, вагу товару, тариф УЗ, залізничний тариф, винагорода та сума.

Розрахунки за даним договором проводились шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями № 478 від 02.10.2014 року та № 2772 від 09.10.2014 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

20.05.2014 року між ТОВ ЄвразТранс Україна (клієнт) та ТОВ Дніпровська транспортна логістична компанія (експедитор) укладено договір № 20/05-14/318 про транспортне-експедиторське обслуговування.

Згідно з умовами даного договору експедитор за винагороду від імені та за рахунок клієнта приймає на себе обов'язки по наданню клієнту транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів клієнта на власному чи орендованому рухомому складі по залізничним шляхам України, а клієнт оплачує надані послуги.

Додатком № 3 від 01.07.2014 року до вказаного договору, сторонами визначено маршрут, за яким буде надано транспортно-експедиторське обслуговування, найменування вантажу та винагорода експедитору.

На підтвердження виконання робіт за даним договором позивачем надані акти виконаних робіт № 04 від 31.07.2014 року, № 5 від 31.07.2014 року, № 06 від 31.07.2014 року та звіт.

Розрахунки за даним договором проводились шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями № 1947 від 03.07.2014 року та № 1936 від 04.07.2014 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Аналізуючи правовідносини, що виникли між сторонами, суд приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200.1 ПК України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ст.200.4 ПК України)

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11(http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0742760-11) з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що зазначено в іншому листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11 (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v1936760-11).

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п.1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання:

- чи підтверджуються документально висновки акту №142/28-01-42-36161908 від 10.08.2016 року щодо порушення ТОВ ЄвразТранс Україна п.п. 138.1.1 п. 138.1 п.п. 1338.8.1 ст. 138, п. 138.2 п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення витрат, що нараховуються при визначені оподаткування за 2014 рік на суму 747 756,00 грн. та заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 134 596,00 грн.;

- чи підтверджуються документально висновки акту №142/28-01-42-36161908 від 10.08.2016 року щодо порушення ТОВ ЄвразТранс Україна п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту за липень, жовтень, листопад 2014 року суми ПДВ по податковим накладним, виписаним по контрагентам взаємовідносини з якими не підтверджено, чим:

- завищено податковий кредит на загальну суму 6 616 047,08 грн., у тому числі:

- за липень 2014 року на суму 300 130,80 грн.,

- за жовтень 2014 року на суму 5 610 271,83 грн.,

- за листопад 2014 року на суму 705 644,45 грн.,

що призвело до порушення п.200.1 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, а саме:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму 5 610 271,83 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 5 610 271,83 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2014 року на суму 300 130,80 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 300 130,80 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року на суму 705 644,45 грн.

Згідно висновку експерта № 6140/6141-16 від 30.01.2018 року, у результаті проведених експертних досліджень наданих документів документально та нормативно не підтверджуються висновки акту Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м.Дніпропетровську МГУ ДФС від 10.08.2016 року №142/28-01-42-36161908 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ЄвразТранс Україна (код ЄДРПОУ 36161908) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ АТ Інвест (код ЄДРПОУ 34884575) за жовтень, листопад 2014 року, ТОВ Вагонна Ремонтна Компанія (код ЄДРПОУ 38433019) за липень 2014 року та ТОВ ДТЛК (код ЄДРПОУ 39175143) за липень 2014 року, яким встановлено порушення: п.п. 138.1.1 п. 138.1 п.п. 1338.8.1 ст. 138, п. 138.2 п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення витрат, що нараховуються при визначені оподаткування за 2014 рік на суму 747 756,00 грн. та заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 134 596,00 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ ЄвразТранс Україна неправомірно включило до складу податкового кредиту за липень, жовтень, листопад 2014 року суми ПДВ по податковим накладним, виписаним по контрагентам взаємовідносини з якими не підтверджено, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 6 616 047,08 грн., у тому числі: за липень 2014 року на суму 300 130,80 грн., за жовтень 2014 року на суму 5 610 271,83 грн., за листопад 2014 року на суму 705 644,45 грн., що призвело до порушення п.200.1 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, а саме: заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року на суму 5 610 271,83 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 5 610 271,83 грн.; завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2014 року на суму 300 130,80 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 300 130,80 грн.; завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року на суму 705 644,45 грн.

Так, за результатами дослідження податкових накладних, отриманих від ТОВ Вагонна ремонтна компанія документально підтверджується ПДВ в розмірі 150 579,67 грн. Надані на дослідження податкові накладні оформлені відповідно до вимог ст. 201 ПК України. Операції з придбання ТОВ Євраз Транс Україна від ТОВ Вагонна ремонтна компанія відображені у складі податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ ЄвразТранс Україна у сумі 150 579,67 грн. у липні 2014 року у відповідності з вимогами ст. 198 ПК України.

За результатами дослідження податкових накладних, отриманих від ТОВ ДТЛК документально підтверджується ПДВ в розмірі 149 551,13 грн. Надані на дослідження податкові накладні оформлені відповідно до вимог ст. 201 ПК України. Операції з придбання ТОВ Євраз Транс Україна від ТОВ ДТЛК відображені у складі податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ ЄвразТранс Україна у сумі 149 551,13 грн. у липні 2014 року у відповідності з вимогами ст. 198 ПК України.

За результатами дослідження податкових накладних, отриманих від ТОВ АТ Інвест документально підтверджується ПДВ в розмірі 6 315 916,15 грн. Надані на дослідження податкові накладні оформлені відповідно до вимог ст. 201 ПК України. Операції з придбання ТОВ Євраз Транс Україна від ТОВ АТ Інвест відображені у складі податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ ЄвразТранс Україна у сумі 6 315 916,15 грн. у липні 2014 року у відповідності з вимогами ст. 198 ПК України, а саме: у жовтні 2014 року у сумі 5 610 271,68 грн. та у листопаді 2014 року у сумі 705 644,47 грн.

Таким чином, операції з придбання ТОВ ЄвразТранс Україна транспортно-експедиторських послуг у ТОВ ДТЛК та ТОВ АТ Інвест , а також операції з надання послуг з організації та контролю за проведенням деповського та капітального ремонту, комплектації та планового технічного обслуговування залізничного рухомого складу ТОВ Вагонна ремонтна компанія підтверджуються первинними документами та даними бухгалтерського обліку ТОВ ЄвразТранс Україна , що відповідає вимогам ст. 9 п. 1, п. 2, п. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

За таких обставин, факт реальних господарських операцій позивача з ТОВ Вагонна ремонтна компанія , ТОВ ДТЛК та ТОВ АТ Інвест підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи та які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій.

При цьому, суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки податковий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договорів з контрагентами (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами.

Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо отримання та оплати товару/послуг. Зазначені обставини залишились не спростованими в ході судового розгляду справи.

Згідно із ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року № 3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На сьогоднішній день, судами України при вирішенні спорів з податковими органами застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності).

За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Статтею 4 ПК України серед основних засад податкового законодавства України визначено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

У зв'язку із цим презюмується, що дії та рішення платника податків вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника - достовірними.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог до оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність платника податків про зазначення його контрагентами недостовірних відомостей.

Таким чином, аналізуючи вищевказані норми чинного законодавства, а також висновки експертного дослідження відносно документального та нормативного підтвердження висновку акту №142/28-01-42-36161908 про порушення ТОВ ЄвразТранс Україна п.п. 138.1.1 п. 138.1 п.п. 1338.8.1 ст. 138, п. 138.2 п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, щодо неправомірного включення до суми податкового кредиту за липень, жовтень, листопад 2014 року суми ПДВ по податковим накладним виписаним ТОВ Вагонна ремонтна компанія , ТОВ ДТЛК та ТОВ АТ Інвест , суд приходить до висновку, що прийняті відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми Р №0000814202, №0000824202 та форми В4 №0000804202 від 29.08.2016 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За п.3 ч.3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в загальному розмірі 144 346,15 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №2673 від 05.09.2016 року, а також позивачем наперед сплачено вартість проведення експертизи у сумі 34424,00 грн., що підтверджено актом №6140/6141-16 здачі-приймання висновку судово-економічної експертизи №6140/6141-16, проте ціна експертизи відповідно до вказаного акту складає 34320,00 грн.

Приймаючи до уваги задоволення позову в повному обсязі, суд вважає за необхідне присудити здійснені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 144 346,15 грн. та сплати вартості проведення експертизи в розмірі 34320,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників ДФС.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р №0000814202 від 29.08.2016 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р №0000824202 від 29.08.2016 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 №0000804202 від 29.08.2016 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЄвразТранс Україна (код ЄДРПОУ 36161908; 49064, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ МАЯКОВСЬКОГО, будинок 3) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 144346,15 грн. та сплати вартості проведення експертизи в розмірі 34320,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996; 04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 11 Г).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко